Справа № 308/2156/20
Закарпатський апеляційний суд
02.02.2021 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд в складі суддів: ОСОБА_1 (головуючого), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участі: секретаря судового засідання ОСОБА_4 , розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 17.11.2020 про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого за ч.2 ст.15-ч.3 ст.185, ч.3 ст.185 КК України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 ,
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 17.11.2020 продовжено строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 строком на 60 діб, до 15 січня 2021 року включно у кримінальній справі про обвинувачення ОСОБА_5 та ОСОБА_7 за ч.2 ст.15 ч.3 ст.185, ч.3 ст.185 КК України.
Під час судового розгляду справи, у зв'язку із закінченням строків застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 відповідно до ч.3 ст.331 КПК України, виникло питання у місцевому суді щодо доцільності продовження строків дії вказаного запобіжного заходу.
Місцевий суд визнав, що ризики, які служили підставою для обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, своєї актуальності не втратили.
Враховано тяжкість злочинів, у яких обвинувачується ОСОБА_5 , у разі визнання його винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15 - ч.3 ст.185, ч.3 ст.185 КК України, той ризик, що він може переховуватися від суду - п.1 ч.1 ст.177 КПК України, з 15 січня по 02 грудня 2019 року обвинувачений ОСОБА_5 переховувався від суду, у зв'язку з чим перебував у розшуку (кримінальне провадження № 2019070000000061 від 15.01.2019).
ОСОБА_5 неодноразово судимий за вчинення умисних злочинів, у провадженні Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області знаходяться кримінальні справи за обвинуваченнями ОСОБА_5 у вчиненні злочинів проти власності (справи №№ 308/8358/18, 308/7644/17, 308/6152/19, 308/6150/19, 308/522/20 та ін.), суд вважав, що ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, може вчинити інше кримінальне правопорушення, що у свою чергу свідчить про існування ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України.
На підставі вищенаведеного суд прийшов до висновку, що ризики, які стали підставою для обрання обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не зменшилися та виправдовують застосування щодо нього такого запобіжного заходу як тримання під вартою, і що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, та забезпечити виконання обвинуваченими покладених на них процесуальних обов'язків.
В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу Ужгородського міськрайонного сулу Закарпатської області від 17.11.2020 та звільнити з-під варти ОСОБА_5 в залі апеляційного суду, посилаючись на наступне.
Вважає вищевказану ухвалу місцевого суду незаконною, необґрунтованою, постановлення якої, на думку захисника, супроводжувалося неповнотою судового розгляду, істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.
У місцевого суду, як зазначає захисник, не було підстав для продовження строків тримання під вартою і ініціювання такого питання, свідчить про упереджене ставлення суду до кримінального провадження, а це є порушення щодо ОСОБА_5 положення ст.ст. 5,6,13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
На 17.11.2020 призначено судовий розгляд, який не проводився, а суд обмежився лише продовженням строків тримання під вартою, що викликає сумнів у неупередженості місцевого суду та є підставою для самовідводу суддів на підставі ч.1 ст.80 КПК України.
Сторона обвинувачення та суд порушили вимоги Глави 18 КПК України, зокрема ст.199 КПК.
Прокурор подав клопотання прямо в судовому засіданні 17.11.2020, а дія запобіжного заходу тривала до 19.11.2020, що є грубим порушення вимог КПК України.
ОСОБА_5 не судимий; має постійне місце проживання; є особою молодого віку; йому інкримінується лише замах на злочин, не має на меті переховуватися від суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів; характеристика ОСОБА_5 з ДУ "Закарпатська УВП № 9" від 16.06.2020 є позитивною, ОСОБА_5 до дисциплінарної відповідальності не притягався, в колективі підтримує товариські стосунки, по відношенню до представників адміністрації стриманий, правил поведінки та розпорядку дня дотримується, правил санітарії та гігієни дотримується, своє спальне місце в чистоті та порядку утримує, на оперативно-профілактичному обліку не перебуває.
