ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
19.04.2021Справа № 910/17170/20
Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С.О. за участю секретаря судового засідання Шкорупеєва А.Д., розглянувши
заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІП СИСТЕМС"
про попереднє визначення судових витрат
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІП СИСТЕМС"
до Акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" в особі ФІЛІЇ "ПАСАЖИРСЬКА КОМПАНІЯ" АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ"
про стягнення 425505,82 грн.
представники сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІП СИСТЕМС" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" в особі філії "ПАСАЖИРСЬКА КОМПАНІЯ" АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" про стягнення 425505,82 грн заборгованості, з яких: 410400,00 грн - сума основного боргу, 8948,07 грн - 3% річних, 6157,75 грн - інфляційні втрати.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не здійснив оплату за поставлений товар відповідно до видаткових накладних: №23 від 12.02.2020 на суму 45600,00 грн., №24 від 12.02.2020 на суму 45600,00 грн, №25 від 12.02.2020 на суму 45600,00 грн, №26 від 12.02.2020 на суму 45600,00 грн, №27 від 12.02.2020 на суму 45600,00 грн, №28 від 12.02.2020 на суму 45600,00 грн, №29 від 12.02.2020 на суму 45600,00 грн, №230 від 12.02.2020 на суму 45600,00 грн, №31 від 12.02.2020 на суму 45600,00 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.11.2020 дану позовну заяву залишено без руху.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 08.12.2020 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/17170/20, розгляд справи постановив здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання у справі на 14.01.2021.
Протокольною ухвалою від 14.01.2021 підготовче засідання у справі відкладено на 28.01.2021.
Протокольною ухвалою від 28.01.2021 продовжено підготовче провадження на 30 днів та підготовче засідання у справі відкладено на 18.02.2021.
Протокольною ухвалою від 18.02.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 16.03.2021.
У судовому засіданні 16.03.2021 відповідно до ст.240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.03.2021 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІП СИСТЕМС" задоволено повністю, стягнуто з Акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" в особі Філії "ПАСАЖИРСЬКА КОМПАНІЯ" Акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІП СИСТЕМС" заборгованість у сумі 410400,00 грн, інфляційні втрати у розмірі 6157,75 грн, 3% річних у сумі 8948,07 грн та витрати зі сплати судового збору у сумі 6382,59 грн.
Згідно із матеріалами справи 14.01.2021 через канцелярію суду від позивача надійшла заява про попереднє визначення судових витрат.
За приписами частини 4 статті 244 ГПК України додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.04.2021 розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІП СИСТЕМС" про попереднє визначення судових витрат у справі №910/17170/20 призначено на 15.04.2021.
15.04.2021 на електронну пошту суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІП СИСТЕМС" надійшла заява про розгляд заяви про попереднє визначення судових витрат у справі №910/17170/20 без участі представника заявника.
У судове засідання 15.04.2021 представники сторін не прибули.
Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (ч.4 ст.244 ГПК України).
Відповідно до ч.3 ст.222 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення (ч.4 ст.240 ГПК України).
Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІП СИСТЕМС" про попереднє визначення судових витрат у справі №910/17170/20, судом встановлено наступне.
Згідно із ч.ч.1, 3 ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат та пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи (ч.1 ст.124 ГПК України).
Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи (ч.3 ст.124 ГПК України).
14.01.2021 через канцелярію суду від позивача надійшла заява про попереднє визначення судових витрат, згідно із якою сума витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 14000,00 грн.
Частиною 2 статті 126 ГПК України закріплено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч.3 ст.126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до п.9 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Згідно із п.6 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.
Статтею 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що видами адвокатської діяльності є:
1) надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;
2) складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;
3) захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення;
4) надання правової допомоги свідку у кримінальному провадженні;
5) представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні;
6) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами;
7) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;
8) надання правової допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань;
9) захист прав, свобод і законних інтересів викривача у зв'язку з повідомленням ним інформації про корупційне або пов'язане з корупцією правопорушення.
