вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"07" квітня 2021 р. м. Київ Справа № 911/2548/20 (904/6379/19)
за позовом Прокуратури Дніпропетровської області (49044, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 38; код ЄДРПОУ 02909938)
в інтересах держави в особі позивача 1 Дніпропетровської обласної ради (49004, м. Дніпро, пр. Олександра Поля, 2; код ЄДРПОУ 23928934)
та позивача 2 Комунального закладу «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня імені І.І.Мечникова» (49005, м. Дніпро, площа Соборна, 14; код ЄДРПОУ 01985423)
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтернативні енергоресурси» (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Ботанічна, буд. 1/5, кімн. 16; код ЄДРПОУ 33857713)
про стягнення 813173,13 грн.
у відокремленому провадженні в межах справи № 911/2548/20
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профкапітал» (03150, м. Київ, вул. Предславинська, буд. 11; код ЄДРПОУ 39827967)
до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтернативні енергоресурси» (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Ботанічна, буд. 1/5, кімн. 16; код ЄДРПОУ 33857713)
про банкрутство
Суддя Наріжний С.Ю.
За участю секретаря Каплі А.В.
За участю представників сторін.
прокурор Буцмак А.Ю.;
від ТОВ «Альтернативні енергоресурси»: адвокат Соколов М.М.
Прокуратура Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Позивача 1 Дніпропетровської обласної ради та Позивача 2 Комунального закладу «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня імені І.І.Мечникова» звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Відповідача ТОВ «Альтернативні енергоресурси», в якій просила суд:
- стягнути з Відповідача на користь Позивача 1 312390,77 грн основної заборгованості; 74618,40 грн пені; 6470,00 грн 3% річних; 6278,70 грн інфляційних втрат (договір оренди № 211-9/VII-III від 14.07.2017 нерухомого майна спільної власності територіальних громад Дніпропетровської області);
- стягнути з Відповідача на користь Позивача 2 223136,26 грн основної заборгованості; 8429,32 грн витрат від утримання площі; 181849,68 грн сплаченого податку за землю (договір оренди № 211-9/VII-III від 14.07.2017 нерухомого майна спільної власності територіальних громад Дніпропетровської області);
- розірвати договір оренди № 211-9/VII-III від 14.07.2017 нерухомого майна спільної власності територіальних громад Дніпропетровської області, укладений між Позивачем 1, Позивачем 2 та Відповідачем;
- зобов'язати Відповідача повернути Позивачу 1 нежитлові приміщення - будівлю акушерського відділення (пульмо-кардіологія), розташовані за адресою: площа Соборна, 14 у м. Дніпро, що перебувають в оперативному управлінні Позивача 2 за актом приймання-передачі відповідно до умов пункту 4.4. договору оренди №211-9/VII-III від 14.07.2017 нерухомого майна спільної власності територіальних громад Дніпропетровської області.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.01.2020 (суддя Петренко І.В.) відкрито провадження у вказаній справі № 904/6379/19.
20.01.2020 Відповідачем подано до суду відзив на позов.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.01.2020 зупинено провадження у справі № 904/6379/19 до закінчення перегляду у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 912/2385/18.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.08.2020 поновлено провадження у справі № 904/6379/19.
25.09.2020 Позивачем 2 подано до суду письмові пояснення по суті спору, з доданими доказами.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.11.2020 справу № 904/6379/19 передано до Господарського суду Київської області для розгляду в межах справи № 911/2548/20 про банкрутство ТОВ «Альтернативні енергоресурси».
08.12.2020 матеріали справи № 904/6379/19 надійшли до Господарського суду Київської області та відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду були передані судді Наріжному С.Ю. для розгляду в межах справи № 911/2548/20; присвоєно єдиний унікальний номер справи № 911/2548/20 (904/6379/19).
Зокрема, ухвалою Господарського суду Київської області від 22.09.2020 відкрито провадження у справі № 911/2548/20 про банкрутство ТОВ «Альтернативні енергоресурси»; введено процедуру розпорядження майном Боржника; призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Ольшанську О.С. Провадження у справі № 911/2548/20 перебуває на стадії процедури розпорядження майном Боржника.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 14.12.2020 справу № 911/2548/20 (904/6379/19) прийнято до провадження судді Наріжного С.Ю. за правилами загального позовного провадження у відокремленому провадженні в межах справи № 911/2548/20 про банкрутство ТОВ «Альтернативні енергоресурси»; підготовче засідання призначено на 26.01.2021.
12.01.2021 до суду надійшли письмові заперечення розпорядника майна ТОВ «Альтернативні енергоресурси» від 12.01.2021 № 02-24/64 (вх. № 435/21) по суті позову.
