Справа № 135/174/21
Провадження № 2/135/141/21
Іменем України
30.03.2021 м. Ладижин Вінницька область
Ладижинський міський суд Вінницької області у складі:
головуючої судді Волошиної Т.В.,
за участі секретаря судових засідань Ступак Ю.О.,
учасники справи - не з'явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Ладижині Вінницької області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні Ініціативи", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Тарас Володимирович, приватний виконавець виконавчого округу Вінницької області Тимощук Володимир Вікторович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,
І. Стислий виклад позиції позивача та відповідача.
19 лютого 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним вище позовом, у якому просить визнати виконавчий напис №124 від 21.01.2021, вчинений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Т.В. про звернення стягнення зі ОСОБА_1 на користь відповідача ТОВ "Кредитні Ініціативи" заборгованості за кредитним договором №04-2.1/145 від 22.02.2008 в загальному розмірі 123 960 грн 07 коп. та плати за вчинення виконавчого напису нотаріусом в розмірі 1 500 грн таким, що не підлягає до виконання.
Позов обґрунтував тим, що у лютому 2021 року ним було отримано постанову про відкриття виконавчого провадження (ВП №64443836) від 09.02.2021, винесену приватним виконавцем виконавчого округу Вінницької області Тимощуком В.В. про стягнення з нього на користь ТОВ «Кредити ініціативи» заборгованість в розмірі 123 960 грн 07 коп.
16.02.2021 позивач отримав копію виконавчого напису №124, виданого 21.01.2021 приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Т.В. та копію виписки з рахунку ОСОБА_1 із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості за Кредитним договором 04-2.1/145.
Вважає, що при вчиненні вказаного вище виконавчого напису приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Т.В. не було дотримано вимог чинного законодавства.
Так, з виконавчого напису №124 від 21.01.2021 не вбачається, які саме документи були надані стягувачем нотаріусу для підтвердження безспірності вимог стягувача. Тому, вважає, що для вчинення виконавчого напису нотаріусу не було надано стягувачем жодних документів, визначених законом та необхідних для вчинення виконавчого напису.
Також, оскільки жодних листів, повідомлень, письмової вимоги про усунення порушень він не отримував від відповідача взагалі, тому вчинення виконавчого напису нотаріусом 21.01.2021, без повідомлення боржника про наявність заборгованості, є очевидним порушенням нотаріусом вимог п.2.3. Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.
Крім того, щодо відсутності безспірності вимог стягувана та щодо недотримання відповідачем строків позовної давності при вчинення виконавчого напису, зазначив, що в липні 2014 року відповідач ТОВ «Кредитні ініціативи» звертався до Ладижинського міського суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №04-2.1/145 від 22.02.2008 в розмірі 91 092 грн 18 коп. (цивільна справа №135/1150/14-ц).
Рішенням Ладижинського міського суду Вінницької області від 01.10.2014 у задоволенні зазначеного позову було відмовлено у зв'язку з недоведеністю позовних вимог.
Однак, рішенням Апеляційного суду Вінницької області від 29.01.2015, ухваленим в зазначеній цивільній справі №135/1150/14-ц, рішення Ладижинського міського суду Вінницької області від 01.10.2014 було скасовано та ухвалено нове судове рішення - про часткове задоволення позовних вимог ТОВ «Кредитні ініціативи» та стягнення на користь Товариства в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 22.02.2008 №04-2.1/145 в загальній сумі 53 833 грн 63 коп. що складається з: 42 747 грн 42 коп. непогашеної суми кредиту, 11 086 грн 21 коп. заборгованості зі сплати процентів за користування кредитними коштами.
Таким чином суд після дослідження всіх доказів у справі та з'ясування всіх обставин справи дійшов висновку про стягнення на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» не всієї суми заборгованості, а лише тієї частини, яка була доведена позивачем та підлягала стягненню станом на 01.07.2014.
Також, після дослідження всіх доказів у справі, та, зокрема, кредитного договору №04-2.1/145 від 22.02.2008 судом було встановлено, що кінцевий термін повернення кредиту не пізніше 20 лютого 2013 року.
На виконання зазначеного судового рішення, яке набуло законної сили, 25.05.2015 Ладижинським міським судом Вінницької області було видано виконавчий лист №135/1150/14-ц.
Згідно з постановою приватного виконавця Турського О.В. від 20.07.2019 про закінчення виконавчого провадження (ВП №59391048), виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №135/1150/14-ц, виданого 25.05.2015 Ладижинським міським судом Вінницької області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 22.02.2008 №04-2.1/145 в загальній сумі 53 833 грн 63 коп., що складається з: 42 747 грн 42 коп. непогашеної суми кредиту, 11 086 грн 21 коп. заборгованості зі сплати процентів за користування кредитними коштами було закінчено, в зв'язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Отже, враховуючи зазначене, звертає увагу суду, що строк дії кредитного договору, за яким з нього стягуються кошти на підставі виконавчого напису нотаріуса №124 від 21.01.2021, закінчився 20 лютого 2013 року. Рішенням Апеляційного суду Вінницької області від 29.01.2015 ухваленим в цивільній справі №135/1150/14-ц, визначено всю суму заборгованості, яка підлягала стягненню на користь відповідача станом на 01.07.2014 (після закінчення строку дії кредитного договору), в загальній сумі 53 833 грн 63 коп. Визначену судом суму заборгованості з нього було стягнуто на користь відповідача в повному обсязі, про що свідчить постанова про закінчення виконавчого провадження (ВП №59391048) від 20.07.2019, винесена приватним виконавцем Турським О.В. Тому вважає, що на даний час він повністю виконав свої зобов'язання на користь відповідача за кредитним договором від 22.02.2008 №04-2.1/145, а стягнення з нього коштів за вказаним виконавчим написом є неправомірний та необґрунтованим.
