25 березня 2021 року
м. Київ
Провадження № 11-171сап20
Велика Палата Верховного Суду у складі:
головуючого Князєва В. С.,
судді-доповідача Золотнікова О. С.,
суддів Британчука В. В., Власова Ю. Л., Григор'євої І. В., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Крет Г. Р., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Сімоненко В. М., Ткача І. В., Штелик С. П.,
за участю:
секретаря судового засідання Сороки Л. П.,
представника скаржниці - Мамая А. С.,
розглянула в судовому засіданні в режимі відеоконференції скаргу ОСОБА_1 на рішення Вищої ради правосуддя (далі - ВРП) від 12 березня 2020 року № 740/0/15-20, ухвалене за результатами розгляду скарги на рішення її Третьої Дисциплінарної палати від 11 грудня 2019 року № 3412/3дп/15-19, та
Короткий зміст вимог скарги та її обґрунтування
1. 25 травня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Великої Палати Верховного Суду зі скаргою на рішення ВРП від 12 березня 2020 року № 740/0/15-20 «Про залишення без змін рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 11 грудня 2019 року № 3412/3дп/15-19 про притягнення судді Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності».
2. На обґрунтування скарги ОСОБА_1 зазначила, що оскаржуване рішення ВРП підлягає скасуванню з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4 частини першої статті 52 Закону України від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII «Про Вищу раду правосуддя» (далі - Закон № 1798-VIII), оскільки склад ВРП, який ухвалив оскаржуване рішення, не мав повноважень його ухвалювати; скаржниця не була належним чином повідомлена про засідання ВРП; рішення не містить посилань на визначені законом мотиви, з яких ВРП дійшла відповідних висновків.
3. На думку скаржниці, у Третьої Дисциплінарної палати ВРП не було підстав для відкриття дисциплінарної справи, а дисциплінарні скарги підлягали залишенню без розгляду, оскільки з матеріалів об'єднаної справи вбачається, що ОСОБА_2 звернувся до ВРП зі скаргою на дії судді через свого представника Грунську М. О., при цьому доказів на підтвердження повноважень представника до скарги додано не було, а підпис ОСОБА_3 викликає сумніви щодо достовірності, до того ж не надано доказів перебування скаржника на території України в день підписання скарги. Крім того, Національна академія аграрних наук України (далі - НААНУ) порушила порядок подання скарги від імені юридичної особи, оскільки цю скаргу подано не через адвоката, а через керівника НААНУ ОСОБА_5, що суперечить вимогам частини першої статті 107 Закону України від 02 лютого 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 1402-VIII). Проте ВРП в оскаржуваному рішенні не надала належної оцінки викладеним вище обставинам, обмежившись лише декларативною заявою про те, що ініціатива осіб, які мають право звернутись зі скаргою щодо дисциплінарного проступку судді (дисциплінарною скаргою), є не єдиним джерелом такої інформації, оскільки дисциплінарна справа може бути порушена дисциплінарним органом за власною ініціативою. Водночас відповідач дійшов такого висновку без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, оскільки в цьому випадку дисциплінарну справу було порушено не за власною ініціативою дисциплінарного органу, а за скаргами, поданими з порушенням порядку, передбаченого Законом № 1402-VIII.
4. ОСОБА_1 указала, що при прийнятті оскаржуваного рішення ВРП та її дисциплінарний орган порушили принцип неприпустимості притягнення судді до відповідальності за судове рішення, враховуючи, що це рішення не є остаточним та підлягає оскарженню. Крім цього, скаржниця стверджувала, що порушення в застосуванні норм процесуального права під час розгляду справ були допущені нею внаслідок добросовісної суддівської помилки, а не грубої недбалості.
5. Скаржниця також зазначила, що несвоєчасне надання копій ухвал для внесення їх до Єдиного державного реєстру судових рішень (далі - ЄДРСР) вчинено нею та відповідальними особами не навмисно, а з поважних причин, пов'язаних зі значним навантаженням на працівників Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська, які фактично не встигають виконувати покладені на них обов'язки.
6. На переконання ОСОБА_1 , при обранні виду дисциплінарного стягнення ВРП та її дисциплінарний орган порушили принцип пропорційності, який передбачає врахування справедливого співвідношення між характером порушення та застосованим видом дисциплінарного стягнення.
7. Скаржниця також указала на те, що відповідач розглядав її скаргу за правилами, встановленими Законом № 1798-VIII зі змінами, внесеними згідно із Законом України від 16 жовтня 2019 року № 193-IX «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» (далі - Закон № 193-IX). Проте Конституційний Суд України Рішенням від 11 березня 2020 року у справі № 4-р/2020 визнав неконституційними, зокрема, частину третю статті 24, статтю 28-1, частину восьму статті 31, частину першу статті 42, частину третю статті 47, частину четверту статті 48 Закону № 1798-VIII зі змінами, внесеними Законом № 193-IX.
8. 17 липня 2020 року ОСОБА_1 подала до Великої Палати Верховного Суду доповнення до скарги, у яких зазначила додаткові пояснення, зокрема щодо обставин цивільних справ № 200/5719/18, 932/14243/19, 200/11689/18, дії судді під час розгляду яких оцінювала ВРП.
9. Указані вище доводи скаржниці є, на її думку, підставою для скасування оскаржуваного рішення ВРП.
Позиція ВРП
10. 23 липня 2020 року ВРП подала до Великої Палати Верховного Суду відзив на скаргу, у якому вказала, що її оскаржуване рішення від 12 березня 2020 року № 740/0/15-20 прийнято повноважним складом та підписано всіма членами ВРП, які брали участь у його ухваленні. Всупереч доводам скаржниці, ВРП належним чином повідомляла суддю ОСОБА_1 про розгляд її скарги письмовими запрошеннями, а також розміщенням інформації на офіційному вебсайті ВРП. Скаржниця неодноразово надсилала до ВРП заяви про відкладення розгляду її скарги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю. Відтак скарга судді ОСОБА_1 призначалася до розгляду чотири рази та кожного разу суддя була обізнана про засідання ВРП. Посилання скаржниці на те, що її було неналежним чином повідомлено про розгляд скарги, спростовуються матеріалами дисциплінарної справи. Також в оскаржуваному рішенні ВРП містяться посилання на підстави й мотиви, з яких суддю ОСОБА_1 було притягнуто до дисциплінарної відповідальності.
11. На думку ВРП, її Третя Дисциплінарна палата дійшла правильного висновку про наявність у діях судді ОСОБА_1 під час розгляду судових справ № 200/5719/18, 932/14243/19, 200/11689/18 складу дисциплінарних проступків, передбачених підпунктом «а» пункту 1, пунктами 2-4 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII (інше істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило учасниками судового процесу реалізацію наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків; несвоєчасне надання суддею копії судового рішення для її внесення до ЄДРСР; внаслідок грубої недбалості допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод).
12. ВРП визнала безпідставними посилання судді ОСОБА_1 на те, що порушення в застосуванні норм процесуального права під час розгляду судових справ допущені нею внаслідок суддівської помилки, а не грубої недбалості. На переконання ВРП, у разі судової помилки суддя не може передбачити настання шкідливих наслідків, а у випадку допущення недбалості суддя не передбачає настання шкідливих наслідків, хоча має їх передбачати з огляду на одинадцятирічний стаж роботи скаржниці на посаді судді. Отже, ураховуючи одинадцятирічний стаж роботи скаржниці на посаді судді та очевидність допущених нею проступків, висновок Третьої Дисциплінарної палати ВРП про допущення суддею істотного дисциплінарного проступку внаслідок грубої недбалості є правильним.
13. Всупереч доводам скаржниці, ВРП не надавала оцінку змісту судових рішень, оскільки оскаржуване рішення ВРП не містить оцінки рішень судді, а його мотивація стосується не законності чи обґрунтованості судових рішень, а оцінки дій судді при розгляді судових справ № 200/5719/18, 932/14243/19, 200/11689/18, що не виходить за межі компетенції ВРП та її дисциплінарного органу.
14. На переконання ВРП, характер допущених суддею ОСОБА_1 порушень безумовно свідчить про вчинення нею істотного дисциплінарного проступку у розумінні пункту 7 частини дев'ятої статті 109 Закону № 1402-VIII, оскільки допущені суддею грубі порушення закону під час розгляду вказаних вище судових справ підривають суспільну довіру до суду. Крім того, такі дії судді ОСОБА_1 під час виконання професійних обов'язків з розгляду справ викликають обґрунтовані сумніви у здатності судді безсторонньо та належним чином здійснювати правосуддя, а отже, порочать звання судді та підривають суспільну довіру до суду.
15. У зв'язку з викладеним ВРП просить відмовити в задоволенні скарги ОСОБА_1
Рух скарги
16. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 24 червня 2020 року поновила ОСОБА_1 строк звернення до суду зі скаргою, відкрила провадження за її скаргою на рішення ВРП від 12 березня 2020 року № 740/0/15-20, ухвалене за результатами розгляду скарги на рішення її Третьої Дисциплінарної палати від 11 грудня 2019 року № 3412/3дп/15-19.
17. Суддя Великої Палати Верховного Суду ухвалою від 31 серпня 2020 року призначив справу до розгляду в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін на підставі положень частини третьої статті 344 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
18. У судовому засіданні 25 березня 2021 року представник скаржниці підтримав скаргу та просив її задовольнити з викладених у ній підстав.
19. Представниця ВРП унаслідок відсутності відеозв'язку не взяла участь у судовому засіданні 25 березня 2021 року, призначеному за її клопотанням у режимі відеоконференції. Ураховуючи положення частини п'ятої статті 195 КАС України, відповідно до яких ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв'язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву, Велика Палата Верховного Суду продовжила розгляд справи за відсутності представниці ВРП.
Обставини, установлені матеріалами справи
20. Указом Президента України від 13 травня 2008 року № 432/2008 «Про призначення суддів», зокрема, ОСОБА_1 призначено на посаду судді Перевальського районного суду Луганської області строком на п'ять років.
Указом Президента України від 06 червня 2011 року № 644/2011 «Про переведення суддів» ОСОБА_1 переведено на роботу на посаду судді Ленінського районного суду міста Луганська.
Постановою Верховної Ради України від 23 травня 2013 року № 307-VІI «Про обрання судді» ОСОБА_1 обрано на посаду судді Ленінського районного суду міста Луганська безстроково.
Указом Президента України від 14 лютого 2015 року № 81/2015 «Про переведення суддів», зокрема, ОСОБА_1 переведено на роботу на посаді судді Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська.
21. 26 вересня 2019 року до ВРП надійшла дисциплінарна скарга громадянина Турецької Республіки ОСОБА_3 на дії судді Бабушкінського районного суду міста ДніпропетровськаОСОБА_1 під час розгляду справ № 200/5719/18, 932/14243/19.
22. У скарзі ОСОБА_2 зазначив, що суддя ОСОБА_1 з грубим порушенням вимог статей 83, 177, 185, 187 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) відкрила провадження у справі № 200/5719/18 та допустила до участі у справі як представника відповідачів неуповноважену особу, а під час розгляду справи № 932/14243/19 порушила вимоги щодо виключної підсудності та протиправно вжила заходи забезпечення позову.
23. Протоколом автоматизованого розподілу матеріалів між членами ВРП від 26 вересня 2019 року дисциплінарну скаргу ОСОБА_3 зареєстровано за єдиним унікальним номером П-5392/0/7-19 та передано члену ВРП Швецовій Л. А. для проведення перевірки.
24. За результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги ОСОБА_3 на дії судді Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_1 член Третьої Дисциплінарної палати ВРП Швецова Л. А. склала висновок від 21 жовтня 2019 року з пропозицією відкрити дисциплінарну справу стосовно судді ОСОБА_1
25. Третя Дисциплінарна палата ВРП ухвалою від 06 листопада 2019 року № 2902/3дп/15-19 відкрила дисциплінарну справу стосовно судді Бабушкінського районного суду міста ДніпропетровськаОСОБА_1 за скаргою ОСОБА_3 за ознаками в її діях дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 3, 4 частини першої та частиною другою статті 106 Закону № 1402-VIII.
