16 квітня 2021 року Справа № 160/4780/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Мойсеєнко Діни Петрівни, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Ісіда Солюшн" про визнання дій протиправними та скасування постанови, -
30.03.2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в якій позивач просить визнати неправомірними дії Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Мойсеєнко Діни Петрівни щодо відкриття виконавчого провадження № 59971090 від 05.09.2019 року на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Юдіної Ірини Георгіївни № 23 від 28.05.2019 року; скасувати постанову ВП № 59971090 від 05.09.2019 року про відкриття виконавчого провадження.
Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що приватний виконавець відкрив виконавче провадження № 59971090 не за місцезнаходженням боржника, що суперечить вимогам частини 2 статті 24 Закону України "Про виконавче провадження". У зв'язку із зазначеним вважає постанову від 05.09.2021 року про відкриття виконавчого провадження № 59971090 протиправною, та такою, що підлягає скасуванню.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.04.2021 року було відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду на 12.04.2021 року, відповідачу встановлено строк на подання відзиву на позовну заяву.
12.04.2021 року відповідач надав відзив на позовну заяву, у якому зазначив наступне. Так, АТ "ПУМБ", повірений від ТОВ "Ісіда Солюшн" відповідно до Договору доручення від 03.12.2018 № 1-Д (2186/44.2) в особі представника за довіреністю Мішури М.В., звернувся до приватного виконавця з письмовою заявою від 11.06.2019 № КНО-44.2.4/631 про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого напису № 23 вчиненого 22.03.2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Юдіною І.Г. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Ісіда Солюшн" заборгованості за кредитним договором на суму стягнення 100 000, 00 грн. Виконавчий документ подано стягувачем на виконання до приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва Мойсеєнко Д.П. за адресою місцезнаходження майна боржника, а саме: м. Київ, вул. Андріївська, 4 (АТ "ПУМБ"), де у боржника наявні відкритті банківські рахунки.Враховуючи викладене, керуючись нормами чинного законодавства України відповідачем зазначено, що виконавчі дії по примусовому виконанню виконавчого напису № 23 вчиненого 22.03.2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Юдіною І.Г. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Ісіда Солюшн" заборгованості, вчинені відповідно до Закону, привитим виконавцем проведені виконавчі дії у відповідності та з дотриманням вимог чинного законодавства України.
Позивач в судове засідання 16.04.2021 року не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Подав заяву від 12.04.2021 року про розгляд справи за відсутністю позивача.
Відповідач в судове засідання 16.04.2021 року не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Третя особа в судове засідання 16.04.2021 року не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.
Відповідно до частини 1 та 3 статті 268 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, визначених статтями 273-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур'єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв'язку. Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
За таких обставин, враховуючи скорочені строки розгляду справ про оскарження рішень органів державної виконавчої служби та приватних виконавців, та керуючись частиною 3 статті 268 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників сторін повідомлених належним чином в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Так, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 11.06.2019 року до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Мойсеєнко Діна Петрівна надійшла заява Акціонерного товариства "ПУМБ" про початок примусового виконання рішення, в якій просило прийняти на примусове виконання виконавчий напис № 23, вчинений 28.05.2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Юдіною І.Г., та винести постанову про відкриття виконавчого провадження, яку направити стягувачу за адресою для листування; стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ "ПУМБ" заборгованість за кредитом - у сумі 2 046 252, 48 грн. та фактично стягнути 100 000, 00 грн.
05.09.2019 року на підставі зазначеного виконавчого напису нотаріуса приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Мойсеєнко Діною Петрівною винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 59971090, а також постанову про стягнення з боржника основної винагороди та постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.
При цьому судом встановлено, що в оскаржуваній постанові відповідача вказано адресу боржника: АДРЕСА_1 .
Зокрема, у виконавчому написі нотаріуса № 23 від 28.05.2019 року вказано місцезнаходження позивача АДРЕСА_1 .
