Іменем України
13 квітня 2021 року м. Чернігівсправа № 927/171/21
Господарський суд Чернігівської області у складі:
судді Ноувен М.П.,
за участю секретаря судового засідання Одинець І.М.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін справу № 927/171/21
за позовом: Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк",
вул. Грушевського, буд.1Д, м. Київ, 01001,
адреса для листування: вул. Набережна Перемоги,50, м. Дніпро, 49094,
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Шитікова Олега Дмитровича,
АДРЕСА_1 ;
про стягнення 634 146,09 грн
за участю:
представника позивача: Рожко С.М., адвокат
представника відповідача: не з'явився;
Позивач - Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" звернувся до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Шитікова Олега Дмитровича про стягнення 634 146,09 грн заборгованості, а саме: 593 428,79 грн заборгованості по залишку вартості предмету лізингу, 40 717,30 грн заборгованості за винагородою.
Дії суду щодо розгляду справи.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 22.02.2021 позовну заяву залишено без руху; постановлено позивачу протягом 10 календарних днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути недоліки позовної заяви від 28.12.2020 зазначені в ухвалі суду та надати докази (належним чином завірені копії) здійснення часткових оплат відповідачем лізингових платежів (платіжних документів, виписок з особових рахунків відповідача).
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 15.03.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження; розгляд справи по суті призначено на 13.04.2021 о 12:50; встановлено учасникам справи строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив.
У судовому засіданні 13.04.2021 суд протокольно постановив ухвалу про задоволення клопотання позивача про поновлення пропущеного процесуального строку, встановленого законом, для подання позивачем доказів, у відповідності до ст.119 ГПК України.
У судовому засіданні 13.04.2021 судом підписано вступну та резолютивну частини рішення на підставі ст. 240 ГПК України.
Повідомлення сторін про час та місце слухання справи в суді.
Сторони були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення від 16.03.2021: №1400051412887 (позивачу) та №1400051405155 (відповідачу).
З огляду на вказані положення чинного законодавства, суд дійшов висновку про належне повідомлення сторін про розгляд справи у Господарському суді Чернігівської області.
Разом з тим, в матеріалах справи містяться відзив на позовну заяву та відповідь на відзив, що свідчить про обізнаність сторін стосовно слухання справи № 927/171/21 у Господарському суді Чернігівської області.
Позиції учасників справи. Заяви та клопотання.
За загальними принципами здійснення судочинства, що також відображені у ст. 13, 14 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах диспозитивності та змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Свої вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем умов договору фінансового лізингу № DNH2LNI6259 від 09.03.2016 в частині оплати лізингових платежів.
01.04.2021 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву від 25.03.2021 з додатками. У поданому відзиві на позовну заяву відповідач позовні вимоги визнає частково у сумі 593 428,79 грн по залишку вартості предмету лізингу (тілу кредиту). Зазначену заборгованість відповідач пояснює погіршенням свого матеріального становища.
Щодо стягнення 40 717,30 грн заборгованості за винагородою відповідач заперечує посилаючись на те, що банком не подано жодних доказів, які б підтверджували сплату позивачем винагороди адвокату, а також документів, на підставі яких здійснювались такі проплати і чи вони взагалі здійснювалися. Крім того, відповідач вказує на те, що термін дії Договору про надання правової (правничої) допомоги від 23.08.2018, укладений між Банком та адвокатом Єрмоловим Є.М. закінчився 10.01.2021, і відповідно від 10.01.2021 адвокат не має права захищати інтереси Банку.
12.04.2021 від позивача, засобами електронного зв'язку, надійшло клопотання про залучення до матеріалів справи додаткових документів, а саме: додаткової угоди від 10.01.2021 до Договору про надання правової (правничої) допомоги та документів, що підтверджують повноваження представника.
Суд клопотання задовольнив, подані документи залучено до матеріалів справи.
