06.04.2021 м. Івано-ФранківськСправа № 909/91/21
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Максимів Т. В. , секретар судового засідання Масловський А. Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Дакота"
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Європа Транс Агро"
про стягнення штрафних санкцій в сумі 904 945 грн 17 коп.
за участю:
від позивача: Зудінов Олександр Сергійович,
від відповідача: Нечіпайло Руслан Сергійович
встановив: до Господарського суду Івано-Франківської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД Дакота" із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Європа Транс Агро" про стягнення штрафних санкцій за договором поставки від 01.09.2018 № 1699 в сумі 904945 грн 17 коп.
Вирішення судом процесуальних питань.
10.02.2021 суд постановив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначити підготовче засідання на 10.03.2021.
04.03.2021 відповідач подав відзив на позов вх.№3349, який суд прийняв до розгляду. 10.03.2021 подав клопотання про застосування ст.233 ГК України та 551 ЦК України.
10.03.2021 суд постановив підготовче провадження у справі закрити; розгляд справи по суті призначити на 06.04.2021.
В судовому засіданні 06.04.2021 суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.
Позиція позивача.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням умов договору поставки №1699 від 01.09.2018 щодо строків оплати товару. Позивач вважає, що відповідач відповідно до п.6.2. договору повинен нести відповідальність у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за весь час прострочення оплати від загальної суми заборгованості, а також відповідно до п.6.3. договору, штраф у розмірі 30% від простроченої суми на підставі письмової вимоги. Керуючись ст. 625 ЦК України, також нарахував відповідачу 3 % річних. Позовні вимоги обґрунтовані ст. 526,530, 546, 549, 627, 629, 610, 611, 615 ЦК України, статтями 230, 231, 232 ГК України.
Позиція відповідача.
Відповідач позовні вимоги визнав частково з підстав, викладених у відзиві на позов вх. №3349/21 від 04.03.2021.
У відзиві на позов відповідач зазначив, що станом на 18.12.2020 сума основного боргу погашена, заперечив проти стягнення штрафу, а також просив суд зменшити його 99%. Необхідність зменшення суми штрафу обґрунтовує складним фінансовим становищем підприємства, в підтвердження чого подав копію звіту про фінансові результати товариства за 2020. Зазначив, що стягнення штрафу без його зменшення може призвести до затримки виплати заробітної плати, неспроможності винаймати необхідне для виробничої діяльності майно, неспроможності розрахуватись з кредиторами підприємства, що неминуче може призвести до зупинення діяльності підприємства. Заява обґрунтована приписами ст. 551 ЦК України, ст. 233 ГК України та судовою практикою.
Обставини справи. Оцінка доказів.
01.09.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД Дакота" (постачальник) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Європа Транс Агро" (покупець) уклали договір поставки товару №1699, за умовами якого постачальник зобов"язується передати (поставити) покупцеві автомобільні товари ( далі - товар), а покупець зобов"язується прийняти і оплатити товар (п 1.1 договору).
Поставка товару на підставі цього договору здійснюється окремими партіями, відповідно до заявок покупця та /або видаткових накладних до цього договору, оформлених на підставі поданих покупцем заявок (1.2.).
Підтвердженням факту узгодження сторонами найменування, асортименту, кількості, ціни товару є прийняття покупцем товару по видатковій накладній, виданій постачальником, яка після її підписання сторонами має силу специфікації. Сторони домовились, що всі товари, отримані покупцем від постачальника, вважаються, якщо не оговорено інше, отриманими на виконання цього договору (п.1.3.).
Розрахунок за кожну поставлену партію товару здійснюється в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника протягом 28 календарних днів з моменту відвантаження партії товару згідно п.3.7 (п.2.1.).
За затримку платежів відповідно до умов договору, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за весь час прострочення оплати від загальної суми заборгованості (п.6.2.).
За затримку платежів відповідно до умов договору більше ніж на 60 календарних днів після закінчення строку оплати покупець сплачує штраф у розмірі 30 % від простроченої суми на підставі письмової вимоги постачальника. Сплата штрафних санкцій не звільняє покупця від подальшого виконання своїх зобов"язань за цим договором перед постачальником (п.6.3.).
Цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2019 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов"язань. Договір уважається автоматично пролонгованим на наступний рік, якщо сторони за 15 календарних днів до моменту припинення його дії не мають наміру розірвати цей договір (п.8.1.)
На виконання умов договору позивач в період з 01.09.2018 - 09.10.2020 поставив відповідачеві товар на загальну суму 25150939 грн 64 коп., що підтверджується видатковими накладними, які містяться в електронному вигляді на диску, що приєднаний до матеріалів справи.
Відповідач в порушення взятих на себе договірних зобов"язань за отриманий товар розрахувався з порушенням строку оплати, у зв"язку з чим, позивач нарахував 3 % річних, пеню та штраф та звернувся до суду за захистом порушеного права.
Норми права та мотиви, якими суд керувався при прийнятті рішення.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.
Відповідно до ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, а у відповідності до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 1 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
В силу положень ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.2 ст.612 ЦК України).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ст.611 ЦК України).
Згідно з ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, серед іншого, неустойкою.
Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Разом з тим, відповідно до ст.216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Положеннями ст.230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч.4 ст.231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Відповідно до статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ст.86 ГПК України).
Висновок суду.
Факт неналежного виконання відповідачем свого зобов"язання щодо оплати товару підтверджується матеріалами справи. Суд враховуючи положення ч.2 ст. 625 ЦК України, ст.230 та ч.4 ст.231 ГК України, а також принцип свободи договору (погодження сторонами відповідальності, передбаченої п.6.2 та п.6.3 договору), вважає обґрунтованим та підставним позов про стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних, пені та штрафу за порушення відповідачем строку оплати товару в розмірі та строк, встановленому сторонами в договорі.
Суд перевірив правильність нарахування позивачем 3% річних та пені, враховуючи кожну поставку, час прострочення та часткові оплати та задовольняє їх за розрахунком позивача, який наявний в матеріалах справи та є арифметично вірним.
Також, суд враховуючи часткові оплати, час прострочення, п.6.3 договору, відповідно до якого за затримку платежів більше ніж на 60 календарних днів після закінчення строку оплати покупець сплачує штраф у розмірі 30% від простроченої суми, перевірив правильність нарахування позивачем штрафу та зазначає, що позивач помилково нарахував штраф на заборгованість, час прострочення по якій не перевищував 60 календарних днів.
Отже, обґрунтований розмір штрафу становить 188522 грн 26 коп.
Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру штрафу на 99 % від заявленої суми, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 233 Господарського кодексу України суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Згідно з частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Зі змісту наведених норм вбачається, що зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду. При вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, з розміром збитків кредитора, а також повинен врахувати інші інтереси сторін.
Цивільні та господарські відносини повинні ґрунтуватись на засадах справедливості, добросовісності, розумності, як складових елементів принципу верховенства права. Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Оскільки неустойка має на меті, в першу чергу, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов'язання та не може лягати непомірним тягарем для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Така правова позиція викладена у рішенні Конституційного Суду України № 7-рп/2013 від 11.07.2013.
Відповідно до частини 3 статті 13, частини 1 статті 76, частини 1 статті 78, частини 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Позивач і відповідач є господарюючими суб'єктами і вони несуть відповідний ризик під час здійснення своєї господарської діяльності. Зменшення (за клопотанням сторони) заявленого штрафу, який нараховується за неналежне виконання стороною свої зобов'язань кореспондується із обов'язком сторони, до якої така санкція застосовується, довести згідно з статті 74 Господарського процесуального кодексу України, статті 233 Господарського кодексу України те, що вона не бажала вчинення таких порушень, що вони були зумовлені винятковими обставинами та не завдали значних збитків контрагенту на підставі належних і допустимих доказів.
Дослідивши подані суду докази, проаналізувавши правові позиції сторін, врахувавши, сплату відповідачем основного боргу; збалансованість інтересів сторін, причини та строк прострочки платежу, захист майнових прав позивача та компенсацію за порушення грошового зобов'язання шляхом стягнення 3 % річних та пені, відсутність доказів на підтвердження завдання збитків позивачу, а також враховуючи, що застосування штрафних санкцій спрямоване на стимулювання боржника до виконання основного грошового зобов'язання та не може лягати непомірним тягарем для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора (рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2013 від 11.07.2013; постанова КГС ВС від 10.04.2019 № 905/1005/18), з метою реального виконання судового рішення, суд дійшов висновку про часткове задоволення клопотання відповідача та зменшення розміру штрафу на 50 % .
За таких обставин суд дійшов висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача 11796 грн 54 коп. - 3% річних, 70019 грн 98 коп. - пені та 94261 грн 13 коп. - штрафу.
