Ухвала
19 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 433/2039/19
провадження № 51-1864 ск 21
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на вирок Новопсковського районного суду Луганської області від 12 листопада 2020 року та ухвалу Луганського апеляційного суду від
18 лютого 2021 року щодо останнього,
встановив:
У касаційній скарзі захисник порушує питання про перегляд вказаних судових рішень у касаційному порядку.
Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 КПК України, колегія суддів приходить до наступного.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК України в касаційній скарзі зазначається обґрунтування вимог особи, яка її подає, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.
Тобто, таке обґрунтування має узгоджуватися з положеннями ч. 1 ст. 438 КПК України, згідно з якими підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є лише: 1) істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК України); 2) неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК України); 3) невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК України).
Отже, посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судового рішення, особа, яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, що є підставами для скасування або зміни судового рішення і які, на її думку, були допущені судами при винесенні судових рішень, навести конкретні аргументи обґрунтувавши їх.
Як слідує зі змісту касаційної скарги, ОСОБА_4 в обґрунтування вимог касаційної скарги вказує на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону допущені судами, які зводяться до формального посилання на порушення статей 17, 92 КПК України, без наведення конкретних аргументів в цій частині.
Разом з цим, порушуючи вимогу щодо ухвали апеляційного суду, захисником не вказано конкретні норми права порушені апеляційним судом.
При цьому, обґрунтування вимог касаційної скарги захисника зводиться до незгоди з оцінкою доказів, наявних у матеріалах провадження, яким він надає власну оцінку, відмінну від оцінки наданої судами, вказує на недостовірність доказів покладених в основу вироку, неповноту досудового слідства та судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам провадження, що є підставами для зміни чи скасування вироку судом апеляційної інстанції, проте в силу статей 433, 438 КПК України не є предметом касаційного розгляду.
Наявність вказаних недоліків унеможливлює відкриття провадження за касаційною скаргою захисника.
У зв'язку із зазначеним, керуючись вимогами ч. 1 ст. 429 КПК України, суд касаційної інстанції вважає, що касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 слід залишити без руху, надавши йому п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення зазначених недоліків.
Колегія суддів звертає увагу, що недоліки касаційної скарги можуть бути усунуті шляхом складання нового тексту касаційної скарги, якщо зауваження стосувалися змістовної частини скарги, та/або шляхом подання додаткових документів, якщо всупереч вимогам КПК України, не додано усіх документів, які мають подаватися разом з касаційною скаргою.
На підставі викладеного та керуючись ч. 1 ст. 429 КПК України, Суд
постановив:
Касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на вирок Новопсковського районного суду Луганської області від 12 листопада 2020 року та ухвалу Луганського апеляційного суду від
18 лютого 2021 року щодо останнього залишити без руху, надавши йому п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення вказаних недоліків.
У разі неусунення в установлений строк недоліків касаційної скарги, залишеної без руху, така скарга повертається особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3