Як вбачається з листа ДУ "Закарпатська УВП № 9" від 15.06.2020 ОСОБА_5 за час перебування в установі звертався за медичною допомогою та перебуває під наглядом у лікаря терапевта та фтизіатра з діагнозом залишкові зміни після перенесеного туберкульозу легень, категорія 5.1.
Також в нього виразкова хвороба шлунку в стані нестійкої ремісії та хронічний гепатит.
Документальні докази про це знаходяться в матеріалах кримінального провадження.
Посилаючись на дані обставини, захисник вважає, що у суду не було підстав для продовження строків тримання під вартою.
Судом першої інстанції запобіжний захід у виді тримання під вартою ОСОБА_5 не обирався, а продовжувався, що підтверджується ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 12.03.2020, у зв'язку з чим захисник вважає, що ОСОБА_5 весь час утримується під вартою незаконно.
Сторони кримінального провадження в судове засідання не з'явилися, захисник просила розглянути дану справу без її участі, обвинувачений не заявляв клопотання про розгляд даного провадження за його участі, яке, у зв'язку з цим, проведено без участі сторін.
Заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи сторін, апеляційний суд визнає, що апеляційна скарга захисника не підлягає задоволенню з таких підстав.
Ризики, які були раніше та служили підставою для обрання обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою своєї актуальності не втратили, продовжують існувати.
ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжкого злочину.
Апеляційний суд вважає, що обвинувачений ОСОБА_5 може незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, що зможе призвести до зміни ними своїх показань або відмови від давання показань, може переховуватись від суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Будь-яких підстав, які б унеможливлювали застосування щодо обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено та сторонами не наведено.
Ризик того, що обвинувачений може переховуватися від суду залишається актуальним, виходячи з тяжкості злочину, який йому інкримінується, та суворості покарання, що загрожує у разі визнання його винними, а тому, на думку суду, є велика вірогідність того, що під важкістю відповідальності, обвинувачений може переховуватися від суду.
Продовжуючи обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою, місцевий суд надав обґрунтовану оцінку фактичним обставинам кримінального провадження, правильно визначився з наявністю наведених ним ризиків, які продовжують існувати й на даний час, а також врахував дані, які характеризують особу обвинуваченого.
Із зазначеної ухвали Ужгородського міськрайонного суду від 17.11.2020 та матеріалів провадження вбачається, що наведені суддею обставини, на підставі яких він дійшов висновку про необхідність продовження строку тримання під вартою ОСОБА_5 перевірялися при розгляді відповідного клопотання прокурора.
Існують ризики, що ОСОБА_5 може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, потерпілих шляхом погроз та впливу з метою уникнення від кримінальної відповідальності, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
У відповідності до вимог ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним чи обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищення, схову або спотворення будь-яких речей чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити правопорушення, в якому підозрюється чи обвинувачується.
Розглядаючи клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 , місцевий суд дослідив обставини, з якими закон пов'язує можливість обрання вказаного запобіжного заходу, а саме: мети і підстав застосування запобіжного заходу; обставини, що враховуються при його обранні і дав їм належну оцінку.
Підставами застосування запобіжного заходу та продовження його дії є: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, яка підтверджується наведеними вище доказами; 2) наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
З урахуванням наведеного та особи ОСОБА_5 , апеляційний суд визнає, що в даному випадку місцевий суд у відповідності з вимогами ст.ст. 176-178,183,193,194,199 КПК України та з урахуванням тяжкості злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 , даних про його особу і обставин кримінального провадження, при відсутності підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу, дійшов до правильного висновку про необхідність продовження строку тримання під вартою ОСОБА_5 .
Керуючись ст.ст. 177,183,199,404,405,407,419 КПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 17.11.2020 про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого за ч.2 ст.15 - ч.3 ст.185, ч.3 ст.185 КК України ОСОБА_5 - без змін.
Ухвала набирає законної сили після її проголошення та не може бути оскаржена у касаційному порядку.
Судді: