номер провадження справи 33/30/21
13.04.2021 Справа № 908/712/21
м. Запоріжжя Запорізької області
Суддя Господарського суду Запорізької області Мірошниченко М.В.
При секретарі судового засідання Хилько Ю.І.
Розглянувши у судовому засіданні матеріали справи № 908/712/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Композитсталь" (69098, м. Запоріжжя, вул. Магістральна, буд. 86, кв. 57)
до відповідача Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3) в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (71503, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, буд. 133)
про стягнення суми
За участю представників сторін:
від позивача: Мухін О.І. - Ордер серія АР № 10434615 від 12.04.2021
від відповідача: Гриценко В.С. - довіреність № 2790 від 02.09.2019
17.03.2021 у Господарський суд Запорізької області надійшла позовна заява (вих. № 21/0316/01 від 16.03.2021) Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Композитсталь" до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про стягнення 73386,00 грн. основного боргу, 259,36 грн. 3% річних, 733,86 грн. інфляційних втрат.
Відповідно до протоколу розподілу судової справи між суддями від 17.03.2021 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/712/21 та визначено до розгляду судді Мірошниченко М.В.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 22.03.2021 суддею Мірошниченко М.В. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/712/21 за правилами спрощеного позовного провадження, присвоєно справі номер провадження 33/30/21, судове засідання призначено на 13.04.2021.
У судове засідання 13.04.2021 з'явилися представники сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України здійснювалося фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
У судовому засіданні 13.04.2021 справу розглянуто, оголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором поставки продукції № 78(7)20УК/53-121-01-20-09198 від 31.03.2020 (дата договору 13.03.2020) щодо оплати отриманого товару, поставленого позивачем відповідачу на підставі видаткової накладної № КС-121801 від 18.12.2020 на суму 73386,00 грн., внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 73386,00 грн. Також позивач нарахував 733,86 грн. втрат від інфляції та 259,36 грн. 3% річних. Позов обґрунтований ст.ст. 11, 16, 509, 525, 530, 625, 692 ЦК України, ст. 193 ГК України, умовами договору поставки продукції № 78(7)20УК/53-121-01-20-09198 від 31.03.2020.
Відповідач у письмовому відзиві, який надійшов до суду 08.04.2021, не заперечив факт укладення договору поставки продукції № 78(7)20УК/53-121-01-20-09198 та поставку товару на підставі видаткової накладної № КС-121801 від 18.12.2020. Зазначив, податкова накладна № 32 від 18.02.2020, зареєстрована в ЄРПОН, відповідачу не надходила. Вважає, що обов'язок щодо оплати частини вартості товару у розмірі суми ПДВ у відповідача не виник. Оскільки при здійсненні розрахунку 3% річних та інфляційних втрат враховувалась сума з ПДВ, то вимога про їх стягнення є безпідставною. Також вважає нарахування інфляційних втрат за лютий 2021 неправомірним. Відповідач також заперечив проти заявленого позивачем розміру судових витрат, оскільки вони не підтверджені належними та достатніми доказами. У задоволенні позову просив відмовити.
13.04.2021 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив. Вважає, що доводи відповідача про розмежування строку оплати вартості продукції і суми ПДВ не відповідають вимогами законодавства. Відповідач мав доступ до електронної податкової накладної. Докладний розрахунок витрат на правничу допомогу і їх документальні підтвердження будуть надані суду у встановленому ГПК України порядку.
У судовому засіданні 13.04.2021 представник позивача заявив, що ним буде подано заяву про ухвалення додаткового рішення.
Розглянувши матеріали справи, суд
Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Композитсталь" (постачальник, позивач у справі) та Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" (покупць, відповідач у справі) 13.03.2020 укладений договір поставки продукції № 78(7)20Ук/53-121-01-20-09198 від 31.03.2020).
Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти і сплатити продукцію (згідно наведеній у зазначеному пункті договору таблиці).
Умовами п. 1.3 договору сторони визначили, що строк поставки: квітень - червень 2020.