У матеріалах виконавчого провадження міститься лист АТ "ПУМБ, у якому вказано про те, що позивач має рахунок НОМЕР_1 , який відкрито в АТ "ПУМБ, юридична адреса: м. Київ, вул. Андріївська, 4.
Не погоджуючись з діями щодо винесення постанови № 59971090 від 05.09.2019 року про відкриття виконавчого провадження позивач звернулася із даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з частиною 1 статті 74 Закону України №1404-VIII рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
У відповідності до пункту 1 частини 1 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: виконавчих написів нотаріусів.
Відповідно до вимог частини 3 статті 26 Закону №1404-VIII у заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати.
У частині першій статті 5 Закону України "Про виконавче провадження", зазначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Відповідно до частини 2 статті 24 Закону України "Про виконавче провадження" приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.
У частині 4 статті 24 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавець має право вчиняти виконавчі дії щодо звернення стягнення на доходи боржника, виявлення та звернення стягнення на кошти, що перебувають на рахунках боржника у банках чи інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах на території, на яку поширюється юрисдикція України.
Відповідно до приписів частини 1 та 2 статті 25 Закону №1404-VIII приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ.
Аналіз вищенаведених норм законодавства дає підстави для висновку, що Закон № 1404 визначає вимоги (критерії) до місця відкриття приватним виконавцем виконавчого провадження. При цьому право приватного виконавця відкривати виконавче провадження обмежується виконавчим округом, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність та відомості щодо якого внесені та містяться у Єдиному реєстрі приватних виконавців України. Якщо місце проживання, перебування боржника - фізичної особи та місцезнаходження боржника - юридичної особи або місцезнаходження майна боржника розташовано в окрузі, в якому приватний виконавець здійснює діяльність та відповідно на яку розповсюджуються компетенція цього приватного виконавця, він має право прийняти до виконання виконавчі документи та відкрити виконавче провадження з їх примусового виконання.
Отже, з положень Закону №1404-VIII вбачається, що приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи, місце виконання яких знаходиться у межах його виконавчого округу, в іншому випадку - виконавець зобов'язаний повернути виконавчий документ стягувачу. У свою чергу, місце виконання визначається, виходячи із місця проживання/перебування боржника або з місцезнаходження майна боржника.
Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду у справі № 804/6996/17 від 08 квітня 2020 року.
Наявні в матеріалах справи відомості свідчать про те, що виконавчим округом приватного виконавця Мойсеєнко Діни Петрівни визначено місто Київ.
Відповідно до абзацу 9 статті 3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" документами, до яких вносяться відомості про місце проживання є - паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист.
В даному випадку, як було встановлено судом з паспорта позивача, наявного в матеріалах справи місцем реєстрації боржника ОСОБА_1 з 28.08.2008 року є: АДРЕСА_2 .
Отже, з наведеного слідує, що місце проживання (реєстрації) боржника не відноситься до виконавчого округу, на території якого приватний виконавець Мойсеєнко Діна Петрівна здійснює діяльність, а виконавчий документ прийнято до виконання відповідачем не за місцем проживання перебування боржника - фізичної особи.
Таким чином, виконавче провадження № 59971090 було відкрите відповідачем не за місцем проживання боржника. Доказів наявності у боржника майна чи роботи у м. Києві відповідачем не надано.
Водночас, відповідач не надав суду доказів місця проживання та/або місце знаходження позивача у Києві, а також доказів знаходження у місті Києві майна позивача в т.ч. грошових коштів на рахунках у банківських та/або фінансових установах.
Факт наявності у місті Києві лише рахунку позивача у банківський установі не свідчить про існування на вказаному рахунку грошових коштів, які належать на праві власності позивачу.
Так, відповідно до ст. 190 ЦК України майном, як особливим об'єктом, вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.
Згідно ст. 177 ЦК України об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.
Відповідно до ст. 3 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" кошти існують у готівковій формі (формі грошових знаків) та безготівковій формі (формі записів на рахунках у банках).
