вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"08" квітня 2021 р. Cправа № 902/25/21
Господарський суд Вінницької області у складі:
головуючого судді Тварковського А.А.,
за участю секретаря судового засідання Німенко О.І.,
представників:
позивача - Колянковського Т.М.,
у відсутності відповідача,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали господарської справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Укркалі" (вул. Навроцького, 1, м. Львів, 79034)
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський козак" (площа Героїв Чорнобиля, буд. 1, кімн. 230, м. Вінниця, 21001)
про стягнення 109000 грн,
Товариством з обмеженою відповідальністю "Укркалі" подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський козак" про стягнення 109000 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач вказує на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за Договором поставки обладнання №11/06/2020 від 11.06.2020 (Договір) в частині виготовлення та передачі позивачу обладнання в повному обсязі та в обумовлений Договором строк, внаслідок чого Товариством з обмеженою відповідальністю "Укркалі" заявлено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський козак" 109000 грн, з яких: 54500 грн - завдатку та 54500 грн - суми у розмірі завдатку на підставі ст. 571 ЦК України.
Ухвалою суду від 11.01.2021 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №902/25/21 в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 28.01.2021. При цьому підготовче засідання, строк якого ухвалою суду від 28.01.2021 продовжено на 30 днів, двічі відкладалося з метою забезпечення реалізації прав, наданих учасникам судового процесу Господарським процесуальним кодексом України.
Виконавши завдання підготовчого провадження, судом закрито дану стадію судового процесу та призначено справу до розгляду по суті на 08.04.2021.
На визначену дату та час у судове засідання з'явився представник позивача в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, відповідач правом участі у судовому засіданні свого представника не скористався.
Разом з тим адресована відповідачу за адресою місцезнаходження, що міститься у ЄДРЮОФОПГФ, ухвала від 18.03.2021 повернута на адресу суду із відміткою поштового відділення "адресат відсутній за вказаною адресою", ряд інших ухвал, адресованих відповідачу, в т.ч. ухвала про відкриття провадження у справі, також повернуто на адресу суду без вручення з тієї ж причини.
Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом (абзац третій підпункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", яка стосується попередньої редакції ГПК України та на даний час є чинною).
Окрім того, суд зазначає, що ухвали суду у справі №902/25/21 офіційно оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua та знаходяться у вільному доступі.
За вказаних обставин у суду є достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів до повідомлення відповідача про дату, час та місце слухання справи.
У визначений судом строк відзиву відповідача на позовну заяву до суду не надійшло.
За частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.
Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
11.06.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Подільський козак" (Постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укркалі" (Покупець, відповідач) укладено Договір поставки обладнання №11/06/2020, відповідно до п.1.1. якого Постачальник, за замовленням Покупця, зобов'язується виготовити та передати (поставити) у власність Покупця Обладнання, асортимент, кількість, комплектність та ціна якого буде зазначатись у специфікаціях, що є невід'ємною частиною Договору, а Покупець бере на себе зобов'язання прийняти і оплатити вартість переданого (поставленого) Обладнання.
Загальна вартість Обладнання за Договором встановлюється у сумі 109000 грн в т.ч. ПДВ у сумі 18166,67 грн. Ціна, за якою буде поставлятись Обладнання, є звичайною (п. 2.1. Договору).
Відповідно до п.п. 3.1., 3.2. Договору сторони дійшли згоди 50 % загальної вартості Обладнання, визначеної в п. 2.1. Договору, що складає 54500 грн, в т.ч. ПДВ 9083,33 грн (попередня оплата), Покупець сплачує у вигляді завдатку на рахунок Постачальника, не пізніше 5 банківських днів від дати підписання Договору на підставі рахунку-фактури (факсокопії рахунку) Постачальника. При цьому 50 % загальної вартості Обладнання, визначеної в п. 2.1. Договору, що складає 54500 грн в т.ч. ПДВ 9083,33 грн (остаточний платіж) Покупець сплачує на рахунок Постачальника не пізніше 5 (п'яти) банківських днів від дати підписання Сторонами Акту приймання - передачі Обладнання, на підставі рахунку-фактури (факсокопії рахунку) Постачальника.