Також 12.04.2021, від позивача надійшла відповідь на відзив від 12.04.2021. У поданій відповіді на відзив позивач вказує на те, що заявлена до стягнення винагорода передбачена п.2.4. Договору фінансового лізингу № DNH2LNI6259 від 09.03.2016 та не є судовими витратами у розумінні відповідача. Доказів оплати винагороди за моніторинг операції фінансового лізингу, у розмірі та порядку передбаченому п.2.4. спірного Договору, відповідач суду не надав, факту невиконання ним зазначених зобов'язань не спростував, розрахунок винагороди не заперечив.
13.04.2021 позивачем було подано письмове клопотання від 13.04.2021, у якому позивач просить суд поновити встановлений законом строк для подання позивачем доказів; приєднати до матеріалів справи належним чином засвідчену копію письмового повідомлення №E.65.0.0.0/3-191021 від 30.09.2019 про розірвання договору фінансового лізингу № DNH2LNI6259 від 09.03.2016 та доказів надсилання повідомлення на адресу відповідача; розрахунку винагороди згідно п.2.4. Договору станом на 11.10.2019 з поясненнями до розрахунку.
Відповідно до ч.1 ст.119 Господарського процесуального кодексу України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Суд поновив позивачу пропущений процесуальний строк, встановлений законом, для подання позивачем доказів, подані документи залучено до матеріалів справи.
Справа розглядається з урахуванням поданого відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та поданих учасниками справи документів.
Будь-яких інших заяв та клопотань від сторін не надходило.
Перелік обставин, які є предметом доказування. Перелік доказів.
Враховуючи предмет і підстави позову, до обставин, які є предметом доказування у справі належать: наявність правових підстав для виникнення грошових зобов'язань у відповідача перед позивачем по суті спору; доведеність суми боргу по залишку вартості предмету лізингу та заборгованості по винагороді; наявність правових підстав для застосування до відповідача наслідків порушення зобов'язань по суті спору.
Позивачем на підтвердження своїх вимог надано копії:
- договору фінансового лізингу № DNH2LNI6259 від 09.03.2016 з додатками та змінами до нього;
- відомостей з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України щодо державної реєстрації позивача;
- банківської ліцензії №22 від 05.10.2011;
- виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо державної реєстрації позивача;
- витягу із статуту АТ КБ «Приватбанк» (нова редакція), погодженого НБУ 06.09.2019;
- виписки по рахункам, на яких обліковується заборгованість та докази здійснення відповідачем часткових оплат лізингових платежів;
- додаткової угоди від 10.01.2021 до Договору про надання правової (правничої) допомоги;
- письмового повідомлення №E.65.0.0.0/3-191021 від 30.09.2019 про розірвання договору фінансового лізингу № DNH2LNI6259 від 09.03.2016 з доказами його надсилання відповідачу;
- документів, що підтверджують повноваження представника, а також:
- розрахунок заборгованості;
- відповідь на відзив від 12.04.2021 з додатками;
- розрахунок винагороди, згідно п.2.4. Договору, станом на 11.10.2019 з поясненнями до розрахунку.
Відповідачем на підтвердження своїх заперечень надано:
- відзив на позовну заяву від 25.03.2021 з додатками.
Обставини справи встановлені судом.
Акціонерне товариство Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" зареєстроване в якості суб'єкта господарювання 19.03.1992, про що у Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесені відомості за № 1 224 120 0000 006727.
Згідно з п. 1, 2 Статуту Акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" (нова редакція), погодженого Національним банком України 06.09.2019; затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.06.2019 № 594 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 14.08.2019 № 712), Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" (надалі - Банк) є державним банком.
Банк утворений відповідно до установчого договору від 07.02.1992 у формі товариства з обмеженою відповідальністю під найменуванням Комерційний банк "ПриватБанк" та зареєстрований Національним банком 19.03.1992 за реєстраційним № 92.