Відповідно до п. 3.1 договору загальна вартість продукції становить 1299000,00 грн., крім того ПДВ - 259800,00 грн., разом 1558800,00 грн.
Згідно з п. 3.2 договору розрахунок за поставлену продукцію здійснюється протягом 45 календарних днів з моменту поставки шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника. Оплата покупцем частини вартості товару у розмірі суми ПДВ здійснюється після отримання ним від постачальника податкової накладної, оформленої та зареєстрованої в ЄРПН у встановлених ПК України випадках та порядку.
За пунктами 4.1-4.4 договору поставка продукції відбувається відповідно до Правил ІНКОТЕРМС 2010 на умовах DDР м. Енергодар. Одержувач продукції - ЗВ ВП "Складське господарство" ДП НАЕК "Енергоатом", м. Енергодар, вул. Промислова, 133, склади. Поставка продукції відбувається в строки згідно п. 1.3 договору. Продукція, що поставляється повинна супроводжуватись наступними документами: а) видаткова накладна - 3 шт., б) податкова накладна, в) сертифікат якості, виданий підприємством-виробником (оригінал або копія, завірена постачальником).
Згідно з п. 11.1 договір вважається укладеним з моменту підписання сторонами і діє протягом року з моменту укладання.
Додатковою угодою № 1 від 08.05.2020 до договору сторонами викладено п. 1.1 договору у новій редакції.
Додатковою угодою № 2 від 06.07.2020 до договору сторони виклали п. 3.1 договору у новій редакції: строк поставки продукції: поз. 1-4, 6-30 п. 1.1 договору - квітень-червень 2020, поз. 5 п. 1.1 договору - квітень-грудень 2020.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 04.03.2021 у справі № 908/3327/20, що набрало законної сили, позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "КОМПОЗИТСТАЛЬ" задоволений частково. Стягнуто з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Ввідокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "КОМПОЗИТСТАЛЬ" 21599,14 грн. (двадцять одну тисячу п'ятсот дев'яносто дев'ять грн. 14 коп.) основного боргу, 7275,07 грн. (сім тисяч двісті сімдесят п'ять грн. 07 коп.) 3% річних, 13557,53 грн. (тринадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят сім грн. 53 коп.) інфляційних втрат та 9620,20 грн. (дев'ять тисяч шістсот двадцять грн. 20 коп.) судового збору. В частині стягнення 598914,64 грн. основного боргу провадження у справі закрите.
Вказаним рішенням встановлено укладення 13.03.2020 між сторонами у справі договору поставки продукції № 78(7)20Ук/53-121-01-20-09198 від 31.03.2020.
Укладення даного договору також підтвердив відповідач у письмовому відзиві.
Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв'язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників. Обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Із матеріалів дійсної справи вбачається, що на виконання умов укладеного договору постачальник поставив, а покупець прийняв товар на суму 73386,00 грн. на підставі видаткової накладної № КС-121801 від 18.12.2020, копія якої містяться у справі. У матеріалах справи міститься також копія товарно-транспортної накладної № КС-121801 від 18.12.2020.
Поставку товару за вказаною видатковою накладною відповідач визнав у відзиві.
Відповідачем оплата за отриманий товар здійснена не була.
Позивач направив 19.02.2021 листом з описом вкладення відповідачу претензію вих. № 21/0219/01 від 19.02.2021 щодо оплати заборгованості у сумі 73386,00 грн. У відповіді (вих. № 28-23/5939 від 16.03.2021) на вказану претензію відповідач зазначив, що проводить розрахунки за фактом розподілу коштів з боку ДП «НАЕК «Енергоатом».
Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається. Зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічний припис містить ст. 193 ГК України.
За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За приписами ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Заборгованість відповідача перед позивачем за договором поставки продукції № 78(7)20Ук/53-121-01-20-09198 по поставці за видатковою накладною № КС-121801 від 18.12.2020 склала суму 73386,00 грн., що підтверджено матеріалами справи та не спростовано відповідачем.
Доказів сплати заборгованості суду не подано.
