вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"08" квітня 2021 р. Справа № 911/33/21
Господарський суд Київської області у складі судді Лутак Т.В., за участю секретаря судового засідання Мишак І.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» в особі структурного підрозділу Нафтогазовидобувного управління «Охтирканафтогаз»
до Дочірнього підприємства «Енерготранссервіс»
про стягнення 2 321 874, 42 грн.
Представники:
від позивача: Огреб М.А.
від відповідача: не з'явилися
Обставини справи:
Позивач звернувся до господарського суду Київської області з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за договором № 11/06/01/141-МТР про постачання електричної енергії споживачу від 25.06.2019 у розмірі 2 321 874, 42 грн., з яких: 2 141 406, 75 грн. - основного боргу, 80 266, 45 грн. - 3 % річних та 100 201, 22 грн. - інфляційних втрат.
В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на невиконання відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо повернення надлишково сплачених коштів за непоставлену електричну енергію.
Ухвалою господарського суду Київської області від 15.01.2021 відкрито провадження у даній справі, розгляд справи у підготовчому засіданні призначено на 11.02.2021 та витребувано у сторін певні документи.
08.02.2021 через канцелярію господарського суду Київської області від позивача надійшов супровідний лист вих. № 21 від 03.02.2021 (вх. № 2902/21 від 08.02.2021), до якого додано витребувані судом документи.
Ухвалою господарського суду Київської області від 11.02.2021, враховуючи неявку в судове засідання представника відповідача та відсутність доказів про вручення йому ухвали від 15.01.2021, невиконання відповідачем вимог суду та необхідність витребування додаткових доказів по справі, а також з метою виконання завдань підготовчого провадження і основних засад господарського судочинства, розгляд даної справи у підготовчому засіданні відкладено на 11.03.2021.
До господарського суду Київської області від позивача надійшли письмові пояснення вих. № 35/пп від 01.03.2021 (вх. № 5164/21 від 04.03.2021) та документи по справі.
Ухвалою господарського суду Київської області від 11.03.2021 закрито підготовче провадження у даній справі та призначено справу до розгляду по суті у судовому засіданні на 08.04.2021.
Присутній у судовому засіданні 08.04.2021 представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд їх задовольнити з підстав викладених у позові.
Відповідач, належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, у судове засідання 08.04.2021 не з'явився, причин неявки суду не повідомив та відзиву на позовну заяву не подав.
Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.
У судовому засіданні 08.04.2021, відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, присутнього у судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд
встановив:
25.06.2019 між сторонами укладено договір № 11/06/01/141-МТР про постачання електричної енергії споживачу, за умовами якого відповідач зобов'язався надати послуги з постачання електроенергії позивачу для забезпечення потреб електроустановок позивача, а позивач зобов'язався оплатити вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснити інші платежі згідно з умовами договору.
Згідно з п. 1.2. договору умови цього договору розроблені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14.03.2018 (далі - ПРРЕЕ).
Пунктом 2.4 договору передбачено, що період постачання електричної енергії за договором: з 01 липня 2019 року до 31 серпня 2019 року.
Відповідно до п. 5.1 договору загальна вартість договору складає 19 120 000, 00 грн., в тому числі ПДВ 3 186 666, 67 грн.
Згідно з п. 5.2 договору позивач розраховується з відповідачем за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з договірною ціною, яка є додатком 2 до цього договору.
Спосіб визначення ціни (тарифу) електричної енергії зазначається в додатку № 2 - договірна ціна та додатку № 3 - комерційна пропозиція № 1 (пункт 5.2.1 договору).
Пунктом 13.1 договору передбачено, що даний договір набирає чинності з 1 липня 2019 року за умови підписання його сторонами, скріплення печатками сторін (за наявності) та затвердження в ПАТ «Укрнафта» і діє до 31 серпня 2019 року включно, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань в частині розрахунків.
Невід'ємними частинами даного договору є додаток № 1 - заява-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії споживачу, додаток № 2 - договірна ціна, додаток № 2.1 - план споживання електроенергії, додаток № 3 - комерційна пропозиція № 1, додаток № 4 - примірна форма заявки на постачання електричної енергії споживачу, додаток № 5 - згода на автоматизовану обробку персональних даних, копії яких долучено до матеріалів справи.
