25 січня 2021 року Справа № 160/14096/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рищенка А.Ю., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд полімер ЛТД" до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
30.10.2020 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд полімер ЛТД" (далі - позивач) до Одеської митниці Держмитслужби (далі - відповідач), в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Одеської митниці Держмитслужби № UA500020/2020/000056/1 від 16.05.2020.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем надані відповідачу для митного оформлення усі документи оформлені відповідно до вимог МК України, які підтверджують заявлену митну вартість товарів, містять належні та повні відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Незважаючи на надані позивачем відомості, відповідачем було прийняте протиправне рішення про неможливість визначення митної вартості за першим методом (за ціною угоди), та керуючись ч. 6 ст. 54, статтями 57-64 МК України Одеською митницею Держмитслужби було прийняте рішення про коригування митної вартості оцінюваних товарів № UA500020/2020/000056/1 від 16.05.2020.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.11.2020 відкрито провадження у справі № 160/14096/20 та призначено розгляд останньої за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).
Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
25.01.2021 року на адресу суду від відповідача надійшов письмовий відзив на позовну заяву, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що у відповідності до ст. 337 МКУ, при проведенні перевірки документів, які надані у підтвердження заявленої митної вартості товарів, виявлено наступне: згідно п. 1 розд. 2 документами, які підтверджують митну вартість товарів, є декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 53 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; відповідно до вимог розділу III «Правил...», затверджених наказом МФУ від 24.05.2012 № 599 для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; у коносаменті, наданому до митного оформлення, від 19.03.2020 № HLCUDOH200302183 зазначені умови оплати фрахту «FREIGHT PREP A YD» тобто фрахт сплачено в порту відправлення. Проте, до митного оформлення не надано документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; згідно п. 2.2.1 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 18.01.2018 № 18-01/18GP в вартість товару входить вартість упаковки та маркування, проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даних складових митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару; поданий до митного оформлення коносамент від 19.03.2020, а проформа інвойс від 17.04.2020, рахунок-фактура від 23.04.2020. Тобто, на дату відправлення вантажу не існувало ще ні проформи-інвойсу, ні рахунку-фактури, в яких, згідно п. 2 та 3 Контракту, мають бути зазначені і умови розрахунків, і умови поставки; до митного оформлення надано платіжне доручення від 15.05.2020, яке не стосується оцінюваних товарів.
Отже, відповідач вказує, що за результатам розгляду поданих документів, виник сумнів у правильності визначення декларантом митної вартості товару, який став підставою для витребування додаткових документів для підтвердження заявленої позивачем митної вартості.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 18.01.2018 між ТОВ "Гранд Полімер ЛТД" та фірмою ERMANO ENTERPRISE LTD було укладено Контракт купівлі-продажу № 18-01/18GР, (далі - Контракт).
Відповідно до п. 1.1. Контракту Продавець зобов'язався передати у власність Покупця, а Покупець прийняти та оплатити поліетилен та поліпропілен різних марок в кількості та асортименті згідно підписаних сторонами Рахунків-пропозицій, які є невід 'ємною частиною Контракту.
Згідно п. 3.2. Контракту умови поставки зазначаються в відповідному Рахунку-пропозиції для кожної наступної поставки та можуть бути змінені за домовленістю сторін, (згідно правилам ИНКОТЕРМС 2000).
15.05.2020 Товариством з обмеженою відповідальністю "Гранд Полімер ЛТД" за митною декларацією № UA500020/2020/213746 було заявлено до митного оформлення товар:
- поліетилен, в первинних формах, з питомою густиною понад 0,94г/см3, без вмісту домішок, у мішках по 25кг для власних виробничих потреб: LDPE-LOW DENSITY POLYETHYLENE Lotrene FD0274 (51м.т.), густина 0,923г/см3. Країна виробництва QАТоргівельна марка Lotrene.
