36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
15.04.2021 Справа № 917/193/21
м. Полтава
Суддя Паламарчук В.В., при секретарі судового засідання Рожко О.П. розглянувши матеріали
за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Віннер Будівництво", 03115, м. Київ, вул. Хмельницька, буд. 20/21, літера, А
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інжиніринг. Інвестиції. Інновації", 36014, Полтавська область, м. Полтава, вул. Нечуй-Левицького, буд. 5
про стягнення 200043,32 грн.
Представники сторін: відсутні
Обставини справи: 15.02.2021 року до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Віннер Будівництво" про стягнення 200043,32 грн. заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інжиніринг. Інвестиції. Інновації".
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №917/193/21 передано на розгляд судді Паламарчука В.В.
За ухвалою суду від 22.02.2021р. позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін; встановлено сторонам строки на вчинення процесуальних дій.
Відповідач, копію ухвали від 22.02.2021 р. отримав 25.02.2021 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
Станом на 15.04.2021 р. відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надходив.
За ухвалою суду від 25.03.2021 р. суд відклав розгляд справи на 15.04.2021 р. та витребував у позивача належним чином засвідчену копію Договору 10/08 від 10.08.2018 р.
13.04.2021 р. позивач надав суду пояснення (а.с. -54), згідно яких, конкретний документ під назвою "Договір" позивач не може надати з огляду на відсутність підписаного сторонами примірника договору. Наведені в ухвалі суду номер Договору, взятий із Акту приймання виконаних робіт та довідки про вартість виконаних будівельних робіт і цей номер є помилковим, оскільки документ із таким номером не підписувався. Позивач зазначає, що Документом, що підтверджує прийняття виконавцем пропозиції замовника та виконання його замовлення, є підписаний сторонами акт приймання виконання будівельних робіт, а документом, який підтверджує ціну роботи є довідка про вартість виконаних будівельних робіт. Крім того, позивач просить суд проводити розгляд справи без участі його представника.
Правом на подання відзиву відповідач не скористався, клопотань про надання йому часу на підготовку відзиву або інших заяв по суті справи - відповідачем заявлено не було.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України, ч.2 ст.178 ГПК України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Про розгляд справи учасники були повідомлені належним чином. Ухвали суду про відкриття провадження у справі та відкладення розгляду справи отримані учасниками справи, про що свідчить відмітка про направлення ухвали про призначення справи до розгляду за адресою, вказаною у позовній заяві та ЄДРПОУ, та поштові повідомлення, які повернулися на адресу суду.
В ході розгляду даної справи господарським судом Полтавської області, у відповідності до п. 4 ч. 5 ст. 13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ГПК України.
Згідно із ч. 1ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно з частиною четвертою статті 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Віннер Будівництво» (надалі - «Підрядник» або «Позивач») зобов'язалося виконати роботи з «Влаштування конструкцій залізобетонних. Перехід №2» на об'єкті «Торгово-розважальний комплекс з підземними торговими та технічними приміщеннями на перетині Оболонського проспекту та вулиці Героїв Дніпра у Оболонському районі м. Києва» (надалі - «Роботи») на замовлення Товариством з обмеженою відповідальністю «Інжиніринг. Інвестиції. Інновації» (надалі - «Замовник» або «Відповідач»).
З матеріалів справи слідує, що позивач належним чином виконав передбачені роботи та зобов'язання, про що свідчать підписаний сторонами, без будь-яких зауважень зі сторони Відповідача, акт приймання виконаних будівельних робіт та довідка про вартість виконаних будівельних робіт, а саме: Акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2018 року від 31.10.2018 на суму 799 568, 04 грн., Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за жовтень 2018 року від 31.10.2018 року (а.с. -6-9).
26 листопада 2018 року Позивачем отримано від Відповідача - 400 000,00 грн., а 21 січня 2019 року - 200 000,00 грн. (а.с. - 10-11).
Таким чином, Відповідач частково виконав свої зобов'язання щодо оплати вартості виконаних Підрядником робіт, у зв'язку із чим, у Відповідача перед Позивачем виникла заборгованість, яка станом на дату підготовки цього позову та проведення розрахунку, за даними позивача, склала 199568,04 грн.
11.11.2020 року на юридичну адресу Відповідача була направлена претензія (засвідчена копія претензії та докази її відправлення додаються, а.с. - 14-17), яка отримана Відповідачем 16.11.2020 р., та залишена останнім без реагування.
У зв'язку з наявною заборгованістю та на підставі ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України позивач просить стягнути з відповідача суму боргу у розмірі 199 568.04 грн. із врахуванням 3 % річних у сумі 475.28 грн.
При вирішенні спору суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 509, ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
За ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (ч. 4 ст. 203 ЦК України).
Частиною 1 ст. 205 ЦК України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Згідно до частин першої-третьої ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.
Відповідно до частин першої і другої статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Згідно ст. 206 ЦК України усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.
Статтею 208 ЦК України передбачено, що правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі. Разом з тим, за ст.218 ЦК України недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом. Заперечення однією з сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами. Рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків.
З огляду на фактичні правовідносини, які склалися між сторонами, суд встановив, що сторонами по справі був вчинений правочин, який за своєю суттю є договором підряду.
Згідно ч.1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Згідно ч.1 ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Частина 1 статті 853 ЦК України в свою чергу зазначає, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Згідно ч.4 ст.882 ЦК України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.
Факт виконання робіт, в даному випадку підтверджується, актом приймання будівельних виконаних робіт №1 від 31.10.2018 р. та довідкою про вартість виконаних робіт КБ-3 на суму 799568,04 грн. (а.с. - 6-9) З матеріалів справи слідує, що відповідач частково оплатив виконанні позивачем роботи на суму 600000,00 грн. (а.с. - 10-11).
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно повинно бути виконане у встановлений строк (термін). Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Суд вважає, що в даному випадку строк, з якого у відповідача виникло зобов'язання з оплати, слід рахувати з дати отримання претензії вих. 1111-01 від 11.11.2020 р. +7 днів, а саме з 24.11.2020 р. (дата отримання претензії 16.11.2020 р., а.с. -14-17).
На підставі матеріалів справи, поданих сторонами доказів суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення основного боргу в сумі 199568,04 грн. є правомірними, обґрунтованими, підтверджуються належними та допустимими доказами та підлягають задоволенню.
Відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, та обставин, на які посилається Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, не спростував.
Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.
Судом перевірено методику розрахунку 3% річних та встановлено правильність їх нарахування. За даних обставин, позовні вимоги в частині стягнення 475,28 грн. - 3% річних за період з 23.12.2020 р. по 20.01.2021 р. є правомірними та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Підсумовуючи викладене, враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позову, як доведеного, обґрунтованого та не спростованого відповідачем.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується частиною першою статті 129 ГПК України, в зв'язку з чим, витрати зі сплати судового збору в розмірі 3000,65 грн. покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інжиніринг. Інвестиції. Інновації" (36014, Полтавська область, м. Полтава, вул. Нечуй-Левицького, буд. 5, ідентифікаційний код 41980361) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Віннер Будівництво" (03115, м. Київ, вул. Хмельницька, буд. 20/21, літера, А, ідентифікаційний код 24922498) 199568,04 грн. - основного боргу, 475,28 грн. - 3% річних, 3000,65 грн. - судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.ст. 256, 257 ГПК України). Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повний текст рішення складено та підписано 19.04.2021р.
Суддя В.В. Паламарчук