06 квітня 2021 року Справа № 160/2228/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Врона О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Кам'янське Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) про визнання протиправною та скасування постанови, -
ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Кам'янське Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), в якому просить:
- визнати протиправною та скасувати постанову про стягнення виконавчого збору від 12.08.2020 року за виконавчим провадженням з виконання виконавчого листа №209/2883/18, виданого 03.08.2020 року Дніпровським районним судом м.Дніпродзержинська про зобов'язання ОСОБА_1 не чинити перешкоди ОСОБА_3 у спілкуванні з дітьми - сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та донькою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , якою постановлено стягнути з боржника ОСОБА_1 виконавчий збір у розмірі 9446,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач не погоджується з оскаржуваною постановою про стягнення виконавчого збору, у зв'язку з тим, що жодних фактичних даних, які б вказували на невиконання або на неналежне виконання рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська, яким зобов'язано ОСОБА_1 не чинити перешкоди ОСОБА_3 у спілкуванні з дітьми - сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та донькою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не існує і існувати не може, з огляду на те, що рішення суду позивачкою завжди виконувалося належним чином. З цього приводу позивач звертає увагу на зміст заяви стягувача за виконавчим провадженням - ОСОБА_3 від 12.08.2020 р., яка була підставою для відкриття виконавчого провадження, в якій не міститься жодних відомостей про те, що виконавче провадження необхідно відкрити саме у зв'язку з тим, шо рішення не виконується або виконується неналежним чином. В матеріалах також містяться акти державного виконавця Тихонової І.М. від 05.09.2020 року та 19.09.2020 року, якими встановлено, що в зазначені у виконавчому документі строки (часи зустрічей з дітьми) ОСОБА_1 не перешкоджає ОСОБА_3 у спілкуванні з дітьми. Отже, позивач вважає, що оскільки відсутні підстави для застосування заходів примусу, то відсутні підстави для стягнення виконавчого збору.
На думку позивача, оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню судом, у зв'язку з чим він звернувся до суду з цим позовом.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.02.2021 року позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк, протягом п'яти днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.03.2021 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи на 06.04.2021 року.
На виконання вимог ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.04.2021 року на адресу суду від відповідача 30.03.2021 року надійшов відзив на позовну заяву.
В наданому до суду відзиві зазначено, що позивач стверджує про добровільне виконання вимог виконавчого документа, оскільки позивачка не чинила перешкод у спілкуванні гр-на ОСОБА_3 з дітьми. Проте таке твердження є помилковим, оскільки відкриття провадження з примусового виконання рішення (будь-яка дія або сукупність дій) уже свідчить про те, що таке рішення не виконувалося добровільно, а при виконанні рішень про встановлення побачення з дитиною строку для добровільного виконання рішення Законом не передбачено. У цьому випадку те, що позивачка не чинила перешкод у спілкуванні батька з дітьми, свідчить про фактичне виконання рішення, а не про добровільне його виконання. При цьому державним виконавцем вживались заходи з примусового виконання рішення, зокрема, у матеріалах виконавчого провадження наявний акт державного виконавця та заява позивача про не перешкоджання гр. ОСОБА_3 спілкуватися з дітьми, тобто сторони домовлялись про порядок виконання рішення суду. Враховуючи, що добровільного виконання рішення не відбулося, державним виконавцем правомірно розпочато примусове виконання виконавчого документа та одночасно стягнуто виконавчий збір. Таким чином, державний виконавець Дніпровського ВДВС у місті Кам'ямське Тихонова І.М. діяла на підставі та в межах своїх повноважень, тому вимога позивача про скасування постанови про стягнення виконавчого збору ВП 62803326 є безпідставною, отже відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.