В судовому засіданні 26.01.2021 постановлено протокольну ухвалу без виходу до нарадчої кімнати про відкладення підготовчого засідання на 09.02.2021, про що Позивачів 1, 2 повідомлено ухвалою суду від 26.01.2021.
28.01.2021 до суду надійшли уточнення розпорядника майна ТОВ «Альтернативні енергоресурси» від 27.01.2021 № 02-24/69 (вх. № 2030/21) до раніше поданих заперечень по суті позову.
29.01.2021 до суду на дійшли письмові пояснення Відповідача від 29.01.2021 № 29/01 (вх. № 2200/21) по суті позову.
05.02.2021 до суду надійшла заява Дніпропетровської обласної прокуратури від 03.02.2021 № 15/4-84 (вх. № 2771/21) про закриття провадження у справі в частині, зокрема за позовними вимогами про розірвання договору оренди № 211-9/VII-III від 14.07.2017 та зобов'язання Відповідача повернути орендоване майно, у зв'язку з відсутністю предмету спору з підстав припинення 15.06.2020 строку дії договору оренди та фактичною передачею 15.06.2020 об'єкта оренди Відповідачем на користь Позивача 1.
Ухвалою суду від 09.02.2021 закрито провадження у справі № 911/2548/20 (904/6379/19) в частині розірвання договору оренди № 211-9/VII-III від 14.07.2017 та зобов'язання Відповідача повернути Позивачу 1 орендоване майно. Крім цього здійснено розподіл судових витрат за вказаними позовними вимогами; закрито підготовче провадження у справі № 911/2548/20 (904/6379/19); призначено справу до розгляду по суті на 16.03.2021.
16.03.2021 судове засідання не відбулось, у зв'язку з чим ухвалою суду від 22.03.2021 повідомлено учасників у справі про призначення судового засідання для розгляду справи по суті на 07.04.2021.
06.04.2021 на електронну пошту суду надійшла сканкопія клопотання від 05.04.2021 № 230/415-15 (вх. № 8059/21), за підписом Головного лікаря КЗ «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня імені І.І.Мечникова» Риженко С.А., про проведення про проведення судового засідання 07.04.2021 в режимі відеоконференції, яку доручити Господарському суду Дніпропетровської області.
07.04.2021 в судове засідання з'явився прокурор, а також представник Відповідача. Позивачі 1, 2 в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Дослідивши вказане вище клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, судом встановлено, що клопотання фактично є сканкопією друкованого документу і не містить електронного цифрового підпису підписанта, що унеможливлює ідентифікацію особи, яка підписала клопотання, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про залишення без розгляду зазначеного клопотання, про що в судовому засіданні 07.04.2021 постановлено протокольну ухвалу без виходу до нарадчої кімнати.
В судовому засіданні Прокурор заявлені позовні вимоги підтримав і просив задовольнити позов повністю, зокрема:
- стягнути з Відповідача на користь Позивача 1: 312390,77 грн основної заборгованості; 74618,40 грн пені; 6470,00 грн 3% річних; 6278,70 грн інфляційних втрат;
- стягнути з Відповідача на користь Позивача 2: 223136,26 грн основної заборгованості; 8429,32 грн витрат від утримання площі; 181849,68 грн сплаченого податку за землю.
Узагальнені доводи Прокурора є наступними.
Згідно рішення Дніпропетровської обласної ради від 14.07.2017 № 211-9/VII вирішено передати в оренду ТОВ «Альтернативні енергоресурси» нежитлові приміщення загальною площею 1549,5 кв.м., розташовані за адресою: площа Соборна, 14 у м. Дніпро, що перебувають в оперативному управлінні КЗ «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня імені І.І.Мечникова».
На підставі вказаного рішення 14.07.2017 між Дніпропетровською обласною радою (орендодавець), КЗ «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня імені І.І.Мечникова» (балансоутримувач) та ТОВ «Альтернативні енергоресурси» (орендар) було укладено Договір оренди нерухомого майна спільної власності територіальних громад Дніпропетровської області № 211-9/VII-III, за умовами якого Відповідач взяв на себе обов'язок сплати орендної плати та інших платежів.
14.07.2017 між сторонами складено Акт приймання-передачі нерухомого майна в оренду.