За умовами пунктів 4.1., 4.2. Договору Постачальник зобов'язаний розпочати виготовлення Обладнання не пізніше 5 робочих днів (дата початку виготовлення Обладнання) з дати здійснення Покупцем оплати згідно п.3.1. Договору. Виготовлення та передача (поставка) Обладнання Покупцю здійснюється Постачальником в строк, що не може перевищувати 30 робочих днів з дати початку виготовлення Обладнання.
Договір набуває чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2020.
Згідно зі Специфікацією №1 від 11.06.2020 до Договору (Додаток №1 до Договору) сторони погодили поставку такого обладнання на загальну суму 109000 грн без ПДВ:
- конвеєр ланцюговий розміри 300х300х5000 мм. привід 2.2. квт. за годину в кількості 1 шт. за ціною 20833,33 грн без ПДВ;
- сушка барабанна СБ-800-7500, довжина барабана 7500 мм, загальна довжина 8500 мм, внутрішній розмір 800 мм, привід 4 кВт за годину, утеплення - базальтова вата 50 мм в кількості 1 шт. за ціною 70000 грн без ПДВ.
Відповідно до платіжного доручення №102 від 12.06.2020 позивачем сплачено відповідачу 54500 грн з призначенням платежу як предоплата за обладнання згідно з Договором та Специфікацією №1.
Товарно-транспортною накладною №0000012 від 24.06.2020 підтверджується поставка позивачу Товариством з обмеженою відповідальністю "Подільський козак" конвеєру ланцюгового 300х300х5000 в кількості 1 шт. за ціною 20833,33 грн без ПДВ (загальна сума з ПДВ 25000 грн), доказів виконання зобов'язання щодо поставки решти обладнання матеріали справи не містять та відповідачем не подано.
Окремо слід зазначити, що позивач звертався до відповідача з вимогою №б/н від 03.12.2020 про повернення суми 54500 грн як завдатку та додаткової суми у цьому ж розмірі на підставі ст. 571 ЦК України, однак реагування відповідача на вказану вимогу матеріали справи не містять.
Таким чином, позивач звернувся із відповідним позовом до суду.
З огляду на встановлені обставини справи, суд враховує таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів.
За змістом статтей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з ч. 2 ст. 628 ЦК України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Судом встановлено, що в даному випадку між сторонами був укладений договір змішаної форми, оскільки він містить в собі елементи різних договорів, а саме - поставки обладнання та підряду (в частині виготовлення такого обладнання).
Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
За договором підряду, як встановлено ч. 1 ст. 837 ЦК України, одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Згідно з ч. 2 наведеної статті договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Згідно із загальними вимогами до виконання зобов'язань, що виникають у тому числі з договорів, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ч. 1 ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України).
Однією з умов належного виконання зобов'язання є виконання його у встановлений строк. Так, частина 1 ст. 530 ЦК України визначає, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а згідно з ч. 1 ст. 664 цього ж Кодексу - зобов'язання вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар.
У правовідносинах підряду строки виконання роботи або її окремих етапів визначаються у договорі підряду (ч. 1 ст. 846 ЦК України).
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов'язковість договору для виконання сторонами та, як вже зазначалось, в силу положень ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Визначаючись з правовою природою здійсненого позивачем платежу за Договором в сумі 54500 грн відповідно до платіжного доручення №102 від 12.06.2020, суд враховує таке.
Згідно зі ст. 570 ЦК України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.
За приписами ч.1 ст. 571 ЦК України якщо порушення зобов'язання сталося з вини боржника, завдаток залишається у кредитора. Якщо порушення зобов'язання сталося з вини кредитора, він зобов'язаний повернути боржникові завдаток та додатково сплатити суму у розмірі завдатку або його вартості.
Ознакою завдатку є те, що він слугує доказом укладення договору, на забезпечення якого його видано, одночасно є способом платежу та способом забезпечення виконання зобов'язання.
На відміну від завдатку, аванс - це лише спосіб платежу. Він не виконує забезпечувальної функції, а виконує функцію попередньої оплати, яка підлягає поверненню у випадку не виконання зобов'язання.
Такі ж висновки підтримав Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 01.10.2020 по справі № 361/8331/18.
Виходячи із системного аналізу вимог чинного законодавства аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов'язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося (висновок про застосування норм права, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21 лютого 2018 року у справі № 910/12382/17 та підтриманий у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №918/631/19).