Відповідно до установчого договору від 06.07.2000 та на підставі рішення установчих зборів акціонерів від 06.07.2000 Комерційний банк "ПриватБанк" був реорганізований шляхом зміни організаційно-правової форми у закрите акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк".
Рішенням загальних зборів акціонерів від 30.04.2009 було змінено тип АТ на публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк".
Наказом Мінфіну від 21.05.2018 № 519 (рішення єдиного акціонера Банку) було змінено тип та його найменування на акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк".
Банк є правонаступником всіх прав та обов'язків публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк", закритого акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" та товариства з обмеженою відповідальністю Комерційний банк "ПриватБанк".
Акціонерне товариство Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" отримало банківську ліцензію № 22 від 05.10.2011 на право надання банківських послуг, визначених частиною третьою статті 47 Закону України "Про банки і банківську діяльність".
09.03.2016 між фізичною особою-підприємцем Шитіковим Олегом Дмитровичем (лізингоодержувач) та Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» (Банк) було укладено Договір фінансового лізингу № DNH2LNI6259 (далі - Договір).
Відповідно до розділу 1 Договору (п.1.1., 1.2., 1.4.-1.6.2.), банк здійснює придбання у власність у Товариства з обмеженою відповідальністю «Новофарм» (продавець), а потім передає лізингоодержувачу, а лізингоодержувач приймає від банка в платне користування, а після сплати всієї суми лізингових платежів у власність, у визначені цим Договором строки, та на умовах фінансового лізингу (надалі - лізинг) майно відповідно до Специфікації (Додаток №1), що є невід'ємною частиною цього Договору (надалі - майно).
Вартість майна становить 2 123 929,04 грн., ПДВ 424 785,81 грн., усього до сплати 2 548 714,85 грн.
Авансовий платіж лізингоодержувача в рахунок сплати майна становить 776 790,85 грн. та підлягає сплаті у день укладення цього Договору на рахунок, що зазначений у п.1.5. цього Договору.
Для здійснення лізингоодержувачем платежів за цим Договором банк відкриває рахунок № НОМЕР_1 .
Передача майна буде здійснюватися за адресою: АДРЕСА_1.
Майно повинне бути передане лізингоодержувачу протягом 12 календарних днів після внесення авансового платежу, що зазначене у п.1.4. цього Договору, на рахунок зазначений у п.1.5. цього Договору. Строк передачі майна може змінюватись в залежності від дотримання продавцем строку постачання майна за договором купівлі-продажу, укладеного між банком та продавцем, про що банк повідомляє лізингоодержувача.
Згідно з п.2.1., 2.2., 2.2.1., 2.3., 2.3.2., 2.3.2.1., 2.4., 2.7., загальна сума вартості майна становить 2 548 714,85 грн. та складається з суми авансового платежу 776 790,85 грн., у відповідності до п. 1.4. Договору; загальної вартості лізингових платежів у частині, що йде на викуп вартості переданого лізингоодержувачу майна, 1 771 924,00 грн, згідно з графіком внесення лізингових платежів, зазначеним у додатку №2, що є невід'ємною частиною цього Договору (надалі - Додаток №2).
Розмір, структура, строки сплати лізингових платежів встановлюються Додатком №2.
Лізингові платежі сплачуються на рахунок, зазначений у п.1.5. цього Договору.
Лізингоодержувач сплачує банку на рахунок, зазначений у п.1.5. цього Договору, згідно Додатку №2.
Винагороду за користування майном у розмірі 16% річних від суми залишку несплаченої вартості майна, виходячи з фактичної кількості днів користування майном, та 360 днів у році, в дату сплати винагороди, якою є 15-е число кожного поточного місяця.
У випадку порушення лізингоодержувачем зобов'язань по сплаті лізингових платежів, передбачених цим Договором, винагорода за користування майном складає розмір 32% річних від суми залишку несплаченої вчасно частини вартості майна, згідно Додатку №2.