26. 03 жовтня 2018 року до ВРП надійшла скарга Президента НААНУ ОСОБА_5 на дії судді Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_1 , у якій зазначалося, що 13 липня 2018 року у справі № 200/11689/18 за позовом ОСОБА_4 до НААНУ про оформлення трудових відносин і зобов'язання укласти договір суддя протиправно постановила ухвалу про забезпечення позову. При цьому скаржник указав, що на порушення вимог ЦПК України суд не повідомив його про постановлення ухвал про відкриття провадження у справі та вжиття заходів забезпечення позову. Про наявність зазначених ухвал він дізнався від посадових осіб Печерського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві під час здійснення ними виконавчих дій, оскільки документи судової справи до НААНУ із Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська не надходили. Скаржник також указав на несвоєчасне надання суддею ОСОБА_1 копій ухвал про відкриття провадження та забезпечення позову від 13 липня 2018 року, а саме 03 вересня 2018 року, а також несвоєчасне оприлюднення вказаних ухвал в ЄДРСР, а саме 05 та 06 вересня 2018 року.
27. Протоколом автоматизованого розподілу матеріалів між членами ВРП від 03 жовтня 2018 року вказану вище скаргу зареєстровано за єдиним унікальним номером 1021/0/13-18 та передано члену ВРП Швецовій Л. А. для проведення перевірки.
28. За результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги президента НААНУ ОСОБА_5 на дії судді Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_1 член Третьої Дисциплінарної палати ВРП Швецова Л. А. склала висновок від 12 листопада 2019 року з пропозицією відкрити дисциплінарну справу стосовно судді ОСОБА_1 та об'єднати цю дисциплінарну скаргу з дисциплінарною справою стосовно цієї судді, відкритою за скаргою ОСОБА_3 .
29. Третя Дисциплінарна палата ВРП ухвалою від 27 листопада 2019 року № 3171/3дп/15-19 відкрила дисциплінарну справу стосовно судді Бабушкінського районного суду міста ДніпропетровськаОСОБА_1 за скаргою президента НААНУ ОСОБА_5 за ознаками в діях судді дисциплінарних проступків, передбачених підпунктом «а» пункту 1 та пунктами 2, 4 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII, та об'єднала її з дисциплінарною справою стосовно цієї судді, відкритою 06 листопада 2019 року за скаргою ОСОБА_3 .
30. Рішенням від 11 грудня 2019 року № 3412/3дп/15-19 Третя Дисциплінарна палата ВРП притягнула суддю Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосувала до неї дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення судді з посади.
31. Під час розгляду об'єднаної дисциплінарної справи Третя Дисциплінарна палата ВРП щодо скарги ОСОБА_3 на дії судді ОСОБА_1 під час розгляду справи № 200/5719/18 установила:
31.1. 30 березня 2018 року до Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська надійшла позовна заява ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за договором позики, якій присвоєно номер 200/5719/18 та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу від 30 березня 2018 року передано для розгляду судді ОСОБА_1 .
31.2. Позовну заяву обґрунтовано тим, що 20 листопада 2012 року між ОСОБА_6 (позикодавець) та ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 (позичальники) укладено договір позики на загальну суму три мільйони доларів США, які мали бути повернуті позивачу до 20 листопада 2017 року.
31.3. У позовній заяві ОСОБА_6 просив стягнути суму боргу із ОСОБА_7 , який проживає в місті Дніпрі на вулиці Запорізьке шосе, що свідчило про підсудність справи Бабушкінському районному суду міста Дніпропетровська.
31.4. До позовної заяви ОСОБА_6 долучив квитанцію від 23 березня 2018 року про сплату судового збору за подання позовної заяви до Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська.
31.5. Суддя Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_1 ухвалою від 04 квітня 2018 року відкрила загальне позовне провадження в цивільній справі та призначила підготовче засідання на 13 квітня 2018 року.
31.6. У судовому засіданні 18 квітня 2018 року суд протокольною ухвалою задовольнив клопотання адвоката Іващенка Р. В. як представника позивача від 13 квітня 2018 року про залучення до участі у справі таких співвідповідачів:
- ОСОБА_13 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , адреса для листування: АДРЕСА_2 );
- ОСОБА_3 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , адреса для листування: АДРЕСА_2 );
- ОСОБА_14 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , адреса для листування: АДРЕСА_2 );
- ОСОБА_11 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 );
- ОСОБА_12 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 ).
31.7. Ухвалою від 18 квітня 2018 року суд залишив без руху уточнену позовну заяву від 13 квітня 2018 року за підписом адвоката Іващенка Р. В. як представника позивача та надав час для усунення недоліків позовної заяви, зокрема для усунення розбіжностей у прізвищі позивача.
31.8. Бабушкінський районний суд міста Дніпропетровська ухвалою від 10 травня 2018 року (головуючий суддя ОСОБА_1) призначив підготовче судове засідання у цивільній справі № 200/5719/18.
31.9. 12 червня 2018 року до Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська надійшла заява про затвердження мирової угоди, згідно з якою відповідачі, які є учасниками Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Ік актив», відступали в рахунок визнаної ними заборгованості за договором позики належні їм корпоративні права зазначеного товариства на користь позивача.
31.10. У судовому засіданні 12 червня 2018 року до участі у справі як представника відповідачів ОСОБА_13 , ОСОБА_2, ОСОБА_14 , ОСОБА_11 суддя ОСОБА_1 допустила ОСОБА_15 , повноваження якого, на думку судді, підтверджувалися наявними в матеріалах справи копіями довіреностей, посвідченими приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тригуб Є. О.
31.11. Бабушкінський районний суд міста Дніпропетровська ухвалою від 21 червня 2018 року відмовив у задоволенні заяви представника позивача про відвід судді ОСОБА_1, мотивованої тим, що представники сторін подали до суду мирову угоду, підписану всіма учасниками процесу, однак суд вимагає від сторін надання додаткових доказів у справі, чим порушує вимоги частини сьомої статті 81 ЦПК України, згідно з якою суд не може з власної ініціативи збирати докази, що стосуються предмета спору. Водночас суд задовольнив заяву про самовідвід судді ОСОБА_1 від розгляду справи з огляду на недовіру до неї позивача. Справу передано до канцелярії суду для повторного автоматизованого розподілу справ між суддями.
32. Оцінюючи дії судді ОСОБА_1 під час розгляду справи № 200/5719/18, Третя Дисциплінарна палата ВРП виходила з того, що суд допустив грубі порушення норм та принципів процесуального права, а саме: прийняв до провадження позовну заяву, що не оплачена судовим збором; належним чином не перевірив та не повідомив сторони про час та місце розгляду справи, не забезпечив надіслання їм судових документів; залучив до участі у справі співвідповідачів з порушенням вимог процесуального законодавства; порушив порядок залучення до участі у справі та повідомлення іноземних громадян; допустив до участі у справі особу, повноваження якої не підтверджені та особа якої не встановлена; необґрунтовано відмовив у здійсненні правосуддя, чим порушив вимоги статей 44, 51, 62, 175, 177, 185, 197, 198, 217 ЦПК України та Закону України від 23 червня 2005 року № 2709-IV «Про міжнародне приватне право». Зважаючи на характер порушень, допущених суддею ОСОБА_1 під час розгляду справи № 200/5719/18, Третя Дисциплінарна палата ВРП дійшла висновку, що дії судді суперечать засадам і правилам судочинства, підривають суспільну довіру до суду та впевненість суспільства в чесності та непідкупності суддів, що є підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності відповідно до пункту 3 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII (допущення поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду).
33. Під час розгляду об'єднаної дисциплінарної справи Третя Дисциплінарна палата ВРП щодо скарги ОСОБА_3 на дії судді ОСОБА_1 під час розгляду справи № 932/14243/19 установила:
33.1. У провадженні судді Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_1 перебувала справа № 932/14243/19 за позовом ОСОБА_16 до ТОВ «Ік актив», приватного нотаріуса Павловської Г. О., ОСОБА_12, ОСОБА_11 , ОСОБА_17 , ОСОБА_3 , ОСОБА_14 , ОСОБА_13 , треті особи: ОСОБА_18 , Акціонерне товариство (далі - АТ) «Вест файненс енд кредит банк», ТОВ «Дніпроолія», про визнання дійсними рішення та записів про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, визнання права власності на об'єкти нерухомого майна, а також заява ОСОБА_16 про забезпечення зазначеного позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно.
33.2. Позовну заяву обґрунтовано тим, що відповідачі не визнають права власності позивачки на об'єкти нерухомості: комплекс будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_6 ; нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_7 ».
33.3. У позовній заяві ОСОБА_16 просила:
- визнати дійсним та таким, що відповідає вимогам чинного законодавства, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (індексний номер 41836869) від 27 червня 2018 року, прийняте приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Павловською Г. О.;
- визнати дійсним і таким, що відповідає вимогам чинного законодавства, запис про право власності від 27 червня 2018 року № 26837341, зареєстрований приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Павловською Г. О., внесений на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 27 червня 2018 року № 41836869, на комплекс будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_6 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 131059412110, у розмірі 7/100 частки, загальна площа 2189 кв. м, зареєстрований за ОСОБА_16 ;
- визнати дійсним і таким, що відповідає вимогам чинного законодавства, запис про право власності від 27 червня 2018 року № 26837379, зареєстрований приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Павловською Г. О., внесений на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 27 червня 2018 року № 41836869, на комплекс будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_6 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 131059412110, у розмірі 12/100 частки, загальна площа 3986,50 кв. м, зареєстрований за ОСОБА_16 ;
- визнати дійсним і таким, що відповідає вимогам чинного законодавства, запис про право власності від 27 червня 2018 року № 26837479, зареєстрований приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Павловською Г. О., внесений на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 27 червня 2018 року № 41836869, на комплекс будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_6 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 131059412110, у розмірі 3/100 частки, загальною площею 979,60 кв. м, зареєстрований за ОСОБА_16 ;
- визнати право власності за ОСОБА_16 на частку у розмірі 7/100 нерухомого майна, запис про право власності від 27 червня 2018 року № 26837341, а саме: комплекс будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_6 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 131059412110, загальною площею 2189 кв. м, що складається з: літ. «К» - будівля котельні твердопаливної № 2 (507,4 кв. м), літ. «П» - допоміжна будівля цеху фільтрації (83 кв. м), літ. «Р» - будівля турбінного відділення (105 кв. м), літ. «Т» - трансформаторна підстанція (88,6 кв. м), літ. «У» - будівля котельні твердопаливної № 1 (375,2 кв. м), літ. «Ш» - ємність для збереження лузги (39 кв. м), літ. «Щ» - екстракційний цех № 2 (505,9 кв. м), літ. «Щ» - прибудова (57,7 кв. м), літ. «Ю» - будівля пультової біля силосів (14,2 кв. м), літ. «Я-2» - адміністративно-побутовий корпус № 2 (413 кв. м);
- визнати право власності за ОСОБА_16 на частку у розмірі 12/100 нерухомого майна, запис про право власності від 27 червня 2018 року № 26837379, а саме: комплекс будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_6 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 131059412110, загальною площею 3986,5 кв. м, що складається з: літ. «АВ» - склад напідлогового зберігання (1079,5 кв. м), літ. «VІІ» - силоса зберігання насіння (2702 кв. м), літ. «IX» - резервуарний парк зберігання олії № 2 (205 кв. м);
- визнати право власності за ОСОБА_16 на частку у розмірі 3/100 нерухомого майна, запис про право власності від 27 червня 2018 року № 26837479, а саме: комплекс будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_6 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 131059412110, загальною площею 979,60 кв. м, що складається з: літ. «Ц-1» - КПП (9,1 кв. м), літ. «Ц-1» - КПП (6,2 кв. м), літ. «АБ» - будівля прийомного бункера (257,9 кв. м), літ. «аб» - прибудова (28,2 кв. м), літ. «АБ-1» - будівля прийомного бункера № 2 (257,9 кв. м), літ. «АД» - навіс (62,3 кв. м), літ. «X» - ємність для зберігання олії і проміжних продуктів переробки (323 кв. м), літ. «XI» - димова труба № 1 (2,5 кв. м), літ. «XII» - димова труба № 2 (2,5 кв. м), літ. «XIII» - пожрезервуари (30 кв. м);
- визнати право власності за ОСОБА_16 на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_7 , загальною площею 8150 кв. м.
