29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
(про відмову у видачі судового наказу)
м. Хмельницький
"19" квітня 2021 р. Справа № 924/399/21
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Кочергіної В.О., розглянувши
заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Церера" м. Київ
до Державного підприємства "Маниковецький спиртовий завод" с. Маниківці Деражнянського району Хмельницької області
про видачу судового наказу про стягнення 170000грн. 00коп. основного боргу, 32300грн. 00коп. інфляційних втрат, 15300грн. 00коп. 3% річних
15.04.2021р. на адресу Господарського суду Хмельницької області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Церера" м. Київ про видачу судового наказу, у якій заявник просить суд видати наказ про стягнення з Державного підприємства "Маниковецький спиртовий завод" с. Маниківці Деражнянського району Хмельницької області 170000грн. 00коп. основного боргу, 32300грн. 00коп. інфляційних втрат, 15300грн. 00коп. 3% річних та 227грн. 00коп. судового збору.
Розглянувши подану заяву на предмет наявності правових підстав для видачі судового наказу, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 147 ГПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 148 ГПК України передбачено, що судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
В обгрунтування заяви про видачу судового наказу, заявник посилається на неналежне виконання боржником умов ухвали суду від 04.04.2011р. у справі №4/3-Б-10 про затвердження мирової угоди, укладеної 11.02.2011р. між ДП "Маниковецький спиртовий завод" та кредиторами боржника, в тому числі ТОВ "Компанія Церера" м. Київ.
За змістом п. 3 ч. 1 ст. 152 ГПК України, суд відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 цього Кодексу.
Згідно з ч. 3 ст. 150 ГПК України, до заяви про видачу судового наказу додаються: Документ, що підтверджує сплату судового збору; Документ, що підтверджує повноваження представника, - якщо заява підписана представником заявника; Копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; Інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Заявником до поданої заяви не додано ухвали суду від 04.04.2011р. у справі №4/3-Б-10 про затвердження мирової угоди, крім цього, взагалі не подано будь-яких доказів в підтвердження виконання чи не виконання вказаної ухвали суду боржником.
У зв'язку із чим, судом не вбачається можливим встановити та перевірити періоди прострочення щодо заявлених у заяві інфляційних нарахувань, встановити суми боргу.
Крім цього, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 152 ГПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред'явлення позову в суд за такою вимогою.
Оскільки заявником не подано до суду доказів виконання чи невиконання умов мирової угоди у справі №4/3-Б-10, суд не взмозі встановити, чи пропущено заявником строк позовної давності для звернення до суду, визначений ст. 257 Цивільного кодексу України.
За приписами ч. 2 ст. 154 ГПК України за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 ГПК України про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.
Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу.
У разі відмови у видачі судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви (ч. 2 ст. 151 Господарського процесуального кодексу України).
Крім того, суд зазначає, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3 - 6 частини першої статті 152 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, невідповідність вимогам статті 148 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Керуючись ст.ст.147, 148, 150-152, 153, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія Церера" м. Київ у видачі судового наказу за вимогами про стягнення з Державного підприємства "Маниковецький спиртовий завод" с. Маниківці Деражнянського району Хмельницької області 170000грн. 00коп. основного боргу, 32300грн. 00коп. інфляційних втрат, 15300грн. 00коп. 3% річних та 227грн. 00коп. судового збору.
Ухвала набрала законної сили з моменту її підписання суддею 19.04.2021р. та може бути оскаржена протягом 10 днів до суду апеляційної інстанції в порядку ст. 256 ГПК України та п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.
Суддя В.О. Кочергіна
Віддруковано 3 примірники:
1-до справи,
2-заявнику ТОВ "Компанія Церера" (01004 м. Київ, вул. Кропівницького, 18, офіс 34)
3- ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ),
Адресатам рекомендованим з повідомленням про вручення.