Лізингоодержувач сплачує банку на рахунок, зазначений у п.1.5. цього Договору, згідно Додатку №2, а також винагороду за моніторинг операції фінансового лізингу у розмірі, згідно наведеної у п.2.4. Договору, формулі.
Винагорода за моніторинг операції фінансового лізингу майном розраховується на дату, передбачену п.11.1. цього Договору для остаточного погашення заборгованості за цим Договором у день дострокового повного виконання зобов'язань за цим Договором або у день повного фактичного виконання зобов'язань за цим Договором.
У випадку дострокового повного погашення зобов'язань за цим Договором, подальший розрахунок винагороди за моніторинг операції фінансового лізингу майном відбувається згідно із зазначеною формулою, де подальші обороти після повного погашення зобов'язань, розглядаються як початкові, «n» та «і» отримують нові первинні значення. Сплата винагороди за моніторинг операції фінансового лізингу майном здійснюється в українській гривні.
Сума винагороди за моніторинг операції фінансового лізингу майном сплачується у строк, зазначений у п.11.1. цього Договору, або у день дострокового повного виконання зобов'язань за цим Договором. У випадку несплати винагороди за моніторинг операції фінансового лізингу кредитом у зазначений термін винагорода вважається простроченою.
Зобов'язання за цим Договором виконуються у послідовності, передбаченій у п.2.7. цього Договору.
Пунктами 4.1., 4.3. Договору передбачено, що протягом усього терміну дії цього Договору майно є власністю Банку.
Умови переходу права власності на майно: майно переходить у власність лізингоодержувача за умови сплати банку всієї суми лізингових платежів у строк, передбачений Додатком №2, а також всіх інших платежів за цим Договором.
Згідно з п.6.1.3. Договору, банк має право вимагати повернення майна у випадках, передбачених п.10.1. цього Договору.
Пунктом 7.2.6. Договору передбачено обов'язок лізингоодержувача повернути майно банку у випадках, передбачених п.10.1. цього Договору у стані, в якому воно було отримано з урахуванням нормального зносу, сплативши при цьому банку заборгованість по лізингових платежах на поточну дату, інших платежах за цим договором, а також відшкодувавши заподіяні цим збитки, в строк не пізніше дати розірвання цього договору.
У відповідності до п.10.1., 10.1.2., 10.1.2.3. Договору, цей Договір підлягає розірванню за ініціативою банку в односторонньому порядку шляхом письмового повідомлення про це лізингоодержувача за 3 дні у випадку повної або часткової несплати лізингового платежу лізингоодержувачем, якщо прострочення сплати становить більше 30 днів.
У випадку розірвання цього Договору, майно повинне бути повернуте лізингоодержувачем протягом 3-х днів по Акту прийому-передачі майна в тому стані, в якому воно було отримано з урахуванням нормального зносу (п.10.3. Договору).
Сторони погодили, що згідно з п.11.1., 11.2., строк дії цього Договору з дати підписання цього Договору до 07.03.2019. Зазначений строк може бути змінений у відповідності до п.10.1.-10.4.2. цього Договору.
Цей Договір набуває чинності з моменту його підписання. Строк дії цього Договору обумовлений строком лізингу. Цей Договір втрачає свою силу після виконання сторонами усіх зобов'язань по ньому.
Специфікацією майна (Додаток №1 до Договору) визначено найменування майна, яке підлягає передачі лізингоодержувачу: трактор CASE210 Puma, новий, 2016 року випуску, вартістю 2 548 714,85 грн.
Додатком №2 до Договору сторони погодили графік лізингових платежів, а саме: щомісячно до сплати кожного 15-го числа поточного місяця по 84 377,40 грн з урахуванням ПДВ.