Враховуючи наведене, з відповідача на користь позивача слід стягнути 73386,00 основного боргу, позов у цій частині визнається судом обґрунтованим.
Заперечення відповідача щодо відсутності обов'язку оплати частини вартості товару у розмірі суми ПВД суд відхиляє, виходячи з такого.
У пункті 4.6 договору сторонами визначено, що постачальник зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі та зареєструвати її в ЄРПН у строки, визначені для реєстрації податкових накладних чинним законодавством, з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги». Електронна адреса для листування в рамках адміністрування ПДВ: pdvzaes@mgw.npp.zp.ua.
Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Пунктом 201.7 статті 201 ПК України передбачено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
Судом встановлено про внесення позивачем в Єдиний реєстр податкових накладних відомостей щодо податкової накладної № 32 від 18.12.2020 по поставці від 18.12.2020 (реєстраційний номер документа в ЄРПН: 9365332659).
Як визначено у п. 201.10 ст. 201 ПК України, з метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем. Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
Таким чином, відповідач, як покупець продукції, не був позбавлений можливості направити запит до Єдиного реєстру податкових накладних з метою отримання виписаної позивачем податкової накладної.
Зазначення у п. 3.3 договору, що оплата покупцем частини вартості продукції у розмірі суми ПДВ здійснюється після отримання ним від постачальника податкової накладної, оформленої та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) у встановлених ПК України випадках та порядку, не змінює строку щодо оплати продукції в частині суми ПДВ.
У даному випадку має значення сам факт здійснення реєстрації податкової накладної, у разі чого покупець повинен здійснити повну оплату отриманої продукції з урахуванням ПДВ в межах визначеного строку - 45-ти календарних днів з моменту поставки.
Також позивачем заявлено позовну вимогу про стягнення 733,86 грн. інфляційних втрат, нарахованих за лютий 2021, та 259,36 грн. 3% річних, нарахованих за загальний період із 02.02.2021 по 16.03.2021.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 07.04.2020 у справі № 910/4590/19 зобов'язання зі сплати інфляційних та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов'язання і поділяє його долю. Відповідно, й вимога про сплату інфляційних та річних процентів є додатковою до основної вимоги (пункт 43 мотивувальної частини постанови).
Згідно з умовами п. 3.2 договору кінцевий строк оплати товару за видатковою накладною № КС-121801 від 18.12.2020 - 01.02.2021.
Суд перевірив розрахунок 3% річних та визнає його правильним. З відповідача на користь позивача слід стягнути 259,36 грн. 3% річних.
Стосовно нарахованої суми 733,86 грн. втрат від інфляції суд зазначає таке.
У разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов'язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов'язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов'язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати.
У постанові Верховного Суду від 20.11.2020 у справі № 910/1307/19 викладений правовий висновок, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця. Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов'язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме: - час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.
Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Враховуючи наведене вище, позивач правомірно нарахував інфляційні втрати за лютий 2021. Розрахунок інфляційних судом перевірений та визнається правильним.
Таким чином, з відповідача на користь позивача стягується 733,86 грн. інфляційних втрат.
Таким чином, позов у цілому судом задовольняється повністю.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, з якого на користь позивача стягується 2270,00 грн.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3, код ЄДРПОУ 24584661) в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (71503, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, буд. 133, код ЄДРПОУ ВП 19355964) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Композитсталь" (69098, м. Запоріжжя, вул. Магістральна, буд. 86, кв. 57, код ЄДРПОУ 42632465) 73386 (сімдесят три тисячі триста вісімдесят шість) грн. 00 коп. основного боргу, 259 (двісті п'ятдесят дев'ять) грн. 36 коп. 3% річних, 733 (сімсот тридцять три) грн. 86 коп. інфляційних втрат, 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп. судового збору.
Відповідно ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ст. 256, пп. 17.5 п. 17 розділу Перехідних положень ГПК України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Запорізької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено згідно з вимогами ст. 238 ГПК України та підписано - 19 квітня 2021.
Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя М.В. Мірошниченко