Враховуючи викладене, здійснений позивачем платіж в сумі 54500 грн слід вважати саме авансом, а не завдатком, позаяк такий платіж не є способом виконання зобов'язання, а лише є способом платежу (передоплатою, як і визначено у призначенні платежу відповідно до платіжного доручення №102 від 12.06.2020 та слідує з умов п.п. 3.1., 3.2. Договору).
Отже, в даному випадку відсутні підстави для застосування приписів ч.1 ст. 571 ЦК України.
Окремо суд звертає увагу позивача, що приписи ч.1 ст. 571 ЦК України взагалі не підлягають застосуванню у даних спірних правовідносинах, позаяк Товариством з обмеженою відповідальністю "Укркалі" заявлено про стягнення з відповідача подвійної суми завдатку, а таке стягнення можливе лише в разі, коли порушення зобов'язання сталося з вини кредитора та право на отримання таких коштів належить боржнику. А в даному випадку мова йде про порушення зобов'язання з вини боржника.
Разом з тим суд враховує, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.12.2019 у справі №917/1739/17 наголосила, що саме на суд покладено обов'язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін, виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яку правову норму необхідно застосувати для вирішення спору, що узгоджується з принципом "jura novit curia" або "суд знає закони". Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту.
Аналогічний висновок, що неправильна юридична кваліфікація позивачем чи відповідачем спірних правовідносин не звільняє суд від обов'язку застосувати належні приписи викладено Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 13.02.2020 у справі №904/349/19.
Як підтверджується матеріалами справи відповідачем не виконано зобов'язання в частині виготовлення та поставки обладнання (сушки барабанної СБ-800-7500) в кількості 1 шт. за ціною 70000 грн без ПДВ. При цьому за умовами пунктів 4.1., 4.2. Договору Постачальник взяв на себе зобов'язання розпочати виготовлення Обладнання не пізніше 5 робочих днів (дата початку виготовлення Обладнання) з дати здійснення Покупцем оплати згідно п. 3.1. Договору. Виготовлення та передача (поставка) Обладнання Покупцю здійснюється Постачальником в строк, що не може перевищувати 30 робочих днів з дати початку виготовлення Обладнання.
Оскільки аванс в сумі 54500 грн сплачено 12.06.2020, то встановлений п.п. 4.1., 4.2. Договору граничний 35-денний (визначений в робочих днях) строк на виготовлення та передачу обладнання сплинув.
Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати (ч.2 ст. 693 ЦК України).
Таким чином, у відповідача виникло зобов'язання повернути позивачу (покупцю) суму попередньої оплати (тобто сплатити грошові кошти) відповідно до частини другої статті 693 ЦК України, частини першої статті 530 ЦК України з наступного дня після спливу строку поставки. Таку позицію викладено у п. 85 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №918/631/19.
Отже, суд дійшов висновку про наявність обов'язку відповідача повернути позивачу сплачений аванс в сумі 54500 грн.
Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
На підставі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи вищевикладене, позов підлягає частковому задоволенню в сумі 54500 грн відповідно до визначеної судом правової кваліфікації.
В силу приписів ст. 129 ГПК України витрати на судовий збір підлягають віднесенню на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, на відповідача покладаються витрати по сплаті судового збору в сумі 1051 грн та вказані витрати в сумі 1051 грн залишаються за позивачем.
Керуючись ст.ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 91, 123,129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський козак" (площа Героїв Чорнобиля, буд. 1, кімн. 230, м. Вінниця, 21001; код ЄДРПОУ 40475482) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укркалі" (вул. Навроцького, 1, м. Львів, 79034; код ЄДРПОУ 42881427) 54500 грн - сплаченого авансу та 1051 грн - витрат на сплату судового збору.
3. У задоволенні решти позову щодо стягнення з відповідача 54500 грн - відмовити, у зв'язку з чим витрати на сплату судового збору в сумі 1051 грн залишити за позивачем.
4. Згідно з приписами ч.1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
5. Відповідно до положень ч.1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
6. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення та на електронну адресу представника позивача - ІНФОРМАЦІЯ_1
Повне рішення складено 19 квітня 2021 р.
Суддя А.А. Тварковський
віддрук. прим.:
1 - до справи;
2, 3 - позивачу - вул. Навроцького, 1, м. Львів, 79034; ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
4 - відповідачу - площа Героїв Чорнобиля, буд. 1, кімн. 230, м. Вінниця, 21001.