03.08.2020 року Дніпровським районним судом м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області видано виконавчий лист у справі №209/2883/18, яким:
- зобов'язано ОСОБА_1 не чинити перешкоди ОСОБА_3 у спілкуванні з дітьми - сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та донькою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
- усунути ОСОБА_3 перешкоди в спілкуванні з дітьми та їх вихованні шляхом визначення днів побачень ОСОБА_3 з сином, малолітнім ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кожну першу та третю суботу місяця з 10.00 години по 19.00 годину перші три місяці адаптаційного періоду в присутності матері ОСОБА_1 , надалі кожну першу та третю суботу місяця з 10.00 години по 19.00 годину без присутності матері, з обов'язковим дотриманням розкладу занять дошкільному навчальному закладі, відвідування позашкільних закладів та розкладу дня дитини, та з обов'язковим повідомленням матері ОСОБА_1 місце зустрічі батька, із дитиною;
- усунути ОСОБА_3 перешкоди в спілкуванні з дітьми та їх вихованні шляхом визначення днів побачень ОСОБА_3 із донькою, малолітньою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , кожну першу та третю суботу місяця з 10.00 години по 13.00 годину перші три місяці адаптаційного періоду в присутності матері ОСОБА_1 , надалі кожну першу та третю суботу місяця з 10.00 години по 13.00 годину без присутності матері, з обов'язковим дотриманням розкладу занять у дошкільному навчальному закладі, відвідування позашкільних закладів та розкладу дня дитини, та з обов'язковим повідомленням матері ОСОБА_1 про місце зустрічі з дітьми;
- надати ОСОБА_3 можливість спільного перебування на період відпустки батька із дітьми: сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та донькою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , один тиждень, в присутності матері, ОСОБА_1 до досягнення дітьми 6-річного віку. Після досягнення 6-річного віку - без присутності матері;
- про спільний відпочинок на період відпустки батька ОСОБА_3 без присутності матері тривалістю один тиждень, повідомляти матері дітей ОСОБА_1 не пізніше ніж за місяць до початку такого відпочинку.
12.08.2020 року державним виконавцем Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Кам'янське Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Тихоновою І.М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №62803326 з виконання виконавчого листа №209/2883/18 від 03.08.2020 року.
В той же день, 12.08.2020 року державним виконавцем Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Кам'янське Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Тихоновою І.М. винесено постанову про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні №62803326, якою стягнуто з боржника ОСОБА_1 виконавчий збір у розмірі 9446,00 грн.
24.09.2020 року державним виконавцем Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Кам'янське Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Тихоновою І.М. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №62803326. Підставою для закінчення виконавчого провадження стало виконання в повному обсязі боржником вимог виконавчого документа.
Не погоджуючись з постановою про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні №62803326 від 12.08.2020 року, позивач звернулась до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законом України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 року № 1404-VIII (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 1404-VIII).
Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У частині першій статті 1 Закону № 1404-VIII від 02.06.2016 року визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Пунктом 5 частини першої статті 3 Закону № 1404-VIII визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих документів, зокрема, постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди.
Відповідно до частини першої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно з частиною першою статті 26 Закону № 1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону.
За приписами частини п'ятої статті 26 Закону №1404-VІІІ виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
Відповідно до ч.3 ст.26 Закону №1404-VIII за примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.
Частиною 4 ст. 26 Закону №1404-VIII передбачено, що державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
Статтею 10 Закону № 1404-VIII передбачено, що заходами примусового виконання рішень, зокрема є звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами, інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
З аналізу вказаних норм вбачається, що стягнення виконавчого збору є безумовною дією приватного виконавця у межах виконавчого провадження та ефективним засобом стимулювання боржника до намагання виконати рішення суду самостійно до відкриття виконавчого провадження.
Суд також зазначає про те, що стягнення виконавчого збору є не правом, а обов'язком приватного виконавця при відкритті виконавчого провадження. Крім того, на момент відкриття виконавчого провадження виконавець не володіє будь-якою інформацією від боржника щодо виконання судового рішення, оскільки вчинення будь-яких дій до відкриття виконавчого провадження Законом №1404-VІІІ не передбачено.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 28.04.2020 року у справі №480/3452/19 (провадження №К/9901/32373/19), 07.03.2018 по справі №750/7624/17 (провадження №К/9901/620/17) та від 15.07.2019 по справі №805/1174/17-а (провадження №К/9901/22996/18).
