Україна
Донецький окружний адміністративний суд
08 квітня 2021 р. Справа №200/3894/21
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лазарєва В.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Кальміуського відділу державної виконавчої служби м. Маріуполя Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), державного підприємства «СЕТАМ», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 про визнання недійсними та скасування електронних торгів, -
07 квітня 2021 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Кальміуського відділу державної виконавчої служби м. Маріуполя Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), державного підприємства «СЕТАМ», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Одночасно позивачем подано заяву про забезпечення позову.
Відповідно до частини 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
З аналізу вказаних норм вбачається, що заяву про забезпечення позову має бути подано до суду із додержанням правил підсудності.
Пунктом 1 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності.
Таким чином, критеріями розмежування судової юрисдикції є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Частинами першою та другою статті 61 Закону № 1404-VIII встановлено, що реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною.
Реалізація за фіксованою ціною застосовується щодо майна, оціночна вартість якого не перевищує 50 мінімальних розмірів заробітної плати. Реалізація за фіксованою ціною не застосовується до нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден незалежно від вартості такого майна.
Порядок проведення електронних торгів визначається Міністерством юстиції України.
Порядком реалізації арештованого майна, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5 (далі - Порядок № 2831/5) визначено, що електронні торги - продаж майна за допомогою функціоналу центральної бази даних системи електронних торгів, за яким його власником стає учасник, який під час торгів запропонував за нього найвищу ціну (пункт 1 розділу 1 Порядку №2831/5). Цим же порядком передбачено правила, що визначають процедуру підготовки, проведення торгів, правила, які регулюють сам порядок проведення торгів та правила щодо оформлення результатів торгів.
Правова природа процедури реалізації майна на торгах полягає в продажі майна, тобто у забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника торгів, та складанні за результатами їх проведення акта про проведення електронних торгів.
Згідно пунктів 8-9 розділу Х Порядку №2831/5, акт про проведені електронні торги є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, у випадках, передбачених законодавством.
У випадку придбання нерухомого майна документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, є свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, яке видається нотаріусом на підставі акта про проведені електронні торги.
У разі придбання рухомого майна акт про проведені електронні торги є підставою для отримання майна у зберігача. Зазначений акт підтверджує виникнення права власності у особи, що придбала рухоме майно.
Отже, вказаний акт є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на електронних торгах, а тому, є договором.
Згідно з частиною першою статті 215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами першою - третьою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Враховуючи, що відчуження майна з прилюдних торгів належить до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватися недійсною у судовому порядку з підстав, встановлених частиною першою статті 215 ЦК України.
Крім визнання правочину недійсним, способами захисту цивільних прав та інтересів також можуть бути відновлення становища, яке існувало до порушення, та визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, його посадових і службових осіб (стаття 16 ЦК України).
Системний аналіз частини першої статті 650, частини першої статті 655 та частини четвертої статті 656 ЦК України дає підстави для висновку, що процедура набуття майна на електронних торгах є різновидом договору купівлі-продажу. Сторонами у договорі купівлі-продажу є продавець і покупець.
Відчуження майна з електронних торгів відноситься до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватись недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, які встановлені частинами першою - третьою та шостою статті 203 ЦК України (частина перша статті 215 цього Кодексу).
Як вбачається з протоколів проведення електронних торгів, спірне майно реалізоване у межах виконавчих проваджень №6256451, №58447316.
Позивач звернувся за захистом свого майнового права, оскільки спірне майно боржника - ОСОБА_2 , яке попередньо визначив як таке, що перебуває у спільній сумісній власності подружжя та претендує на це майно як співвласник.
Таким чином, позовні вимоги про визнання електронних торгів з продажу майна недійсними не підлягають розгляду у порядку адміністративного судочинства, оскільки не є публічно-правовими і стосуються захисту прав осіб у приватноправових відносинах.
08 квітня 2021 року Донецьким окружним адміністративним судом постановлена ухвала про відмову у відкритті провадження за позовом ОСОБА_1 до Кальміуського відділу державної виконавчої служби м. Маріуполя Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), державного підприємства «СЕТАМ», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 про визнання недійсними та скасування електронних торгів.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі № 200/3894/21 не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, оскільки даний спір непідсудний адміністративному суду.
Таким чином, заява про забезпечення позову не відповідає вимогам статті 152 Кодексу адміністративного судочинства України.
У відповідності до частини 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 152 цього Кодексу, повертає її заявнику без розгляду, про що постановляє ухвалу.
Враховуючи викладені положення КАС України, суд дійшов висновку, що дану заяву про забезпечення позову не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, відтак остання підлягає поверненню заявнику без розгляду.
Разом з тим, суд вважає необхідним зазначити наступне.
Частиною 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно квитанції від 02.04.2021, заявником сплачено судовий збір за подання заяви про забезпечення позову у розмірі 681,00 грн.
У відповідності до пункту 2 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» в разі повернення заяви, сплачена сума судового збору повертається ухвалою суду за клопотанням особи, яка його сплатила.
Таким чином, для повернення сплаченої суми судового збору, заявнику необхідно звернутися до суду із відповідним клопотанням.
Керуючись ст.ст. 152,154 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - повернути без розгляду.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя В.В. Лазарєв