33.4. 19 вересня 2019 року о 09 год 50 хв за результатами автоматизованого розподілу справи головуючим суддею у справі № 932/14243/19 визначено суддю ОСОБА_1 .
33.5. Того самого дня об 11 год 51 хв за результатами автоматизованого розподілу головуючим суддею з розгляду заяви про забезпечення позову у справі № 932/14243/19 визначено суддю ОСОБА_1 .
33.6. 19 вересня 2019 року суддя ОСОБА_1 надіслала до відділу адресно-довідкової роботи управління паспортної роботи, громадянства та реєстрації фізичних осіб Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області запит про місце реєстрації відповідачів, відповідь на який надійшла на адресу суду того самого дня.
33.7. Суддя Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_1 ухвалою від 19 вересня 2019 року відкрила провадження в указаній справі.
33.8. Бабушкінський районний суд міста Дніпропетровська (головуючий суддя ОСОБА_1) ухвалою від 19 вересня 2019 року заяву ОСОБА_16 про забезпечення позову задовольнив частково: заборонив ТОВ «Ік актив» відчужувати майно, розміщене за адресою: АДРЕСА_6 ; заборонив будь-яким іншим особам відчужувати та/або розпоряджатися майном за адресою: АДРЕСА_6 , що належить на праві власності ТОВ «Ік актив»; заборонив будь-яким особам та/або суб'єктам державної реєстрації, державним реєстраторам, приватним нотаріусам, Міністерству юстиції України та його органам (структурним підрозділам) вчиняти (здійснювати) будь-які реєстраційні дії та/або вносити будь-які відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - Реєстр) на майно за адресою: АДРЕСА_6 , а також приймати рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, проводити будь-які інші дії з державної реєстрації прав та обтяжень. Клопотання в частині щодо об'єкта нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_8 , суд залишив без задоволення, оскільки відповідно до витягу з Реєстру право власності на об'єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_8 , зареєстровано за особою, яка не є стороною в цих спірних правовідносинах, її клопотання щодо залучення до участі у справі до суду не надходили.
33.9. Дніпровський апеляційний суд постановою від 07 листопада 2019 року скасував ухвалу Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 19 вересня 2019 року, в задоволенні заяви про забезпечення позову відмовив.
При цьому апеляційний суд у судовому рішенні зазначив, що позивачка не надала суду доказів, а суд першої інстанції належним чином не перевірив вартість зазначеного майна, у зв'язку із чим дійшов помилкового висновку про співмірність заявленого виду забезпечення позову із позовними вимогами.
Суд апеляційної інстанції наголосив на тому, що суд першої інстанції не перевірив доводи ОСОБА_16 щодо вчинення відповідачами дій, які спрямовані на відчуження нерухомого майна третім особам, а також не встановив обставин, які свідчать про наявність між позивачкою та відповідачами заборгованості за будь-якими зобов'язаннями, у зв'язку із чим неможливо встановити факт ухилення відповідачів від виконання таких зобов'язань.
На думку апеляційного суду, суд першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали не встановив дійсні обставини справи, які мають істотне значення, не вирішив питання про те, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, а також докази на їх підтвердження чи спростування.
Також апеляційний суд зазначив, що позивачка визнає, що 78/100 часток нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 131059412110), належить ТОВ «Ік актив», однак суд першої інстанції на вказане не звернув уваги та застосував заходи забезпечення позову щодо нерухомого майна, яке не є предметом спору, не перевірив співмірність ціни такого майна із ціною позову.
Суд апеляційної інстанції указав, що ухвала Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 19 вересня 2019 року фактично перешкоджає веденню ТОВ «Ік актив» звичайної господарської діяльності, у тому числі здійснення ним основного виду своєї господарської діяльності - надання в оренду власного нерухомого майна.
Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи; вжиті судом заходи забезпечення позову не відповідають критеріям розумності, адекватності та обґрунтованості; суд не мотивував необхідності вжиття заходів забезпечення позову, не забезпечив збалансованості інтересів сторін та вжив заходи забезпечення позову за відсутності реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
33.10. Третя Дисциплінарна палата ВРП також установила, що ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 21 листопада 2019 року у справі № 932/14243/19 прийнято відмову ОСОБА_16 від позову; ухвалу Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 19 вересня 2019 року про відкриття провадження у зазначеній справі визнано нечинною, а провадження у справі закрито.
34. Оцінюючи вказані вище дії судді ОСОБА_1 під час розгляду справи № 932/14243/19, Третя Дисциплінарна палата ВРП дійшла висновку, що при постановленні ухвал про забезпечення позову та відкриття провадження в указаній справі суддя істотно порушила вимоги статей 30, 31, 44, 149, 151, 153, 260 ЦПК України. Зокрема, дисциплінарний орган зазначив, що обрані суддею спосіб і порядок дій під час відкриття провадження в цій справі та вжиття заходів забезпечення позову, а саме: самоусунення від виконання обов'язку щодо дослідження наявності підстав для задоволення клопотання про забезпечення позову, а також від обов'язку мотивувати судове рішення; прийняття до провадження позовної заяви та заяви про забезпечення позову без доказів сплати судового збору; невчинення дій з метою дослідження доказів та невитребування доказів у позивача для прийняття обґрунтованих рішень про відкриття провадження та забезпечення позову; неврахування балансу інтересів, прав відповідачів та третіх осіб в частині заборони їм вчиняти будь-які дії щодо нерухомого майна, у тому числі й реєстраційні; ігнорування відсутності доказів підсудності справи Бабушкінському районному суду міста Дніпропетровська; недобросовісна оцінка доказів підсудності справи внаслідок припущення, не відповідають положенням пунктів 1, 2 частини сьомої статті 56 Закону № 1402-VIII, суперечать засадам і правилам судочинства, руйнують суспільну довіру до суду та впевненість суспільства в чесності та непідкупності суддів.
35. Дисциплінарний орган кваліфікував дії судді ОСОБА_1 під час розгляду справи № 932/14243/19 як вчинення дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 3, 4 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII (допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях дотримання суддею норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду; внаслідок грубої недбалості допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод).
36. Під час розгляду об'єднаної дисциплінарної справи Третя Дисциплінарна палата ВРП щодо скарги президента НААНУ ОСОБА_5 на дії судді ОСОБА_1 під час розгляду справи № 200/11689/18 установила:
36.1. Суддя Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_1 ухвалою від 13 липня 2018 року відкрила провадження у справі № 200/11689/18 за позовом ОСОБА_4 до НААНУ про оформлення трудових відносин та зобов'язання укласти договір і вирішила проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання на 27 липня 2018 року об 11 год. При цьому зазначена ухвала надіслана до ЄДРСР лише 03 вересня 2018 року.
36.2. Бабушкінський районний суд міста Дніпропетровська ухвалою від 13 липня 2018 року у справі № 200/11689/18 (головуючий суддя ОСОБА_1 ) задовольнив заяву позивача про забезпечення позову та заборонив:
1) НААНУ в особі її органів та посадових осіб та/або спеціально створеної конкурсної комісії:
- проводити конкурс на заміщення вакантної посади директора Державного підприємства «Дослідне господарство «Городецьке» Інституту агроекології і природокористування НААН» (далі - ДП «Городецьке»), дату початку проведення якого призначено на 17 липня 2018 року о 10 год за адресою: місто Київ, вулиця Михайла Омеляновича-Павленка, 9, оприлюднювати та затверджувати його результати до набрання законної сили рішенням у цій справі;
- вчиняти будь-які дії щодо призначення на посаду директора ДП «Городецьке» до набрання законної сили рішенням у цій справі;
- призначати будь-яку особу на посаду виконувача обов'язків директора ДП «Городецьке» та укладати контракт із такою особою до набрання законної сили рішенням у цій справі;
2) державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань і нотаріусам вносити зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо ДП «Городецьке», зокрема стосовно керівника підприємства, до набрання законної сили рішенням у цій справі.
36.3. 16 липня 2018 року державний виконавець Печерського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві відкрив виконавче провадження з примусового виконання ухвали Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 13 липня 2018 року у справі № 200/11689/18.
36.4. Бабушкінський районний суд міста Дніпропетровська ухвалою від 11 вересня 2018 року, постановленою під головуванням судді ОСОБА_1, залучив до участі у справі виконувача обов'язків директора Інституту агроекології і природокористування як третю особу без самостійних вимог на стороні відповідача - НААНУ.
36.5. Ухвалою від 19 жовтня 2018 року Бабушкінський районний суд міста Дніпропетровська (головуючий суддя ОСОБА_1) зупинив провадження у справі до вирішення питання про її відвід.
36.6. Ухвалою судді Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська Татарчук Л. О. від 30 жовтня 2018 року заяву про відвід судді ОСОБА_1 залишено без задоволення.
36.7. Ухвалою Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 30 жовтня 2018 року відновлено провадження у справі.
36.8. Бабушкінський районний суд міста Дніпропетровська ухвалою від 21 січня 2019 року, постановленою під головуванням судді ОСОБА_1, заяву позивача про залишення позову без розгляду та скасування заходів забезпечення позову задовольнив лише в частині залишення позовної заяви без розгляду. В задоволенні клопотання в частині скасування заходів забезпечення позову суд відмовив з огляду на те, що виділені матеріали справи з оригіналом ухвали про забезпечення позову перебувають на розгляді у Дніпровському апеляційному суді.
36.9. Дніпровський апеляційний суд постановою від 15 березня 2019 року задовольнив апеляційну скаргу НААНУ, скасував ухвалу Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 13 липня 2018 року щодо вжиття заходів забезпечення позовних вимог.
Суд апеляційної інстанції вважав необґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що заявником доведена наявність реальної загрози невиконання чи ускладнення виконання рішення суду, а застосування заходів забезпечення позову не порушить прав та охоронюваних законом інтересів відповідача у справі чи інших осіб, які не є учасниками цього судового процесу, оскільки лише запровадить тимчасові обмеження, що дасть змогу створити належні умови для запобігання перешкодам у виконанні рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Апеляційний суд у постанові також зазначив, що на порушення вимог процесуального закону суд першої інстанції, вирішуючи питання щодо забезпечення позову, не обґрунтував підстав застосування саме такого виду забезпечення позову. Суд взагалі не навів доказів і мотивів, з яких дійшов висновку про обґрунтованість припущення, що заявником доведена наявність реальної загрози невиконання чи ускладнення виконання рішення суду. Водночас суд апеляційної інстанції звернув увагу на те, що в разі можливого задоволення рішенням суду позовних вимог реалізація трудових прав позивача не буде ускладнена наявністю на посаді директора іншого працівника.
37. Оцінивши вказані вище дії судді ОСОБА_1 , Третя Дисциплінарна палата ВРП дійшла висновку, що суддя не виконала обов'язки щодо обґрунтування та належного мотивування постановленого рішення, встановлення наявності дійсного спору між сторонами, виявлення зв'язку між заходами забезпечення позову і предметом позовної вимоги, встановлення реальної загрози невиконання чи ускладнення виконання можливого рішення суду, дотримання балансу інтересів сторін та співмірності заходів втручання, що спричинило необґрунтоване втручання в господарсько-розпорядчі функції НААНУ та призвело до порушення права на справедливий судовий розгляд. Також суддя порушила строки надання копій рішень для їх внесення до ЄДРСР та вимоги статей 28, 178, 190, 272 ЦПК України, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
38. Третя Дисциплінарна палата ВРП дійшла висновку про наявність у діях судді ОСОБА_1 під час розгляду справи № 200/11689/18 дисциплінарних проступків, передбачених підпунктом «а» пункту 1, пунктами 2, 4 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII (інше істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків; несвоєчасне надання суддею копії судового рішення для її внесення до ЄДРСР; внаслідок грубої недбалості допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод).
39. Таким чином, за результатами розгляду об'єднаної дисциплінарної справи Третя Дисциплінарна палата ВРП дійшла висновку, що суддя Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_1 під час розгляду справ № 200/5719/18, 932/14243/19, 200/11689/18 допустила дисциплінарні проступки, передбачені підпунктом «а» пункту 1, пунктами 2, 3, 4 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII.