У зв'язку із зазначеним вважає, що виконавчий напис №124, виданий 21.01.2021 приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Т.В., є таким, що не підлягає виконанню.
Відповідач відзиву на позовну заяву не надав.
ІІ. Заяви ( клопотання) учасників справи.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує, просить позов задовольнити.
Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні Ініціативи" в судове засідання не з'явився, відповідач неодноразово викликався в судове засідання, про що свідчать рекомендовані повідомлення наявні у матеріалах справи. Про причини своєї неявки суд не повідомили.
Треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Тарас Володимирович, приватний виконавець виконавчого округу Вінницької області Тимощук Володимир Вікторович в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, про що свідчать рекомендовані повідомлення наявні в матеріалах справи.
ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.
Оскільки відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання (стаття 128 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК)), в судове засідання не з'явився без поважних причин, а представник позивача не заперечував проти проведення заочного розгляду справи, судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи, що відповідає вимогам статей 280-281 ЦПК.
Судом на підставі частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК), у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Ухвалою суду від 19 лютого 2021 року задоволено заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову. Зупинено стягнення на підставі виконавчого напису №124, виданого 21.01.2021 приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Т.В. про звернення стягнення з ОСОБА_1 на користь відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» заборгованості за кредитним договором №04-2.1/145 від 22.02.2008 в загальному розмірі 123 960 грн 07 коп.
Ухвалою суду від 22 лютого 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.
ІV. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Вінниця Вольф Тимощука В.В. від 09.02.2021 було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (ВП №64443836) про стягнення зі ОСОБА_1 на користь ТОВ «Кредити ініціативи» заборгованість в розмірі 123 960 грн 07 коп.
Зазначена заборгованість підлягає стягненню з позивача на користь відповідача на підставі виконавчого документа - виконавчого напису нотаріуса від 21 січня 2021 року, виданого, приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Т.В.
В липні 2014 року відповідач ТОВ «Кредитні ініціативи» звертався до Ладижинського міського суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №04-2.1/145 від 22.02.2008 в розмірі 91 092 грн 18 коп. (цивільна справа №135/1150/14-ц).
Рішенням Ладижинського міського суду Вінницької області від 01.10.2014 у задоволенні зазначеного позову було відмовлено у зв'язку з недоведеністю позовних вимог.
Рішенням Апеляційного суду Вінницької області від 29.01.2015, ухваленим в зазначеній цивільній справі №135/1150/14-ц, рішення Ладижинського міського суду Вінницької області від 01.10.2014 було скасовано та ухвалено нове судове рішення - про часткове задоволення позовних вимог ТОВ «Кредитні ініціативи» та стягнення на користь Товариства в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 22.02.2008 №04-2.1/145 в загальній сумі 53 833 грн 63 коп. що складається з: 42 747 грн 42 коп. непогашеної суми кредиту, 11 086 грн 21 коп. заборгованості зі сплати процентів за користування кредитними коштами.
V. Оцінка Суду.
За загальним правилом ст. ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один зі способів, визначених ч. 1 ст. 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Статтею 87 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Згідно з ст. 89 Закону України «Про нотаріат» у виконавчому написі повинні зазначатися: дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім'я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис, найменування та адреса стягувача; найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають, витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення, розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, за яким виконавчий напис зареєстровано; дата набрання юридичної сили; строк пред'явлення виконавчого напису до виконання. Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.
При цьому ст. 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акту має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
Відповідно до п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні» при вирішення справ, пов'язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею відповідно до Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується відповідними документами.
Пунктом 8 зазначеної вище постанови передбачено, що суд при вирішенні питання про обґрунтованість повинен виходити з того, що нотаріальні дії повинні вчинятись у суворій відповідності з встановленими для даного органу чи особи компетенцією і порядком їх вчинення.
У п. 10 «Узагальнення судової практики розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні» від 07.02.2014 Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ роз'яснено, що однією з об'єктивних причин оскарження виконавчих написів є поверхневий підхід нотаріуса до вирішення питання про можливість вчинення виконавчого напису у кожному конкретному випадку. Поза увагою нотаріуса часто лишається те, що стягувачі, звертаючись за вчиненням виконавчого напису, необґрунтовано завищують суми своїх вимог, включаючи до їх складу всі санкції, комісії, винагороди, або звертаються про стягнення спірного боргу. Тому судами під час розгляду таких справ має бути враховано пред'явлені банками розрахунки заборгованості за кредитними договорами, суми, які зазначені у письмових вимогах та виконавчих написах нотаріусів, з'ясовано всі обставини у справі, зокрема чи є за боржником сума боргу. При цьому судам слід особливу увагу приділяти спірності сум у частині зазначення різних сум у письмовій вимозі та у виконавчому написі.
