просп. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел./факс (057)702-10-79, inbox@lg.arbitr.gov.ua
12 квітня 2021 року м. Харків Справа № 28/182/2011
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Проектно-будівельне підприємство “Азовінтекс”, м. Маріуполь
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Сєвєродонецький завод хімічного нестандартизованого обладнання”, м. Сєвєродонецьк Луганської області
про стягнення 3755392 грн. 92 коп.
Суддя Зюбанова Н.М.
Секретар судового засідання, - Медуниця Р.І.
Представники сторін не викликались
- розгляд скарги боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю “Сєвєродонецький завод хімічного нестандартизованого обладнання” від 26.03.2021 № 10/3 на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області (далі за текстом - ВПВР УДВС ГТУЮ у Луганській області).
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного.
Так, Господарський суд Луганської області ухвалою від 20.11.2015 відновив втрачену справу № 28/182/2011 в частині ухвали про порушення провадження у справі № 28/182/2011 від 05.10.2011; ухвал про відкладення розгляду справи від 20.10.2011 та від 15.11.2015; рішення господарського суду Луганської області від 05.10.2015; ухвали про забезпечення позову від 05.10.2015; супровідного листа до наказу господарського суду від 26.12.2011.
Зокрема, рішенням господарського суду від 05.12.2011 у цій справі позов задоволено повністю, стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість у сумі 3755392 грн. 92 коп., державне мито у сумі 25500 грн. 00 коп. та судові витрати.
На виконання рішення, яке набрало законної сили 19.12.2011, було видано наказ господарського суду Луганської області від 19.12.2011.
28.08.2013 постановою головного державного виконавця ВПВР Управління ДВС ГУЮ у Луганській області відкрите виконавче провадження № 40678460 по виконанню наказу у цій справі.
Ухвалою господарського суду Луганської області від 12.12.2016 суд замінив сторону (боржника) у справі № 28/182/2011 з Товариства з додатковою відповідальністю “Сєвєродонецький завод хімічного нестандартизованого обладнання” (код ЄДРПОУ - 04643841) на Товариство з обмеженою відповідальністю “Сєвєродонецький завод хімічного нестандартизованого обладнання” (код ЄРДПОУ - 04643841).
Ухвалою від 07.09.2020 замінено стягувача у справі № 28/182/2011 на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче об'єднання “СЗХНО”, місцезнаходження: 93404, Луганська область, м. Сєвєродонецьк вул. Пивоварова буд. 5-Д6/1, код ЄДРПОУ 35487040.
02.04.2021 боржник - ТОВ “Сєвєродонецький завод хімічного нестандартизованого обладнання” звернувся до господарського суду Луганської області зі скаргою від 26.03.2021 № 10/3 на дії державного виконавця з вимогами:
- визнати такою, що не відповідає чинному законодавству України оцінку майна - частини комплексу будівель та споруд, а саме: підстанція № 180 - літ.А4-5 загальною площею 187,1 м2; будівля котельно-зварювального цеху - літ. Г-1, Г1 -1-2, г, г1, загальною площею 3040,8 м2, розташованих за адресою: Україна, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Пивоварова, № 5-Д6/1, власником якого є ТОВ “Сєвєродонецький завод хімічного нестандартизованого обладнання” та Звіт про оцінку об'єктів приватної власності - частини комплексу будівель та споруд, а саме: підстанція № 180 - літ.А4-5 загальною площею 187,1 м2; будівля котельно-зварювального цеху - літ. Г-1, Г1 -1-2, г, г1, загальною площею 3040,8 м2, розташованих за адресою: Україна, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Пивоварова, № 5-Д6/1, складений за її результатами;
- скасувати Звіт про оцінку об'єктів приватної власності - частини комплексу будівель та споруд, а саме: підстанція № 180 - літ.А4-5 загальною площею 187,1 м2; будівля котельно-зварювального цеху - літ. Г-1, Г1 -1-2, г, г1, загальною площею 3040,8 м2, розташованих за адресою: Україна, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Пивоварова, № 5-Д6/1, складений за її результатами;
- визнати неправомірними дії начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Пихоніної М.В. щодо визначення вартості майна, що належить ТОВ “Сєвєродонецький завод хімічного нестандартизованого обладнання” - частини комплексу будівель та споруд, а саме: підстанція № 180 - літ.А4~5 загальною площею 187,1 м2; будівля котельно-зварювального цеху - літ. Г-1, Г1 -1-2, г, г1, загальною площею 3040,8 м2, розташованих за адресою: Україна, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Пивоварова, № 5-Д6/1, відповідно до висновку про вартість майна складеного 24.02.2021 Приватним виробниче - комерційним підприємством “КВАРТА”;
- зупинити реалізацію майна, що належить ТОВ “Сєвєродонецький завод хімічного нестандартизованого обладнання” - частини комплексу будівель та споруд, а саме: підстанція № 180 - літ.А4-5 загальною площею 187,1 м2; будівля котельно-зварювального цеху - літ. Г-1, Г1 -1-2, г, г1, загальною площею 3040,8 м2, розташованих за адресою: Україна, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Пивоварова, № 5-Д6/1 (лот № 471161).