40. Ураховуючи допущені суддею ОСОБА_1 порушення, дисциплінарний орган дійшов висновку, що вчинені суддею порушення не мають характеру простої суддівської помилки, а містять ознаки грубої недбалості та є підставою для встановлення факту вчинення суддею істотного дисциплінарного проступку в розумінні частини дев'ятої статті 109 Закону № 1402-VIII, що є несумісним зі статусом судді і підриває суспільну довіру до суду, та застосував до судді дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення судді з посади.
41. 21 грудня 2019 року до ВРП надійшла скарга судді Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_1 (вхідний № 6717/0/6-19) на рішення її Третьої Дисциплінарної палати від 11 грудня 2019 року № 3412/3дп/15-19.
42. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між членами ВРП від 21 грудня 2019 року доповідачем щодо вказаної скарги визначено члена ВРП Худика М. П.
43. За результатами перевірки відомостей, наведених у скарзі судді Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_1 , член ВРП Худик М. П. дійшов висновку про відсутність підстав для скасування зазначеного рішення Третьої Дисциплінарної палати ВРП.
44. Розглянувши скаргу судді Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_1 , ВРП прийняла рішення від 12 березня 2020 року № 740/0/15-20 про залишення без змін рішення її Третьої Дисциплінарної палати від 11 грудня 2019 року № 3412/3дп/15-19 про притягнення судді Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.
45. При ухваленні оскаржуваного рішення ВРП дійшла висновку, що характер допущених суддею ОСОБА_1 порушень очевидних за змістом вимог процесуального законодавства за встановлених Третьою Дисциплінарною палатою ВРП обставин безумовно свідчить про вчинення суддею істотного дисциплінарного проступку в розумінні пункту 7 частини дев'ятої статті 109 Закону № 1402-VIII, оскільки допущені суддею грубі порушення закону під час розгляду справ № 200/5719/18, 932/14243/19, 200/11689/18 підривають суспільну довіру до суду. Крім того, такі дії судді ОСОБА_1 під час виконання професійних обов'язків з розгляду зазначених справ викликають обґрунтовані сумніви у здатності судді безсторонньо та належним чином здійснювати правосуддя, а отже, порочать звання судді та підривають суспільну довіру до суду. Під час обрання Третьою Дисциплінарною палатою ВРП виду дисциплінарного стягнення стосовно судді ОСОБА_1 крім позитивної характеристики та інформації про відсутність у неї дисциплінарних стягнень взято до уваги встановлені під час розгляду дисциплінарної справи обставини у сукупності, при цьому не встановлено у поведінці судді умислу, натомість констатовано наявність в її поведінці грубої недбалості під час здійснення судочинства, що є несумісним зі статусом судді. Відтак застосування до судді дисциплінарного стягнення у виді подання про звільнення судді з посади відповідає принципу пропорційності, викладеному у частині другій статті 109 Закону № 1402-VIII, частині п'ятій статті 50 Закону № 1798-VIII.
Релевантні джерела права й акти їх застосування. Оцінка висновків ВРП та аргументів скаржника
46. Статтею 131 Конституції України визначено, що в Україні діє ВРП, яка, серед іншого, розглядає скарги на рішення відповідного органу про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді чи прокурора.
47. З метою усунення прогалин у національному законодавстві, на які звернув увагу Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні від 09 січня 2013 року у справі «Олександр Волков проти України», Верховна Рада України прийняла Закон № 1798-VIII, який визначає статус, повноваження, засади організації та порядок діяльності ВРП.
48. Статтею 1 цього Закону передбачено, що ВРП є колегіальним, незалежним конституційним органом державної влади та суддівського врядування, який діє в Україні на постійній основі для забезпечення незалежності судової влади, її функціонування на засадах відповідальності, підзвітності перед суспільством, формування доброчесного та високопрофесійного корпусу суддів, додержання норм Конституції і законів України, а також професійної етики в діяльності суддів і прокурорів.
49. Згідно із частиною другою статті 26 Закону № 1798-VIII для розгляду справ щодо дисциплінарної відповідальності суддів ВРП утворює дисциплінарні палати з числа членів ВРП.
50. Главою 4 розділу II Закону № 1798-VIII визначено порядок здійснення дисциплінарного провадження щодо суддів.
51. Так, частинами першою, сьомою та восьмою статті 49 цього Закону передбачено, що розгляд дисциплінарної справи відбувається у відкритому засіданні Дисциплінарної палати, в якому беруть участь суддя, скаржник, їх представники.
У засіданні Дисциплінарної палати заслуховуються доповідач, суддя, скаржник, їх представники, свідки та інші особи, які були викликані або запрошені взяти участь у засіданні.
Учасники дисциплінарної справи мають право подавати докази, надавати пояснення, заявляти клопотання про виклик свідків, ставити запитання учасникам дисциплінарної справи, висловлювати заперечення, заявляти інші клопотання або відводи, ознайомлюватися з матеріалами справи. Для ознайомлення можуть надаватися матеріали, які безпосередньо пов'язані зі скаргою, з дотриманням вимог законодавства про захист персональних даних щодо знеособлення персональних даних.
52. Відповідно до частини другої статті 50 Закону № 1798-VIII за результатами розгляду дисциплінарної справи Дисциплінарна палата ухвалює рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді або про відмову у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді.
53. Згідно із частинами першою, третьою та десятою статті 51 Закону № 1798-VIII право оскаржити рішення Дисциплінарної палати у дисциплінарній справі до ВРП має суддя, щодо якого ухвалено відповідне рішення.
Скарга на рішення Дисциплінарної палати може бути подана виключно до ВРП.
За результатами розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати ВРП має право:
1) скасувати повністю рішення Дисциплінарної палати про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді та закрити дисциплінарне провадження;
2) скасувати частково рішення Дисциплінарної палати про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді та ухвалити нове рішення;
3) скасувати повністю або частково рішення Дисциплінарної палати про відмову в притягненні до дисциплінарної відповідальності судді та ухвалити нове рішення;
4) змінити рішення Дисциплінарної палати, застосувавши інший вид дисциплінарного стягнення;
5) залишити рішення Дисциплінарної палати без змін.
54. На підставі частини другої статті 52 Закону № 1798-VIII право на оскарження до суду рішення ВРП, ухваленого за результатами розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати, має суддя, щодо якого було ухвалено відповідне рішення.
55. Частиною сьомою статті 266 КАС України визначено, що на рішення ВРП, ухвалене за результатами розгляду скарги на рішення її Дисциплінарної палати, може бути подана скарга до Великої Палати Верховного Суду.
56. Наведені вище положення Закону № 1798-VIII та частини сьомої статті 266 КАС України узгоджуються з пунктом 77 Висновку № 3 (2002) Консультативної ради європейських суддів (далі - КРЄС) щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема, питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, у якому, серед іншого, зазначено, що організація дисциплінарного розгляду в кожній країні повинна бути такою, що дозволяє подання апеляції на рішення первинного дисциплінарного органу (відомства або суду) до суду.
57. Відповідно до частини першої статті 52 Закону № 1798-VIII рішення ВРП, ухвалене за результатами розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати, може бути оскаржене та скасоване виключно з таких підстав:
1) склад ВРП, який ухвалив відповідне рішення, не мав повноважень його ухвалювати;
2) рішення не підписано будь-ким зі складу членів ВРП, які брали участь у його ухваленні;
3) суддя не був належним чином повідомлений про засідання ВРП - якщо було ухвалено будь-яке з рішень, визначених пунктами 2-5 частини десятої статті 51 цього Закону;
4) рішення не містить посилань на визначені законом підстави дисциплінарної відповідальності судді та мотиви, з яких ВРП дійшла відповідних висновків.
58. У пункті 123 рішення від 09 січня 2013 року у справі «Олександр Волков проти України» ЄСПЛ зазначив, що згідно з його практикою навіть у разі, коли судовий орган, що виносить рішення у спорах щодо «прав та обов'язків цивільного характеру», у певному відношенні не відповідає пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція), порушення Конвенції не констатується за умови, якщо провадження у зазначеному вище органі «згодом є предметом контролю, здійснюваного судовим органом, що має повну юрисдикцію та насправді забезпечує гарантії пункту 1 статті 6 Конвенції» (див. пункт 29 рішення від 10 лютого 1983 року у справі «Альбер і Ле Конт проти Бельгії» та пункт 42 рішення від 14 листопада 2006 року у справі «Цфайо проти Сполученого Королівства», заява № 60860/00). У межах скарги за статтею 6 Конвенції щоб визначити, чи мав суд другої інстанції «повну юрисдикцію» або чи забезпечував «достатність перегляду» для виправлення відсутності незалежності в суді першої інстанції, необхідно врахувати такі чинники, як предмет оскаржуваного рішення, спосіб, у який було винесено рішення, та зміст спору, включаючи бажані та дійсні підстави для оскарження (див. пункти 44-47 рішення від 22 листопада 1995 року у справі «Брайян проти Сполученого Королівства» та пункт 43 згаданого рішення у справі «Цфайо проти Сполученого Королівства»).
59. Виходячи зі змісту статті 6 Конвенції справедливість судового рішення вимагає, аби такі рішення достатньою мірою висвітлювали мотиви, на яких вони ґрунтуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення і мають оцінюватись у контексті обставин кожної справи. Національні суди, обираючи аргументи та приймаючи докази, мають обов'язок обґрунтувати свою діяльність шляхом наведення підстав для такого рішення. Таким чином, суди мають дослідити основні доводи (аргументи) сторін та з особливою прискіпливістю й ретельністю - змагальні документи, що стосуються прав та свобод, гарантованих Конвенцією.
60. Рішенням ЄСПЛ від 19 квітня 1993 року у справі «Краска проти Швейцарії» визначено, що ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути почуті, тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов'язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами.
61. Відповідно до частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права.
62. Ураховуючи висновки ЄСПЛ та положення Конвенції, Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне повно та всебічно перевірити оскаржуване рішення ВРП, у тому числі на предмет його відповідності вимогам статті 52 Закону № 1798-VIII.
63. У скарзі ОСОБА_1 посилається на те, що ОСОБА_2 звернувся до ВРП зі скаргою на дії судді через свого представника Грунську М. О., при цьому доказів на підтвердження повноважень представника до скарги додано не було, а підпис ОСОБА_3 викликає сумніви щодо достовірності, оскільки не надано доказів перебування скаржника на території України в день підписання скарги. До того ж було порушено порядок подання скарги від імені юридичної особи - НААНУ, оскільки ця скарга подана не через адвоката, а через її керівника - ОСОБА_5, що суперечить вимогам частини першої статті 107 Закону № 1402-VIII. Отже, за результатами розгляду вказаних скарг Третя Дисциплінарна палата ВРП повинна була залишити їх без розгляду.
64. За правилами частин першої, другої та шостої статті 107 Закону № 1402-VIII право на звернення зі скаргою щодо дисциплінарного проступку судді з повідомленням про вчинення дисциплінарного проступку суддею (дисциплінарною скаргою) має будь-яка особа. Громадяни здійснюють зазначене право особисто або через адвоката, юридичні особи - через адвоката, органи державної влади та органи місцевого самоврядування - через своїх керівників або представників, Комісія з питань доброчесності та етики - через її голову або членів Комісії.
Дисциплінарна скарга подається у письмовій формі та повинна містити такі відомості: 1) прізвище, ім'я, по батькові (найменування) скаржника, його місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку; 2) прізвище, ім'я, по батькові та посада судді (суддів), щодо якого (яких) подано скаргу; 3) конкретні відомості про наявність у поведінці судді ознак дисциплінарного проступку, який відповідно до частини першої статті 106 цього Закону може бути підставою для дисциплінарної відповідальності судді; 4) посилання на фактичні дані (свідчення, докази), що підтверджують зазначені скаржником відомості.
Дисциплінарна скарга підписується скаржником із зазначенням дати її підписання.
Дисциплінарну справу щодо судді не може бути порушено за скаргою, що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку судді, а також за анонімними заявами та повідомленнями.