Проте, під час здійснення представницьких повноважень встановлено, що Відповідачем систематично не виконуються умови Договору оренди та перед бюджетом утворилась заборгованість за період з січня по жовтень 2019 року, яка станом на 01.12.2019 складає 725806,03 грн, з яких: 312390,77 - 70% від орендної плати, що підлягають перерахуванню до загального фонду обласного бюджету; 223136,26 грн - 30% орендної плати, що підлягають перерахуванню на рахунок Позивача 2; 8429,32 грн - утримання прибудинкової території, що підлягають перерахуванню на рахунок Позивача 2; 181849,68 грн - сплачений Позивачем 2 за Відповідача податок на землю, що підлягає перерахуванню на рахунок Позивача 2.
Крім цього, у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань з перерахування орендної плати за Договором оренди, станом на 01.12.2019 Відповідачу нараховано 74618,40 грн пені; 6470,00 грн 3% річних; 6278,70 грн інфляційних втрат, які підлягають перерахуванню на користь Позивача 1.
В обґрунтування наявності підстав для звернення Прокурора з даним позовом до суду Прокурор зазначив, що нерухоме майно, що було предметом оренди, належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області й закріплене на праві оперативного управління за Позивачем 2.
Прокуратурою Дніпропетровської області надсилались Позивачам 1, 2 листи з інформацією щодо порушення інтересів держави, що полягає у порушенні порядку використання комунального майна.
Однак, згідно листів Позивача 1 (від 20.06.2019 № вих.-2058/0/2-19; від 16.10.2019 № вих.-3260/0/2-19) та Позивача 2 (від 09.07.2019 № 537/415-15; від 04.12.2019 № 1017/415-15) заходи, спрямовані на усунення порушень орендних правовідносин не вживались.
Отже, враховуючи, що представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється і у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює, або неналежним чином здійснює відповідний орган, на який покладено обов'язок захисту інтересів держави, Прокурор вважає наявними підстави звернення до суду з даним позовом саме Прокурора.
Позивач 2 в письмових поясненнях по справі від 25.09.2020 повідомив про те, що позовні вимоги Прокурора підтримуються в повному обсязі; заборгованість в добровільному порядку не сплачена.
Представник Відповідача проти позову заперечив і просив суд відмовити у задоволенні позову повністю.
Узагальнена позиція Відповідача та розпорядника майна Боржника є наступною.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 22.09.2020 відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ «Альтернативні енергоресурси», отже відповідно до ч. 14 ст. 39 КУзПБ пред'явлення вимог конкурсних кредиторів до Боржника можливе лише у порядку, передбаченому Кодексом, зокрема шляхом звернення з кредиторською заявою.
При цьому, враховуючи, що Прокуратура Дніпропетровської області не є кредитором ТОВ «Альтернативні енергоресурси» в розумінні ст. 1 КУзПБ, позов підлягає залишенню без розгляду, а Дніпропетровська обласна рада та КЗ «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня імені І.І.Мечникова» мають право звернутися з кредиторськими заявами до Боржника в межах наявних у Позивачів 1, 2 грошових вимог до Боржника.
Крім цього у відзиві на позов Відповідач зазначав про відсутність підстав для подання Прокурором даного позову, у зв'язку з відсутністю доказів звернення Прокурора до Позивачів 1, 2 з повідомленням про подання відповідного позову до суду від імені Позивачів 1, 2.
В судовому засіданні представник Відповідача наголосив на тому, що заявлені позовні вимоги мають бути заявлені Позивачами 1, 2 в статусі кредиторських вимог у справі про банкрутство у встановленому КУзПБ порядку, а даний позов Прокурора не підлягає задоволенню. В той же час представник Відповідача не заперечував обставин про фактичну наявність заборгованості перед Позивачами 1, 2 за договором оренди № 211-9/VII-III від 14.07.2017.
Частинами 2, 3 ст. 7 КУзПБ передбачено, що господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника. Матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо майнових спорів з вимогами до боржника та його майна, провадження в якій відкрито до відкриття провадження у справі про банкрутство, надсилаються до господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, який розглядає спір по суті в межах цієї справи.
Отже, норми Кодексу України з процедур банкрутства передбачають концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство, що дозволяє здійснювати ефективний судовий контроль щодо повернення майнових активів боржника у його розпорядження з метою відновлення платоспроможності такого боржника або належного формування ліквідаційної маси банкрута.
Згідно ст. 219 ГПК України, після судових дебатів суд виходить до нарадчої кімнати (спеціально обладнаного для ухвалення судових рішень приміщення) для ухвалення рішення, оголосивши орієнтовний час його оголошення.
У судовому засіданні 07.04.2021, відповідно до ч. 1 ст. 240 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Детально розглянувши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши доводи Прокурора та представника Відповідача, судом встановлено наступне.
Фатично станом на час розгляду справи предметом спору є заборгованість Відповідача перед Позивачами 1, 2 за договором оренди № 211-9/VII-III від 14.07.2017.