Договором від 31.03.2016 про внесення змін до Договору викладено п.11.1. в наступній редакції: строк дії цього Договору з дати підписання цього Договору до 15.11.2019. Зазначений строк може бути змінений у відповідності до п.10.1.-10.4.2. цього Договору. Викладено Додаток №1 в новій редакції, згідно з якою передачі лізингоодержувачу підлягає наступне майно: трактор CASE210 Puma, новий; №ZGBH50018, 2016 р.в., вартістю 2 548 714,85 грн. Викладено Додаток №2 в новій редакції, якою встановлено розмір лізингових платежів.
За Актом прийому-передачі майна від 11.03.2016 (Додаток №4), підписаного сторонами та скріпленого печатками, банк передав, а лізингоодержувач прийняв у лізинг майно: трактор CASE210 Puma, новий; №ZGBH50018, 2016 р.в., вартістю 2 548 714,85 грн.
Зазначене майно передано банком лізингоодержувачу у відповідальне зберігання, що підтверджується Актом прийому майна на відповідальне зберігання від 10.03.2016, підписаного сторонами та скріпленого їх печатками (Додаток №5).
03.10.2019 позивач рекомендованою кореспонденцією надіслав відповідачу повідомлення №E.65.0.0.0/3-191021 від 30.09.2019 про розірвання договору фінансового лізингу № DNH2LNI6259 від 09.03.2019, що підтверджується фіскальним чеком від 03.10.2019, списком згрупованих поштових відправлень та описом вкладення до цінного листа.
У даному повідомленні банк зазначив про наявність прострочення з боку ФОП Шитікова О.Д. лізингових платежів більше ніж на 30 днів, повідомив його одностороннє розірвання Договору фінансового лізингу № DNH2LNI6259 від 09.03.2019 та про обов'язок лізингоодержувача у термін до 10.10.2019 повернути банку лізингове майно за актом приймання-передачі.
Відповідач (лізингоодержувач) свої зобов'язання щодо оплати лізингових платежів за графіком лізингових платежів (Додаток №2 до Договору), виходячи із загальної вартості лізингових платежів (1 771 924,00 грн), виконав частково, що підтверджується банківськими виписками по рахункам (а.с.36-76).
Як зазначає позивач, станом на 21.10.2020 заборгованість по залишку вартості предмету лізингу становить 593 428,79 грн.
У прохальній частині позовної заяви від 28.12.2020 позивачем заявлено до стягнення 40 717,30 грн заборгованості за винагородою, згідно з наданим до позовної заяви розрахунком (а.с.16).
13.04.2021 позивачем подано новий розрахунок винагороди згідно п.2.4. Договору фінансового лізингу № DNH2LNI6259 від 09.03.2016 станом на 11.10.2019, згідно з яким банком на підставі п.2.4. Договору та у відповідності до наведеної у цьому пункті формулі, нараховано відповідачу винагороду за моніторинг операції фінансового лізингу, розмір якої за період з 11.03.2016 по 10.10.2019, станом 11.10.2019 становить 40 008,04 грн. До зазначеного розрахунку позивачем додано пояснення проведення розрахунку винагороди згідно п.2.4. Договору фінансового лізингу № DNH2LNI6259 від 09.03.2016.
Позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права у зв'язку з порушенням умов спірного Договору відповідачем.
Оцінка аргументів та нормативно-правове обґрунтування.
Предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача 593 428,79 грн заборгованості по залишку вартості предмету лізингу та 40 717,30 грн заборгованості за винагородою, за неналежне виконання відповідачем умов договору фінансового лізингу № DNH2LNI6259 від 09.03.2016.
Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (статті 11, 626 ЦК України), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до договору (стаття 526 ЦК України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (стаття 525 ЦК України).
Відповідно до ч.1,2 ст. 806 Цивільного кодексу України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.
Аналогічна положення викладено ст.1 Закону України «Про фінансовий лізинг», згідно з якою фінансовий лізинг - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу. За договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).