65. Відповідно до частини третьої статті 42 Закону № 1798-VІІІ (у редакції, чинній на час відкриття дисциплінарної справи та ухвалення оскаржуваного рішення ВРП) дисциплінарне провадження включає: 1) попереднє вивчення матеріалів, що мають ознаки вчинення суддею дисциплінарного проступку, та прийняття рішення про відкриття дисциплінарної справи або відмову у її відкритті; 2) розгляд дисциплінарної скарги та ухвалення рішення про притягнення або відмову в притягненні судді до дисциплінарної відповідальності
66. Як передбачено статтями 43-46 Закону № 1798-VІІІ, за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги членом Дисциплінарної палати може бути відкрито дисциплінарну справу, відмовлено у її відкритті або повернуто скаргу без розгляду за наявності передбачених цими нормами підстав.
67. Відповідно до частини десятої статті 49 Закону № 1798-VІІІ якщо в процесі розгляду дисциплінарної справи Дисциплінарна палата дійде висновку про наявність ознак дисциплінарного проступку в діяннях інших суддів або про наявність ознак іншого дисциплінарного проступку в діяннях судді, щодо якого розглядається справа, Дисциплінарна палата може ухвалити рішення про відкриття відповідної дисциплінарної справи за власною ініціативою.
68. Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку про те, що на стадії розгляду та ухвалення рішення дисциплінарний орган ВРП не обмежений зазначеними у скарзі доводами, маючи повноваження відкрити дисциплінарну справу за власною ініціативою, якщо в процесі її розгляду дійде висновку про наявність правових підстав для цього.
69. Право громадян, юридичних осіб, органів державної влади та місцевого самоврядування на звернення зі скаргою щодо дисциплінарного проступку судді (дисциплінарною скаргою) передбачене законом з метою інформування ВРП як органу, відповідального за формування доброчесного та високопрофесійного корпусу суддів, про відомі їм факти й обставини неналежної поведінки судді.
70. При цьому ініціатива зазначених осіб є не єдиним джерелом такої інформації, оскільки, як зазначалося вище, дисциплінарна справа може бути порушена й за власною ініціативою дисциплінарного органу.
71. Підставою притягнення судді до дисциплінарної відповідальності є не скарга на його дії, а факт допущення таким суддею порушення закону, яке містить склад дисциплінарного проступку.
72. Подібну правову позицію Велика Палата Верховного Суду висловила у постановах від 17 січня 2019 року у справі № 11-864сап18 та від 11 квітня 2019 року у справі № 11-121сап19.
73. З огляду на викладене твердження скаржниці про те, що за результатами розгляду скарг ОСОБА_3 та керівника НААНУ ОСОБА_5 Третя Дисциплінарна палата ВРП повинна була залишити їх без розгляду, є безпідставними.
74. Відповідно до статті 18 Закону № 1798-VIII ВРП є повноважною за умови обрання (призначення) на посаду щонайменше п'ятнадцяти членів, серед яких більшість становлять судді (включаючи суддів у відставці), та складення ними присяги.
75. Згідно з положеннями частини другої статті 30 Закону № 1798-VIII засідання ВРП у пленарному складі є повноважним, якщо в ньому бере участь більшість від складу ВРП.
76. Як убачається з матеріалів справи, на засіданні ВРП 12 березня 2020 року були присутні 12 членів ВРП, які одноголосно проголосували за прийняття оскаржуваного рішення. Із ксерокопії цього рішення вбачається, що воно підписане всіма її членами, які брали участь у його ухваленні.
77. Доводи ОСОБА_1 про те, що Третя Дисциплінарна палата ВРП відкрила дисциплінарну справу щодо неї за участі члена ВРП ОСОБА_19, яка була залучена з Другої Дисциплінарної палати ВРП, тому, на переконання скаржниці, відповідно до частини восьмої статті 51 Закону № 1798-VIII ОСОБА_19 не мала права брати участь у перегляді рішення Третьої Дисциплінарної палати ВРП, при цьому самовідводів заявлено не було, - не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення ВРП з таких міркувань.
78. Відповідно до частини п'ятої статті 26 Закону № 1798-VIII у разі необхідності ВРП може ухвалити рішення про залучення членів однієї Дисциплінарної палати до роботи іншої Дисциплінарної палати або про делегування Голові ВРП повноважень ухвалювати такі рішення.
79. Як убачається з ухвали Третьої Дисциплінарної палати ВРП від 06 листопада 2019 року № 2902/3дп/15-19 «Про відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_1 », член Другої Дисциплінарної палати ВРП ОСОБА_19 була залучена до роботи Третьої Дисциплінарної палати ВРП для розгляду висновку доповідача - члена Третьої Дисциплінарної палати ВРП Швецової Л. А. щодо відкриття дисциплінарної справи стосовно вказаної судді.
80. Згідно із частиною восьмою статті 51 Закону № 1798-VIII у розгляді скарги не беруть участі члени ВРП, які входять до Дисциплінарної палати, що ухвалила оскаржуване рішення. Член Дисциплінарної палати, який був доповідачем у дисциплінарній справі при її розгляді Дисциплінарною палатою, має право виступити на засіданні ВРП, у якому розглядається скарга на рішення Дисциплінарної палати, із доповіддю щодо рішення Дисциплінарної палати.
81. Таким чином, указаною нормою встановлено неможливість участі в розгляді скарги на рішення Дисциплінарної палати ВРП про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді тих членів ВРП, які брали участь у прийнятті цією Дисциплінарною палатою оскаржуваного рішення про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.
82. З матеріалів справи вбачається, що член ВРП ОСОБА_19, яка була залучена до роботи Третьої Дисциплінарної палати ВРП для розгляду висновку доповідача - члена Третьої Дисциплінарної палати ВРП Швецової Л. А. щодо відкриття дисциплінарної справи стосовно судді ОСОБА_1 , брала участь у прийнятті рішення ВРП від 12 березня 2020 року № 740/0/15-20, ухваленого за результатами розгляду скарги цієї судді на рішення Третьої Дисциплінарної палати ВРП від 11 грудня 2019 року № 3412/3дп/15-19, однак не брала участі в ухваленні вказаного вище рішення Третьої Дисциплінарної палати ВРП.
83. Аналізуючи наведені вище положення частини восьмої статті 51 Закону № 1798-VIII у взаємозв'язку з нормами частини п'ятої статті 26 цього ж Закону, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що частиною восьмою статті 51 зазначеного Закону встановлено неможливість участі у розгляді скарги на рішення Дисциплінарної палати про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді членів ВРП, які брали участь у прийнятті цією Дисциплінарною палатою оскарженого рішення про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. Тим самим законодавець встановив неможливість участі члена ВРП у перевірці законності рішення, прийнятого за його ж участю. У той же час, якщо член ВРП з тих чи інших причин не брав участі у прийнятті Дисциплінарною палатою, до складу якої він входить (у тому числі тимчасово залучений), рішення про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, він має право брати участь у розгляді ВРП скарги на таке рішення цієї Дисциплінарної палати.
84. Оскільки член ВРП ОСОБА_19 не брала участі в прийнятті Третьою Дисциплінарною палатою ВРП рішення від 11 грудня 2019 року № 3412/3дп/15-19 про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, її участь у складі ВРП у розгляді скарги ОСОБА_1 на вказане рішення Дисциплінарної палати не порушує наведені вище положення частини восьмої статті 51 Закону № 1798-VIII.
85. Отже, оскаржуване рішення прийнято повноважним складом ВРП.
86. На підставі пункту 3 частини першої статті 52 Закону № 1798-VIII рішення ВРП може бути скасовано також у випадку, якщо суддя не був належним чином повідомлений про засідання ВРП.
87. Відповідно до частин п'ятої та шостої статті 30 Закону № 1798-VIII особа, питання щодо якої має розглядатися ВРП, повідомляється про такий розгляд не пізніш як за десять календарних днів до дня засідання, крім випадків, якщо законом не вимагається участь такої особи у засіданні, а також якщо інше не визначено цим Законом.
Особа вважається належним чином повідомленою, якщо повідомлення направлене на адресу її місця проживання чи перебування або на адресу суду чи прокуратури, де така особа обіймає посаду, а за неможливості такого направлення - розміщене на офіційному вебсайті ВРП.
88. На підставі абзацу другого частини третьої статті 56 Закону № 1798-VIII суддя, стосовно якого розглядається питання про звільнення, повідомляється про засідання ВРП у порядку, визначеному цим Законом. Неявка судді на засідання незалежно від причин не перешкоджає розгляду питання за його відсутності.
89. Згідно із частиною дев'ятою статті 51 Закону № 1798-VIII розгляд скарги на рішення Дисциплінарної палати про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді здійснюється в порядку, визначеному статтею 49 цього Закону.
90. З матеріалів справи вбачається, що листами секретаріату ВРП від 30 січня 2020 року № 3800/0/9-20, 3801/0/9-19 суддю Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_1 повідомлено про те, що розгляд її скарги відбудеться 13 лютого 2020 року о 10 год. Проте від судді ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_20 надійшли клопотання про відкладення розгляду скарги у зв'язку з перебуванням судді на стаціонарному лікуванні, які ВРП задовольнила. Розгляд скарги призначено на 25 лютого 2020 року на 10 год, про що суддю було повідомлено листами секретаріату ВРП від 14 лютого 2020 року № 6688/0/9-20, 6689/0/9-20. Від судді ОСОБА_1 знову надійшло клопотання про відкладення розгляду скарги у зв'язку з тим, що вона продовжує перебувати на стаціонарному лікуванні, яке ВРП також задовольнила. Розгляд скарги призначено втретє на 12 березня 2020 року на 10 год, про що суддю було повідомлено листами секретаріату ВРП від 28 лютого 2020 року № 9645/0/9-20, 9646/0/9-20.
91. Вказану інформацію було також своєчасно оприлюднено на офіційному вебсайті ВРП.
92. 12 березня 2020 року в засідання ВРП з розгляду скарги на рішення її Третьої Дисциплінарної палати від 11 грудня 2019 року № 3412/3дп/15-19 суддя ОСОБА_1 та її представник не з'явилися, тому ВРП з огляду на положення статей 49, 51 Закону № 1798-VIII правомірно розглянула скаргу судді ОСОБА_1 без її участі у засіданні, незважаючи на подання нею втретє клопотання про відкладення розгляду скарги.
93. Посилання скаржниці на те, що вона просила ВРП відкласти розгляд її скарги з 12 березня 2020 року на іншу дату у зв'язку із введенням на території України карантину на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» та неможливістю піддавати ризику власне життя та здоров'я, а також життя та здоров'я її малолітньої дитини, не знайшли підтвердження в матеріалах дисциплінарної справи. Так, з матеріалів справи вбачається, що 11 березня 2020 року до ВРП засобами електронного зв'язку о 16 год 02 хв з електронної адреси Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська надійшло клопотання судді ОСОБА_1 про відкладення розгляду її скарги у зв'язку з перебуванням на лікарняному по догляду за дитиною.
94. Ураховуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про відсутність визначених пунктами 1-3 частини першої статті 52 Закону № 1798-VIII підстав для скасування оскаржуваного рішення ВРП.
95. У скарзі ОСОБА_1 зазначила, що оскаржуване рішенні ВРП не містить посилань на визначені законом мотиви, з яких цей орган дійшов висновку про наявність у діях судді дисциплінарних проступків.
96. Оцінюючи рішення ВРП від 12 березня 2020 року № 740/0/15-20 щодо наявності в ньому посилань на визначені законом підстави дисциплінарної відповідальності судді та мотиви, з яких ВРП дійшла відповідних висновків, Велика Палата Верховного Суду виходить з того, що визначальним критерієм правомірності оскаржуваного рішення відповідача є встановлення дисциплінарним органом обставин, що свідчать про наявність у діях судді ознак дисциплінарного проступку, за який його притягнуто до відповідальності.
97. Як установлено матеріалами дисциплінарної справи щодо дій судді ОСОБА_1 під час розгляду справи № 200/5719/18, 30 березня 2018 року до Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська надійшла позовна заява ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за договором позики, якій присвоєно номер 200/5719/18 та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу від 30 березня 2018 року передано для розгляду судді ОСОБА_1
98. Позовну заяву обґрунтовано тим, що 20 листопада 2012 року між ОСОБА_6 (позикодавець) та ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 (позичальники) укладено договір позики на загальну суму три мільйони доларів США, які мали бути повернуті позивачу до 20 листопада 2017 року.