На підтвердження понесення витрат на правову допомогу позивачем надано у матеріали справи: копію договору № 60/20-1 про надання правової допомоги від 02.11.2020, копію додатку № 1 до договору № 60/20-1 про надання правової допомоги від 03.11.2020, копію рахунку № 1 від 11.01.2021 року на оплату послуг за договором на суму 14 000,00 грн та копію платіжного доручення № 270 від 12.01.2021 про сплату 14 000,00 грн, копію ордеру серії КС №586116.
У відповідності до розрахунку, наведеним позивачем у заяві, додатку № 1 до договору № 60/20-1 про надання правової допомоги від 03.11.2020 та рахунку № 1 від 11.01.2021 сума витрат на правову допомогу складається з:
Ознайомлення з матеріалами справи та їх правовий аналіз;
Формування правової позиції та виготовлення копій документів з виїздом до місця розташування Клієнта;
Підготовка позовної заяви, додатків до позовної заяви та направлення їх копій учасникам справи;
Участь у судовому засіданні.
За змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Зокрема відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Окрім того, при визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Дослідивши надані заявником документи судом встановлено, що надані позивачем у матеріали справи договір № 60/20-1 про надання правової допомоги від 02.11.2020, додаток № 1 до договору, рахунок № 1 від 11.01.2021 не містять відомостей за яким спором буде надаватися правова допомога, не зазначено боржника, предмету спору чи хоча б суду у якому буде надаватися правова допомога. З наданих документів не можливо встановити, що правова допомога надавалася саме у справі №910/17170/20.
Згідно із наданого позивачем договору №60/20-1 від 02.11.2020, останній укладений між позивачем та Адвокатському об'єднанням "Міжнародна правова безпека".
Ордер серії КС №586116 виданий Адвокатським об'єднанням "Міжнародна правова безпека" на підставі договору №60/20-1 від 02.11.2020.
Правова допомога згідно із ордером серії КС №586116 надається адвокатом Токовенко О.В.
Водночас судом встановлено, що до матеріалів позовної заяви надано ордер серії КС №586116 виданий адвокатом Токовенком О.В. на підставі договору б/н від 02.11.2020, тобто іншого ніж зазначено у ордері КС №586116 та наданого позивачем у матеріал справи.
У тож же час, згідно із наведеним позивачем у заяві розрахунку, додатку № 1 до договору № 60/20-1 про надання правової допомоги від 03.11.2020 та рахунку № 1 від 11.01.2021 сума витрат на правову допомогу, зокрема включає ознайомлення з матеріалами справи та їх правовий аналіз; формування правової позиції та виготовлення копій документів з виїздом до місця розташування клієнта; підготовка позовної заяви, додатків до позовної заяви та направлення їх копій учасникам справи.
Отже, за наведеного вище, оскільки адвокатом Токовенко О.В. було подано позовну заяву на підставі договору б/н від 02.11.2020, надані позивачем документи не підтверджують, що зазначені вище послуги надані адвокатом Токовенком О.В. безпосередньо на підставі договору №60/20-1 від 02.11.2020.
Водночас за приписами ч. 2 ст. 124 ГПК України у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Відсутність у попередньому (орієнтовному) розрахунку з першою заявою по суті спору витрат на правову допомогу разом та відсутність у прохальній частині позовній заяві вимог про стягнення (розподіл) з відповідача витрат на професійну правничу допомогу із визначенням їх конкретного розміру, фактично свідчить про незаявлення до розподілу судових витрат, окрім судового збору.
Суд також враховує, що не наведення у першій заяві по суті спору суми витрат на правничу допомогу із наведення розрахунку такої суми, фактично нівелює приписи статей 7 та 13 Господарського процесуального кодексу України.
При цьому, принцип рівності сторін є одним із елементів більш широкого поняття справедливого судового розгляду в розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції. Останній потребує "справедливої рівноваги сторін": кожна сторона повинна мати розумну можливість надати свою позицію в умовах, які не створюють для неї суттєвих незручностей порівняно з іншою стороною (рішення у справі "Івон проти Франції" від 24.07.2003 року, рішення у справі " Нідерест-Хубер проти Швейцарії" від 18.02.1997 року).
З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІП СИСТЕМС" про попереднє визначення судових витрат.
Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 240-242, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд,
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІП СИСТЕМС" про попереднє визначення судових витрат - відмовити.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст додаткового рішення складено та підписано: 19.04.2021.
Суддя С.О. Турчин