Згідно з п. 2 «Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року за № 1172, для одержання виконавчого напису про стягнення кредитної заборгованості кредитором надаються оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Як зазначив Верховний Суд України у своїй постанові від 05 липня 2017 року по справі №754/9711/14-ц безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак, характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак, сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
При цьому законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Слід зазначити, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження того, що позивач отримував від відповідача письмову вимогу про усунення порушення виконання зобов'язання, у зв'язку з чим він був позбавлений можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості або оспорити вимоги ТОВ "Кредитні Ініціативи", або ж виконати їх, що не може свідчити про безспірність суми, пред'явленої до стягнення.
Тобто, всі зазначені вище підстави свідчать про відсутність ознак безспірності заборгованості в розмірі 123 960 грн 07 коп., яка стала підставою для вчинення виконавчого напису.
При цьому, в ході розгляду справи ані відповідачем, ані третіми особами не було подано суду доказів на підтвердження належної перевірки нотаріусом поданих відповідачем документів в частині наявності безспірності заборгованості, а саме: чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису, чи був повідомлений боржник про наявність боргу.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Взявши до уваги те, що підставами оскарження виконавчих написів може бути як порушення нотаріусом процедури вчинення напису (неповідомлення боржника про вимогу кредитора), так і неправильність вимог боржника, суд погоджується із наведеними в позові обґрунтуваннями позивача та вважає їх доведеними в ході розгляду справи, а також звертає увагу на те, що стороною відповідача в ході розгляду справи не спростовані доводи позивача в цій частині та не надано суду беззаперечних доказів, які б свідчили, що на момент вчинення виконавчого напису нотаріусом, існувала заборгованість та нотаріусом виконані всі вимоги закону при його вчиненні.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його неможна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVINANDOTHERSv. UKRAINE, № 4909/04,§ 58,ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Враховуючи викладене, а також взявши до уваги те, що нотаріусом вчинено оскаржуваний виконавчий напис без належного підтвердження безспірності вимоги кредитора, та доказів зворотного матеріали справи не містять, та оспорюваний виконавчий напис нотаріусом вчинено з порушенням наведених вище положень закону, суд дійшов висновку, що позов обґрунтований та такий, що підлягає задоволенню.
VІ. Розподіл судових витрат.
Щодо витрат на професійну правничу допомогу
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з ч. 1 ст. 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Представником у суді може бути адвокат або законний представник (ч. 1 ст. 60 ЦПК України).
Відповідно до положень статті 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, у тому числі належать витрати на професійну правничу допомогу.
Частинами 1-5 ст. 137 ЦПК України встановлено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
За вимогами статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 скористався своїм правом на правничу допомогу адвоката Клименко І.Ф., на підтвердження понесення витрат за надання правничої допомоги позивачем надано акт виконаних робіт від 18 лютого 2021 року та квитанцію про сплату адвокату коштів в розмірі 4 200 грн.
Вказані обставини свідчать, що витрати у вигляді оплати на правничу допомогу в сумі 4 200 грн, пов'язані з розглядом справи, а розмір таких витрат є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, тому підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 908 грн 00 коп. в рахунок повернення витрат по сплаті судового збору.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 5, 10-13, 18, 258-259, 263 265, 280-283 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні Ініціативи", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Тарас Володимирович, приватний виконавець виконавчого округу Вінницької області Тимощук Володимир Вікторович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню задовольнити повністю.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №124 від 21.01.2021, вчинений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Личуком Тарасом Володимировичем про звернення стягнення зі ОСОБА_1 на користь відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні Ініціативи" заборгованості за кредитним договором №04-2.1/145 від 22.02.2008 в загальному розмірі 123 960 грн 07 коп. та плати за вчинення виконавчого напису нотаріусом в розмірі 1 500 грн.
Застосовані ухвалою Ладижинського міського суду Вінницької області від 19.02.2021 заходи забезпечення позову щодо зупинення стягнення у виконавчому провадженні продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні Ініціативи" на користь ОСОБА_1 908 гривень 00 копійок в рахунок повернення витрат по сплаті судового збору, а також оплату на правничу допомогу в сумі 4 200 грн, пов'язану з розглядом справи.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільного процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.
Рішення може бути оскаржено до Вінницького апеляційного суду.
До дня початку функціонування єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Ладижинський міський суд Вінницької області.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Ім'я (найменування) сторін:
Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання АДРЕСА_1 , громадянин України, серія та номер паспорта НОМЕР_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ;
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», місцезнаходження: вул. Вікентія Хвойки, буд. 21, м. Київ, індекс 04655, код ЄДРПОУ 35326253;
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Тарас Володимирович, місцезнаходження вул. Коновальця, буд.121, м. Івано-Франківськ, 76000;
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - приватний виконавець виконавчого округу Вінницької області Тимощук Володимир Вікторович, місцезнаходження АДРЕСА_2 .
Суддя