99. У позовній заяві позивач просив стягнути суму боргу із ОСОБА_7 , який проживає у місті Дніпрі на вулиці Запорізьке шосе, що свідчило про підсудність справи Бабушкінському районному суду міста Дніпропетровська.
100. Водночас до позовної заяви ОСОБА_6 долучив квитанцію про сплату судового збору від 23 березня 2018 року за подання позовної заяви до Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська.
101. Суддя Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_1 ухвалою від 04 квітня 2018 року відкрила загальне позовне провадження у цивільній справі та призначила підготовче засідання на 13 квітня 2018 року.
102. У судовому засіданні 18 квітня 2018 року суд протокольною ухвалою задовольнив клопотання представника позивача - адвоката Іващенка Р. В. від 13 квітня 2018 року про залучення до участі у справі таких співвідповідачів:
- ОСОБА_13 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , адреса для листування: АДРЕСА_2 );
- ОСОБА_3 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , адреса для листування: АДРЕСА_2 );
- ОСОБА_14 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , адреса для листування: АДРЕСА_2 );
- ОСОБА_11 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 );
- ОСОБА_12 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 ).
103. Ухвалою від 18 квітня 2018 року суд залишив без руху уточнену позовну заяву від 13 квітня 2018 року за підписом представника позивача - адвоката Іващенка Р. В. та надав час для усунення недоліків позовної заяви, зокрема для усунення розбіжностей у прізвищі позивача.
104. Ухвалою Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 10 травня 2018 року (головуючий суддя ОСОБА_1) призначено підготовче судове засідання у цивільній справі № 200/5719/18.
105. 12 червня 2018 року до Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська надійшла заява про затвердження мирової угоди, згідно з якою відповідачі, які є учасниками ТОВ «Ік актив», відступали в рахунок визнаної ними заборгованості за договором позики належні їм корпоративні права зазначеного товариства на користь позивача.
106. У судовому засіданні 12 червня 2018 року до участі у справі як представника відповідачів ОСОБА_13 , ОСОБА_2, ОСОБА_14 , ОСОБА_11 суддя ОСОБА_1 допустила ОСОБА_15 , повноваження якого, на думку судді, підтверджувалися наявними в матеріалах справи копіями довіреностей, посвідченими приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тригуб Є. О.
107. Ухвалою Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 21 червня 2018 року відмовлено в задоволенні заяви представника позивача про відвід судді ОСОБА_1, мотивованої тим, що представники сторін подали до суду мирову угоду, підписану всіма учасниками процесу, однак суд вимагає від сторін надання додаткових доказів у справі, чим порушує вимоги частини сьомої статті 81 ЦПК України, згідно з якою суд не може з власної ініціативи збирати докази, що стосуються предмета спору. Водночас суд задовольнив заяву про самовідвід від розгляду справи з огляду на недовіру до судді позивача. Справу передано до канцелярії суду для повторного автоматизованого розподілу справ між суддями.
108. Відповідно до положень частини сьомої статті 56 Закону № 1402-VIII суддя зобов'язаний, з-поміж іншого, справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.
109. Статтею 1 Кодексу суддівської етики, затвердженого 22 лютого 2013 року ХІ черговим з'їздом суддів України, установлено, що суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду.
110. Крім цього, відповідно до Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та соціальної ради ООН 27 липня 2006 року № 2006/23, суддя повинен здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячи виключно з оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від стороннього впливу, спонукання, тиску, загроз чи втручання, прямого чи опосередкованого, що здійснюється з будь-якої сторони та з будь-якою метою. Об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.
111. Згідно з пунктом 50 Висновку № 3 (2002) КРЄС кожний окремий суддя повинен робити все можливе для підтримання судової незалежності на інституційному та особистому рівнях; судді повинні поводитися гідно при виконанні посадових обов'язків та в особистому житті; вони повинні виконувати свої обов'язки, не допускаючи проявів фаворитизму або дійсної чи видимої упередженості; судді повинні приймати свої рішення з урахуванням усіх моментів, важливих для застосування відповідних юридичних норм, та без урахування усіх питань, що не стосуються суті справи; вони повинні забезпечувати високий ступінь професійної компетентності.
112. ВРП та її дисциплінарний орган установили, що у фотокопіях матеріалів справи № 200/5719/18 наявна квитанція про сплату судового збору на розрахунковий рахунок Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська. При цьому матеріали вказаної справи не містять документа про сплату судового збору за подання позовної заяви до Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська, що свідчить про невиконання суддею ОСОБА_1 вимог статті 185 ЦПК України щодо залишення позовної заяви без руху та прийняття суддею до свого провадження позовної заяви, яка не відповідає вимогам закону.
113. Крім того, у фотокопіях матеріалів справи № 200/5719/18 немає відомостй про надіслання всім учасникам справи копії ухвали про відкриття провадження та судових повісток про виклик у підготовче судове засідання, а також інформації про їх вручення, що свідчить про порушення суддею ОСОБА_1 вимог статей 8, 12, 128, 190, 223 ЦПК України.
114. Із протоколу та запису судового засідання від 13 квітня 2018 року вбачається, що питання щодо повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи, причини його неявки в судове засідання і можливість проведення засідання за відсутності відповідача суддею ОСОБА_1 не вирішувалося.
115. Окрім того, суддя ОСОБА_1, дізнавшись у судовому засіданні від представника позивача про те, що прізвище позивача вказано з помилкою, а саме « ОСОБА_21 » замість правильного « ОСОБА_22 », не вчинила жодних дій для з'ясування належності позивача. Натомість за відсутності відповідача, про причини неявки якого не було відомо, без постановлення ухвали про можливість проведення розгляду справи за відсутності відповідача перейшла до вирішення клопотання про залучення до участі у справі співвідповідачів, у результаті чого відклала розгляд підготовчого судового засідання для надання позивачу часу на підготовку пакета документів щодо уточнення прізвища позивача та залучення до участі у справі співвідповідачів.
116. Порушення, що полягало у проведенні судового засідання без повідомлення учасників справи, повторно було допущене суддею ОСОБА_1 в судовому засіданні 18 квітня 2018 року, коли суддя без з'ясування обставин повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи, без ухвалення рішення про можливість проведення підготовчого засідання за відсутності відповідача та відомостей про належне повідомлення його про час і місце розгляду справи вирішила питання про залучення до участі у справі співвідповідачів ОСОБА_13 , ОСОБА_3 , ОСОБА_14 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 .
117. У ЄДРСР та фотокопіях матеріалів справи відсутня ухвала про залучення до участі у справі співвідповідачів та докази її надіслання учасникам, що свідчить про недотримання суддею ОСОБА_1 вимог статей 51, 198 ЦПК України та Закону України від 23 червня 2005 року № 2709-IV«Про міжнародне приватне право».
118. Суддя ОСОБА_1 , залучаючи до участі у справі співвідповідачів, три з яких є громадянами Турецької Республіки, не з'ясувала питання щодо їхнього реального місцезнаходження, незважаючи на те, що у договорі позики місцем їхнього проживання вказано Турецьку Республіку, а у заяві про залучення до участі у справі зазначена така адреса для листування: АДРЕСА_2 , та на те, що достовірність указаних у матеріалах справи адрес жодним чином не підтверджувалася.
119. Як установили ВРП та її дисциплінарний орган, під час розгляду справи № 200/5719/18 суддя ОСОБА_1 не з'ясувала, чи належним чином повідомлений про судове засідання 13 та 18 квітня 2018 року первинний відповідач у справі, а про судові засідання 12 та 21 червня 2018 року - решта учасників справи, що є порушенням статей 128, 130 ЦПК України. Не з'ясувавши таких обставин, суддя ОСОБА_1 на порушення вимог частин першої, другої статті 223 ЦПК України здійснювала розгляд справи без участі сторін, хоча зобов'язана була відкласти розгляд справи через неявку у судове засідання учасників справи, щодо яких відсутні відомості про вручення їм повідомлення про дату, час і місце судового засідання, внаслідок чого порушено права сторін на справедливий суд.
120. У фотокопіях матеріалів справи № 200/5719/18 наявні чотири копії довіреностей від імені ОСОБА_13 , ОСОБА_3 , ОСОБА_14 та ОСОБА_11 (довірителі), посвідчені приватним нотаріусом Тригуб Є. О., якими уповноважено ОСОБА_15 та ОСОБА_23 (повірені) представляти їхні інтереси. При цьому на всіх копіях довіреностей немає підписів довірителів.
121. Із запису судового засідання від 12 червня 2018 року (файл 20180612-111714, 1:46-3:40) установлено, що судді ОСОБА_1 в судовому засіданні надано нотаріально завірені копії довіреностей, однак оригінали довіреностей представник відповідачів судді не надав. На запитання судді: «Чи є у Вас оригінал довіреності?» представник відповідачів відповів: «Вибачаюсь, Ваша честь, нема».
122. 25 липня 2018 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Тригуб Є. О. посвідчила заяву ОСОБА_15 , у якій він зазначив, що не брав участі у розгляді судової справи № 200/5719/18 у Бабушкінському районному суді міста Дніпропетровська як представник ОСОБА_13, А. Пеніча, ОСОБА_14, ОСОБА_11 , а також не подавав до зазначеного суду жодних заяв, у тому числі й мирових угод. Цього самого дня нотаріус Тригуб Є. О. повідомила, що не посвідчувала довіреностей від імені ОСОБА_13 , ОСОБА_3 , ОСОБА_14 та ОСОБА_11 та їх копій.
123. Водночас посилання ОСОБА_1 у додаткових поясненнях до скарги на те, що ВРП не зазначила й не пояснила, яким чином суддя повинна була здогадатись чи дізнатись, що нотаріально посвідчені копії довіреностей підроблені, а представник відповідачів, який з'явився у судове засідання, не був уповноважений на участь у справі, не спростовують допущених суддею порушень, оскільки відповідно до положень статті 62 ЦПК України повноваження представника сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені, зокрема, довіреністю фізичної особи, яка повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою, а не нотаріально завіреною копією довіреності.
124. ВРП, сприймаючи критично посилання судді ОСОБА_1 на те, що нею не допущено грубих порушень як ЦПК України, так і засад і правил судочинства, правильно погодилася з висновками Третьої Дисциплінарної палати ВРП про те, що суддею під час розгляду справи № 200/5719/18 не виконано покладений на неї обов'язок щодо вжиття заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами, оскільки суддя не звернула уваги на ознаки зловживання позивачем процесуальними правами, яке полягало у штучному створенні видимості підсудності справи Бабушкінському районному суду міста Дніпропетровська через подання позову до відповідача, місце проживання якого знаходиться в межах територіальної юрисдикції зазначеного суду, а згодом залучила до участі у справі осіб, юрисдикція Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська на яких не поширювалася, чим порушила вимоги статей 28, 31, 187 ЦПК України. З огляду на очевидне зловживання учасниками справи процесуальними правами суддя зобов'язана була припинити такі зловживання із вжиттям відповідних заходів реагування, зокрема шляхом постановлення щодо осіб, які надають суду документи, що містять ознаки підробки, ухвал про залишення позову без руху, відмову у задоволенні клопотань тощо. Натомість суддя ОСОБА_1 самоусунулася від розгляду справи шляхом задоволення заяви про самовідвід, до того ж без наведення належних мотивів задоволення самовідводу в ухвалі від 21 червня 2018 року, що суперечить обов'язку судді забезпечувати реалізацію завдань цивільного судочинства.
125. Як установлено матеріалами дисциплінарної справи, в провадженні судді Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_1 перебувала справа № 932/14243/19 за позовом ОСОБА_16 до ТОВ «Ік актив», приватного нотаріуса Павловської Г. О., ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , ОСОБА_17 , ОСОБА_3 , ОСОБА_14 , ОСОБА_13 , треті особи: ОСОБА_18 , АТ «Вест файненс енд кредит банк», ТОВ «Дніпроолія», про визнання дійсними рішення та записів про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, визнання права власності на об'єкти нерухомого майна, а також заява ОСОБА_16 про забезпечення зазначеного позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно.
126. Позовну заяву було обґрунтовано тим, що відповідачі не визнають права власності позивачки на об'єкти нерухомого майна: комплекс будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_6 ; нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_7 ».
