Іменем України
19 квітня 2021 року м. Чернігівсправа № 927/75/21
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Федоренко Ю.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи
за позовом: Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк",
вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001,
адреса для листування: а/с 1800, м. Дніпро, 49027
до відповідача: ОСОБА_1
АДРЕСА_1
про стягнення 102 165,30 грн
Учасники справи не викликались.
Акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" подано позов до ОСОБА_1 про стягнення 102 165,30 грн, з яких: 96 133,35 грн - заборгованість за кредитом, 248,93 грн - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість, 108,13 грн - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 5674,89 грн - заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за кредитним договором №б/н від 31.10.2019, який за своєю природою є договором приєднання та складається із Анкети-заяви та Умов. Позивач зазначає, що 31.10.2019 фізична особа-підприємець Мозгова Людмила Володимирівна через систему інтернет-клієнт-банкінгу підписала із використанням електронного цифрового підпису Анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання послуг "КУБ". Відповідно до цієї заяви позичальник приєднався до розділу 3.2.8. Умов та правил надання банківських послуг (надалі - Умови), які розміщені на офіційному веб-сайті АТ КБ "ПРИВАТБАНК" htt://privatbank.ua. та були затверджені рішенням Правління ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК", яке викладено у протоколі №10 від 09.02.2017.
Разом з вказаною позовною заявою АТ КБ "Приватбанк" подано до суду письмове клопотання б/н від 11.12.2020 з проханням розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
З урахуванням того, що відповідачем у даному спорі є фізична особа ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 21.01.2021, в порядку ст. 176 Господарського процесуального кодексу України, постановлено Центру надання адміністративних послуг м. Чернігова протягом п'яти днів з моменту отримання даної ухвали надати суду інформацію щодо зареєстрованого місця проживання (перебування) ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 22.01.2021 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк у 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення зазначених в ухвалі недоліків.
28.01.2021 на адресу Господарського суду Чернігівської області від Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради надійшов лист № 09-05/319 від 27.01.2021 за підписом заступника начальника управління - начальника відділу реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання фізичних осіб, відповідно до якого повідомлено суду, що за даними, які містяться в реєстрі територіальної громади міста Чернігова, місце проживання ОСОБА_1 зареєстровано у місті Чернігові за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 19.02.2021, після усунення позивачем недоліків, вказана позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі, задоволено клопотання позивача та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідно до ст.165 ГПК України вказаною ухвалою відповідачу було встановлено 15 денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для надання відзиву на позовну заяву. Копія ухвали про відкриття провадження у справі від 19.02.2021 надіслана відповідачу лише 12.03.2021 в зв'язку з відсутністю знаків поштової оплати (довідка за підписом керівника апарату суду від 19.02.2021).
Судом встановлено, що копія ухвали про відкриття провадження у справі № 927/75/21 від 19.02.2021, яка була направлена судом відповідачу рекомендованим листом, на адресу зареєстрованого місця проживання згідно наданої інформації Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради, а саме: АДРЕСА_1, повернулась без вручення адресату з відміткою відділу поштового зв'язку "адресат відсутній за вказаною адресою".
Відповідно до ч. 5 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Частиною 5 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.
Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Оскільки копія ухвали суду про відкриття провадження у справі від 19.02.2021 направлялась відповідачу на адресу зареєстрованого місця проживання і повернулась на адресу суду з відміткою відділення поштового зв'язку "адресат відсутній за вказаною адресою", суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі та встановлення йому строку для подання відзиву.
Відзиву на позов, заяв і клопотань від відповідача не надходило.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
Частиною 3 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підстави, час та черговість подання заяв по суті справи визначаються цим Кодексом або судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За приписами ч. 1 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову.
Відповідно до ч. 8, 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За приписами ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Поважних причин пропущення встановленого для подання відзиву строку відповідачем не наведено.
Оскільки відповідач своїм правом на подання відзиву у визначений судом у відповідності до господарського процесуального закону строк не скористався, за таких обставин, рішення приймається за наявними матеріалами справи, на підставі ч.2 ст.178 ГПК України.
Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін суду не надходило.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі, зокрема, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, господарський суд встановив.