За приписами ст. 6 Закону України «Про фінансовий лізинг», договір лізингу має бути укладений у письмовій формі. Істотними умовами договору лізингу є: предмет лізингу; строк, на який лізингоодержувачу надається право користування предметом лізингу (строк лізингу); розмір лізингових платежів; інші умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Строк лізингу визначається сторонами договору лізингу відповідно до вимог цього Закону.
Пунктом 3 частини 2 статті 11 Закону України «Про фінансовий лізинг» передбачено обов'язок лізингоодержувача відповідно до умов договору своєчасно та у повному обсязі виконувати зобов'язання щодо утримання предмета лізингу, підтримувати його у справному стані.
За своєю юридичною природою, укладений між сторонами Договір фінансового лізингу № DNH2LNI6259 від 09.03.2016 є договором фінансового лізингу.
Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За приписами ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України).
Матеріалами справи встановлено, що позивач на виконання умов Договору, передав відповідачу (лізингоодержувачу) у лізинг майно: трактор CASE210 Puma, новий; №ZGBH50018, 2016 р.в., вартістю 2 548 714,85 грн, що підтверджується Актом прийому-передачі майна від 11.03.2016 (Додаток №4), підписаним сторонами та скріпленим печатками сторін (а.с.15).
Відповідач порушив умови Договору, лізингові платежі, обумовлені Додатком №2 до Договору, з урахуванням приписів п.2.7. Договору, сплатив частково, що підтверджується банківськими виписками по рахункам (а.с.36-76).
У зв'язку з наявністю у фізичної особи-підприємця Шитікова О.Д прострочення лізингових платежів, банк 03.10.2019 рекомендованою кореспонденцією надіслав відповідачу повідомлення №E.65.0.0.0/3-191021 від 30.09.2019 про розірвання договору фінансового лізингу № DNH2LNI6259 від 09.03.2019, у якому зазначив про наявність прострочення з боку ФОП Шитікова О.Д. лізингових платежів більше ніж на 30 днів, повідомив його одностороннє розірвання Договору фінансового лізингу № DNH2LNI6259 від 09.03.2019 та про обов'язок лізингоодержувача у термін до 10.10.2019 повернути банку лізингове майно за актом приймання-передачі.
Як зазначає позивач, станом на 21.10.2020 заборгованість по залишку вартості предмету лізингу становить 593 428,79 грн., що підтверджується розрахунком позивача за Договором № DNH2LNI6259 від 09.03.2016, укладеного між ПриватБанком та клієнтом - фізичною особою-підприємцем Шитіковим Олегом Дмитровичем станом на 21.10.2020 (а.с.16).
Відповідач визнав наявність заборгованості в сумі 593 428,79 грн. Докази оплати суду не надав, а тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
З прохальної частини позовної заяви від 28.12.2020 вбачається, що позивачем було заявлено до стягнення 40 717,30 грн заборгованості за винагородою, згідно з наданим до позовної заяви розрахунком (а.с.16).
13.04.2021 позивачем подано новий (уточнений) розрахунок винагороди згідно п.2.4. Договору фінансового лізингу № DNH2LNI6259 від 09.03.2016 станом на 11.10.2019, згідно з яким банком на підставі п.2.4. Договору та у відповідності до наведеної у цьому пункті формулі, нараховано відповідачу винагороду за моніторинг операції фінансового лізингу за період з 11.03.2016 по 10.10.2019 і станом на дату розірвання Договору - 11.10.2019 розмір винагороди, нарахованої відповідно до п.2.4. Договору, становить 40 008,04 грн. До зазначеного розрахунку позивачем додано пояснення проведення розрахунку винагороди згідно п.2.4. Договору фінансового лізингу № DNH2LNI6259 від 09.03.2016.
Контррозрахунку заборгованості винагороди за моніторинг операції фінансового лізингу, нарахованої банком відповідачу згідно з п.2.4. Договору станом на 11.10.2019, відповідач суду не надав.