Разом із ВМД № UA00020/2020/213746 від 15.05.2020 позивачем надані митному органу наступні документи: Контракт № 18-01/18GP; Додаткова угода № 5 від 30.04.2020; Проформа-інвойс № 17/04/2020-QA-LD від 17.04.2020 року; Переклад проформи-інвойсу № 17/04/2020-QA-LD від 17.04.2020 року; Комерційний інвойс № 23/04/2020-QA-LD від 23.04.2020 р.; Переклад комерційного інвойсу № 24/04/2020-QA-LD від 23.04.2020 р.; Пакувальний лист б/н від 23.04.2020 р.; Переклад пакувального листа б/н від 23.04.2020 р.; Коносамент (Bill of lading) HLCUDOH200302183 19.03.2020; Переклад коносаменту (Bill of lading) HLCUDOH200302183 19.03.2020 p.; Прайс-лист виробника товару від 16.04.2020 р.; Переклад прайс-листа виробника товару від 16.04.2020 р.; Біржові котирування 10.04.2020 р.; Договір про надання послуг митного брокера М/727/20 від 19.02.2020; Платіжка№332 від 15.05.2020 р.; Платіжка №333 від 15.05.2020 р.; Сертифікат аналізу 19.03.2020 р.; Переклад сертифікату аналізу 19.03.2020 р.
Втім, відповідачем на адресу ТОВ "Гранд Полімер ЛТД" направило повідомлення, відповідно до якого за результатами опрацювання всіх поданих декларантом документів встановлено, що подані документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме: згідно п. 1 розд. 2 документами, які підтверджують митну вартість товарів, є декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 53 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; відповідно до вимог розділу III «Правил...», затверджених наказом МФУ від 24.05.2012 № 599 для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; у коносаменті, наданому до митного оформлення, від 19.03.2020 №HLCUDOH200302183 зазначені умови оплати фрахту «FREIGHT PREP A YD» тобто фрахт сплачено в порту відправлення. Проте, до митного оформлення не надано документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; згідно п. 2.2.1 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 18.01.2018 № 18-01/18GP в вартість товару входить вартість упаковки та маркування, проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даних складових митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару; поданій до митного оформлення коносамент від 19.03.2020, а проформа інвойс від 17.04.2020, рахунок-фактура від 23.04.2020. Тобто, на дату відправлення вантажу не існувало ще ні проформи-інвойсу, ні рахунку-фактури, в яких, згідно п.2 та 3 Контракту, мають бути зазначені і умови розрахунків, і умови поставки; до митного оформлення надано платіжне доручення від 15.05.2020, яке не стосується оцінюваних товарів.
У зв'язку із виявленими розбіжностями Одеська митниця Держмитслужби зобов'язала позивача у 10-денний термін надати такі додаткові документи: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації фірми; виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; копію митної декларації країни відправлення з перекладом на українську мову згідно до ст. 254 Митного кодексу України.
16.05.2020 позивачем до Одеської митниці Держмитслужби були надані пояснення щодо зауважень, які виникли у відповідача до поданих документів, а також: прайс-лист від 16.04.2020; біржові котирування.
При цьому, позивачем додатково повідомлено про неможливість подання інших документів.
За результатами перевірки наданих відомостей щодо митної вартості товару, відповідачем було прийняте рішення про коригування митної вартості товарів №UA500020/2020/000056/1 від 16.05.2020.
Згідно рішення про коригування, суб'єкт владних повноважень збільшив митну вартість товару, в результаті чого сума переплати митних платежів склала 24 958,24 грн.
Вважаючи рішення Одеської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості протиправним, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частиною 1 статті 51 МК України визначено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
За змістом ч. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Пунктом 1 частини 3 статті 52 МК України передбачено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Згідно ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Відтак, щодо доводів контролюючого органу, суд зазначає про таке.
Як встановлено судом, поставка товару задекларованого у ВМД № UA500020/2020/213746 від 15.05.2020, здійснювалась на підставі контракту, укладеного між ТОВ "Гранд Полімер ЛТД" та фірмою ERMANO ENTERPRISE LTD за №1 8-01/18GР.
