19 квітня 2021 року Справа № 915/485/21
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ржепецького В.О.,
розглянувши матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАРТІС» (08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Київська, 21, корп. В,п.1, код ЄДРПОУ 34350636)
до відповідача: Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 )
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог що предмету спору на стороні відповідача: Міністерство оборони України (03168, м. Київ, просп. Повітрофлотський, 6) третя особа, яка не заявляє самостійних вимог що предмету спору на стороні відповідача: Військова частина НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ).
про стягнення заборгованості за договором №94 на закупівлю товару за державні кошти,
12.04.2021 на адресу Господарського суду Миколаївської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАРТІС» за вих. №31/03 від 31.03.2021 до Військової частини НОМЕР_1 про стягнення заборгованості за договором №94 від 03.10.2019 на закупівлю товару за державні кошти в сумі 5691369,86 грн, з яких: 5500000,00 грн - основна заборгованість, 191369,86 грн - пеня.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.04.2021 справі присвоєно єдиний унікальний номер 915/485/21 та визначено головуючим у справі суддю Ржепецького В.О.
Як визначено ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності і диспозитивності. Це означає, зокрема, що обов'язок доказування тих чи інших обставин лежить на стороні, а суд, крім випадків, встановлених цим Кодексом, не зобов'язаний збирати докази. (ч. 3 ст. 2, ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 14 ГПК України).
Сприяння своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи, подання всіх наявних доказів в порядку та строки, встановлені законом, віднесено статтею 42 ГПК України до обов'язку учасників справи.
В той же час, згідно ч. 2 ст. 14 ГПК України, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, і відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України, несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням тих чи інших процесуальних дій.
Оглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.
Згідно приписів ч. 3 ст. 162 ГПК України, позовна заява повинна містити:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців); відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;
3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;
4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову;
6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи;
10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 164 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують:
1) відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів;
2) сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до ч. 1 ст. 172 ГПК України, позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.
Судом встановлено, що позовна заява не відповідає приписам п. 7, 8 ч. 3 ст. 162, п.1 ч. 1 ст. 164, ч. 1 ст. 172 ГПК України, а саме:
1) позовна заява не містить відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
2) позовна заява не містить зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових, копії яких додано до заяви;
3) до позовної заяви не додано належних доказів направлення іншим учасникам позовної заяви з доданими до неї документами листом з описом вкладення.
Зокрема, до позовної заяви додано опис вкладення до цінного листа, з якого вбачається, що позивачем на адресу третіх осіб направлено позовну заяву за вих. №21/03 від 31.03.21, в той час як до господарського суду подано позовну заяву за вих. №31/03 від 31.03.21.
Позивачем у позовні заяві зазначено як третіх осіб без самостійних вимог на стороні відповідача Міністерство оборони України (03168, м. Київ, просп. Повітрофлотський, 6) та військову частину НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ).
Відповідно до ст. 50 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог, мають процесуальні права та обов'язки, встановлені статтею 42 цього Кодексу. Вступ у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, не тягне за собою розгляду справи спочатку.
Разом з тим, відповідного клопотання про залучення до участі у справі третіх осіб позовна заява не містить.
Відповідно до ч. 2 ст. 91 ГПК України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Відповідно до ч. 4 ст. 91 ГПК України, копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Згідно пункту 5.27 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно - розпорядчої документації “Вимоги до оформлювання документів” (ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55): відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів “Згідно з оригіналом”, назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.
Деякі з доданих позивачем до позовної заяви копії документів не містять відмітки про засвідчення копії, а саме: копія довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за січень 2020 року, протокол спільної технічної наради від 03.12.2019.
Крім того, перелік додатків до позовної заяви не відповідає фактично наданим копіям документів, про що свідчить акт відділу документального забезпечення Господарського суду Миколаївської області від 12.04.2021 позивачем в переліку додатків вказано:
позивачем в переліку додатків вказано: п.1: “Квитанція про сплату судового збору - 1 арк.”, а фактично надано Платіжне доручення №2527 від 31.03.2021.
Окрім того виявлено документ, не вказаний в переліку додатків, а саме: Опис вкладення до листа №0408031887185 на ім'я Військової частини НОМЕР_3 .
Також, в переліку додатків позивачем вказано:
-п.10 документ надано на 6 арк., а фактично надано на 7 арк.;
-п.13 документ надано на 17 арк., а фактично надано на 16 арк.;
-п.15 документ надано на 31 арк., а фактично надано на 32 арк.
Відповідно до приписів ст. 174 ГПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позивачем не виконано вимоги ст. 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.
Зазначені вище недоліки позовної заяви слід усунути шляхом подання до суду заяви про усунення недоліків позовної заяви, зазначених в мотивувальній частині даної ухвали.
Керуючись ст. ст. 50, 91, 162, 164, 172, 174, 234, 235 ГПК України, господарський суд -
1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАРТІС» №31/03 від 31.03.2021 - залишити без руху.
2. Встановити позивачу 10-денний строк з дня отримання даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
3. Направити позивачу акт відділу документального забезпечення Господарського суду Миколаївської області від 12.04.2021.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.
Суддя В.О.Ржепецький