Таким чином, у розумінні чинного законодавства майном є не рахунки, а грошові кошти, які можуть розміщатися на рахунку особи.
У листі АТ "ПУМБ", який міститься у матеріалах виконавчого провадження, не вказано про наявність грошових коштів на рахунку позивача на момент звернення до приватного виконавця із заявою про примусове виконання рішення.
Таким чином, відповідач станом на момент винесення постанови про відкриття виконавчого провадження не був достеменно обізнаний про наявність саме грошових коштів на рахунку позивача у банківський установі, яка знаходиться у місті Києві.
За вказаних обставин відповідачем порушено під час винесення постанови про відкриття виконавчого провадження вимоги ч.2 ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження" та вимоги частин 1 та 2 статті 25 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Відповідно до частини 1 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Згідно частини 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Таким чином, суд приходить до висновку про задоволення позову ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Мойсеєнко Діни Петрівни, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Ісіда Солюшн" про визнання дій протиправними та скасування постанови.
Щодо строку звернення до суду з даним адміністративним позовом, суд зазначає наступне.
Відповідно до вимог частини 1-3 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно частин 1-2 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. Позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Отже, позивач має право на звернення до адміністративного суду з позовними вимогами про визнання протиправними дій та скасування постанови у десятиденний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення його прав, свобод чи інтересів.
В даному випадку, позивач зазначає, що копію оскаржуваної постанови було отримано лише при ознайомленні її адвоката 16.03.2021 року з матеріалами виконавчого провадження особисто в офісі приватного виконавця Мойсеєнко Діни Петрівни.
Щодо листа приватного виконавця від 07.10.2020 року за №1576, позивач заперечує отримання копії оскаржуваної постанови разом з даним листом та стверджує, що дійсно лист було отримано, але в його вкладенні була відсутня оскаржувана постанова.
В судовому засіданні було досліджено докази, які були надані приватним виконавцем Мойсеєнко Діною Петрівною, а саме копію листа від 07.10.2020 року, копію фіскального чеку щодо направлення та трекінг з інформацією щодо отримання 13.10.2020 року поштового відправлення особисто.
При цьому, відповідачем не було надано опису поштового відправлення з якого б вбачалось, які саме документи було направлено, що позбавляє суд можливості впевнитись в тому, що оскаржувану постанову було направлено позивачеві разом з листом від 07.10.2020 року.
Враховуючи зазначене, суд вважає, що позивачем, який 16.03.2020 року отримав копію оскаржуваної постанови при ознайомленні його адвоката з матеріалами справи, про порушення його прав дізнався 16.03.2021 року, позовну заяву направив до суду поштовими засобами зв'язку 26.03.2021 року, дотримався встановленого Кодексом адміністративного судочинства України десятиденного строку звернення до суду з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення його прав, свобод чи інтересів.
Оскільки суд прийшов до висновку, що позивачем було дотримано строку звернення до суду з даною позовною заявою, відсутні підстави для поновлення такого строку судом.
Згідно частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, усі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При поданні адміністративного позову немайнового характеру, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 908, 00 грн.
Враховуючи повне задоволення позовних вимог, витрати на сплату судового збору підлягають відшкодуванню повністю на користь позивача з відповідача.
Керуючись ст. ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Мойсеєнко Діни Петрівни, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Ісіда Солюшн" про визнання дій протиправними та скасування постанови - задовольнити повністю.
Визнати неправомірними дії Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Мойсеєнко Діни Петрівни щодо відкриття виконавчого провадження № 59971090 від 05.09.2019 року на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Юдіної Ірини Георгіївни № 23 від 28.05.2019 року.
Скасувати постанову Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Мойсеєнко Діни Петрівни від 05.09.2019 року про відкриття виконавчого провадження ВП № 59971090.
Стягнути з Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Мойсеєнко Діни Петрівни на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 908, 00 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 272 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строк, передбачений частиною 6 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.І. Озерянська