Щодо підстав для представництва інтересів держави в суді Прокурором та процесуальної дієздатності Прокурора у даній справі.
Приписами ч. 3 ст. 4, ч. 3, 4 ст. 53 ГПК України унормовано, що до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
У визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
З системного аналізу вказаних вище норм слідує, що на відміну від осіб, які беруть участь у справі (позивач, відповідач, третя особа, представник), відповідні органи та особи, передбачені ст. 53 ГПК України, повинні бути наділені спеціальною процесуальною правоздатністю, тобто здатністю мати процесуальні права та обов'язки органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Така процесуальна правоздатність настає з моменту виникнення у цих осіб відповідної компетенції або передбачених законом повноважень.
Необхідною умовою такої участі є норми матеріального права, які визначають випадки такої участі, тобто особи, перелічені статтею 53 ГПК України, можуть звернутися до суду із позовною заявою або беруть участь в процесі лише у випадках, чітко встановлених законом.
Так, відповідно до ч. 3, 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті.
Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.
Аналіз наведених законодавчих приписів дає підстави для висновку, що наявність підстав для представництва інтересів держави має бути обґрунтована прокурором у позовній заяві відповідно до приписів наведених норм, зокрема шляхом надання повідомлення прокурора на адресу відповідного органу про звернення до суду від його імені.
Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.
Суд, вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва, не повинен установлювати саме протиправність бездіяльності компетентного органу чи його посадової особи. Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Зазначене правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.
Так, позовна заява Прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави містить обґрунтування порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, а також Прокурором визначено орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, - Дніпропетровську обласну раду, а також КЗ «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня імені І.І.Мечникова», та надано копії повідомлень № 05/1-661вих19 від 21.12.2019 і № 05/1-662вих19 від 21.12.2019 про звернення Прокурора з відповідним позовом до суду в інтересах держави в особі Позивачів 1, 2.
Крім цього, листом від 09.07.2019 № 537/415-15 Позивачем 2 у відповідь на запит Прокурора від 21.06.2019 № 05/1-282вих19 повідомлено Прокурора про наявність заборгованості Відповідача за Договором оренди та відсутність можливості здійснювати претензійну роботу.
Листом від 16.10.2019 № вих-3260/0/2-19 Позивачем 1 у відповідь на запит Прокурора від 09.09.2019 № 05/1-458вих19 повідомлено Прокурора про вжиття заходів досудового врегулювання ситуації, що утворилась з орендою приміщень Відповідачем, проте вжиті заходи виявились безрезультатними. Крім цього повідомлено, що Позивачем 1 не подано позову до господарського суду.
Листом від 04.12.2019 № 1017/415-15 Позивачем 2 у відповідь на запит Прокурора від 25.10.2019 № 05/1-544вих19 повідомлено Прокурора про загальний розмір заборгованості Відповідача за Договором оренди станом на 01.12.2019.
Вказані обставини свідчать про те, що Дніпропетровська обласна рада та КЗ «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня імені І.І.Мечникова» були обізнані про ймовірні порушення інтересів держави, попри те, обмежившись лише листуванням з Відповідачем щодо досудового врегулювання спору, з вимогами про усунення допущених порушень до суду не зверталися, що свідчить про невжиття Позивачами 1, 2 заходів, спрямованих на захист інтересів держави.
Отже, Прокурор належним чином обґрунтував наявність порушення інтересів держави та необхідність представництва таких інтересів у суді прокуратурою в інтересах держави в особі Дніпропетровської обласної ради та КЗ «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня імені І.І.Мечникова» з урахуванням конкретних, встановлених в даній справі, обставин та суб'єктного складу сторін.
Враховуючи зазначене вище суд дійшов висновку про відхилення, як необґрунтованих, доводів Відповідача, викладених у відзиві на позов, щодо відсутності у Прокурора повноважень на звернення до суду з даним позовом.
По суті позовних вимог судом встановлено наступне.
Рішенням Дніпропетровської обласної ради «Про оренду нерухомого майна, що є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області» від 14.07.2017 № 211-9/VII вирішено передати в оренду ТОВ «Альтернативні енергоресурси» нежитлові приміщення загальною площею 1549,5 кв.м., розташовані за адресою: площа Соборна, 14 у м. Дніпро, що перебувають в оперативному управлінні КЗ «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня імені І.І.Мечникова».