Додатковою угодою № 1 від 26.07.2019 про внесення змін та доповнень до договору № 11/06/01/141-МТР про постачання електричної енергії споживачу від 25.06.2019 сторони дійшли згоди змінити пункти 5.1 та 5.2.1, виклавши їх у наступній редакції: «п. 5.1. Вартість договору є орієнтовною та складає 19 790 000, 00 грн., в тому числі ПДВ 3 298 333, 33 грн. Вартість договору може бути переглянута в разі затвердження НКРЕКП зміни до діючих, на момент підписання додаткової угоди, тарифів; п. 5.2.1. Спосіб визначення ціни (тарифу) електричної енергії зазначається в додатку № 2 - договірна ціна».
Також вказаною додатковою угодою № 1 від 26.07.2019 сторони виклали в новій редакції додаток № 2 - договірна ціна.
Додатковою угодою № 2 від 12.08.2019 про внесення змін та доповнень до договору № 11/06/01/141-МТР про постачання електричної енергії споживачу від 25.06.2019 сторони дійшли згоди змінити пункти 5.1 та 5.2.1, виклавши їх у наступній редакції: «п. 5.1. Вартість договору є орієнтовною та складає 21 201 586, 60 грн., в тому числі ПДВ 3 533 597, 80 грн. Вартість договору може бути переглянута в разі затвердження НКРЕКП зміни до діючих, на момент підписання додаткової угоди, тарифів; п. 5.2.1. Спосіб визначення ціни (тарифу) електричної енергії зазначається в додатку № 2 - договірна ціна».
При цьому, вказаною додатковою угодою № 2 від 12.08.2019 сторони виклали в новій редакції додаток № 2 - договірна ціна.
Так, пунктом 4 додатку № 2 передбачено умови оплати, а саме авансові платежі 3 рази на місяць (в об'ємі затвердженого бюджету):
- до 28 числа місяця, що передує розрахунковому авансовий платіж - 33 % від заявленого обсягу;
- до 05 числа розрахункового місяця авансовий платіж - 34 % від заявленого обсягу;
- до 15 числа розрахункового місяця авансовий платіж - 33 % від заявленого обсягу.
Остаточний розрахунок за фактичний відпрацьований період проводиться до 15 числа місяця наступного за звітним. Підписується акт купівлі - продажу електроенергії. На підставі підписаного акту за звітний місяць фіксується сальдо (різниця між фактичною вартістю купованої позивачем електричної енергії з урахуванням ПДВ та сумарною оплатою позивачем електричної енергії за звітний місяць) на 01 число місяця наступного за звітним (сума переплати/недоплати) і відповідно коригується третій платіж до 15 числа.
У разі надходження коштів від позивача понад вартість електричної енергії, поставленої позивачу у розрахунковому періоді, сума таких надходжень зараховується як оплата заборгованості попередніх періодів з найдавнішим терміном виникнення, а за відсутності такої, в рахунок оплати наступного розрахункового періоду або за заявою позивача повертається йому на поточний рахунок.
Згідно з п. 5 додатку № 2 термін надання послуг: 2 календарних місяці - липень, серпень 2019 року.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем виставлялися позивачу рахунку на сплату авансових платежів за активну електроенергію відповідно до договору № 11/06/01/141-МТР про постачання електричної енергії споживачу від 25.06.2019.
Позивачем, в свою чергу, на виконання умов договору № 11/06/01/141-МТР про постачання електричної енергії споживачу від 25.06.2019 було перераховано відповідачу грошові кошти на загальну суму 18 122 908, 59 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями № 6291 від 26.06.2019 на суму 3 154 897, 46 грн., № 21861 від 04.07.2019 на суму 364 168, 80 грн., № 21868 від 05.07.2019 на суму 2 886 331, 62 грн., № 21899 від 15.07.2019 на суму 3 154 897, 46 грн., № 21947 від 24.07.2019 на суму 3 265 235, 82 грн., № 22002 від 31.07.2019 на суму 3 844 357, 07 грн. та № 22081 від 15.08.2019 на суму 1 453 020, 36 грн.
Разом з тим, відповідач згідно договору № 11/06/01/141-МТР про постачання електричної енергії споживачу від 25.06.2019 передав позивачу активну електроенергію за липень - серпень 2019 року на загальну суму 15 981 501, 84 грн., що підтверджується актом № 19 прийому-передачі електроенергії від 31.07.2019 на суму 7 282 027, 96 грн. та актом № 35 прийому-передачі електроенергії від 31.08.2019 на суму 8 699 473, 88 грн.
З матеріалів справи вбачається, що позивач 23.10.2019 та 16.11.2020 звертався до відповідача з листами № 01/01/11/06/01/06/09-02/1/1498, № 01/01/11/06/01/01-02/02/757 про повернення коштів за невикористану електричну енергію згідно договору № 11/06/01/141-МТР про постачання електричної енергії споживачу від 25.06.2019.
