79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
19.04.2021 справа № 914/132/21
Суддя Юркевич М.В., розглядаючи матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРБІО ТРНАНС-СЕРВІС» про відшкодування витрат на правову та правничу допомогу у справі
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРБІО ТРНАНС-СЕРВІС», м. Київ
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроінвестсіті», м. Жовква Львівська область
про: стягнення 218 690,12 грн. заборгованості
Без виклику представників сторін.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 05.04.2021р. (суддя Березяк Н.Є) позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРБІО ТРНАНС-СЕРВІС» задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроінвестсіті» 200 000,00 грн. основного боргу, 8 482,42 грн. 3% річних, 10 191,49 грн. інфляційних втрат та 3 280,35 грн. витрат по сплаті судового збору.
В той же час, в ході судового розгляду позивачем була зроблена заява про відшкодування витрат на правову допомогу та оплату послуг адвоката. Однак, користуючись своїм правом, передбаченим ч.8 ст. 129 ГПК України, позивач зазначив, що докази конкретного розміру понесених судових витрат буде подано ним протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Так, 12.04.2021р. від позивача поступила заява про відшкодування понесених витрат на правову допомогу в розмірі 28 387,00 грн.
У зв'язку з перебуванням на навчанні судді Березяк Н.Є., на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 12.04.2021р., головуючим по розгляду заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу було визначено суддю Юркевича М.В.
Відповідно до ч.1,3 ст. 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Розглянувши заяву позивача, дослідивши подані докази, судом встановлено наступне:
24.12.2020р. між позивачем та Адвокатським об'єднанням «ЛоуКо Партнерс» (далі об'єднання) було укладено договір про надання правової допомоги №24-12/2020.
За умовами п. 1.1. договору, виконавець зобов'язується надати правову допомогу позивачу з метою забезпечення захисту прав та законних інтересів з будь-якими особами, в тому числі із Товариством з обмеженою відповідальністю «Агроінвестсіті», що склалися у зв'язку із поставкою блоку подачі та накопичення сировини, в кількості 1 шт., на суму 200 000,00 грн., а клієнт зобов'язується оплатити надання такої правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до п.3.1.1. договору, за надання послуг правової допомоги під час розгляду справи в суді однієї інстанції до винесення судового рішення, яким закінчується розгляд справи у відповідній інстанції, клієнт сплачує на умовах попередньої оплати виконавцю фіксований гонорар, що становить 20 000,00 грн. за кожну судову справу у кожній відповідній інстанції.
Згідно п. 3.1.2. договору, клієнт сплачує виконавцю гонорар вказаний в п. 3.1.1. договору на підставі рахунків виконавця двома рівними частинами. Першу частину на суму 10 000,00 грн. клієнт сплачує протягом 30 днів з моменту повідомлення виконавцю про замовлення послуг. Другу частину - протягом 60 днів з моменту повідомлення виконавцю про замовлення послуг щодо відповідної справи.
До матеріалів заяви позивач долучив рахунок, виставлений йому адвокатським об'єднанням на оплату послуг в сумі 20 000,00 грн. від 24.12.2020р., разом із платіжними дорученнями від 25.01.2021р. та 29.01.2021р., в підтвердження його оплати.
Крім того, відповідно до п. 3.1.3. договору, за участь в кожному судовому засіданні клієнт сплачує гонорар в сумі 100 доларів США в гривні за офіційним курсом НБУ станом на день формування рахунку виконавцем.
Так, позивач наголошував на тому, що судом у даній справі було призначено три судові засідання з розгляду справи, а саме: 22.02.2021р., 15.03.2021р. та 05.04.2021р., в яких брав участь представник позивача Заверуха І.Л.
Відтак, враховуючи п.3.1.3 договору, адвокатське об'єднання виставило позивачу рахунок на оплату 300 доларів США, що еквівалентно 8 387,00 грн.
Платіжним дорученням №12694 від 06.04.2021р. позивачем було оплачено рахунок в розмірі 8 387,00 грн.
Після прийняття рішення у даній справі, 09.04.2021р. адвокатським об'єднанням було складено остаточний звіт про надані позивачу послуги в ході розгляду справи.
Враховуючи вищенаведене, позивач звернувся до господарського суду з вимогою прийняти додаткове рішення у справі №914/132/21 та стягнути відповідача загальну суму витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 28 387,00 грн.
Розглянувши подану заяву, суд, при ухваленні додаткового рішення, виходить з наступного:
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частинами 3, 4 ст. 126 ГПК України передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Так, суд констатує, що позивач надав суду звіт про надані послуги з детальним описом робіт виконаних адвокатським об'єднанням.
Крім того, позивач надав суду докази понесення витрат на загальну суму 28 387,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями від 25.01.2021р., 29.01.2021р. та 06.04.2021р.
За змістом п.1 ч.2 ст.126, ч.8 ст.129 ГПК України, розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Згідно ч. 3 ст.126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною 4 ст.126 ГПК України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Як вбачається з матеріалів справи та поданих доказів, заявлена до стягнення сума 28 837,00 грн. фактично становить близько 10% від суми позовних вимог.
Крім того, суд наголошує на тому, що протягом розгляду даної справи відповідач не висловив жодних заперечень щодо розміру заявлених позивачем судових витрат, які в частині 20 000,00 грн. заявлялися позивачем ще при поданні позовної заяви.
Також не було висловлено заперечень щодо відшкодування витрат за участь представника в судових засіданнях.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що заявлена позивачем сума на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу є співмірною із складністю справи та наданих адвокатом послуг, часом, витраченим адвокатом на надання послуг, розмір витрат підтверджено належними доказами.
Слід зазначити, що саме з вини відповідача спір доведено до суду, його поведінка не сприяла вирішенню спору у позасудовому порядку, у зв'язку з чим позивач змушений був скористатись послугами адвоката. Виконана адвокатом робота повинна бути оплачена, порядок нарахування суми витрат на професійну правничу допомогу прозорий та зрозумілий.
Суд при визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката для цілей їх розподілу повинен брати до уваги саме умови договору та не має підстав самовільно встановлювати інший розмір та порядок обчислення витрат, ніж той, який у відповідному порядку був закріплений у договорі. Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта. Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність (правова позиція Верховного Суду, викладена в постановах від 13.08.2019 р. у справі №908/1654/18, від 12.09.2019 р. у справі №910/9784/18 та від 19.11.2019р. у справі №5023/5587/12).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції.
Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Враховуючи вищенаведені критерії співмірності, а також беручи до уваги неподання відповідачем доказів в обгрунтування заперечення понесених позивачем витрат в розумінні ст. 126 ГПК України, суд прийшов до висновку заяву позивача задовольнити.
Відповідно ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Виходячи з наведеного та керуючись нормами ст. 234, ст. 244 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРБІО ТРНАНС-СЕРВІС» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу - задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОІНВЕСТСІТІ» (ідентифікаційний код: 39678604, місцезнаходження: 80300, Львівська обл., Жовківський р-н, м. Жовква, вул. Львівська, 98 А, кв. 19) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРБІО ТРАНС-СЕРВІС» (ідентифікаційний код: 37816450; місцезнаходження: 04119, м. Київ, вул. Сім'ї Хохлових, 8) 28 387,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
3. Наказ видати згідно ст. 327 ГПК України, після набрання рішенням суду законної сили.
Відповідно до ст. 244 ГПК України додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.
Додаткове рішення набирає законної відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки визначені в ст. ст. 256-257 ГПК України.
Суддя М.В. Юркевич