Згідно пунктів 1-2 Статуту Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" (нова редакція) (погоджено Національним банком України 06.09.2019; затверджений постановою КМУ від 05.06.2019 № 594), згідно з рішенням Єдиного акціонера Банку від 21.05.2018 №519 було змінено тип банку з публічного на приватне акціонерне товариство та змінено найменування банку на Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк", який є правонаступником всіх прав та обов'язків Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», а.с. 11-12.
Так, судом встановлено, що АТ Комерційний банк "Приватбанк" (позивач у справі) є правонаступником всіх прав та зобов'язань Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк".
Відповідно до ч. 1 ст. 202 та ч. 1 ст. 205 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, правочин може вчинятися усно або в письмовій, електронній формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч.1-3 ст. 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Частина 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч.1, 2 ст. 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
На підставі заяви від 09.02.2017 ФОП Мозгова Л.В. відкрито рахунку НОМЕР_1 у Публічному акціонерному товаристві комерційний банк «Приватбанк».
ФОП Мозгова Л.В. через систему інтернет-клієнт-банкінгу 31.10.2019 підписано із використанням електронного цифрового підпису Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання послуги "КУБ".
Згідно з вказаною анкетою заявою ФОП Мозгова Л.В. далі Клієнт, підписанням цієї заяви приєднується до підрозділу 3.2.8 Умов та правил надання послуги «КУБ», що розміщені на сайті Приватбанку (а.с. 14-17).
В п.1. Заяви визначені істотні умови кредитного договору, а саме:
1.2 розмір кредиту: 190000 грн;
1.3 строк кредиту: 12 місяців з дати видачі коштів Клієнту.
1.4. Проценти за користуванням кредитом: перші 6 місяців 1,7% в місяць від початкового розміру кредиту, починаючи з 7-го місяця - 1,5% від початкового розміру кредиту (в т.ч. при достроковому погашенні кредиту).
1.5 Проценти за користуванням кредитом у разі виникнення прострочених зобов'язань за кредитним договором: 4% від суми простроченої заборгованості.
1.6. Порядок погашення заборгованості за кредитом: щомісяця рівними частинами до календарного числа місяця, в яке було надано кредит, включно із цим числом; погашення процентів щомісяця до календарного числа місяця, в яке було надано кредит, включно із цим числом.
Сторони узгодили, що графік погашення кредиту надається у Додатку 1 до цієї Заяви.
1.7. У разі порушення строку повернення кредиту, визначеного в п. 1.3 цієї Заяви, починаючи з дня, що є наступним за днем спливу строку, Клієнт зобов'язаний сплатити на користь Банку заборгованість по кредиту, а також проценти від суми не повернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України встановлюються за домовленістю сторін у розмірі 4% в місяць від простроченої суми заборгованості.
1.10 Укладення кредитного договору здійснюється шляхом підписання Клієнтом цієї Заяви шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису в системі "Приват24 для бізнесу" або у сервісі "Paperless" або іншим шляхом, що прирівнюється до належного способу укладення сторонами кредитного договору.
Укладання кредитного договору здійснюється в порядку, визначеному розділом 3.2.8. Умов та правил надання банківських послуг.
Розділом 3.2.8. Умов та правил надання банківських послуг АТ КБ "Приватбанк" (п. 3.2.8.1.) визначено, що банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати клієнту строковий "Кредит КУБ" для фінансування поточної діяльності Клієнта, в обмін на зобов'язання Клієнта з повернення кредиту, сплати процентів в обумовлені цим Договором терміни. Істотні умови кредиту (сума кредиту, проценти за користування кредитом, розмір щомісячного платежу, порядок їх сплати) вказуються в Заяві про приєднання до Умов та правил надання послуги "КУБ" (далі Заява), а також в системі Приват24. Клієнт приєднується до Послуги шляхом підписання електронно-цифровим підписом Заяви в системі Приват24 або у сервісі "Paperless" або іншим шляхом, що прирівнюється до належного способу укладення сторонами кредитного договору. Кредит також може надаватись шляхом видачі кредитних коштів з наступним їх перерахуванням на рахунок підприємства-продавця за товари та послуги.
Розмір кредиту, який може бути наданий в рамках Послуги, складає від 50 000,00 грн до 1000000,00грн (п. 3.2.8.2. Умов).