На підставі вказаного рішення 14.07.2017 між Дніпропетровською обласною радою (орендодавець), КЗ «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня імені І.І.Мечникова» (балансоутримувач) та ТОВ «Альтернативні енергоресурси» (орендар) було укладено Договір оренди нерухомого майна спільної власності територіальних громад Дніпропетровської області № 211-9/VII-III, за умовами якого (п. 1.1.) орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно, яке знаходиться на балансі Позивача 2, з метою розміщення твердопаливної котельні на альтернативних видах палива.
Згідно п. 2.1. Договору оренди, об'єктом оренди є нежитлове приміщення - будівля акушерського відділення (пульмо-кардіологія) загальною площею 1549,50 кв.м., розташоване за адресою: пл. Соборна, 14, м. Дніпро.
Пунктом 3.1. Договору оренди передбачено, що за користування об'єктом оренди орендар сплачує орендну плату, розрахунок якої здійснюється згідно з чинним законодавством (розмір якої визначається за результатом конкурсу). Орендна плата за базовий місяць згідно з розрахунком орендної плати, що є невід'ємною частиною цього договору (додаток 1), становить 37500,00 грн (без урахування ПДВ та індексу інфляції).
Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за попередній місяць з урахуванням індексу інфляції у наступному місяці. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством України (п. 3.2., 3.3. Договору оренди).
Відповідно до п. 3.5. Договору оренди, орендна плата сплачується орендарем починаючи з дати підписання акту приймання-передачі. Останнім днем сплати орендної плати є дата підписання сторонами акту приймання-передачі при поверненні об'єкта оренди орендодавцеві.
Пунктом 3.7. Договору оренди встановлено, що орендна плата перераховується орендарем щомісячно не пізніше 20 числа поточного місяця до загального фонду обласного бюджету на рахунок ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області 70% від орендної плати, та на рахунок балансоутримувача в розмірі 30% від орендної плати.
Згідно п. 3.8. Договору оренди, вартість комунальних послуг, витрат на утримання прибудинкової території, вартість послуг з технічного обслуговування інженерного обладнання та внутрішньобудинкових мереж і т.ін. не входить до складу орендної плати та сплачується орендарем окремо у формі та порядку, погодженому з балансоутримувачем.
Відповідно до п. 5.2. Договору оренди, балансоутримувач зобов'язаний здійснювати контроль за своєчасним надходженням орендної плати; інформувати Дніпропетровську обласну раду про погіршення стану орендованого майна через його неналежне використання орендарем, невиконання ним умов цього договору, у т.ч. у частині оплати орендної плати.
Підпунктами 5.3.2., 5.3.3. пункту 5.3. Договору оренди визначено, що орендар зобов'язаний вносити орендні платежі своєчасно і в повному обсязі; надавати балансоутримувачу копії документів, що підтверджують перерахування орендної плати до обласного бюджету.
Відповідно до п. 8.10. Договору оренди, у випадку несплати (неналежної сплати) частини орендної плати, що підлягає зарахуванню до обласного бюджету, орендар несе відповідальність перед орендодавцем. Орендодавець та балансоутримувач має право будь-якими незабороненими чинним законодавством засобами вимагати та стягувати заборгованість з орендної плати, що підлягає сплаті до обласного бюджету, а також штрафні санкції, передбачені цим договором та нормативними актами України.
Згідно п. 11.1. Договору оренди, цей договір укладений строком на 2 роки 11 місяців, набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє з 14.07.2017 по 14.06.2020 включно.
14.07.2017 між сторонами складено Акт приймання-передачі нерухомого майна в оренду.
Отже, Позивачами 1, 2 належним чином виконано свої зобов'язання за Договором оренди щодо передачі Відповідачу нерухомого майна в оренду.
Крім цього, 14.07.2017 між КЗ «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня імені І.І.Мечникова» (лікарня) та ТОВ «Альтернативні енергоресурси» (субспоживач) укладено Договір № 211-К на відшкодування вартості комунальних послуг, експлуатаційних витрат та витрат по сплаті обов'язкових податків (Договір № 211-К), відповідно до умов якого (п. 1.1.) предметом договору є, обов'язкове відшкодування відповідно до розрахунків або за показниками лічильників у повному обсязі субспоживачем затрат лікарні, за спожиті комунальні послуги, а саме: електричної енергії, теплової енергії і гарячого водопостачання, води та водовідведення, вивозу сміття, витрат по утриманню площі та витрат по сплаті обов'язкових податків.
Пунктом 3.7. Договору № 211-К встановлено, що субспоживач до 20-го числа поточно місяця повинен здійснити оплату за спожиті комунальні послуги.
Додатками до Договору № 211-К визначені розміри та методики розрахунку відшкодування вартості за послуги по вивозу сміття та утриманню площі, відшкодування податку на землю.
Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє з 14.07.2017 до 14.06.2020 включно (п. 4.1. Договору № 211-К).
З матеріалів справи судом встановлено та Відповідачем в ході розгляду справи не заперечувались обставини щодо несплати Відповідачем протягом заявленого у даному позові періоду (з січня 2019 по жовтень 2019) орендної плати.
Згідно наданих Позивачем 2 розрахунків заборгованості Відповідача судом встановлено, що станом на 01.12.2019 заборгованість ТОВ «Альтернативні енергоресурси» за Договором оренди та Договором № 211-К складає 725806,03 грн, з яких: 312390,77 - 70% від орендної плати, що підлягають перерахуванню до загального фонду обласного бюджету; 223136,26 грн - 30% орендної плати, що підлягають перерахуванню на рахунок балансоутримувача; 8429,32 грн - утримання прибудинкової території, що підлягають перерахуванню на рахунок балансоутримувача; 181849,68 грн - сплачений балансоутримувачем за Відповідача податок на землю, що підлягає перерахуванню на рахунок балансоутримувача.
Наявність зазначеної заборгованості Відповідача за Договором оренди та Договором № 211-К Відповідачем протягом розгляду справи не спростована та фактично не заперечувалась.
Відносно доводів Відповідача та розпорядника майна Боржника про відсутність підстав для задоволення даного позову Прокурора та необхідність залишення позову без розгляду у зв'язку з відкриттям відносно Відповідача провадження у справі про банкрутство, суд зазначає, що перебування Боржника у судовій процедурі банкрутства на стадії розпорядження майном Боржника не є підставою для залишення позову без розгляду. Крім цього, положення ст. 7 КУзПБ передбачають розгляд такого провадження по суті безпосередньо судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство Боржника.
Щодо зазначеного Відповідачем та розпорядником майна Боржника порядку заявлення кредиторських вимог до Боржника відповідно до КУзПБ, суд зазначає, що розгляд даного відокремленого провадження по суті не перешкоджає кредиторам звернутись у встановленому КУзПБ порядку щодо визнання грошових вимог до Боржника.
В той же час, враховуючи те, що матеріали справи не містять доказів звернення Позивачів 1, 2 до суду з кредиторськими вимогами до Боржника у справі про банкрутство, обставини, що унеможливлюють розгляд даного відокремленого провадження наразі відсутні.
Згідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Так, в силу ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Відповідно до ст. 759, 762, 774 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. До договору піднайму застосовуються положення про договір найму.
Станом на дату укладення Договору оренди від 14.07.2017 питання оренди комунального майна регулювались Законом України «Про оренду державного та комунального майна» від 10.04.1992 № 2269-ХІІ (далі - Закон № 2269-ХІІ), відповідно до статті 2 якого орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
Статтями 18, 19 Закону № 2269-ХІІ встановлено, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі. Орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.
Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються для об'єктів, що перебувають у державній власності, Кабінетом Міністрів України. Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються органами, уповноваженими Верховною Радою Автономної Республіки Крим (для об'єктів, що належать Автономній Республіці Крим), та органами місцевого самоврядування (для об'єктів, що перебувають у комунальній власності) на тих самих методологічних засадах, як і для об'єктів, що перебувають у державній власності.
Орендна плата, встановлена за відповідною методикою, застосовується як стартова під час визначення орендаря на конкурсних засадах. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі.
Враховуючи викладене вище суд вважає доведеною суму заборгованості Відповідача за Договором оренди та Договором № 211-К в розмірі 725806,03 грн, отже враховуючи визначений сторонами у п. 3.7. Договору оренди механізм сплати орендної плати, суд дійшов висновку, що заборгованість підлягає стягненню з Відповідача на користь Позивачів 1, 2 наступним чином: .
- на користь Позивача 1: 312390,77 грн основної заборгованості по сплаті орендної плати;
- на користь Позивача 2: 223136,26 грн основної заборгованості по сплаті орендної плати; 8429,32 грн витрат від утримання площі; 181849,68 грн сплаченого податку за землю.
Крім цього, у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань з перерахування орендної плати за Договором оренди, станом на 01.12.2019 Відповідачу нараховано 74618,40 грн пені; 6470,00 грн 3% річних; 6278,70 грн інфляційних втрат, які Прокурор просить суд стягнути на користь Позивача 1.
Так, відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно частини першої ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частиною першою ст. 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Частиною третьою цієї ж статті встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Статтею 3 того ж Закону встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно п. 8.2. Договору оренди, за несвоєчасну сплату орендних платежів орендар сплачує у визначеному п. 3.7. цього договору співвідношенні, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування від розміру несплачених орендних платежів за кожний день прострочення.
