ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,
тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
08 квітня 2021 року Справа № 923/18/21
Господарський суд Херсонської області у складі судді Нікітенка С.В., при секретарі судового засідання Фінарвій О.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Хазера Україна", м. Київ, код ЄДРПОУ 34691463,
до відповідача-1: Приватного сільськогосподарського підприємства "АНГЕЛІНА", м. Херсон, код ЄДРПОУ 40781512,
до відповідача-2: ОСОБА_1, м. Херсон, ІПН НОМЕР_1 ,
про стягнення 438926,10 грн.
За участю представників сторін:
від позивача - адвокат Хекало О.О., ордер АА № 1035938 від 03.07.2020;
від відповідача-1 - не з'явився;
від відповідача-2 - не з'явився.
Судове засідання проводиться в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програми "EASYCON" та у відповідності до ч.1 статті 222 Господарського процесуального кодексу України здійснюється повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Обставини справи.
05 січня 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Хазера Україна" звернулось до Господарського суду Херсонської області з позовною заявою про солідарне стягнення Приватного сільськогосподарського підприємства "АНГЕЛІНА" та ОСОБА_1 суми заборгованості у розмірі 438926,10 грн., з якої: 310514,40 грн. - сума основного боргу, 11025,39 грн. - сума пені, 97590,24 грн. - сума штрафу, 11025,39 грн. - сума 12% річних, 8770,68 грн. - сума інфляційних втрат. Судові витрати по справі позивач просить суд покласти на відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на порушення відповідачем-1 умов Договору поставки №АР10/04-1 від 10 квітня 2020 року (надалі - Договір), в частині проведення розрахунків за поставлений товар. За твердженням позивача, відповідачу на виконання умов Договору було поставлено товар, який відповідач оплатив частково, іншу частину отриманого товару на суму 310514,40 грн. відповідач не оплатив. Оскільки відповідачем порушено строки виконання зобов'язань за Договором, позивачем, на підставі ст.ст. 526, 530, 549-554, 625, 655 Цивільного кодексу України нараховано та заявлено до стягнення 11025,39 грн. пені, 97590,24 грн. штрафу, 11025,39 грн. 12% річних та 8770,68 грн. інфляційних втрат.
В забезпечення своєчасного та повного виконання зобов'язань за укладеним договором поставки №АР10/04-1 від 10 квітня 2020 року між позивачем, відповідачем-1 і відповідачем-2 було укладено договір поруки № АР 10/04-1 від 10.04.2020 предметом якого є надання поруки відповідачем-2 за виконання зобов'язань відповідачем-1, що випливають з умов зазначеного вище договору. Проте, оскільки всупереч умов Договору поставки №АР10/04-1 ПСП "АНГЕЛІНА" не було виконано свого обов'язку щодо здійснення розрахунку за поставлений товар, позивач просить суд стягнути солідарно з відповідачів 438926,10 грн. заборгованості за договором поставки.
Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 05.01.2021 визначено суддю по справі - Нікітенко С.В.
На виконання приписів ч.6 ст. 176 ГПК України, судом направлено запит до Відділу реєстрації місця проживання фізичних осіб Херсонської міської ради для отримання відомостей про реєстрацію місця проживання та інших персональних даних, що містяться в реєстрі територіальної громади/Єдиному державному демографічному реєстрі стосовно ОСОБА_1 .
21 січня 2021 року до суду від Відділу реєстрації місця проживання фізичних осіб Херсонської міської ради надійшов лист, з якого слідує, що інформація щодо місця реєстрації запитуваної особи підтверджена.
Ухвалою від 22 січня 2021 року суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі. Розгляд справи № 923/18/21 визначено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 18.02.2021.
Ухвалою від 18.02.2021 суд відклав підготовче засідання у справі на 16.03.2021.
На адресу суду повернулись ухвали про відкриття провадження у справі та відкладення підготовчого засідання, які були направлені на адресу відповідача-2, з відміткою пошти "повернуто неповна адреса".
Копія ухвали від 22.01.2021, направлена на адресу відповідача-1 повернулась до суду з відміткою пошти "повернуто - за закінченням терміну зберігання".
Матеріали справи не містять зав відповідачів про зміну свого місцезнаходження. Також суду невідома інша адреса зазначених учасників провадження.
За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п'ять календарних днів з дня надходження листа до об'єкта поштового зв'язку місця призначення із зазначенням причин невручення. Поштові відправлення повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.
Відповідно до частин третьої та сьомої статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Отже, у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
У даному випаду судом також враховано, що відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
З метою належного повідомлення відповідачів про розгляд справи судом та про їх право подати відзив на позовну заяву, судом здійснено публікацію оголошення про виклик відповідачів на сайті Судової влади України.
