Україна
Донецький окружний адміністративний суд
14 квітня 2021 р. Справа №200/1370/21-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Голуб В.А,
за участі:
секретаря судового засідання - Гуменної В.П.,
представника позивача - Верещаги Т.В.,
представниці відповідача відокремленого підрозділу Державної податкової служби України - Головного управління ДПС у Донецькій області - Ярової С.Е.,
представника відповідача відокремленого підрозділу Державної податкової служби України - Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків - Захарченка В.Ф.,
розглянувши в підготовчому засіданні в режимі відеоконференції адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Харцизький трубний завод» до відокремленого підрозділу Державної податкової служби України - Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві, відокремленого підрозділу Державної податкової служби України - Головного управління ДПС у Донецькій області, Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області про стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додатну вартість у розмірі 58 037 285,00 грн та пені у розмірі 118 484 165, 04 грн, -
Позивач, Приватне акціонерне товариство «Харцизький трубний завод», звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Офісу великих платників податків ДПС, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві, Головного управління ДПС у Донецькій області, Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області про стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додатну вартість у розмірі 58 037 285,00 грн та пені у розмірі 118 484 165, 04 грн.
Ухвалою від 10 березня 2021 року суд задовольнив клопотання представника Приватного акціонерного товариства «Харцизький трубний завод» про заміну сторін по справі. Замінив відповідача по справі з Офісу великих платників податків ДПС на відокремлений підрозділ Державної податкової служби України - Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків. Замінив відповідача по справі з Головного управління ДПС у Донецькій області на відокремлений підрозділ Державної податкової служби України - Головне управління ДПС у Донецькій області.
Суд зазначає, що представником позивача разом із позовною заявою, а також у підготовчому засіданні заявлені клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду.
Так, вказані клопотання обґрунтовано тим, що контролюючим органом було проведено документальну перевірку Приватного акціонерного товариства «Харцизький трубний завод» щодо достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, за результатами якої складено акт документальної позапланової перевірки від 20.03.2017 № 15/28-10-47-06/00191135. За результатами даної перевірки контролюючим органом було підтверджено право позивача на отримання бюджетного відшкодування у загальному розмірі 58 037 285 грн. Представник позивача наголошує, що після проведення позапланової перевірки та підтвердження суми бюджетного відшкодування в розмірі 58 037 285 грн., ця сума з урахуванням строків п. 200.12. та п. 200.13 ст. 200 Податкового кодексу України, повинна була бути відшкодована 03.04.2017.
Представник позивача зазначає, що строк звернення до суду з вимогами про стягнення бюджетного відшкодування та пені (1 095 днів), що встановлений в ст. 102 Податкового кодексу України, мав бути закінчений 04.04.2020. Однак, згідно з пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України на період з 18 березня 2020 року по сьогоднішній день зупинено перебіг строків давності через впровадження на території України карантину. Відповідно строки позовної давності були зупинені вказаною нормою з 18 березня 2020 року.
Крім того, на переконання представника позивача, залишення позову Приватного акціонерного товариства «Харцизький трубний завод» без розгляду фактично призведе до легалізації триваючої, донині не припиненої, протиправної бездіяльності держави в особі відповідних органів щодо нездійснення бюджетного відшкодування та невиплати пені.
Представник позивача вважає, що вказані норми Податкового кодексу України свідчать про обставини, які є підставою для поновлення пропущеного строку звернення до суду.
Поряд з цим, представником Головного управління ДПС у Донецькій області надано до суду клопотання про залишення позовної заяви без розгляду через пропущення строків звернення до суду, які встановлені ст. 102 Податкового кодексу України.
У підготовчому засіданні представник позивача підтримав клопотання про поновлення строків звернення до суду, а представники відповідачів підтримали клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, суд дійшов наступних висновків.
Частиною 1 ст. 121 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
При вирішенні питання щодо поважності причин пропуску позивачем строку звернення до суду суд виходить з того, що встановлення у процесуальному законодавстві певного строку звернення до суду має на меті, перш за все, полегшення надання учасниками адміністративного процесу доказів, підвищення їх достовірності, що тим самим, сприяє встановленню судом істини.
Право особи на судовий захист гарантовано Конституцією України (ст. 55), а тому має більш пріоритетне значення під час здійснення правосуддя, зокрема, вирішення судом питання надання можливості його реалізації особі, якій воно надано.
Суд вважає, що правило встановлення обмежень звернення до суду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму. Занадто суворе тлумачення процесуальної норми щодо строку звернення до суду може за певних умов створити перешкоду у зверненні особи до суду за захистом порушеного права.
Крім того, відповідно до статей 8, 9, 10, 11 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод, можливе втручання в основні права у випадках, якщо це необхідно «для захисту здоров'я». Забезпечення безпеки було та залишається одним із найважливіших завдань, що стоять перед будь-яким суспільством, будь-якою державою, оскільки без неї не може існувати ані держава, ані людина.
