Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"19" квітня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/889/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Аріт К.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП Лідіс", м.Харків
до Комунального підприємства "Харківські теплові мережі", м.Харків
про стягнення 33931,74 грн.
без виклику учасників справи
Позивач - ТОВ "НВП Лідіс" звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до КП "Харківські теплові мережі" про стягнення 33931,74 грн. за договором підряду №68011607 від 16.01.2020 року.
Ухвалою суду від 23.03.2021 року відкрито провадження у справі №922/889/21 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
09.04.2021 року до суду від відповідача надійшла заява про визнання позову (вх.№8135, вих.№219/юр від 09.04.21).
Згідно з п.1 ч.2 ст.46 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.
Відповідно до ч.1 ст.191 ГПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Згідно з ч.2 ст.191 ГПК України до ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.
У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд (ч.4 ст.191 ГПК України).
Суд враховує, що заява про визнання позову підписана уповноваженою особою відповідача - представником Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" Корсіченко К.В., заява не суперечить закону та не порушує права чи інтереси інших осіб.
Отже, суд дійшов висновку про наявність законних підстав для ухвалення рішення, у зв'язку з прийняттям визнання позову відповідачем.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
16 січня 2020 року між сторонами було укладено Договір підряду № 68011607 (далі - Договір).
Відповідно до п.1.1 цього договору підрядник (позивач) зобов'язується виконати роботи: «Капітальний ремонт теплових мереж на ділянці від МК 1410 до МК 1411 по вул. Ковтуна, 42 в м. Харків (інв. № 0300019) згідно з ДСТУ Б Д.1.1 - 1:2013 (код по ДК 021:2015 45230000-8- «Будівництво трубопроводів, ліній зв'язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг, вирівнювання поверхонь») (далі - Роботи) та відповідно до умов цього договору.
Пунктом 1.2 цього договору визначено, що склад та обсяги робіт визначаються згідно проектної документації або дефектного акту та можуть бути переглянуті в процесі виконання робіт у разі внесення змін до проектної документації або до дефектного акту у порядку, зазначеному у п.53 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2005р. №668.
Пунктом 2.2 даного договору встановлено, що дата початку виконання Робіт -вересень 2019 року. Датою закінчення виконання Робіт є дата їх прийняття замовником (відповідачем) шляхом підписання акту виконаних робіт по формі КБ-2в.
Відповідно до п.3.1 цього договору загальна вартість робіт за цим Договором визначається на основі договірної ціни, яка є невід'ємною частиною цього Договору та складає - 46517,98 грн., в т.ч. ПДВ - 7753,00 грн.
Згідно з п.3.2 даного договору структура договірної ціни є динамічною і визначається у відповідності з п.6.3.2.3 Національного стандарту України ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», затвердженого наказом Мінрегіону України від 05.07.2013 року №293, та положень Загальних умов, затверджених Постановою КМУ від 01.08.2005 року №668.
Пунктом 4.1 цього договору передбачено, що розрахунки проводяться шляхом оплати Замовником після підписання Сторонами акта виконаних робіт (№ КБ-2в, КБ-3).
Пунктом 4.5 даного договору визначено, що розрахунки за виконані роботи здійснюються Замовником після підписання актів виконаних робіт.
Так на виконання вищезазначених умов договору сторонами складено наступні документи:
- графік виконання робіт за договором №68011607 від 16.01.2020;
- договірна ціна за договором №68011607 від 16.01.2020;
- довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за січень 2020 року від 28.01.2020 року (форма КБ-3);
- акт приймання виконаних будівельних робіт №1 за січень 2020 року від 28.01.2020 на суму 30 679,44 грн. (форма КБ-2в);
- відомість ресурсів до акта прийняття №1 за січень 2020 року;
- розрахунок №1-2 загальновиробничих витрат до акту за січень 2020 року.
Крім того, Відповідач надав дефектний акт на Капітальний ремонт теплових мереж на ділянці від МК 1410 до МК 1411 по вул. Ковтуна, 42 в м. Харків (інв. номер 0300019).
Відповідно до п.17.1 договору даний договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.07.2020 року, а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим Договором.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Згідно з ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Правилом ст.629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання його умов сторонами.
Відповідно до ч.1 ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Ст.ст.843, 844 ЦК України встановлено, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Відповідно до ч.1 ст.853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.
Як зазначив ВГСУ в постанові від 21 січня 2015 року (Справа №910/15311/13) якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Виходячи з матеріалів справи, обумовлені Договором роботи на суму 30679,44грн. позивачем були виконані у повному обсязі, однак не оплачені відповідачем.
Згідно з ст.610 ЦК України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне зобов'язання).
Отже, позовні вимоги щодо стягнення 30679,44 грн. основного боргу підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.
Щодо стягнення 3% річних та інфляційних суд встановив наступне.
Відповідно до ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом
Позивачем нараховано 1041,42 грн. 3% річних та 2210,88 грн. інфляційних, ці суми визнаються відповідачем.
Перевіривши відповідні розрахунки, суд приходить до висновку про їх арифметичну вірність та відповідність вимогам чинного законодавства України.
Отже, підсумовуючи викладене, позовні вимоги є обґрунтованими, правомірними, підтверджуються матеріалами справи та визнаються відповідачем, у зв'язку з чим підлягають задоволенню в повному обсязі.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з положень ст.129 та ч.1 ст.130 ГПК України, а також ч.3 ст.7 Закону України "Про судовий збір".
Судовий збір, відповідно до приписів ст.129 ГПК України, в разі задоволення позову, покладається на відповідача.
Відповідач до початку розгляду справи по суті визнав позовні вимоги в повному розмірі та просить просить суд застосувати положення ч.1 ст.130 ГПК України.
Відповідно до ч.1 ст.130 ГПК України у разі визнання відповідачем позову до початку розгляду справи по суті суд вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50% сплаченого при поданні позову судового збору.
Згідно з положеннями ч.3 ст.7 Закону України "Про судовий збір" в разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Позивачем при зверненні з позовом було сплачено 2270,00 грн. судового збору, що підтверджується платіжним дорученням №952 від 12.03.2021 року.
Враховуючи задоволення судом позовних вимог та визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, позивачу підлягає поверненню з державного бюджету 50 відсотків від судового збору, сплаченого при поданні позову, тобто 1135,00 грн., на підставі ч.1 ст.130 ГПК України та ч.3 ст.7 ЗУ «Про судовий збір».
В іншій частині в сумі 1135,00 грн. судовий збір покладається на відповідача, з вини якого справу доведено до суду, відповідно до ст.129 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 46, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 130, 185, 191, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247, 251, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (адреса: 61037, м.Харків, вул.Мефодіївська, буд.11; код ЄДРПОУ 31557119) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП Лідіс" (адреса: 61099, м.Харків, вул.Єнакіївська, буд.1; код ЄДРПОУ 33605504) 33931,74 грн. боргу за договором №68011607 від 16.01.2020 року, з яких: 30679,44 грн. основного боргу, 1041,42 грн. 3% річних, 2210,88 грн. інфляційних, а також 1135,00 грн. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "НВП Лідіс" (адреса: 61099, м.Харків, вул.Єнакіївська, буд.1; код ЄДРПОУ 33605504) з державного бюджету 1135,00 грн. судового збору, сплаченого останнім до суду, на підставі ч.3 ст.7 ЗУ "Про судовий збір", про що постановити відповідну ухвалу.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено "19" квітня 2021 р.
Суддя К.В. Аріт