Проте, в порушення своїх договірних зобов'язань, відповідач коштів, які були сплачені позивачем понад вартість поставленої електричної енергії, не повернув, на листи позивача не відповів, що і стало підставою для звернення останнього з даним позовом до суду.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
Згідно з ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України «Про ринок електричної енергії».
Статтею 276 Господарського кодексу України передбачено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів. Особливості визначення кількості (обсягів), якості, строків, ціни та порядку розрахунків за договором постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України «Про ринок електричної енергії».
Відповідно до ч. 3 ст. 58 Закону України «Про ринок електричної енергії» та п. 5.5.5 ПРРЕЕ споживач зобов'язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.
Згідно з п. 6.1.22 ПРРЕЕ якщо фактичні дані комерційного обліку перевищують прогнозні, споживач повинен протягом 5 робочих днів з дати отримання остаточного рахунку здійснити платежі на користь електропостачальника. Якщо споживачем здійснена переплата за прогнозними даними споживання, електропостачальник повинен протягом 5 робочих днів повернути споживачу надлишок коштів.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За змістом положень статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Аналогічні положення містяться у статтях 525, 526 Цивільного кодексу України.
Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Враховуючи сплату позивачем коштів за постачання електричної енергії у розмірі 18 122 908, 59 грн. та те, що поставка була здійснена відповідачем лише на суму 15 981 501, 84 грн. і позивач повідомив його про необхідність повернути кошти за невикористану електричну енергію, суд дійшов висновку, що у відповідача наявний обов'язок перед позивачем щодо повернення передоплати у розмірі 2 141 406, 75 грн.
Відповідно до ст. 13 та ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідач заявлених до нього вимог не спростував, у судове засідання своїх представників не направив, належних та допустимих доказів, які підтверджують виконання ним договірних зобов'язань щодо повернення передоплати суду не надав.
З огляду на вищевикладене та зважаючи на те, що сума передоплати на час прийняття рішення відповідачем не повернута позивачу, її розмір підтверджується наявними матеріалами справи та відповідачем не спростований, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 2 141 406, 75 грн. основного боргу (передоплати) за договором № 11/06/01/141-МТР про постачання електричної енергії споживачу від 25.06.2019 є доведеними, обґрунтованими, підтверджені належними доказами і підлягають задоволенню.
Крім того, зважаючи на порушення відповідачем своїх зобов'язань щодо повернення передоплати, позивач просить суд стягнути з відповідача 3 % річних та інфляційні втрати, які за його розрахунком за період з 16.09.2019 по 15.12.2020 становлять 80 266, 45 грн. (3 % річних) та 100 201, 22 грн. (інфляційні втрати).
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судом перевірено розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат, здійснений позивачем, та встановлено, що він є арифметично вірним, відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимоги в цій частині позову підлягають задоволенню.
Враховуючи вищевикладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором № 11/06/01/141-МТР про постачання електричної енергії споживачу від 25.06.2019 у розмірі 2 321 874, 42 грн., з яких: 2 141 406, 75 грн. - основного боргу, 80 266, 45 грн. - 3 % річних та 100 201, 22 грн. - інфляційних втрат, є доведеними, підтверджені доказами і підлягають задоволенню.
Судовий збір, відповідно приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається судом на відповідача.
Керуючись статтями 2, 73-74, 76-79, 86, 129, 237-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» в особі структурного підрозділу Нафтогазовидобувного управління «Охтирканафтогаз» задовольнити повністю.
2. Стягнути з Дочірнього підприємства «Енерготранссервіс» (07403, Київська область, місто Бровари, вулиця Сергія Москаленка, будинок 25/1, ідентифікаційний код - 34943698) на користь Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» (04053, місто Київ, провулок Несторівський, будинок 3-5, ідентифікаційний код - 00135390) в особі структурного підрозділу Нафтогазовидобувного управління «Охтирканафтогаз» (42700, Сумська область, місто Охтирка, вулиця Київська, будинок 119, ідентифікаційний код - 05398533) 2 141 406 (два мільйони сто сорок одна тисяча чотириста шість) грн. 75 коп. - основного боргу, 80 266 (вісімдесят тисяч двісті шістдесят шість) грн. 45 коп. - 3 % річних, 100 201 (сто тисяч двісті одна) грн. 22 коп. - інфляційних втрат та 34 828 (тридцять чотири тисячі вісімсот двадцять вісім) грн. 12 коп. - судового збору.
3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Дане рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 256-257 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено: 19.04.2021.
Суддя Т.В. Лутак