Ухвалою від 16 березня 2021 року суд закрив підготовче провадження у справі № 923/18/21 та призначив справу до судового розгляду по суті на 08.04.2021.
У призначене судове засідання прибув повноважний представник позивача.
Відповідачами явки уповноважених представників у судове засідання не забезпечено, про причини неявки суд не повідомлено.
Наслідки неявки у судове засідання учасника справи передбачені ст. 202 ГПК України.
Враховуючи, що явка представників сторін не була визнана судом обов'язковою, а завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат, з огляду на неподання відповідачами відзиву на позовну заяву у встановлені строки, доказів в обґрунтування своєї позиції, жодних заяв про продовження/поновлення строків для їх подачі, відсутність заявлених сторонами у справі заяв чи клопотань, пов'язаних з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті спору та прийняття рішення у справі за наявними у справі матеріалами, відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України
Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Представник позивача у судовому засіданні 08.04.2021 позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив задовольнити, з підстав викладених у позовній заяві.
У судовому засіданні 08.04.2021 проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення і повідомлено представнику позивача про орієнтовний час складення повного рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд -
Матеріали справи свідчать, що 10 квітня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ХАЗЕРА УКРАЇНА" (надалі - позивач або постачальник) і Приватним сільськогосподарським підприємством "АНГЕЛІНА" (надалі - покупець або відповідач-1) був укладений Договір поставки №АР10/04-1 (надалі - Договір), за умовами якого постачальник взяв на себе зобов'язання поставити та передати у власність покупцеві насіння сільськогосподарських культур (надалі - товар) у кількості та строки згідно з умовами договору, а відповідач в свою чергу зобов'язався прийняти та своєчасно оплатити вартість поставленого товару.
Умовами Договору визначено його предмет, ціну, умови оплати, якість товару, умови поставки та приймання товару, відповідальність сторін, строк дії та інші умови.
Строк дії Договору становить - три роки з дати підписання (п. 11.1. Договору).
Найменування, асортимент та кількість товару, зазначаються в Додатках до договору (надалі - специфікаціях), які є його невід'ємною частиною (п. 1.2. Договору).
Ціна товару та його вартість визначається в Специфікаціях, що є невід'ємною частиною Договору (п. 2.1. Договору).
Порядок розрахунків за поставлений товар визначається в специфікаціях до Договору (п. 2.3. Договору).
Покупець здійснює оплату товару шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника в строки, що зазначаються в специфікаціях до Договору. Датою оплати вважається дата надходження коштів на поточний банківський рахунок постачальника (п. 2.4. Договору).
Факт передачі і приймання товару оформлюється видатковою накладною (п. 5.4 Договору).
Право власності на поставлений товар, а також ризик випадкового ушкодження чи загибелі товару переходить від постачальника до покупця в момент поставки товару, що оформлюється видатковою накладною якщо інше не зазначено в додатках до договору (п. 6.9. Договору).
У випадку несплати у строк платежів за даним договором, сторона, що прострочила своє зобов'язання повинна сплатити іншій стороні пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої вчасно суми за кожен день прострочення. (п. 8.3. Договору).
У випадку прострочення оплати за поставлений товар понад 5 днів покупець сплачує на користь постачальника штраф у розмірі 5% від суми заборгованості. У випадку прострочення оплати за поставлений товар понад 30 днів покупець сплачує на користь постачальника штраф у розмірі 10% від суми заборгованості (п. 8.4. Договору).
Відповідно до абзацу першого п. 8.6. договору Сторона, яка прострочила виконання грошового зобов'язання, на вимогу іншої Сторони зобов'язана сплатити суму боргу з урахуванням дванадцяти процентів річних від простроченої суми за увесь час прострочення. Таким чином, сторони встановили інший розмір процентів річних, а саме, в розмірі 12 процентів.
Відповідно до пункту 2 специфікації №1 від 10.04.2020 (додаток №1 до Договору) загальна вартість товару за цим додатком становить 360000,00 грн., в т. ч. ПДВ 60000,00 грн., грошовий еквівалент в євро (з ПДВ), становить 12080,543 євро, по курсу продажу ЕUR до гривні, встановленого на міжбанківській валютній біржі на дату, що передує дню підписання даного додатку згідно даних сайту htрр://charts.fmance.ua/ru/currency/interbank/, 29,8 грн. за 1 євро.