Скарга боржника обґрунтована тим, що у вказаному Звіті про оцінку об'єктів приватної власності, яка проведена Приватним виробничо-комерційним підприємством “КВАРТА”, оціночна вартість майна на загальну суму 2 421 670 грн. 00 коп. не є ринковою ціною майна, проведена оцінка є заниженою, необ'єктивною та підлягає скасуванню.
Так, ст. 339 ГПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Строк для звернення зі скаргою визначений законодавцем у ст. 341 ГПК України в десять днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права.
У відповідності до наданих доказів 26.02.2021 представником боржника - директором Варфоломєєвим О.Ф від ВПВР УДВС ГТУЮ у Луганській області було отримано лист № 1677 від 26.02.2021, який є повідомленням про проведену оцінку, що може бути оскаржена до суду відповідно до ст. 57 Закону України “Про виконавче провадження” у десятиденний строк.
Ухвалою від 05.04.2021 суд поновив ТОВ “Сєвєродонецький завод хімічного нестандартизованого обладнання” пропущений процесуальний строк для подання скарги на дії державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Луганській області від 26.03.2021 № 10/3 та прийняв її до розгляду.
Статтею 340 ГПК України передбачено, що скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються (ч. 1 ст. 342 ГПК України).
Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області та стягувачем не надані пояснення на скаргу боржника.
Встановивши фактичні обставини оскарження боржником дій виконавчої служби, суд дійшов висновку про необґрунтованість поданої скарги та відмову у її задоволенні, з огляду на наступне.
Так, відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, обов'язковість судового рішення.
Статтею 326 ГПК України встановлено, що рішення, ухвали постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Правове регулювання виконавчого провадження здійснюється Законом України "Про виконавче провадження" у редакції Закону від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII), ст. 1 якого, зокрема, передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно із ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону № 1404-VIII державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Згідно з ч. 1 ст. 74 Закону України “Про виконавче провадження” рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Як свідчать матеріали скарги, 15.02.2021 начальником Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Пихоніною М.В. була винесена постанова про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, яким було призначено Приватне виробничо - комерційне підприємство “КВАРТА” (арк. справи 171, т. 7).
26.02.2021 року скаржником (Боржником) отримано лист від ВПВР УЗПВР у Луганській області в якому зазначено, що до відділу надійшов звіт суб'єкта оціночної діяльності Приватного виробничо-комерційного підприємства “КВАРТА”, згідно якого загальна вартість оцінюваного майна складає 2421670 грн.00 коп. Вказаний звіт прийнятий начальником Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області та майно було передано на реалізацію за ціною 2421670 гривен 00 копійок.
Боржник зазначає, що оціночна вартість вказана у Звіті є заниженою, не було обрано жодного об'єкта, який був фактично проданий, порівнювалися тільки пропозиції, у Звіті не наведено жодного аргументу чи підстави такого однобічного підходу.
Відповідно до ст. 57 Закону № 1404-VІІІ визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника. Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна. У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання. У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для проведення оцінки майна. Виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем.
Оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом.
У відповідності до ст. 3 Закону України від 12.07.2001 № 2658-ІІІ “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні” оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону, і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності. У цьому Законі: майном, яке може оцінюватися, вважаються об'єкти в матеріальній формі, будівлі та споруди (включаючи їх невід'ємні частини), машини, обладнання, транспортні засоби тощо; паї, цінні папери; нематеріальні активи, в тому числі об'єкти права інтелектуальної власності; цілісні майнові комплекси всіх форм власності. Незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання. Процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна.
Стаття 12 цього Закону передбачає, що звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.
Так, боржник посилається на те, що у Звіті про оцінку об'єктів приватної власності, яка проведена ПВКП “КВАРТА”, оціночна вартість майна на загальну суму 2421670 грн. 00 коп. не є ринковою ціною майна, проведена оцінка є заниженою, проте, суд дійшов висновку, що такі доводи спростовуються матеріалами справи, оскільки, по-перше, у Звіті вказано, що для оцінки майна було застосовано не тільки порівняльний підхід.
Зокрема, у розділі 5 “Визначення вартості об'єкта оцінки” йдеться про дохідний підхід, за яким проаналізовано можливість здачі об'єкта в оренду та проаналізовані особливості ставок орендної плати в залежності від місця розташування об'єкта, наявності парковки, інших зручностей тощо.
Тому твердження боржника з посиланням на два оголошення в мережі “Інтернет”, використані у порівняльному підході оцінки, є можуть бути належними доказами для спростування результатів оцінки.
Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Як свідчать матеріали справи, боржник не довів та документально не підтвердив ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог.
За таких обставин суд не вбачає правових підстав для визнання неправомірними дій державного виконавця ВПВР УЗПВР у Луганській області та скасування Звіту про оцінку об'єктів приватної власності, а також задоволення решти похідних вимог, тому у задоволенні скарги слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 234, 339, 341-343 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Скаргу боржника - ТОВ “Сєвєродонецький завод хімічного нестандартизованого обладнання” від 26.03.2021 № 10/3 на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання 19.04.2021 у відповідності до ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду у порядку, передбаченому ст. 256 ГПК України.
Суддя Н.М. Зюбанова