15.04.2021
Справа № 489/1053/21
Провадження №2-а/489/63/21
іменем України
15 квітня 2021 року м. Миколаїв
Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді Кирильчука О.І., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Миколаївській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення від 16.02.2021 року серії ДП18 №338880,
встановив:
Позивач просить скасувати постанову серії ДП18 №338880 від 16.02.2021 року, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП за порушення ним п.п.15.9 «ґ», 15.9 «д» Правил дорожнього руху (надалі-Правила) та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 255,00 грн. В обгрунтування позовних вимог вказав, що 16.02.2021 року близько 16 год. 26 хв. він керував транспортним засобом марки «MITSUBISHI OUTLANDER XL» державний номерний знак НОМЕР_1 по вул.Адміральській в напрямку вул.Садова в м.Миколаєві. В районі вул.Соборна, де дорога має три колії руху в одному напрямку, в його автомобілі на панелі приборів загорівся покажчик несправності двигуна, тому керуючись п.15.14 Правил (у разі вимушеної зупинки, в місці, де зупинку заборонено, водій повинен вжити всіх заходів, щоб прибрати транспортний засіб, а за неможливості це зробити - діяти згідно з вимогами п.п.9.9-9.11 Правил). Впевнившись, що його дії не заважають іншим транспортним засобам, тобто з дотриманням п.15.9 «ґ», п.9.9 «а» Правил, він зайняв крайню праву смугу дорожнього руху біля вул.Соборна, яка є пішоходною та по якій рух транспорту заборонено відповідними дорожніми знаками та ввімкнув аварійну сигналізацію. Намагався встановити трикутник аварійної зупинки на відстані 20 м., але зважаючи на перелом ноги, не встиг вийти з автомобіля, як до нього підійшли працівники патрульної поліції, які промовили собі щось «під ніс», та він не зрозумів їх званння та повноваження, не пред'явивши службових посвідчень, повідомили ОСОБА_1 про порушення ним Правил дорожнього руху. Стверджує, що йому було відмовлено у висловлюванні своєї позиції щодо ситуації, що склалась та інкримінованого правопорушення він не вчиняв. Постанова не містить відомостей щодо приладу фіксації порушеням ним Правил дорожнього руху. Вважає, спірну постанову незаконною, винесеною з грубим порушенням адміністративно-процесуального законодавства, а тому такою, що підлягає скасуванню.
Представником відповідача надано відзив на позовну заяву в якому він зазначив, що постанова у справі про адміністративне правопорушення серії ДП18 №338880 від 16.02.2021 року є обґрунтованою та законною. В задоволенні позовних вимог просив відмовити з огляду на наступне. 16.02.2021 року здійснюючи патрулювання, інспектором Управління патрульної поліції в Миколаївській області Грушко О.С. з напарником, було виявлено порушення Правил дорожнього руху - водій транспортного засобу марки «MITSUBISHI OUTLANDER XL» державний номерний знак НОМЕР_1 , здійснив зупинку свого автомобіля на перехресті вул.Адміральська з вул.Соборна, де відстань між суцільною лінією розмітки і транспортним засобом меньша 3 м., крім того місце зупинки знаходилось ближче 10 м. від пішоходного переходу, чим порушив вимоги п.15.9 «г», п.15.9 «д» Правил. Підійшовши до водія, ким виявився ОСОБА_1 , працівники поліції представились, пояснили суть вчиненого правопорушення та попросили пред'явити документи, зазначені в п.п.2.1,2.4 «а» Правил, на підставі ст.32 Закону України «Про національну поліцію». Встановивши факт вчинення правопорушення, а саме п.15.9 «г», п.15.9 «д» Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.122 КУпАП, було прийнято рішення про винесення постанови у справі про адмінстративне правопорушенні відносно позивача. ОСОБА_1 було повідомлено про початок розгляду справи, роз'яснено права передбачені ст.268 КУпАП та винесено постанову про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.122 КУпАП, якою накладено на позивача стягнення у виді штрафу в розмірі 255,00 грн. Відповідно до вимог ст.285 КУпАП позивач був ознайомлений зі змістом складеної постанови та отримав її копію. На підтвердження своїх доводів представник відповідача надав суду диск з відеозаписами з нагрудного відеореєстратора поліцейського «20210216191130000360», «20210216191130000361», «20210216191130000362» щодо обставин правопорушення зазначеного в оскаржуваній постанові. Пункт 5 постанови серії ДП18 №338880 від 16.02.2021 року про адміністративне правопорушення містить відомості щодо технічного засобу, яким здійснювалась відеофіксація - ВЕ00246. Вважає, що долучене до позовної заяви фото панелі приладів з зображенням помилки, яка має назву «Check Engine», не є доказом для виправдання вчинення позивачем правопорушення, оскільки лише сповіщає водія про необхідність проходження обслуговування двигуна на спеціалізованих станціях, а не змушує водія здійснити негайну зупинку, тим паче з порушенням Правил дорожнього руху та не встановлює ані дату, час, місце, ані приналежність до транспортного засобу позивача. Наполягає, що обставини на які посилається у своєму позові позивач є надуманими, оскільки на відеозаписі «20210216191130000360» під час початку розгляду адміністративної справи, зафіксовано, що переднє пасажирське сидіння пусте, а на відеозаписі «20210216191130000362», під час ознайомлення водія із спірною постановою, на передньому пасажирському сидінні перебуває невстановлена особа, на яку позивач очікував та з якою, після отримання копії постанови, залишив місце події на «несправному» автомобілі. Медична довідка зареєстрована в амбулаторному журналі Міського травматологічного пункту Міської лікарні швидкої медичної допомоги за №1079 від 30.12.2020 року видана позивачу не є належним та допустимим доказом, оскільки не містить підпису чергового лікаря та печатки медичного закладу.