Пунктом 3 Специфікації № 1 визначено, що оплата за Товар здійснюється на підставі цього Договору з зазначенням номеру Додатку (на запит Покупця йому додатково може бути виставлений рахунок) та перераховується на банківський рахунок Постачальника, що зазначений в Договорі, наступними черговими платежами в строки: 30%, що складає 108000,00 грн. (в т. ч. 20% ПДВ 18000,00грн), що є грошовим еквівалентом 3624,16 євро, відповідно до валютного курсу, вказаного в п. 2 даного Додатку - до 15 квітня 2020 року; 70%, що складає 252000,00грн (в т. ч. 20% ПДВ - 42000,00 грн.), що є грошовим еквівалентом 8456,38 євро, відповідно до валютного курсу, вказаного в п. 2 даного Додатку - до 01 вересня 2020 року.
Відповідно до пункту 2 специфікації №2 від 14.05.2020 (додаток №2 до Договору) загальна вартість товару за цим додатком становить 83592,00 грн., в т. ч. ПДВ 13923,00 грн., грошовий еквівалент в євро (з ПДВ), становить 2880,50 євро, по курсу продажу ЕUR до гривні, встановленого на міжбанківській валютній біржі на дату, що передує дню підписання даного додатку згідно даних сайту htрр://charts.fmance.ua/ru/currency/interbank/, 29,2 грн. за 1 євро.
Пунктом 3 Специфікації №2 визначено, що оплата за Товар здійснюється на підставі цього Договору з зазначенням номеру Додатку (на запит Покупця йому додатково може бути виставлений рахунок) та перераховується на банківський рахунок Постачальника, що зазначений в Договорі, наступними черговими платежами в строки: 30%, що складає 25077,60 грн. (в т. ч. 20% ПДВ 4179,60 грн.), що є грошовим еквівалентом 864,15 євро, відповідно до валютного курсу, вказаного в п. 2 даного Додатку - до 18 травня 2020 року; 70%, що складає 58514,40 грн. (в т. ч. 20% ПДВ - 9752,40 грн.), що є грошовим еквівалентом 2016,35 євро, відповідно до валютного курсу, вказаного в п. 2 даного Додатку - до 01 вересня 2020 року.
В забезпечення своєчасного та повного виконання зобов'язань за Договором поставки № АР10/04-1 від 10 квітня 2020 року між ТОВ "ХАЗЕРА УКРАЇНА" (кредитор), ОСОБА_1 (поручитель) та ПСП "Ангеліна" (боржник) було укладено договір поруки № АР 10/04-1 від 10.04.2020.
Предметом договору поруки є надання відповідачем-2 поруки перед кредитором за виконання відповідачем-2 зобов'язань за Договором поставки № АР10/04-1 від 10 квітня 2020 року.
Відповідно до п. 2.1. Договору поруки № АР 10/04-1 від 10.04.2020 Поручитель зобов'язується у випадку порушення (невиконання) або неналежного виконання Боржником своїх зобов'язань перед Кредитором на підставі письмової вимоги Кредитора, в якій має бути викладений зміст порушеного зобов'язання та обґрунтований розрахунок належної до сплати суми, перерахувати цю суму на рахунок.
Кредитора, зазначений в розділі 7 цього Договору, протягом п'яти робочих днів з моменту отримання такої вимоги. Вимога кредитора буде достатньою для поручителя підставою виконати зобов'язання на суму, вказану в такій вимозі, без будь-яких застережень, умов чи вимог до кредитора про надання додаткової інформації чи документів. У випадку заперечення поручителем факту отримання вимоги, датою пред'явлення вимоги буде поштова квитанція та опис вкладення у цінний лист.
17 грудня 2020 року позивачем було направлено на адресу відповідача-2 вимогу про виконання зобов'язань забезпечених порукою, в якій позивач просив відповідача-2 протягом п'яти робочих днів з моменту отримання вимоги сплатити на рахунок позивача кошти в сумі 438926,10 грн., у зв'язку з невиконанням відповідачем-1 основного зобов'язання.
Позивачем на підтвердження здійснення поставки товару та наявної заборгованості відповідачів за Договором, надано копії наступних доказів: Договір поставки №АР 10/04-1 від 10.04.2020 та Специфікацій (додатків №1, №2 до договору), видаткова накладна від 15.04.2020 № 892, довіреність від 14.04.2020 № 5, виписка з банківського рахунку ТОВ «Хазера Україна» від 15.04.2020 № 72, видаткова накладної від 14.05.2020 № 1056, довіреність від 14.05.2020 № 6, виписка з банківського рахунку ТОВ «Хазера Україна» від 14.05.2020 № 90, Договір поруки № АР 10/04-1 від 10.04.2020, вимога до поручителя з доказами про відправлення.