Порядок виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення визначений ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження».
Частинами 1, 4 ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
Виконавець під час виконання рішення про заборону вчиняти певні дії або про утримання від вчинення певних дій доводить до відома боржника резолютивну частину такого рішення, про що складає відповідний акт. Після складення акта виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Під час прийняття рішення по справі, суд враховує, що рішення суду є обов'язковим до виконання, однак виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень - це сукупність дій, спрямовані на примусове виконання рішень у разі його добровільного невиконання.
В свою чергу, Закону України «Про виконавче провадження» встановлений порядок дій держаних виконавців під час примусового виконання рішень, що надає можливість добровільно виконати рішення, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.
Відповідно до ст. 64-1 Закону № 1404-VIII виконання рішення про встановлення побачення з дитиною полягає у забезпеченні боржником побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням. Державний виконавець здійснює перевірку виконання боржником цього рішення у час та місці побачення, визначених рішенням, а у разі якщо вони рішенням не визначені, то перевірка здійснюється у час та місці побачення, визначених державним виконавцем.
Частиною 5 ст. 64-1 Закону № 1404-VIII у разі виконання рішення боржником виконавець складає акт та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Судом встановлено, що під час вчинення виконавчого провадження №62803326 державним виконавцем було:
- відібрано від боржника - ОСОБА_1 заяву від 15.09.2020 року про те, що остання не буде перешкоджати в майбутньому спілкуванню ОСОБА_3 з дітьми;
- складено акт від 05.09.2020 року, яким встановлено, що державним виконавцем в зазначені у виконавчому документі строки (часи зустрічей з дітьми), здійснено перевірку виконання ОСОБА_1 вимог виконавчого документа, встановлено, що ОСОБА_1 не перешкоджає ОСОБА_3 у спілкуванні з дітьми. Також, зі змісту акту встановлено, що ОСОБА_1 роз'яснено наслідки невиконання виконавчого документа: накладення штрафу, притягнення до кримінальної відповідальності;
- складено акт від 05.09.2020 року, яким встановлено, що з метою перевірки вимог виконавчого документа, державним виконавцем здійснено вихід за адресою мешкання боржника та встановлено, що ОСОБА_1 не перешкоджає ОСОБА_3 у спілкуванні з дітьми.
Таким чином, судом встановлено, що під час дії виконавчого провадження №62803326 державним виконавцем вчинялись дії, спрямовані на належне виконання виконавчого листа на дотримання боржником вимог виконавчого документа від 03.08.2020 року, виданого Дніпровським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у справі №209/2883/18.
Вказані дії вчинені у відповідності до вимог ст. 64-1 Закону № 1404-VIII, якими передбачені дії державного виконання під час примусового виконання рішення про встановлення побачення з дитиною.
За такого правого регулювання та обставин справи суд зазначає, що стягнення виконавчого збору у визначеному Законом розмірі є обов'язком державного виконавця при примусовому виконанні рішення, відтак, враховуючи, що рішення суду виконується на підставі Закону № 1404-VIII, приписами якого прямо передбачене справляння з боржника до бюджету виконавчого збору підстави для скасування постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору відсутні.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 14.05.2020 у справі № 336/4615/17, у справі № 522/19758/18 від 09.12.2020.
Отже, постанова про стягнення виконавчого збору від 12.08.2020 року у виконавчому провадженні №62803326 є правомірною та не підлягає скасуванню.
Частиною першою статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Аналогічна позиція стосовно обов'язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).
Враховуючи вищевикладене, суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позову, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст.ст.139, 241-246, 272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Кам'янське Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) (пр. Перемоги, 64, м.Кам'янське, 51937, код ЄДРПОУ 34974239) про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 272 КАС України та може бути оскаржене в строк, передбачений частиною 6 статті 287 КАС України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України.
Суддя О.В. Врона