Справа № 361/3067/21 провадження № 2-з/361/87/21
12.04.2021
«12» квітня 2021 року м.Бровари Київської області
Суддя Броварського міськрайонного суду Київської області Василишин В.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до пред'явлення позову,
09 квітня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову до пред'явлення позову, в якій просить заборонити державним реєстраторам районної у місті державної адміністрації, нотаріусам, іншим державним реєстраторам вчиняти/здійснювати/проводити будь-які реєстраційні дії, передбачені Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» відносно/щодо приватного підприємства «Альфа-Мегатер» у тому числі, але не виключно, перереєстрацію, реорганізацію будь-яким шляхом, реєстрацію припинення діяльності, а також вносити інші зміни до відомостей про юридичну особу, які містяться у Єдиному державному реєстрі, зокрема, але не виключно про зміну складу та часток засновників товариства, розміру частки статутного капіталу, виключення учасників товариства, зміну особи, що уповноважена вчиняти юридичні дії від імені підприємства, зміну органів управління товариства, зміну місцезнаходження товариства, а також шляхом накладення арешту на всі активи (кошти та майно) приватного підприємства «Альфа-Мегатер».
Заява про забезпечення позову мотивованим тим, що Броварським міськрайонним судом Київської області постановлено рішення у справі № 361/8411/18 про стягнення із фізичної
особи-підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 завданих збитків у розмірі - 313 207 грн.
17 коп., а також судових витрат у розмірі - 2 842 грн. 96 коп. 11 листопада 2020 року відкрито виконавче провадження по виконанню виконавчого листа № 361/8411/18 від 01 жовтня 2020 року, виданого на виконання вищевказаного судового рішення. У ході виконавчого провадження встановлено, що у боржника відсутні кошти в обсягах достатніх для погашення завданих збитків, а також майно, на яке може бути звернуто стягнення для належного виконання судового рішення. Боржник ОСОБА_2 перебуває у шлюбі із ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідно до даних, що містяться у відкритому Єдиному державному реєстрі підприємств організацій України, ОСОБА_3 належать 100 % корпоративних прав приватного підприємства «Альфа-Мегатер». Корпоративній права набуті ОСОБА_3 16 квітня 2019 року, тобто під час розгляду по суті справи № 361/8411/18. Даний факт свідчить про вчинення боржником дій спрямованих на ухилення від виконання зобов'язань після подання позову до суду. Заявник вважає, що кошти, які перебувають на рахунках (вкладах) та передані до уставного капіталу приватного підприємства «Альфа-Мегатер» належать ОСОБА_2 . У зв'язку із наміром оскаржити рішення про передачу корпоративних прав та наміром звернути стягнення на ці кошти заявник звернувся до суду із даною заявою.
Відповідно до положень частин першої та другої статті 149 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення про те, що невжиття певних заходів, передбачених частиною першою статті 150 ЦПК України, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів щодо забезпечення позову.
За змістом статті 151 ЦПК України заява про забезпечення позову повинна містить, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову.
Відповідно до пунктів 1 та 2 частини першої статті 150 ЦПК України, позов забезпечується шляхом накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.
Відповідно до частини третьої статті 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. По суті забезпечення позову є встановленням судом обмежень суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених претензій позивача (заявника). Вжиття заходів забезпечення позову є правом суду, а не його обов'язком. Тому при вирішенні питання щодо заяви про забезпечення позову суд враховує не лише доводи, викладені у відповідній заяві, а й інші наявні матеріали цивільної справи.
При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.
Таким чином, підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Співмірність у застосуванні заходів забезпечення позову передбачає дотримання судом такого балансу інтересів сторін, що виключає як надмірні негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову для приватних прав та інтересів відповідача, так і негативні наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів для прав та інтересів позивача, пов'язаних із публічних інтересів правосуддя, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
З матеріалів справи вбачається, що між сторонами виникли спірні правовідносини щодо невиконання судового рішення, прийнятого у справі № 361/8411/19 про стягнення із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 боргу у розмірі - 313 207 грн. 00 коп. При цьому мотивами забезпечення позову до пред'явлення позову в даному випадку є забезпечення виконання судового рішення, що перебуває на виконанні та намір заявника звернутися до суду із позовом про оскарження рішення про передачу корпоративних прав ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 .
Звертаючись із заявою про забезпечення позову позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання можливого рішення суду про задоволення позовних вимог про оскарження рішення про передачу корпоративних прав.
Діючим цивільно-процесуальним законодавством передбачений вичерпний перелік видів забезпечення позову. У даному випадку, враховуючи предмет спору, з яким позивач планує звернутися до суду та підстави його обґрунтування, обраний позивачем вид забезпечення позову не може бути застосований до виниклих правовідносин. Позивачем не надано обґрунтованих підтверджень щодо необхідності забезпечення позову безпосередньо таким видом до пред'явлення позову.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом (частини перша та друга статті 12 ЦПК).
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно зі статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування, що передбачено у статті 78 ЦПК України про допустимість доказів. Належними є доказами які містять інформацію щодо предмета доказування: обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення, статті 77 ЦПК України.
З огляду на викладене суд дійшов висновку про відмову у задоволенні даної заяви.
На підставі викладеного, керуючись статтями 149, 150, 153, 157, 260 ЦПК України,
У задоволенні заяви - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Броварський міськрайонний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя В.О.Василишин