Позивач належним чином виконав умови Договору - поставив відповідачу-1 визначений умовами Договору товар. Проте, відповідач в свою чергу частково здійснив розрахунок за поставлений товар, залишок несплаченої суми за розрахунком позивача становить 310514,40 грн. У зв'язку з порушенням відповідачем строків проведення розрахунків за поставлений товар, позивачем нараховано суму інфляційних втрат, суму 12% річних, суму пені та суму штрафу.
Дані обставини стали підставою для звернення позивача з позовною заявою до суду.
Таким чином, виник спір, який підлягає вирішенню у судовому порядку.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Товариством з обмеженою відповідальністю "ХАЗЕРА УКРАЇНА" підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Частиною першою статті 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.
Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Матеріалами справи підтверджено, що між сторонами у справі укладений договір, який за своїм змістом та правовою природою є договором поставки.
Відповідно до частини першої статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина друга статті 712 Цивільного кодексу України).
Покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу (частина перша статті 691 Цивільного кодексу України).
За приписами статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
Наявні у справі докази свідчать, що за специфікацією №1 від 10.04.2020, яка є додатком № 1 до Договору позивачем згідно видаткової накладної від 15.04.2020 № 892 поставлено товар на загальну суму 360000,00 грн. Вказаний товар отримано відповідачем-1 без зауважень, про що свідчить підпис директора ПСП "Ангеліна" на видатковій накладній. За специфікацією № 2 від 14.05.2020, яка є додатком № 2 до Договору позивачем згідно видаткової накладної від 14.05.2020 № 1056 поставлено товар на загальну суму 83592,00 грн., вказаний товар отримано відповідачем-1 без зауважень, про що свідчить підпис директора ПСП "Ангеліна" на видатковій накладній.
Таким чином, підписання відповідачем-1 видаткових накладних без будь-яких заперечень щодо кількості та/або якості поставленого позивачем товару, свідчить про прийняття відповідачем цього товару та, відповідно, породжує для останнього обов'язок по його оплаті у повному обсязі.
Відповідачем було оплачено поставлений товар частково, даний факт підтверджено доданими до позовної заяви виписками з рахунку позивача.
Так, відповідно до виписки по рахунку ТОВ "Хазера Україна" №72 від 15.04.2020, відповідачем-1 перераховано грошові кошти на рахунок позивача у розмірі 108000,00 грн., згідно рахунку № 895 від 14.04.2020 за специфікацією від 15.04.2020, оплату проведено - 15.04.2020. З урахуванням сплаченої відповідачем суми залишок заборгованості становить - 252000,00 грн.
Згідно виписки по рахунку ТОВ "Хазера Україна" № 90 від 14.05.2020, відповідачем-1 перераховано грошові кошти на рахунок позивача у розмірі 25077,60 грн., згідно рахунку № 1050 від 14.05.2020 за специфікацією від 14.05.2020 - оплату проведено 14.05.2020. З урахуванням сплаченої відповідачем суми, залишок заборгованості становить - 58514,40 грн.
З урахуванням часткової сплати відповідачем-1 вартості поставленого товару, сума заборгованості за поставлений товар становить - 310514,40 грн.
Отже, з урахуванням приписів пункту 2.3. Договору, п. 3 Специфікацій та ч.1 ст. 530 ЦК України, відповідач зобов'язаний був здійснити повний розрахунок з позивачем за поставлений товар у визначені строки, однак відповідачем не було виконано вказаних вимог Закону та Договору.
З викладеного слідує, що внаслідок порушення відповідачем-1 договірних зобов'язань щодо своєчасного розрахунку за поставлений товар, за відповідачем-1 рахується прострочена заборгованість у розмірі 310514,40 грн.
Доказів сплати або спростування заявленої до стягнення суми основного боргу у розмірі 310514,40 грн., відповідачем суду не надано.
З огляду на викладене, позовні вимоги в частині солідарного стягнення з відповідачів суми основного боргу у розмірі 310514,40 грн., є доведеними і обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог в частині стягнення пені, штрафу, 12% річних та інфляційних втрат суд зазначає наступне.
Згідно ст. 625 зазначеного кодексу боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.
Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання.
Приписами п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що одним із наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки (штрафу, пені), а відповідно до вимог ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.
За приписами ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Відповідно до приписів ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Право на нарахування пені, штрафу та 12% річних сторони узгодили в п.8.3, п.8.4, п.8.6. Договору.
Так, відповідно до п. 8.8. Договору у відповідності до ст. 259 Цивільного кодексу України та п.6 ст. 232 Господарського кодексу України Сторони домовились про те, що строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій збільшується до повного виконання Сторонами своїх грошових зобов'язань, а нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань здійснюється без обмеження строку.