Пунктами 3.2.8.3.1., 3.2.8.3.1.1., 3.2.8.3.2., 3.2.8.3.1.3. Умов встановлені умови повернення кредиту та терміни погашення заборгованості за кредитом. Сплата відсотків та пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за користування кредитом передбачена п. 3.2.8.3.2., 3.2.8.3.3 Умов. Частиною 1 статті 634 Цивільного кодексу України закріплено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших, стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно із ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 1048, 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) та сплатити відсотки за користування коштами у строк та в порядку, що встановлені договором.
31.10.2019 позивачем на поточний рахунок ФОП Мозгова Л.В. перераховано згідно з договором та розділом 3.2.8. Умов та правил кредит в сумі 190000,00 грн, що підтверджується наданими позивачем копіями банківської виписки з рахунку № НОМЕР_1 за період з 01.01.2000 по 28.01.2021, меморіального ордеру від 31.10.2019 (а.с. 55). Пунктам 3.2.8.3.1. Умов передбачено, що повернення кредиту здійснюється щомісяця шляхом забезпечення Клієнтом позитивного сальдо на його поточному рахунку в сумах і в дати щомісячних внесків, зазначених у Заяві.
Пунктом 3.2.8.3.1.3. Клієнт доручає Банку щомісячно у строки, зазначені в Заяві, здійснювати договірне списання з його рахунків, відкритих у Банку, на погашення заборгованості за Послугою у кількості та розмірі, зазначеному у кредитному договорі.
Остаточним терміном погашення заборгованості за кредитом є дата повернення кредиту. Згідно зі ст. 212, 651 ЦКУ при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбачених цим договором, банк на свій розсуд, починаючи з 91-го дня порушення будь-якого із зобов'язань, має право змінити умови договору, встановивши інший термін повернення кредиту. При цьому банк направляє Клієнту повідомлення із зазначенням дати терміну повернення кредиту (Банк здійснює інформування Клієнта на свій вибір або письмово, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку та Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших). При непогашенні заборгованості за цим Договором у термін, зазначений у повідомленні, вся заборгованість за кредитним договором, починаючи з наступного дня від дати, зазначеної в повідомленні, вважається простроченою. У разі погашення заборгованості в період до закінчення 90 днів (включно) з моменту порушення будь-якого із зобов'язань, терміном повернення кредиту є дата останнього платежу.
Пунктом 1.3. кредитного договору від 31.10.2019 встановлено строк повернення кредиту - 12 місяців з дати видачі коштів Клієнту. Кредитні кошти перераховані ФОП Мозгова Л.В. 31.10.2019, тобто остання зобов'язана була повернути кредит у повному обсязі 31.10.2020. Як встановлено статтею 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
ФОП Мозгова Л.В. здійснено часткове повернення кредиту на загальну суму 93866,65 грн, залишок заборгованості за кредитом складає 96133,35 грн, що підтверджується виписками по рахунку з 31.10.2019 по 28.01.2021, а.с. 27, 55.
Таким чином, зобов'язання щодо своєчасного повернення кредиту ФОП Мозгова Л.В. не виконала, чим порушила умови кредитного договору від 31.10.2019.
За твердженнями позивача, умови договору щодо повернення кредитних коштів відповідачем не виконані до теперішнього часу, що стало підставою для звернення позивача до суду із заявленим позовом.
Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 30.10.2020 проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця Мозгової Людмили Володимирівни, а.с. 35.
За змістом статей 51, 52 ЦК України, статей 598-609 ЦК України та 202-208 ГК України, де викладено умови припинення господарських зобов'язань, та частини дев'ятої статті 4 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", у випадку припинення підприємницької діяльності ФОП (із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію такого припинення) її зобов'язання (господарські зобов'язання) за укладеними договорами не припиняються, а продовжують існувати, оскільки вона як фізична особа не перестає існувати та відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.
Отже Мозгова Людмила Володимирівна є належним відповідачем у даній справі, а справа відноситься до юрисдикції господарського суду у відповідності до п.1 ч.1 ст.20 ГПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з ч.2,3 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч.1 ст.193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених цим Кодексом.
Так, відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться.