127. 19 вересня 2019 року о 09 год 50 хв за результатами автоматизованого розподілу справи головуючим суддею у справі № 932/14243/19 визначено суддю ОСОБА_1
128. Того самого дня об 11 год 51 хв за результатами автоматизованого розподілу головуючим суддею з розгляду заяви про забезпечення позову у справі № 932/14243/19 визначено суддю ОСОБА_1
129. Суддя ОСОБА_1 19 вересня 2019 року надіслала до відділу адресно-довідкової роботи управління паспортної роботи, громадянства та реєстрації фізичних осіб Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області запит про місце реєстрації відповідачів, відповідь на який надійшла на адресу суду того самого дня.
130. Суддя Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_1 ухвалою від 19 вересня 2019 року відкрила провадження у зазначеній справі.
131. Бабушкінський районний суд міста Дніпропетровська (головуючий суддя ОСОБА_1) ухвалою від 19 вересня 2019 року заяву ОСОБА_16 про забезпечення позову задовольнив частково: заборонив ТОВ «Ік актив» відчужувати майно, розміщене за адресою: АДРЕСА_6 ; заборонив будь-яким іншим особам відчужувати та/або розпоряджатися майном за адресою: АДРЕСА_6 , що належить на праві власності ТОВ «Ік актив»; заборонив будь-яким особам та/або суб'єктам державної реєстрації, державним реєстраторам, приватним нотаріусам, Міністерству юстиції України та його органам (структурним підрозділам) вчиняти (здійснювати) будь-які реєстраційні дії та/або вносити будь-які відомості до Реєстру щодо нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_6 , а також приймати рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, проводити будь-які інші дії з державної реєстрації прав та обтяжень. Клопотання в частині щодо об'єкта нерухомого майна, розміщеного за адресою: АДРЕСА_8 , суд залишив без задоволення, оскільки відповідно до витягу з Реєстру право власності на об'єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_8 , зареєстровано за особою, яка не є стороною в цих спірних правовідносинах, її клопотання щодо залучення до участі у справі до суду не надходили.
132. Дніпровський апеляційний суд постановою від 07 листопада 2019 року скасував ухвалу Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 19 вересня 2019 року, в задоволенні заяви про забезпечення позову відмовив.
133. При цьому апеляційний суд у судовому рішенні зазначив, що позивачка не надала суду доказів, а суд першої інстанції належним чином не перевірив вартість зазначеного майна, у зв'язку із чим дійшов помилкового висновку про співмірність заявленого виду забезпечення позову із позовними вимогами.
134. Суд апеляційної інстанції наголосив на тому, що суд першої інстанції не перевірив доводи ОСОБА_16 щодо вчинення відповідачами дій, які спрямовані на відчуження нерухомого майна третім особам, а також не встановив обставин, які свідчать про наявність між позивачкою та відповідачами заборгованості за будь-якими зобов'язаннями, у зв'язку із чим неможливо встановити факт ухилення відповідачів від виконання таких зобов'язань.
135. На думку апеляційного суду, суд першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали не встановив дійсні обставини справи, які мають істотне значення, не вирішив питання про те, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, а також докази на їх підтвердження чи спростування.
136. Також апеляційний суд зазначив, що позивачка визнає, що 78/100 часток нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 131059412110), належить ТОВ «Ік актив», однак суд першої інстанції на вказане не звернув уваги та застосував заходи забезпечення позову щодо нерухомого майна, яке не є предметом спору, не перевірив співмірність ціни такого майна із ціною позову.
137. Суд апеляційної інстанції також установив, що ухвала Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 19 вересня 2019 року фактично перешкоджає веденню ТОВ «Ік актив» звичайної господарської діяльності, у тому числі здійснення ним основного виду своєї господарської діяльності - надання в оренду власного нерухомого майна.
138. Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи; вжиті судом заходи забезпечення позову не відповідають критеріям розумності, адекватності та обґрунтованості, суд не мотивував необхідності вжиття заходів забезпечення позову, не забезпечив збалансованості інтересів сторін та вжив заходи забезпечення за відсутності реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
139. Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 21 листопада 2019 року у справі № 932/14243/19 прийнято відмову ОСОБА_16 від позову, ухвалу Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 19 вересня 2019 року про відкриття провадження у зазначеній справі визнано нечинною, провадження у справі закрито.
140. ВРП та її дисциплінарний орган установили, що з довідки Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська про надходження на розрахунковий рахунок судового збору у справі № 932/14243/19, наданої на запит члена ВРП Швецової Л. А., вбачається, що «відповідно до обліково-статистичної картки по цивільній справі підтверджень платежів з казначейства знайдено не було». Тобто суддя ОСОБА_1 належним чином не перевірила зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
141. Водночас посилання ОСОБА_1 у додаткових поясненнях до скарги на те, що чинним законодавством України не покладено обов'язок з безпосередньої перевірки факту зарахування судового збору саме на суддю, тому цей обов'язок і таку перевірку зобов'язані виконувати працівники апарату відповідного суду, спростовуються вимогами частини другої статті 9 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір», згідно з якою суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
142. Як правильно встановили ВРП та її дисциплінарний орган, заява ОСОБА_16 про забезпечення позову від 18 вересня 2019 року не містила жодного обґрунтування необхідності забезпечення позову, з приводу чого зверталася до суду позивачка, а зі змісту ухвали судді ОСОБА_1 від 19 вересня 2019 року про забезпечення позову не вбачається, чим суддя керувалася, задовольняючи клопотання про вжиття заходів забезпечення позову, окрім загальних норм законодавства, а також у чому конкретно суддя вбачала достатні підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.
143. Крім того, зазначена ухвала не містить жодних мотивів, тобто суджень і пояснень про наявність чи відсутність фактів, які стали основою для її постановлення. Відсутність належних мотивів в ухвалі про забезпечення позову встановлено також постановою Дніпровського апеляційного суду від 07 листопада 2019 року, якою ухвалу Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 19 вересня 2019 року про застосування заходів забезпечення позову скасовано як невмотивовану.
144. У позовній заяві ОСОБА_16 було порушено питання про визнання права власності на нерухоме майно у містах Кривому Розі та Дніпрі. При цьому лише три абзаци із дев'яти сторінок позовної заяви стосуються нерухомого майна у місті Дніпрі. Зі змісту позовної заяви в цій частині неможливо встановити, у чому полягає суть спору і хто є власником майна, оскільки позивачка лише зазначила загальну площу будівлі (8150 кв. м), що не підтверджувалося жодним доказом із долучених до позовної заяви документів.
145. З огляду на викладене ВРП обґрунтовано погодилася з висновками її Третьої Дисциплінарної палати про те, що судді ОСОБА_1 під час постановлення ухвали про забезпечення позову було достеменно відомо, що до предмета позову входить лише майно, яке розташоване у місті Кривому Розі, оскільки до винесення ухвали про забезпечення позову суддя встановила, що вимоги щодо майна, яке розташоване у АДРЕСА_8 , не є предметом розгляду в цій справі з огляду на те, що власник зазначеного майна - ТОВ «Гарі» не є стороною у справі № 932/14243/19 і позовні вимоги щодо нерухомості у місті Дніпрі та його власника позивачем жодним чином не обґрунтовані. Зважаючи на вказане, а також на те, що питання щодо відкриття провадження та вжиття заходів забезпечення позову суддею вирішувалися в один день і в короткий проміжок часу, суддя мала усвідомлювати, що справа не належить до підсудності Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська. Крім того, поспіх у діях судді, а саме відкриття нею провадження та спілкування з позивачем протягом одного дня, з огляду на кількість призначених до розгляду справ у цей день та загальне навантаження судді свідчить про її упереджене ставлення до позивача в цій справі, що викликає обґрунтовані сумніви в безсторонності судді.
146. Щодо дій судді ОСОБА_1 під час розгляду справи № 200/11689/18 матеріалами дисциплінарної справи встановлено, що ухвалою від 13 липня 2018 року суддя Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_1 відкрила провадження в цій справі за позовом ОСОБА_4 до НААНУ про оформлення трудових відносин та зобов'язання укласти договір і вирішила проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, призначивши судове засідання на 27 липня 2018 року на 11 год. При цьому зазначена ухвала надіслана до ЄДРСР лише 03 вересня 2018 року.
147. Бабушкінський районний суд міста Дніпропетровська під головуванням судді ОСОБА_1 ухвалою в цій справі від 13 липня 2018 року задовольнив заяву позивача про забезпечення позову та заборонив:
1) НААНУ в особі її органів та посадових осіб та/або спеціально створеної конкурсної комісії:
- проводити конкурс на заміщення вакантної посади директора ДП «Городецьке», дату початку проведення якого призначено на 17 липня 2018 року на 10 год за адресою: місто Київ, вулиця Михайла Омеляновича-Павленка, 9, оприлюднювати та затверджувати його результати до набрання законної сили рішенням у цій справі;
- вчиняти будь-які дії щодо призначення на посаду директора ДП «Городецьке» до набрання законної сили рішенням у цій справі;
- призначати будь-яку особу на посаду виконувача обов'язків директора ДП «Городецьке» та укладати контракт із такою особою до набрання законної сили рішенням у цій справі;
2) державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань і нотаріусам вносити зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо ДП «Городецьке», зокрема стосовно керівника підприємства, до набрання законної сили рішенням у цій справі
148. 16 липня 2018 року державний виконавець Печерського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві відкрив виконавче провадження з примусового виконання ухвали Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 13 липня 2018 року у справі № 200/11689/18.
149. Бабушкінський районний суд міста Дніпропетровська ухвалою від 11 вересня 2018 року, постановленою під головуванням судді ОСОБА_1, залучив до участі у справі виконувача обов'язків директора Інституту агроекології і природокористування як третю особу без самостійних вимог на стороні відповідача - НААНУ.
150. Ухвалою від 19 жовтня 2018 року Бабушкінський районний суд міста Дніпропетровська (головуючий суддя ОСОБА_1) зупинив провадження у справі до вирішення питання про її відвід.
151. Ухвалою судді Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська Татарчук Л. О. від 30 жовтня 2018 року заяву про відвід судді ОСОБА_1 залишено без задоволення.
152. Ухвалою Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 30 жовтня 2018 року відновлено провадження у справі.
153. Бабушкінський районний суд міста Дніпропетровська ухвалою від 21 січня 2019 року, постановленою під головуванням судді ОСОБА_1, заяву позивача про залишення позову без розгляду та скасування заходів забезпечення позову задовольнив лише в частині залишення позовної заяви без розгляду. В задоволенні клопотання в частині скасування заходів забезпечення позову суд відмовив з огляду на те, що виділені матеріали справи з оригіналом ухвали про забезпечення позову перебувають на розгляді у Дніпровському апеляційному суді.
154. Дніпровський апеляційний суд постановою від 15 березня 2019 року задовольнив апеляційну скаргу НААНУ, скасував ухвалу Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 13 липня 2018 року щодо вжиття заходів забезпечення позовних вимог.
155. Суд апеляційної інстанції вважав необґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що заявником доведена наявність реальної загрози невиконання чи ускладнення виконання рішення суду, а застосування заходів забезпечення позову не порушить прав та охоронюваних законом інтересів відповідача у справі чи інших осіб, які не є учасниками цього судового процесу, оскільки лише запровадить тимчасові обмеження, що дасть змогу створити належні умови для запобігання перешкодам у виконанні рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
156. Апеляційний суд також зазначив, що на порушення вимог процесуального закону суд першої інстанції, вирішуючи питання щодо забезпечення позову, не обґрунтував підстав застосування саме такого виду забезпечення позову. Суд взагалі не навів доказів і мотивів, з яких дійшов висновку про обґрунтованість припущення, що заявником доведена наявність реальної загрози невиконання чи ускладнення виконання рішення суду. Водночас суд апеляційної інстанції звернув увагу на те, що в разі можливого задоволення рішенням суду позовних вимог реалізація трудових прав позивача не буде ускладнена наявністю на посаді директора іншого працівника.
157. ВРП та її дисциплінарний орган установили, що ухвали судді Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 13 липня 2018 року про відкриття провадження у справі та забезпечення позову надіслані до ЄДРСР лише 03 вересня 2018 року, що свідчить про порушення строків надання суддею копій рішень для їх внесення до ЄДРСР.
