Провадження № 2-з/359/51/2021
Справа № 359/7088/20
Іменем України
15 квітня 2021 року суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Яковлєва Л.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, -
В провадженні Бориспільського міськрайонного суду Київської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «НЕСТЕЛ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКОІНТЕРКОМ», треті особи : Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мироник Оксана Вікторівна, Щасливська сільська рада Бориспільського району Київської області про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, державного акту.
14 квітня 2021 року представник позивача - адвокат Динник О.В. звернулась до Бориспільського міськрайонного суду Київської області із заявою про забезпечення позову, якою просить : заборонити усім суб'єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії, приймати будь-які рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень щодо земельної ділянки з кадастровим номером 322088000:03:006:0044, площею 1,4 га, яка розташована на території Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області, власником якої є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «НЕСТЕЛ».
Заяву обґрунтовано тим, що в провадженні Бориспільського міськрайонного суду Київської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Фірма «НЕСТЕЛ», ТОВ «ЕКОІНТЕРКОМ», треті особи : Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мироник Оксана Вікторівна, Щасливська сільська рада Бориспільського району Київської області про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, державного акту. 31 березня 2021 року позивач дізнався про здійснення реєстрації права власності земельної ділянки з кадастровим номером 322088000:03:006:0044, площею 1,4 га за ТОВ «Фірма «НЕСТЕЛ». На даний час ТОВ «Фірма «НЕСТЕЛ» намагається здійснити продаж цієї земельної ділянки. Тому в разі продажу земельної ділянки відповідачем ТОВ «Фірма «НЕСТЕЛ», виконання рішення суду у разі задоволення позову буде неможливим.
Дана заява про забезпечення позову передана згідно журналу реєстрації вхідної кореспонденції суду на розгляд судді Яковлєвій Л.В. 15 квітня 2021 року.
Згідно положень ч. 13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Зважаючи на вказане, розгляд заяви в порядку ч. 1 ст. 153 ЦПК України проводиться судом без повідомлення учасників справи.
Дослідивши подану заяву про забезпечення позову, мотиви і обґрунтування заяви, суд дійшов наступних висновків.
Частиною 1 ст.149 ЦПК України визначено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених цим Кодексом заходів забезпечення позову.
Відповідно п. 2 ч.1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.
Суд, згідно ч. 2, 3 ст. 150 ЦПК України, може застосувати кілька видів забезпечення позову. При цьому заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.
Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.
Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.
Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.
Цивільний процесуальний закон не зобов'язує при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.
Відповідно роз'яснень Пленум Верховного Суду України п. 4 постанови № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», заходи забезпечення позову застосовуються, якщо існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; вжиття заходів забезпечення повинно бути доцільним. Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову» при розгляді заяви про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконанню чи утрудненню виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Таким чином, заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватись лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб або учасників процесу.
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог. По суті забезпечення позову є встановленням судом обмежень суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених претензій позивача (заявника). Вжиття заходів забезпечення позову є правом суду, а не його обов'язком. Тому при вирішенні питання щодо заяви про забезпечення позову суд враховує не лише доводи, викладені у відповідній заяві, а й інші наявні матеріали цивільної справи.
Судом встановлено, що 11 вересня 2020 року представник позивача - адвокат Динник О.В. звернулась до суду з вищевказаним позовом, згідно якого просить визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 16 квітня 2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мироник О.В. та зареєстрований у реєстрі за № 3419, що укладений між ТОВ «ЕКОІНТЕРКОМ» та ТОВ «Фірма «НЕСТЕЛ» щодо земельної ділянки площею 1,4 га, яка знаходиться на території Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області, кадастровий номер 3220888000:03:006:0044; визнати недійсним Державний акт про право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 200327, виданий Управлінням земельних ресурсів у Бориспільському районі 16.05.2008 року, яким посвідчується право власності ТОВ «Фірма «НЕСТЕЛ» на земельну ділянку площею 1,4 га, яка знаходиться на території Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області, кадастровий номер 3220888000:03:006:0044.
Ухвалою суду від 14 вересня 2020 року провадження у справі відкрито та призначено підготовче судове засідання на 28 жовтня 2020 року.
З Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 31 березня 2021 року № 250593968 вбачається, що приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Куницьким Віталієм Васильовичем здійснено реєстрації права власності земельної ділянки з кадастровим номером 322088000:03:006:0044, площею 1,4 га за ТОВ «Фірма «НЕСТЕЛ».
Частиною 2 ст. 149 ЦПК України встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Крім того, відповідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод як джерело права.
Згідно ч.1 ст.1 Першого протоколу до цієї Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном.
Окрім національного законодавства, також і прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом з тим, Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (Рішення Суду у справі Жоффре де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 року).
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Відповідно ч. 3 ст. 12, ч. 1ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
За змістом правового висновку Верховного суду, викладеного у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі №183/5864/17-ц, заява про забезпечення позову повинна бути обґрунтованою, а доводи, викладені в ній свідчити про те, що невжиття відповідних заходів може утруднити чи унеможливити виконання рішення суду у майбутньому.
Таким чином, заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватись лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб або учасників процесу.
З викладених у заяві про забезпечення позову обставин убачається, що між сторонами існує спір щодо земельної ділянки з кадастровим номером 322088000:03:006:0044, площею 1,4 га.
Як зазначає заявник, ТОВ «Фірма «НЕСТЕЛ» намагається здійснити продаж вказаної земельної ділянки.
Разом з цим, заявником не надано суду жодних доказів, на підтвердження того, що ТОВ «Фірма «НЕСТЕЛ» намагається здійснити продаж вказаної земельної ділянки з кадастровим номером 322088000:03:006:0044, площею 1,4 га.
Доводи заявника про те, що вказане нерухоме майно буде відчужено ТОВ «Фірма «НЕСТЕЛ», наразі є лише припущенням та не доведено належними і допустимими доказами.
За таких обставин, враховуючи, що заявником не доведено факту унеможливлення чи утруднення виконання рішення суду, у разі невжиття заходів забезпечення позову, та з метою не порушення їх прав і законних інтересів, суд приходить до висновку про відмову у забезпеченні позову.
Одночасно суд роз'яснює, що ця відмова не позбавляє заявника на повторне звернення до суду із заявою про забезпечення позову в порядку встановленому ЦПК України, з урахуванням аргументів, вказаних в мотивувальній частині ухвали суду.
За таких умов, суд приходить до обґрунтованого висновку про відсутність підстав та ризиків, визначенихст.149 ЦПК України визначених і доведених для забезпечення позову.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 7, 149-159, 260, 353, 354 ЦПК України, п. 3, 4 постанови Пленуму Верховного Суду України за № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», п.1 ст.6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод, ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду.
Можливість отримати інформацію щодо справи, що розглядається, учасники справи мають на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет. Веб-адреса сторінки: http://bpm.ko.court.gov.ua/sud1005.
Суддя Яковлєва Л.В.