Пунктом 8.10. Договору оренди встановлено, що у випадку несплати (неналежної сплати) частини орендної плати, що підлягає зарахуванню до обласного бюджету, орендар несе відповідальність перед орендодавцем.
З наданого Прокурором розрахунку пені судом встановлено, що заявлена до стягнення сума пені в розмірі 74618,40 грн розрахована за загальний період з 21.02.2019 по 01.12.2019 за відповідними зобов'язаннями, від суми заборгованості зі сплати орендної плати за кожен місяць.
Перевіривши наданий розрахунок, судом встановлено, що він містить арифметичні помилки та здійснений без урахування положень ч. 6 ст. 232 ГК України.
Зокрема, згідно наведеної норми, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Договором оренди не передбачено іншого порядку нарахування пені, ніж визначений ч. 6 ст. 232 ГК України.
Здійснивши власний розрахунок пені судом встановлено, що правильний розрахунок, з урахуванням норм ч. 6 ст. 232 ГК України є наступним (розрахунок здійснено за допомогою програми Ліга:Закон):
- щодо заборгованості за січень 2019 - 52537,82 грн: за період з 21.02.2019 по 21.08.2019 підлягає нарахуванню 9212,11 грн пені;
- щодо заборгованості за лютий 2019 - 52800,52 грн: за період з 21.03.2019 по 21.09.2019 підлягає нарахуванню 9301,57 грн пені;
- щодо заборгованості за березень 2019 - 53275,72 грн: за період з 21.04.2019 по 21.10.2019 підлягає нарахуванню 9201,37 грн пені;
- щодо заборгованості за квітень 2019 - 53808,47 грн: за період з 21.05.2019 по 21.11.2019 підлягає нарахуванню 9163,66 грн пені;
- щодо заборгованості за травень 2019 - 54185,12 грн: за період з 21.06.2019 по 01.12.2019 підлягає нарахуванню 8077,29 грн пені;
- щодо заборгованості за червень 2019 - 53914,20 грн: за період з 21.07.2019 по 01.12.2019 підлягає нарахуванню 6488,91 грн пені;
- щодо заборгованості за липень 2019 - 53590,72 грн: за період з 21.08.2019 по 01.12.2019 підлягає нарахуванню 4902,45 грн пені;
- щодо заборгованості за серпень 2019 - 53429,94 грн: за період з 21.09.2019 по 01.12.2019 підлягає нарахуванню 3366,82 грн пені;
- щодо заборгованості за вересень 2019 - 53803,94 грн: за період з 21.10.2019 по 01.12.2019 підлягає нарахуванню 1931,05 грн пені;
- щодо заборгованості за жовтень 2019 - 54180,58 грн: за період з 21.11.2019 по 01.12.2019 підлягає нарахуванню 506,18 грн пені.
Отже загальний розмір пені за Договором оренди за зобов'язаннями січня-жовтня 2019 року за загальний період з 21.02.2019 по 01.12.2019 становить 62151,41 грн, відтак позовна вимога щодо стягнення пені підлягає задоволенню частково.
Щодо позовних вимог про стягнення 3% річних та інфляційних втрат суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши за допомогою програми Ліга:Закон наданий Прокурором розрахунок 3% річних та інфляційних втрат судом встановлено, що розрахунок містить арифметичні помилки.
Зокрема, за заявлений Прокурором загальний період з 21.02.2019 по 01.12.2019 правильний розрахунок 3% річних та інфляційних втрат є наступним:
- щодо заборгованості за січень 2019 - 52537,82 грн: за період з 21.02.2019 по 01.12.2019 підлягає нарахуванню 1226,36 грн 3% річних та 1427,12 грн інфляційних втрат;
- щодо заборгованості за лютий 2019 - 52800,52 грн: за період з 21.03.2019 по 01.12.2019 підлягає нарахуванню 1110,98 грн 3% річних та 950,50 грн інфляційних втрат;
- щодо заборгованості за березень 2019 - 53275,72 грн: за період з 21.04.2019 по 01.12.2019 підлягає нарахуванню 985,24 грн 3% річних та 422,07 грн інфляційних втрат;
- щодо заборгованості за квітень 2019 - 53808,47 грн: за період з 21.05.2019 по 01.12.2019 підлягає нарахуванню 862,41 грн 3% річних та 49,29 грн інфляційних втрат;
- щодо заборгованості за травень 2019 - 54185,12 грн: за період з 21.06.2019 по 01.12.2019 підлягає нарахуванню 730,39 грн 3% річних та 322,17 грн інфляційних втрат;
- щодо заборгованості за червень 2019 - 53914,20 грн: за період з 21.07.2019 по 01.12.2019 підлягає нарахуванню 593,79 грн 3% річних та 647,93 грн інфляційних втрат;
- щодо заборгованості за липень 2019 - 53590,72 грн: за період з 21.08.2019 по 01.12.2019 підлягає нарахуванню 453,69 грн 3% річних та 807,24 грн інфляційних втрат;
- щодо заборгованості за серпень 2019 - 53429,94 грн: за період з 21.09.2019 по 01.12.2019 підлягає нарахуванню 316,19 грн 3% річних та 427,81 грн інфляційних втрат;
- щодо заборгованості за вересень 2019 - 53803,94 грн: за період з 21.10.2019 по 01.12.2019 підлягає нарахуванню 185,73 грн 3% річних та 53,80 грн інфляційних втрат;
- щодо заборгованості за жовтень 2019 - 54180,58 грн: за період з 21.11.2019 по 01.12.2019 підлягає нарахуванню 48,99 грн 3% річних; інфляційні втрати відсутні.
