Справа № 161/7069/21
Провадження № 6/161/333/21
16 квітня 2021 року Луцький міськрайонний суд Волинської області
в складі:
головуючого - судді Рудської С.М.
при секретарі - Чигринюк В.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку подання Держаного виконавця Другого відділу Державної виконавчої служби у м. Луцьку Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Львів) Павлович Віолетти Вікторівни про тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документу,
16.04.2021 року держаний виконавець Другого ВДВС у м. Луцьку Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Львів) Павлович В.В. (далі - Державний виконавець) звернулася в суд з вищевказаним поданням на обгрунтування вказавши, що на виконанні у Другому ВДВС у м. Луцьку перебуває виконавче провадження ВП № 59534285, відкрите на підставі виконавчого листа, виданого Луцьким міськрайонним судом Волинської області 28.12.2010 року у справі № 3090/2010 про стягнення з ОСОБА_1 , в користь Луцького міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття коштів в сумі 1419,50 грн. В ході здійснення ВП № 59534285 державним виконавцем було подано запити до державних органів, підприємств та установ, у відповідь на які надійшла інформація про відсутність у власності ОСОБА_1 будь-якого майна, відкритих рахунків та доходів. В свою чергу, боржник за адресою, яка вказана у виконавчому документі, не проживає вже понад 10 років. Поряд з тим, згідно відповіді державної прикордонної служби ОСОБА_1 перетинає кордон на підставі закордонного паспорту серія НОМЕР_1 . Таким чином, наявні достатні підстави вважати, що боржник свідомо ухиляється від виконання рішення суду, маючи змогу його виконати. Враховуючи наведене, просить суд тимчасово обмежити у праві виїзду за кордон громадянку України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до виконання судового рішення у справі № 3090/2010.
Відповідно до ч. 4 ст. 441 ЦПК України суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.
В судове засідання державний виконавець не з'явився, причини його неявки суду не відомі.
Сторони виконавчого провадження, відповідно до приписів ст. 441 ЦПК України, в судове засідання не викликалися.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що в задоволенні подання слід відмовити виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням - до виконання зобов'язань.
Судом встановлено, що на виконанні у Другому ВДВС у м. Луцьку перебуває виконавче провадження ВП № 59534285, відкрите на підставі виконавчого листа, виданого Луцьким міськрайонним судом Волинської області 28.12.2010 року у справі № 3090/2010 про стягнення з ОСОБА_1 , в користь Луцького міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття коштів в сумі 1419,50 грн.
Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Закон України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв'язання спорів у цій сфері.
Згідно з ст. 6 цього Закону як підстава для тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон є ухилення особи від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов'язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.
За змістом ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження», державний виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника-фізичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.
Ухилення від виконання зобов'язань, покладених судовим рішенням, позначає з об'єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов'язків.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України наявність умислу та обставини, які є предметом посилання суб'єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України як на підставу його вимог, підлягають доведенню.
Разом з тим, державним виконавцем не було надано суду жодних доказів, які свідчили про те, що боржник отримала постанову про відкриття виконавчого провадження № 59534285 чи будь-яку іншу із постанов, які виносилися в рамках такого, а також виклики державного виконавця.
При цьому, матеріали подання не містять жодних доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 відомо про наявність ВП № 59534285.
Також, в матеріалах подання відсутні докази, які підтверджують надіслання ОСОБА_1 вимоги про добровільне виконання зобов'язання та докази одержання усіх документів, що виносились у процесі виконання виконавчого провадження, які передбачені вимогами ч. 1 ст. 31 ЗУ «Про виконавче провадження».
Зазначене позбавляє суд можливості стверджувати про ту обставину, що боржнику відомо про відкриття відносно нього виконавчого провадження, а відтак про те, що останній ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судом.
Із змісту вимог ст. 33 Конституції України, ст. 313 ЦК України, п. 18 ч. 3 ст. 12 ЗУ «Про виконавче провадження», ст. 6 ЗУ «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», в їх системному зв'язку, вбачається, що право ОСОБА_1 на свободу пересування може бути обмежено лише у виключних випадках у зв'язку з навмисними діями останнього, що спрямовані на ухилення від виконання обов'язків по виконанню рішення суду.
Державним виконавцем у відповідності до ст. 11 ЗУ «Про виконавче провадження» не використано надані йому права у точній відповідності із Законом, не надано доказів на підтвердження обставин умисного ухилення боржника від виконання рішення суду та його намір вибути за межі України з метою невиконання рішень суду, а тому суд приходить до висновку, що зазначене подання є передчасним і в його задоволенні слід відмовити за безпідставністю.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 77-81, 441 ЦПК України, ЗУ «Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України», ЗУ «Про виконавче провадження», суд, -
В задоволенні подання Держаного виконавця Другого відділу Державної виконавчої служби у м. Луцьку Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Львів) Павлович Віолетти Вікторівни про тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документу - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була врученою у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги на ухвалу суду. У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Ухвала у повному обсязі складена 16 квітня 2021 року.
Суддя Луцького міськрайонного
суду Волинської області С.М. Рудська