Ухвалою Ленінського районного суду м.Миколаєва від 25.02.2021 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Від позивача та представника відповідача надійшли заяви про розгляд справи за їх відсутності.
За змістом винесеної поліцейським Управління патрульної поліції в Миколаївській області Грушка О.С. постанови серії ДП18 №338880 від 16.02.2021 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, 16.02.2021 року о 16 год. 18 хв., в м.Миколаїв, Центральний район, вул.Адміральська,29 водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом марки «MITSUBISHI OUTLANDER XL» державний номерний знак НОМЕР_1 , здійснив зупинку на перехресті вул.Соборна та вул.Адміральська, а також у місці, де відстань між суцільною розміткою 1.1 та транспортним засобом, що зупинився, менша 3 метрів, чим порушив вимоги п.15.9 «д», п.15.9 «ґ» Правил дорожнього руху та був притягнутий до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 255,00 гривень.
Позов заявлено до Управління патрульної поліції в Миколаївській області за його місцезнаходженням в Інгульському районі міста Миколаєва.
Згідно з ч.1 ст.25 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Відповідно до ч.2 ст.26 КАС України позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Відповідно до ч.3 ст.48 Кодексу адміністративного судочинства України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи.
Рекомендованим листом Ленінського районного суду м.Миколаєва від 31.03.2021 року №489/1053/21/10107/2021 позивачу роз'яснено вимоги ч.3 ст.48 Кодексу адміністративного судочинства України щодо права на звернення до суду з клопотанням про заміну первісного відповідача належним відповідачем.
Відповідно до ч.2 ст.222 КУпАП від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Відповідно до ч.1 ст.13 Закону України «Про Національну поліцію» систему поліції складають: 1) центральний орган управління поліцією; 2) територіальні органи поліції.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2015 року №730 вирішено утворити як юридичні особи публічного права територіальні органи Національної поліції, зокрема Департамент патрульної поліції як міжрегіональний територіальний орган Національної поліції.
Відповідно до п.3 Положення про Департамент патрульної поліції, затвердженого наказом Національної поліції України від 06 листопада 2015 року №1114, Департамент патрульної поліції складається із структурних підрозділів апарату Департаменту патрульної поліції і територіальних(відокремлених) підрозділів Департаменту патрульної поліції.
За змістом пункту 1 Положення про Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції Управління є територіальним (відокремленим) підрозділом Департаменту патрульної поліції та згідно із законодавством України реалізує свої повноваження на території Миколаївської області.
Виходячи з викладених норм Закону України, постанови Кабінету Міністрів України та наказу Національної поліції України саме Департамент патрульної поліції є органом Національної поліції, а не Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції, яке є підрозділом органу Національної поліції. Довіреність на представництво інтересів відповідача також видана Департаментом патрульної поліції, в тому числі на представництво територіальних(відокремлених) підрозділів.
Положення частини 4 ст.48 КАС України щодо залучення другого відповідача судом також не можуть бути застосовані, оскільки залежать від висловлення позивачем незгоди на заміну відповідача іншою особою, але такої незгоди позивач у даному випадку не висловив.
Відповідно до постанови Верховного Суду від 26 грудня 2019 року по справі 724/716/16-а та від 17 вересня 2020 року по справі №742/2298/17 суд за результатами розгляду справи відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.
Враховуючи, що Управління патрульної поліції в Миколаївській області не є юридичною особою і не є органом Національної поліції України, а є територіальним підрозділом Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, а також враховуючи відсутність клопотання і висловленої згоди позивача про заміну неналежного відповідача Управління на Департамент патрульної поліції, у задоволенні позову слід відмовити, оскільки його заявлено до неналежного відповідача.
Керуючись ч.3 ст.48, п.1 ч.3 ст.286 КАС України, ст.293 КУпАП, суд
ухвалив:
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження. Апеляційна скарга на рішення суду подається до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його постановлення.
Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1
Відповідач - Управління патрульної поліції в Миколаївській області, вул.Новозаводська, 1-б, м.Миколаїв;
Суддя