Суд зазначає, що статтею 102 Податкового кодексу України передбачено строк давності у 1 095 днів, зокрема на право контролюючого органу щодо проведення перевірки та самостійного визначення суми грошових зобов'язань (пункт 102.1); стягнення податкового боргу (пункт 102.4); право платника податків на подання заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування (пункт 102.5).
Крім того, положеннями пункту 43.3 статті 43 Податкового кодексу України встановлено, що обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви протягом 1 095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.
Пунктом 200.23. статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.
Системний аналіз положень статті 43 та пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України дає підстави для висновку про те, що пеня нараховується на суму бюджетної заборгованості в силу Закону та не залежить від волевиявлення платника податку на додану вартість.
Визначений законодавцем строк в 1 095 днів також свідчить на користь того, що Податковим кодексом України надано можливість захистити своє право на стягнення пені у зв'язку з несвоєчасним відшкодування державою ПДВ протягом цього строку.
Таким чином, після закінчення установлених чинним законодавством строків для адміністративної процедури перевірки наявності у платника права на бюджетне відшкодування у результаті невчинення компетентними органами належних дій невідшкодовані суми перетворюються на бюджетну заборгованість.
При цьому, право платника податків на стягнення заборгованості з бюджетного відшкодування ПДВ та нарахованої пені повинно бути реальним і забезпечуватись практичною можливістю, в тому числі, шляхом звернення до суду.
Відповідно до пункту 5.2 статті 5 Податкового кодексу України у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу.
Отже, Податковий кодекс України є спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників спірних відносин, в тому числі захисту порушеного права у судовому порядку. Вказане повною мірою кореспондується із статтею 122 КАС України.
Вирішуючи питання щодо обчислення строку звернення до адміністративного суду слід врахувати й те, що в силу положень пункту 102.4 статті 102 Податкового кодексу України контролюючим органам надано право стягнення податкового боргу протягом наступних 1 095 календарних днів з дня виникнення такого податкового боргу.
Оскільки контролюючі органи наділені правом стягнення з платників податків податковий борг та пеню на нього протягом 1 095 днів, то для цілей забезпечення принципів справедливості, рівності і балансу у відносинах між платниками і державою, аналогічне право на стягнення пені протягом 1 095 днів повинно бути забезпечено і для платників податків.
Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення бюджетного відшкодування та пені на суму несвоєчасно відшкодованого податку на додану вартість з Державного бюджету України можуть бути заявлені в межах строку, встановленого пунктом 102.5 статті 102 Податкового кодексу України для подання заяви про відшкодування надміру сплачених грошових зобов'язань, тобто протягом 1 095 днів.
Однак, згідно з пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.
Тобто строки, встановлені статтею 102 Податкового кодексу України, зупинені з 18 березня 2020 року по сьогоднішній день. Отже право стягнення з платників податків податкового боргу та пені, а також строки позовної давності відповідно зупинені з 18 березня 2020 року.
Враховуючи той факт, що позивач мав право звернутися до суду з даним позовом до 04.04.2020, а з 18.03.2020 строки, що встановлені Податковим кодексом України зупиненні, суд вважає за можливе поновити пропущений позивачем строк звернення до суду, а тому клопотання представника Приватного акціонерного товариства «Харцизький трубний завод» підлягає задоволенню.
З огляду на наведене, та беручи до уваги те, що клопотання позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду задоволено, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні заяви представника відповідача Головного управління ДПС у Донецькій області про залишення позовної заяви Приватного акціонерного товариства «Харцизький трубний завод» без розгляду через пропущення строків звернення до суду.
Крім того, суд вважає за необхідне розглянути клопотання Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про залучення Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору.
Так, відповідно до ст. 49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання.
Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.
Проте, Головне управління Державної казначейської служби України у Донецькій області наразі виступає відповідачем у справі.
З клопотання Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві суд не вбачає жодної підстави для залучення останнього в якості третьої особи, у випадку коли вказана особа виступає відповідачем у справі.
Отже, клопотання Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про залучення Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 44, 49-51, 121-122, 240, 248, 256, 294, 295 КАС України, суд,
Клопотання позивача про поновлення пропущених строків звернення до суду, - задовольнити.
Визнати поважними причини пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду із даним адміністративним позовом та поновити пропущений строк звернення до суду.
Клопотання представника Головного управління ДПС у Донецькій області про залишення позовної заяви без розгляду через пропущення строків звернення до суду, - залишити без задоволення.
У задоволенні клопотання Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про залучення Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - відмовити.
Повний текст ухвали складено 15.04.2021.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили негайно після її проголошення.
Суддя В.А. Голуб