Крім того, згідно з пунктом 8.4. Договору у випадку прострочення оплати за поставлений товар понад 30 днів, покупець сплачує на користь постачальника штраф у розмірі 10% від суми заборгованості.
Відповідно до абзацу першого п. 8.6. Договору Сторона, яка прострочила виконання грошового зобов'язання, на вимогу іншої Сторони зобов'язана сплатити суму боргу з урахуванням дванадцяти процентів річних від простроченої суми за увесь час прострочення. Таким чином, сторони встановили інший розмір процентів річних, а саме, в розмірі 12 процентів.
У зв'язку з порушенням відповідачем-1 умов Договору в частині своєчасної оплати поставленого товару, позивачем нарахована пеня у розмірі 11025,39 грн., штраф у розмірі 97590,24 грн., 12% річних у розмірі 11025,39 грн. та інфляційні втрати у розмірі 8770,68 грн.
Судом перевірено правильність виконаних позивачем розрахунків пені, штрафу, 12% річних та інфляційних втрат та встановлено, що вони є вірними.
Станом на день розгляду справи, відповідачі борг не сплатили, доказів спростовуючих позовні вимоги не надали.
За таких обставин, позовні вимоги в частині солідарного стягнення з відповідачів суми пені у розмірі 11025,39 грн., суми штрафу у розмірі 97590,24 грн., суми 12% річних у розмірі 11025,39 грн. та суми інфляційних витрат у розмірі 8770,68 грн. - є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Відповідно до ч. 1 ст. 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Таким чином, уклавши Договір поруки, відповідач-2 поручився перед кредитором (позивачем) за виконання боржником (ПСП "Ангеліна") своїх зобов'язань за договором поставки №АР 10/04-1 від 10.04.2020..
Відповідно до п.2.1. Договору поруки сторони досягли згоди, що у випадку порушення (невиконання) або неналежного виконання Боржником своїх зобов'язань перед Кредитором на підставі письмової вимоги кредитора, в якій має бути викладений зміст порушеного зобов'язання та обґрунтований розрахунок належної до сплати суми, перерахувати цю суму на рахунок Кредитора, зазначений в розділі 7 цього Договору, протягом п'яти робочих днів з моменту отримання такої вимоги. Вимога Кредитора буде достатньою для Поручителя підставою виконати зобов'язання на суму, вказану в такій вимозі, без будь-яких застережень, умов чи вимог до Кредитора про надання додаткової інформації чи документів. У випадку заперечення Поручителем факту отримання вимоги, датою пред'явлення вимоги буде поштова квитанція та опис вкладення у цінний лист.
Як встановлено судом, позивач звернувся до відповідача-2 з вимогою про усунення порушення зобов'язання за Договором поставки в частині погашення заборгованості за договором (а.с. 29-35).
Будь-яких доказів виконання відповідачами вказаної вимоги позивача, суду не надано.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Зазначене також кореспондується з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частинами 1 і 2 статті 598 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Як встановлено судом, забезпечене порукою за Договором поруки зобов'язання (виконання зобов'язань боржника перед Кредитором за Договором поставки) не є припиненим, так як відсутні докази виконання вказаного зобов'язання боржником.
З огляду на наведене, оскільки порука відповідача-2 щодо зобов'язань відповідача-1 за Договором поставки є чинною, а тому позовні вимоги про солідарне стягнення з боржників на користь ТОВ "Хазера Україна" заборгованості у розмірі 438926,10 грн. підлягають задоволенню.
Відповідачі, позовні вимоги належними та доступними засобами доказування не спростували, а наявні в матеріалах справи докази свідчать про обґрунтованість позовних вимог.
Згідно частини третьої статті 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Вимога пункту 1 статті 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов'язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню.
Згідно ст.ст. 123, 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідачів.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 123, 129, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути солідарно з Приватного сільськогосподарського підприємства "АНГЕЛІНА" (73001, місто Херсон, вул. Гагаріна, будинок 34, квартира 33, код ЄДРПОУ 40781512) та фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 , посвідка на проживання № НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Хазера Україна" (03028, місто Київ, Стратегічне шосе, будинок 16-М, код ЄДРПОУ 34691463) суму основного боргу у розмірі 310514,40 грн., суму інфляційних втрат у розмірі 8770,68 грн., суму 12% річних у розмірі 11025,39 грн., суму пені у розмірі 11025,39 грн., суму штрафу у розмірі 97590,24 грн. та суму судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 6583,89 грн.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 19.04.2021.
Суддя С.В. Нікітенко