158. Відповідно до частини другої статті 2 Закону України від 22 грудня 2005 року № 3262-IV «Про доступ до судових рішень» судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання, крім ухвал про арешт майна та тимчасовий доступ до речей та документів у кримінальних провадженнях, які підлягають оприлюдненню не раніше дня їх звернення до виконання. Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цього Закону.
159. Згідно із частинами першою, третьою статті 3 вказаного Закону для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення ЄДРСР.
Суд загальної юрисдикції вносить до ЄДРСР усі судові рішення і окремі думки суддів, викладені у письмовій формі, не пізніше наступного дня після їх ухвалення або виготовлення повного тексту.
160. Підпунктом 17 пункту 1 розділу І Порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень, затвердженого рішенням ВРП від 19 квітня 2018 року № 1200/0/15-18, визначено, що судовими рішеннями, які підлягають внесенню до ЄДРСР, є процесуальні документи, ухвалені судом (у тому числі слідчим суддею під час досудового розслідування) під час розгляду справи (матеріалів кримінального провадження) на будь-якій стадії судового провадження (ухвала, окрема ухвала, рішення, вирок, постанова, судовий наказ).
161. Обов'язок щодо своєчасного надсилання електронних примірників судового рішення та окремої думки судді для їх внесення до ЄДРСР шляхом формування та підписання відповідного електронного примірника в автоматизованій системі документообігу суду покладається на суддю (суддю-доповідача), який ухвалив таке рішення (пункт 1 розділу Х указаного Порядку).
162. Посилання судді ОСОБА_1 в доводах скарги на те, що несвоєчасне надання копій ухвал для внесення їх до ЄДРСР вчинене нею та відповідальними особами ненавмисно, а з поважних причин, пов'язаних зі значним навантаженням на працівників Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська, які фактично не встигають виконувати покладені на них обов'язки, не спростовує наявність у діях судді складу відповідного дисциплінарного проступку.
163. ВРП та її дисциплінарний орган також установили, що в період з 15 липня по 16 серпня 2018 року НААНУ як відповідач у справі не була належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи, на її адресу не надсилалися копії позовної заяви, ухвал про відкриття провадження у справі та про вжиття заходів забезпечення позову від 13 липня 2018 року, що свідчить про порушення суддею вимог статей 28, 178, 190, 272 ЦПК України та унеможливило реалізацію цим учасником судового процесу наданих йому процесуальних прав і виконання процесуальних обов'язків.
164. ВРП, сприймаючи критично посилання судді ОСОБА_1 на те, що несвоєчасне надіслання копій позовної заяви, ухвал про відкриття провадження у справі та вжиття заходів забезпечення позову, судових повісток та іншої кореспонденції є наслідком неналежної організації роботи секретаря судових засідань ОСОБА_24 , що підтверджується доповідною запискою судді, в оскаржуваному рішенні правильно зазначила, що до повноважень судді не було віднесено надіслання особам, які беруть участь у справі, повідомлень та судових повісток, копій судових рішень, однак належний та дієвий контроль за правильністю та своєчасністю вчинення таких дій відповідними працівниками апарату суду під час розгляду конкретної справи є невід'ємною складовою процесу здійснення правосуддя, що в силу вимог статті 23, пункту 1 частини сьомої статті 56 Закону № 1402-VIII є прямим обов'язком судді.
165. При цьому Велика Палата Верховного Суду зазначає, що лише суддя безпосередньо вирішує питання щодо можливості (або неможливості) розгляду справи за відсутності сторін, а також чи не призведе це до позбавлення особи права доступу до суду.
166. ВРП та її дисциплінарний орган установили, що з ухвали про забезпечення позову не вбачається, чим керувалася суддя ОСОБА_1, задовольняючи відповідну заяву, суддя не мотивувала висновок про обґрунтованість припущення стосовно того, що невжиття заходів забезпечення позову може в майбутньому ускладнити чи унеможливити виконання судового рішення.
167. ВРП обґрунтовано погодилася з висновком Третьої Дисциплінарної палати про те, що цитування статей ЦПК України та постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» недостатньо для вмотивованого висновку про необхідність забезпечення позову без відповідних висновків суду щодо наявності дійсного спору між сторонами, наявності зв'язку між заходами забезпечення позову і предметом позовної вимоги, реальної загрози невиконання чи ускладнення виконання можливого рішення суду про задоволення позову. До того ж суддя ОСОБА_1 в ухвалі не мотивувала співмірність обраного способу забезпечення позову позовним вимогам, не надала належної оцінки доводам позивача щодо забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості та адекватності вимог щодо забезпечення позову. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суддя ОСОБА_1 взяла до уваги лише інтереси позивача, не звернула увагу на те, що забороною відповідачеві вчиняти організаційно-розпорядчі функції вона фактично свавільно втрутилась у діяльність НААНУ.
168. Посилання ОСОБА_1 у додаткових поясненнях до скарги на те, що ухвалу про забезпечення позову від 13 липня 2018 року постановлено нею на підставі обґрунтованого припущення позивача про те, що незастосування заходів забезпечення позову могло утруднити або унеможливити виконання рішення суду, з урахуванням аналізу суддею наданих позивачем доказів та оцінки того, наскільки запропонований позивачем захід забезпечення позову пов'язаний з предметом позову, чи співмірний він з позовною вимогою і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття, - не спростовують установлені ВРП та її дисциплінарним органом обставини.
169. З огляду на викладене Велика Палата Верховного Суду вважає правильним висновок ВРП та її Третьої Дисциплінарної палати про те, що дії судді ОСОБА_1 щодо постановлення невмотивованої ухвали про вжиття заходів забезпечення позовних вимог не відповідають меті застосування правового інституту забезпечення позову та призвели до непропорційного втручання в організаційно-розпорядчі права юридичної особи.
170. За таких обставин ВРП та її дисциплінарний орган дійшли обґрунтованих висновків про те, що встановлені під час розгляду об'єднаної дисциплінарної справи факти свідчать про наявність у діях судді ОСОБА_1 під час розгляду справ № 200/5719/18, 932/14243/19, 200/11689/18 складу дисциплінарних проступків, передбачених:
- підпунктом «а» пункту 1 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII (істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило учасниками судового процесу реалізацію наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків) - справа № 200/11689/18;
- пунктом 2 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII (несвоєчасне надання суддею копії судового рішення для її внесення до ЄДРСР) - справа № 200/11689/18;
- пунктом 3 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII (допущення поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до судді) - справи № 200/5719/18, 932/14243/19;
- пунктом 4 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII (внаслідок грубої недбалості допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод) - справи № 932/14243/19, 200/11689/18.
171. Усупереч доводам скаржниці ВРП та її дисциплінарний орган не здійснювали оцінки законності прийнятих суддею ОСОБА_1 судових рішень, а встановили порушення нею процесуального закону та вчинення дій, які не відповідають завданням провадження у цивільних справах, що є підставою для дисциплінарної відповідальності судді.
172. Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновком ВРП в оскаржуваному рішенні про те, що характер допущених суддею ОСОБА_1 порушень очевидних за змістом вимог процесуального законодавства за встановлених Третьою Дисциплінарною палатою обставин безумовно свідчить про вчинення суддею істотного дисциплінарного проступку в розумінні пункту 7 частини дев'ятої статті 109 Закону № 1402-VIII, оскільки допущені суддею грубі порушення закону під час розгляду справ № 200/5719/18, 932/14243/19, 200/11689/18 підривають суспільну довіру до суду. При цьому такі дії судді ОСОБА_1 під час виконання професійних обов'язків з розгляду зазначених справ викликають обґрунтовані сумніви у здатності судді безсторонньо та належним чином здійснювати правосуддя, а отже, порочать звання судді та підривають суспільну довіру до суду.
173. Відповідно до частини п'ятої статті 50 Закону № 1798-VIIІ вид дисциплінарного стягнення визначається на основі принципу пропорційності, зокрема, враховуються характер дисциплінарного проступку судді, його наслідки, дані, що характеризують особу судді, ступінь його вини, наявність непогашених дисциплінарних стягнень, інші обставини, що впливають на можливість притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.
174. Вказані положення частини п'ятої статті 50 Закону № 1798-VIIІ кореспондуються з нормами частини другої статті 109 Закону № 1402-VIII.
175. Як убачається з рішення Третьої Дисциплінарної палати ВРП від 11 грудня 2019 року № 3412/3дп/15-19, визначаючи вид дисциплінарного стягнення, що має бути застосований до судді ОСОБА_1 за вчинення дисциплінарних проступків, передбачених підпунктом «а» пункту 1, пунктами 2-4 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII, дисциплінарний орган ВРП узяв до уваги як позитивну характеристику судді та її навантаження, так і характер грубих порушень, допущених суддею ОСОБА_1 , які свідчать про необ'єктивне та несправедливе здійснення нею правосуддя у низці справ, у яких, зокрема, без належних підстав та з грубим порушенням норм законодавства допущено втручання в основоположні права людини, а також урахував те, що дії судді є настільки свавільними, що вже самим фактом їх вчинення підривають суспільну довіру до суду, тобто під час обрання виду дисциплінарного стягнення дотримався принципу пропорційності. Водночас доводи скаржниці цих висновків не спростовують.
176. З огляду на викладене Велика Палата Верховного Суду, надавши оцінку всім основним доводам і мотивам, якими ОСОБА_1 обґрунтувала вимоги своєї скарги на спірне рішення ВРП, вважає, що вони не спростовують обґрунтованість висновків ВРП та її дисциплінарного органу щодо наявності правових підстав для притягнення судді Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та пропорційності застосованого до неї дисциплінарного стягнення у виді подання про звільнення судді з посади.
Оцінка висновків ВРП та висновки Великої Палати Верховного Суду
177. На підставі частини восьмої статті 266 КАС України Велика Палата Верховного Суду за наслідками розгляду справи щодо оскарження рішення ВРП, ухваленого за результатами розгляду скарги на рішення її Дисциплінарної палати, може скасувати оскаржуване рішення ВРП або залишити його без змін.
178. Оскільки ВРП,приймаючи оскаржуване рішення, діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо, пропорційно, з урахуванням права судді на участь у процесі прийняття рішення, а також своєчасно, тобто протягом розумного строку, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення скарги ОСОБА_1 про скасування рішення ВРП від 12 березня 2020 року № 740/0/15-20, ухваленого за результатами розгляду скарги на рішення її Третьої Дисциплінарної палати від 11 грудня 2019 року № 3412/3дп/15-19.
179. При цьому дії й рішення ВРП та її дисциплінарного органу не характеризувалися недоліками, які б могли поставити під сумнів принципи незалежності та неупередженості, як це було встановлено ЄСПЛ у рішеннях у справах «Олександр Волков проти України» (пункти 109-131) і «Куликов та інші проти України» (пункти 135-137), а подальший перегляд справи Великою Палатою Верхового Суду з урахуванням усіх ключових аргументів ОСОБА_1 гарантує відсутність впливу будь-яких недоліків на результат дисциплінарного провадження.
Керуючись статтями 266, 344, 350, 355, 356, 359 КАС України, Велика Палата Верховного Суду
1. Скаргу ОСОБА_1 на рішення Вищої ради правосуддя від 12 березня 2020 року № 740/0/15-20, ухвалене за результатами розгляду скарги на рішення її Третьої Дисциплінарної палати від 11 грудня 2019 року № 3412/3дп/15-19, залишити без задоволення.
2. Рішення Вищої ради правосуддя від 12 березня 2020 року № 740/0/15-20 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. С. Князєв
Суддя-доповідач О. С. Золотніков
Судді: В. В. Британчук К. М. Пільков
Ю. Л. Власов О. Б. Прокопенко
І. В. Григор'єва Л. І. Рогач
М. І. Гриців В. М. Сімоненко
Д. А. Гудима І. В. Ткач
Ж. М. Єленіна С. П. Штелик
Г. Р. Крет
| № рішення: | 96342873 |
| № справи: | |
| Дата рішення: | 25.03.2021 |
| Дата публікації: | 20.04.2021 |
| Форма документу: | Постанова |
| Форма судочинства: | Адміністративне |
| Суд: | Велика Палата Верховного Суду |
| Категорія справи: |