Приймаючи до уваги наявність прострочення з боку ФОП Шитікова О.Д. (відповідача) лізингових платежів; повідомлення банку №E.65.0.0.0/3-191021 від 30.09.2019 про розірвання договору фінансового лізингу № DNH2LNI6259 від 09.03.2019 та вимогою у термін до 10.10.2019 повернути лізингове майно, а також враховуючи поданий позивачем уточнений розрахунок винагороди згідно п.2.4. Договору фінансового лізингу № DNH2LNI6259 від 09.03.2016 станом на 11.10.2019 суд доходить висновку, що позивачем правомірно нараховано відповідачу винагороду за моніторинг операції фінансового лізингу за період з 11.03.2016 по 10.10.2019, станом 11.10.2019 у розмірі 40 008,04 грн на підставі п.2.4. Договору та у відповідності до наведеної у цьому пункті формулі.
Оскільки позивачем у прохальній частині позовної заяви було заявлено до стягнення 40 717,30 грн заборгованості за винагородою, але за перерахунком суду та уточненим розрахунком позивача, розмір винагороди згідно з п.2.4. Договору за моніторинг операції фінансового лізингу за період з 11.03.2016 по 10.10.2019, станом 11.10.2019 становить 40 008,04 грн, а тому позовні вимоги в частині стягнення винагороди підлягають задоволенню в розмірі 40 008,04 грн. У частині стягнення 709,26 грн винагороди позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Заперечення відповідача щодо стягнення винагороди з посиланням на те, що банком не подано жодних доказів, які б підтверджували сплату позивачем винагороди адвокату, а також документів, на підставі яких здійснювались такі проплати і чи вони взагалі здійснювалися, є безпідставними, оскільки з матеріалів справи та умов спірного Договору слідує, що позивачем нараховано та заявлено до стягнення винагороду на підставі п.2.4. спірного Договору фінансового лізингу № DNH2LNI6259 від 09.03.2016, а не на підставі Договору про надання правової (правничої) допомоги від 23.08.2018, укладеного між Банком та адвокатом Єрмоловим Є.М., як помилково вважає відповідач, зазначивши про це у відзиві на позовну заяву від 25.03.2021.
Судом не приймаються заперечення відповідача стосовно представництва інтересів позивача адвокатом Єрмоловим Є.М. після подачі позову до суду з огляду на те, що у матеріалах справи наявні відповідь на відзив, клопотання про долучення документів (повідомлення про розірвання договору, розрахунку винагороди) подані представником позивача адвокатом Рожко С.М., який, крім того, представляв інтереси позивача у судовому засіданні 13.04.2021.
Враховуючи те, що відповідач свої зобов'язання щодо оплати лізингових платежів та винагороди, у строк, визначений договором не здійснив, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню в частині стягнення 593 428,79 грн заборгованості по залишку вартості предмету лізингу та 40 008,04 грн винагороди за моніторинг операції фінансового лізингу. У частині стягнення 709,26 грн винагороди, відмовити.
Розподіл судових витрат.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору (ч.9 ст. 129 ГПК України).
Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а тому пропорційно розміру задоволених позовних вимог, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в розмірі 9 501,55 грн.
Судовий збір в сумі 10,64 грн покладається на позивача.
Керуючись ст.129, 236-239, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", код 14360570 до Фізичної особи-підприємця Шитікова Олега Дмитровича, код НОМЕР_2 про стягнення 634 146,09 грн, задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Шитікова Олега Дмитровича, АДРЕСА_1 , код НОМЕР_2 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", вул. Грушевського, буд.1Д, м. Київ, 01001, код 14360570, 593 428,79 грн заборгованості по залишку вартості предмету лізингу, 40 008,04 грн заборгованості за винагородою за моніторинг операції фінансового лізингу та 9 501,55 грн судового збору.
3. Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.
4. У частині стягнення 709,26 грн винагороди, відмовити.
Рішення набирає законної сили у строки, встановлені ст.241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строки визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено 19.04.2021.
Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.
Суддя М.П. Ноувен