Суд встановив, що позивач свої зобов'язання за договором кредиту від 31.10.2019 виконав належним чином, а відповідач заборгованість по кредиту у встановлений договором строк не сплатив, внаслідок чого заборгованість по сплаті кредиту склала 96133,35 грн. Крім суми основної заборгованості за кредитом позивачем нарахована та пред'явлена до стягнення заборгованість за відсотками нарахованими на прострочену заборгованість у сумі 248,93 грн, заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії в сумі 5674,89 грн та пені у сумі 108,13 грн за несвоєчасність виконання зобов'язань за Договором за період з 02.11.2020 по 10.12.2020 згідно розрахунку заборгованості, а.с. 26.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Відповідно до ст.546, 549 Цивільного кодексу України, зокрема, виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком. Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому співвідношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", розмір пені, передбачений ст.1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійну облікову ставку НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Також частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
У відповідності до пунктів 3.2.8.5.2. та 3.2.8.5.3. Умов, відповідач взяв на себе зобов'язання оплатити щомісячні проценти за користування кредитом згідно з п. 3.2.8.3.2., а також повернути кредит у терміни і в сумах, як встановлено в пунктах 3.2.8.3.1., 3.2.8.3.2, 3.2.8.5.14., 3.2.8.6.2., а також зазначені в Заяві, шляхом розміщення необхідних для планового погашення внеску коштів на своєму поточному рахунку.
Відповідно до п. 3.2.8.9.1. Умов, за користування кредитом у період з дати списання коштів з позикового рахунку до дат погашення кредиту згідно з пунктами 3.2.8.1., 3.2.8.3, цього Договору Клієнт сплачує проценти в розмірі, зазначеному в п. 3.2.8.3.2.
Розділ 3.2.8.9. Умов передбачає, що сплата процентів за користування кредитом здійснюється в дати платежів, зазначені у Заяві (п.3.2.8.3.1.) (п. 3.2.8.9.3. Умов).
За змістом п. 3.2.8.3.2. Умов за користування послугою Клієнт сплачує щомісячно на протязі всього терміну кредиту проценти за користування кредитом в розмірі та згідно Графіку, визначених в Заяві та Тарифах. При несплаті процентів у строк, визначений Графіком, вони вважаються простроченими (крім випадків розірвання Договору згідно з п.3.2.8.6.2.).
Пунктом 3.2.8.3.3. Умов визначено, що при порушенні Клієнтом будь-якого грошового зобов'язання Клієнт сплачує Банку проценти за користування кредитом у розмірі, встановленому у Заяві. У разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права Банку, передбаченого п. 3.2.8.3.1, Клієнт сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, за кожен календарний день прострочення.
Пунктом 3.2.8.10.1. Умов визначено, що у разі порушення Клієнтом будь-якого із зобов'язань щодо сплати процентів за користування кредитом та термінів повернення кредиту, передбачених п. 3.2.8.3.2., 3.2.8.3.1, п.3.2.8.9., 3.2.8.3.1. цього Договору, клієнт сплачує банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. Сплата пені здійснюється у гривні.
Пунктом 3.2.8.10.1 заяви про приєднання до Умов та правил надання послуги «Куб» від 31.10.2019 встановлено, що у разі порушення клієнтом будь-якого із зобов'язань щодо сплати процентів за користування кредитом та термінів повернення кредиту, передбачених п.п.3.2.8.3.1, 3.2.8.3.2, 3.2.8.9 цього договору, клієнт сплачує банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу Нарахування пені здійснюється за методом факт/360, тобто для розрахунку використовується фактична кількість днів у місяці, але умовно у році 360 днів. Сплата пені здійснюється у гривні.
Так як матеріалами справи підтверджується прострочення виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань, суд доходить висновку, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за відсотками нарахованими на прострочену заборгованість у сумі 248,93 грн, заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії в сумі 5674,89 грн та пені у сумі 108,13 грн за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором за період з 02.11.2020 по 10.12.2020 є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягають задоволенню.
Згідно зі ст.14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Відповідно до ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно зі ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Приписам ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідачем у справі не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, доказів повного погашення заборгованості суду не надано.
Таким чином, позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню у повному обсязі з покладенням на відповідача судових витрат у справі на підставі положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. 42, 73-80, 86, 129, 165, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 , на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (вул. Грушевського, 1-Д, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 14360570) 96 133,35 грн заборгованості за кредитом, 248,93 грн заборгованості за відсотками нарахованими на прострочену заборгованість, 5 674,89 грн заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії, пені у сумі 108,13 грн та витрати зі сплати судового збору 2 270,00 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили в строк і в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строки визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.
Повне рішення складено 19.04.2021.
Суддя Ю.В. Федоренко