Відповідно до п.1.1. Контракту Продавець зобов'язався передати у власність Покупця, а Покупець прийняти та оплатити поліетилен та поліпропілен різних марок в кількості та асортименті згідно підписаних сторонами Рахунків-пропозицій, які є невід'ємною частиною Контракту.
Згідно п. 3.2. Контракту умови поставки зазначаються в відповідному Рахунку-пропозиції для кожної наступної поставки та можуть бути змінені за домовленістю сторін, (згідно правилам ИНКОТЕРМС 2000).
Відповідно до проформи-інвойсу № 17/04/2020-QA-LD від 17.04.2020 року та комерційного інвойсу від 23.04.2020 № 23/04/2020- QA-LD було погоджено умови поставки CFR, Одесса та ціну товару на цих умовах поставки 39780 євро.
Відповідно до проформи-інвойсу № 17/04/2020-QA-LD від 17.04.2020 року та комерційного інвойсу № 23/04/2020- QA-LD від 23.04.2020 року умови оплати товару - 180 днів від дати рахунку-пропозиції.
Отже, суд зазначає, що на момент митного оформлення товару строк платежу ще не настав, у зв'язку з чим, декларант не мав змоги надати відповідні документи, що підтверджують оплату товару.
Відповідно до пп. в) п.2 ч.10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних з пакуванням.
Пунктом 2.2.1 Контракту сторони погодили, що в ціну товару входить вартість упаковки та маркування. Упаковка товару є безповоротною.
Отже, судом встановлено, що вартість упаковки та маркування входить до митної вартості товару.
Умови поставки CFR в редакції Інкотермс 2000 - розшифровка «Cost and Freight» перекладається з англійської як «Вартість і фрахт».
Ціна CFR означає, що митна ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, а також вартості доставки (фрахту) до порту призначення, без розвантаження в порту.
Отже, відповідно до вищезазначених умов поставки митна вартість включає в себе фрахт. Наданий до митного оформлення коносамент від 19.03.2020 року підтверджує факт доставки товару.
На підставі зазначеного, суд вказує, що вимога митного органу про необхідність підтвердження оплати фрахту є необґрунтованою.
Не заперечуючи повноважень митного органу здійснювати контроль за правильністю визначення митної вартості товарів, суд звертає увагу на те, що згідно частини 6 статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
При розгляді справи митницею не обґрунтовано свій сумнів у правильності визначення митної вартості декларантом у декларації № UA500020/2020/213746 від 15.05.2020.
Наявні матеріали справи свідчать, що у відповідача були в наявності всі документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Згідно ч. 2 ст. 55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів № UA500020/2020/000056/1 від 16.05.2020 відповідач посилається на декларацію № UA 500020/2020/210983 від 20.04.2020, разом з цим у рішенні відсутні порівняння якісних та кількісних характеристик задекларованих позивачем товарів та характеристик товарів, ціна на які взята за основу при коригуванні митної вартості.
Враховуючи все викладене вище, суд дійшов висновку, що позивач надав всі наявні та достатні документи, передбачені Митним кодексом України, необхідні для визначення митної вартості, та які містять повну інформацію про митну вартість та її складові. Натомість, контролюючий орган не навів переконливих аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, тобто не обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав по застосуванню, відмінного від основного методу.
За таких обставин суд дійшов висновку, що рішення про коригування митної вартості товарів № UA500020/2020/000056/1 від 16.05.2020 є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250 КАС України, суд,-
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд полімер ЛТД" до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Одеської митниці Держмитслужби № UA500020/2020/000056/1 від 16.05.2020.
Стягнути з Одеської митниці Держмитслужби (65078, м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, буд. 21-а, код ЄДРПОУ 43333459) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд полімер ЛТД" (49021, м. Дніпро, вул. Тернова, 3-Б, код ЄДРПОУ 31987126) сплачений судовий збір у розмірі 2 102,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складено 25.01.2021 року.
Суддя А. Ю. Рищенко