ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
0,2
19.04.2021Справа № 910/6218/21
Суддя Мандриченко О.В., розглянувши
позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Київський річковий порт";
до Компанії "ЛЕНДМАКС ТРЕЙДІНГ ЛТД" (LANDMAX TRADING LTD) (відповідач 1);
Компанії Б.А.С.С. ФЕРНІЧЕ ЕНД ЕКВІНМЕНТ ЛІМІТЕД (B.A.S.S. FURNITURE AND EQUIPMENT LIMITED) (відповідач 2);
про визнання правочину недійсним,витребування майна з чужого незаконного володіння.
Приватне акціонерне товариство "Київський річковий порт" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Компанії "ЛЕНДМАКС ТРЕЙДІНГ ЛТД" (LANDMAX TRADING LTD) та Компанії Б.А.С.С. ФЕРНІЧЕ ЕНД ЕКВІНМЕНТ ЛІМІТЕД (B.A.S.S. FURNITURE AND EQUIPMENT LIMITED) про визнання правочину недійсним та витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння.
Позовні вимоги обґрунтовані обставинами укладання договору купівлі - продажу нерухомості від 27.12.2013, укладеного між позивачем та відповідачем 2, від імені позивача представником, який не мав необхідного обсягу цивільної дієздатності, з перевищенням повноважень, наданих органу управління. У зв'язку з викладеним позивач просить суд визнати договір купівлі - продажу нерухомості від 27.12.2013, укладений між позивачем та відповідачем 2, недійсним та витребувати у відповідача 1, як власника об'єкту купівлі - продажу за вказаним договором на сьогоднішній день відповідне майно. Також позивач просить суд покласти на відповідачів витрати по сплаті судового збору.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви, зважаючи на наступне.
02.04.2021 Приватне акціонерне товариство "Київський річковий порт" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Компанії "ЛЕНДМАКС ТРЕЙДІНГ ЛТД" (LANDMAX TRADING LTD) та Компанії Б.А.С.С. ФЕРНІЧЕ ЕНД ЕКВІНМЕНТ ЛІМІТЕД (B.A.S.S. FURNITURE AND EQUIPMENT LIMITED) про визнання правочину недійсним та витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.04.2021 позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачеві спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом:
- подання до суду письмової заяви на виконання ухвали із зазначенням правильного найменування суду;
- подання до суду письмової заяви на виконання ухвали із доданням до неї належних доказів направлення відповідачам копії позовної заяви та доданих до неї документів;
- подання до суду письмової заяви на виконання ухвали із доданням до неї всіх доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оформлених відповідно до ст. 91 ГПК України;
- подання до суду письмової заяви на виконання ухвали із доданням до неї витягів з торгових реєстрів з офіційним перекладом на підтвердження правосуб'єктності відповідачів;
- подання до суду письмової заяви на виконання ухвали із доданням до неї доказів сплати судового збору у встановлено порядку і розмірі;
- обґрунтування наявності підстав для об'єднання позовних вимог;
- подання до суду письмової заяви на виконання ухвали із доданням до неї доказів наявності у особи, яка підписала позовну заяву, відповідних повноважень.
16.04.2021 Приватне акціонерне товариство "Київський річковий порт" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Компанії "ЛЕНДМАКС ТРЕЙДІНГ ЛТД" (LANDMAX TRADING LTD) та Компанії Б.А.С.С. ФЕРНІЧЕ ЕНД ЕКВІНМЕНТ ЛІМІТЕД (B.A.S.S. FURNITURE AND EQUIPMENT LIMITED про визнання правочину недійсним та витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння.
З вказаної позовної заяви вбачається, що її подано Приватним акціонерним товариством "Київський річковий порт" до Компанії "ЛЕНДМАКС ТРЕЙДІНГ ЛТД" (LANDMAX TRADING LTD) та Компанії Б.А.С.С. ФЕРНІЧЕ ЕНД ЕКВІНМЕНТ ЛІМІТЕД (B.A.S.S. FURNITURE AND EQUIPMENT LIMITED про визнання правочину недійсним та витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння. Текст означених позовних заяв є абсолютно ідентичним.
Пунктом 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. Таким чином, він втілює в собі "право на суд", яке, згідно з практикою Суду, включає в себе не тільки право ініціювати провадження, але й право розраховувати на "розгляд" спору судом (рішення у справі "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25).
Положення ст. 4 ГПК України щодо права на звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів, є реалізацією ч. 1 ст. 55 Конституції України, відповідно до якої кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, та ч. 2 ст. 124 Конституції України, відповідно до якої юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.
У матеріальному сенсі позов - це право на задоволення своїх позовних вимог. У процесуальному сенсі позов - це звернена до суду вимога про захист своїх прав та інтересів. Подання позовної заяви є формою реалізації права на позов.
Водночас, право подання позовної заяви, як будь-яке суб'єктивне право, яким є міра свободи, тобто міра можливої поведінки правомочної особи у правовідносинах, має межі свого здійснення. Об'єктивним критерієм визначення межі здійснення суб'єктивного права є неможливість використання його на шкоду правам інших осіб. Таке використання свого права є зловживання ним, застереження щодо неприпустимості такої поведінки містить процесуальний закон - ст. 43 ГПК України.
Відповідно до частини 1 статті 43 ГПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Згідно з положеннями пункту 2 частини 2 статті 43 ГПК України, залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема, подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями.
Судом встановлено, що позивачем було подано дві ідентичні позовні заяви до одних і тих самих відповідачів з тим самим предметом та з тих самих підстав, що в розумінні статті 43 ГПК України є зловживанням процесуальними правами.
Враховуючи вищевикладене, суд визнає подання Приватним акціонерним товариством "Київський річковий порт" декількох позовів до одних і тих самих відповідачів з тим самим предметом та з тих самих підстав, зловживанням процесуальними правами, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями.
Відповідно до частини 3 статті 43 ГПК України, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
З огляду на викладене суд дійшов висновку про повернення даної позовної заяви заявнику.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Визнати зловживанням процесуальними правами подання Приватним акціонерним товариством "Київський річковий порт" декількох позовів до одних і тих самих відповідачів з тим самим предметом та з тих самих підстав, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями.
2. Позовну заяву і додані до неї документи повернути.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у порядку, встановленому статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О. В. Мандриченко