Отже, загальний розмір інфляційних втрат становить 5107,93 грн, у зв'язку з чим позовна вимога про стягнення інфляційних втрат задовольняється судом частково.
Загальний розмір 3% річних відповідно до правильного розрахунку становить 6513,77 грн, проте враховуючи, що Прокурором заявлено до стягнення 3% річних в розмірі 6470,00 грн, а суд при вирішенні спору не може виходити за межі заявлених позовних вимог, вимога про стягнення 3% річних задовольняється судом повністю, в межах заявленої суми 6470,00 грн.
Враховуючи все викладене вище суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, шляхом стягнення з Відповідача заборгованості за Договором оренди та Договором № 211-К на користь Позивачів 1, 2 наступним чином:
- на користь Позивача 1: 312390,77 грн основної заборгованості по сплаті орендної плати; 62151,41 грн пені; 6470,00 грн 3% річних та 5107,93 грн інфляційних втрат;
- на користь Позивача 2: 223136,26 грн основної заборгованості по сплаті орендної плати; 8429,32 грн витрат від утримання площі; 181849,68 грн сплаченого податку за землю.
Згідно ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтями 76, 77, 79 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Судовий збір, відповідно ст. 129 ГПК України, покладається судом на сторони пропорційно до задоволених вимог, отже стягненню з Відповідача на користь Прокурора підлягає судовий збір в розмірі 11993,03 грн.
Керуючись ст. 129, 233, 238, 240, 241, 256, п. 17.5. розділу ХІ ГПК України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтернативні енергоресурси» (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Ботанічна, буд. 1/5, кімн. 16; код ЄДРПОУ 33857713) на користь Дніпропетровської обласної ради (49004, м. Дніпро, пр. Олександра Поля, 2; код ЄДРПОУ 23928934) 312390,77 грн (триста дванадцять тисяч триста дев'яносто) грн 77 коп. основного боргу, 62151 (шістдесят дві тисячі сто п'ятдесят одну) грн 41 коп. пені, 6470 (шість тисяч чотириста сімдесят) грн 00 коп. 3% річних та 5107 (п'ять тисяч сто сім) грн 93 коп. інфляційних втрат.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтернативні енергоресурси» (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Ботанічна, буд. 1/5, кімн. 16; код ЄДРПОУ 33857713) на користь Комунального закладу «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня імені І.І.Мечникова» (49005, м. Дніпро, площа Соборна, 14; код ЄДРПОУ 01985423) 223136 (двісті двадцять три тисячі сто тридцять шість) грн 26 коп. основного боргу, 8429 (вісім тисяч чотириста двадцять дев'ять) грн 32 коп. витрат від утримання площі та 181849 (сто вісімдесят одну тисячу вісімсот сорок дев'ять) грн 68 коп. сплаченого податку за землю.
4. В іншій частині позову відмовити.
5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтернативні енергоресурси» (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Ботанічна, буд. 1/5, кімн. 16; код ЄДРПОУ 33857713) на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (реквізити отримувача: р/р UA 228201720343160001000000291 в ДКСУ м. Київ, код ЄДРПОУ 02909938, індекс 49044, м. Дніпро, пр. Д.Яворницького, буд. 38, МФО 820172, код класифікації видатків бюджету - 2800) 11993 (одинадцять тисяч дев'ятсот дев'яносто три) грн 03 коп. судового збору.
6. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
7. Копію рішення надіслати сторонам.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд Київської області протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення 19.04.2021.
Суддя С.Ю. Наріжний