Судові витрати.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
При зверненні з позовом позивач сплатив судовий збір в розмірі 13575 грн 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням №4509 від 11 грудня 2020 року.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Суд, враховуючи часткове задоволення позовних вимог судовий збір в сумі 4055 грн 08 к. покладає на відповідача. Судовий збір в 9519 грн 92 коп. - на позивача.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України).
Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (ч. 1 ст. 16 ГПК України).
Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ч. 2 ст. 16 ГПК України).
Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Згідно зі ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
03.09.2020 позивач (клієнт) та Адвокатське об"єднання "Майстер права" уклали договір про надання правничої допомоги №0308-1/20.
Згідно з п.1.1. договору, клієнт доручає, а адвокатське об"єднання приймає на себе зобов"язання надавати правничу допомогу, в обсязі та на умовах, передбачених цим договором з питань визначених в Додатку №1 до цього договору.
Відповідно до п.1.2. договору, правничу допомогу клієнту за дорученням адвокатського об"єднання і згодою клієнта, надає адвокат Зудінов Олександр Сергійович, який діє на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №21/1348 від 15.02.2018.
В Додатку №1 від 08.10.2020 до договору про надання правничої допомоги №0308-1/20 від 03.08.2020 сторони погодили перелік послуг з правничої допомоги, а саме надання консультацій та роз"яснень клієнту щодо правової позиції та алгоритму проходження процедури стягнення, час виконання 3 години, вартість 2000 грн 00 коп.; підготовка позовної заяви, розрахунок заборгованості, складання інших процесуальних документів, участі представника в судових засіданнях (у випадку необхідності), супровід справи до моменту отримання судового рішення в суді першої інстанції, час виконання 18 годин, вартість 8000 грн 00 к.
Згідно акта прийому -передачі виконаних робіт (наданих послуг) №б/н від 01.12.2020 вартість наданих послуг становить 10000 грн 00 коп.
На виконання умов договору про надання правничої допомоги №0308-1/20 від 03.08.2020, позивач перерахував Адвокатському об"єднанню "Майстер права" кошти в сумі 10000 грн 00 к., що підтверджується платіжними дорученнями №4448 від 09 грудня 2020 року.
В ч. 4 ст. 126 ГПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на викладені положення процесуального законодавства, враховуючи те, що позов задоволено частково, суд покладає судові витрати заявника, пов'язані з наданням правничої допомоги, на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, зважаючи на часткове задоволення позову, підготовку адвокатом документів для подання до суду та виклад правової позиції, присутність в судових засіданнях, а також підтвердження розміру витрат на оплату правничої допомоги адвоката відповідними документами, суд дійшов висновку про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Європа Транс Агро" 2987 грн 35 коп. витрат на професійну правничу допомогу. Витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7012 грн 65 коп. належить покласти на позивача.
Керуючись ст. 8, 124 Конституції України, статтями 2, 86, 129, 236-238, 240, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Дакота" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Європа Транс Агро" про стягнення штрафних санкцій в сумі 904 945 грн 17 коп. задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Європа Транс Агро", вул. В. Івасюка, буд.62, м. Івано-Франківськ, 76018 (код 41101091 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Дакота", вул. Вадима Гетьмана, буд. 1-А, офіс 1021, м. Київ, 03057 (код 41323370) - 11796 (одинадцять тисяч сімсот дев"яносто шість гривень) 54 коп. - 3% річних, 70019 (сімдесят тисяч дев"ятнадцять гривень) 98 коп. - пені та 94261 (дев"яносто чотири тисячі двісті шістдесят одну гривні) 13 коп. - штрафу, а також 4055 (чотири тисячі п"ятдесят п"ять гривень) 08 коп. - судового збору та 2987 (дві тисячі дев"ятсот вісімдесят сім гривень) 35 коп. - витрат на правничу допомогу.
В частині позовних вимог про стягнення 728867 (сімсот двадцять вісім тисяч вісімсот шістдесят сім гривень) 52 коп. штрафу - відмовити.
Судовий збір в сумі 9519 (дев"ять тисяч п"ятсот дев"ятнадцять гривень) 92 коп. та 7012 (сім тисяч дванадцять гривень) 65 коп. витрат на правничу допомогу покласти на позивача.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строк, встановлений розділом IV Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 19.04.2021
Суддя Т. В. Максимів