Справа № 450/910/21 Провадження № 3/450/683/21
16 квітня 2021 року суддя Пустомитівського районного суду Львівської області Мусієвський В.Є., розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли 15 березня 2021 року від УПП у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
06 березня 2021 року о 03 год. 20 хв. на вул. Г. Сковороди, буд. 2, в с. Сокільники Пустомитівського району Львівської області, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «ВАЗ» номерний знак НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився у встановленому законом порядку на місці зупинки та в медичному закладі, чим порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху України і вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
22 березня 2021 року ОСОБА_1 подав клопотання, у якому просив передати матеріали справи за підсудністю до Сокальського районного суду Львівської області у зв'язку з тим, що його місце проживання зареєстровано за адресою АДРЕСА_1 .
02 квітня 2021 року ОСОБА_1 у судовому засіданні подав письмові пояснення, у яких зазначив, що він не відмовлявся від проходження огляду на стан сп'яніння, оскільки поїхав разом з працівниками поліції в заклад охорони здоров'я. Зазначив, що поліцейські не повідомили, у який саме медичний заклад його везуть. Під час огляду він виконував всі вимоги лікаря, однак пристрій «Драґер» не показував, що він перебуває у стані сп'яніння. Він хотів ознайомитися з актом проходження огляду, однак працівник поліції почав викручувати йому руки. Зауважив, що він просив викликати слідчо-оперативну групу, однак його прохання були проігноровані. Після того, як його вивели на вулицю, працівники поліції почали його бити. Вказані дії були припинені у зв'язку з тим, що перехожий зробив їм зауваження та викликав швидку медичну допомогу. По приїзді швидкої він повідомив їм, що їх не викликав і не потребує медичної допомоги. Вказав, що свідки та поняті на місці події були відсутні. Повідомив, що він одружений, має двох малолітніх дітей, тимчасово не працює, йому не пропонували пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки. З огляду на вказане, просив направити справу для розгляду до Сокальського районного суду Львівської області, надати йому можливість ознайомитися з матеріалами справи, відмовити у притягнення його до адміністративної відповідальності.
В судовому засіданні 16 квітня 2021 року захисник Педа В.С. та ОСОБА_1 винуватість останнього заперечили, надали пояснення, аналогічні викладеним у поданих до суду письмових поясненнях від 02 квітня 2021 року, просили закрити провадження у справі. Подали письмові пояснення від 07 квітня 2021 року, у яких вказали, що протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 033611 від 06 березня 2021 року містить недоліки, зокрема виправлення часу його складення.
Щодо наданих суду пояснень слід зазначити наступне.
З приводу передачі матеріалів справи для розгляду до Сокальського районного суду Львівської області, то таке клопотання задоволенню не підлягає, оскільки відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 11 червня 2004 року «Про окремі питання, що виникають при застосуванні судами положень ст. 276 КУпАП» у випадках, коли законом передбачається альтернативна підсудність (ч. 2 ст. 276 КУпАП), питання про те, в який саме суд надіслати протокол про адміністративне правопорушення, вирішується відповідним органом внутрішніх справ.
З відеозаписів, наявних на доданому до матеріалів справи CD-диску, вбачається, що ОСОБА_1 на місці зупинки було запропоновано пройти освідування у закладі охорони здоров'я. Під час проходження огляду на стан сп'яніння, ОСОБА_1 спершу виконував всі вказівки лікаря, що стосувалися визначення стану його координації, однак коли йому було запропоновано подути у прилад «Драґер», він почав імітувати проходження перевірки, не дуючи у мундштук. Працівники поліції та медичні працівники попереджали його про те, що якщо він в подальшому продовжить подібну поведінку, така буде розцінена як відмова від проходження огляду на стан сп'яніння. З відеозаписів вбачається, що ОСОБА_1 близько 10 хвилин намагався пройти перевірку на вказаному приладі, однак цього не зробив, що розцінюється як відмова від проходження огляду на стан сп'яніння.
Слід також зазначити, що Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року, присутність свідків або понятих при здійснення огляду водія на стан алкогольного сп'яніння у закладі охорони здоров'я не передбачена.
Крім того, з матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 надавали висновок щодо результатів його огляду на стан сп'яніння для ознайомлення. Однак, коли він мав намір внести у нього записи, працівник поліції припинив його дії, оскільки такі є незаконними.
При складанні протоколу, ОСОБА_1 повідомлявся про його права та обов'язки відповідно до ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП.
Твердження про те, що працівники поліції завдати йому тілесних ушкоджень, не відповідають дійсності, оскільки ОСОБА_1 та його представником не подано доказів на підтвердження вказаних подій, не заявлено клопотання про допит у якості свідків медичних працівників, інших осіб, які були свідками подій, про витребування відеозаписів з відеокамер, наявних у закладі охорони здоров'я. Не заявлено також і про допит особи, яка викликала швидку допомогу і, нібито, була очевидцем подій.
Після приїзду швидкої медичної допомоги, лікар встановив відсутність у ОСОБА_1 явних травматичних тілесних ушкоджень, після чого останній від медичної допомоги відмовився.
Слід також зауважити, що ОСОБА_1 не надав суду доказів того, що він в подальшому звертався до закладу охорони здоров'я з приводу заподіяння йому тілесних ушкоджень, а також доказів про звернення його до правоохоронних органів з приводу подій, які мали місце після проходження ним огляду.
З відеозапису також вбачається, що працівник поліції передав у телефонному режимі інформацію про те, що ОСОБА_1 просив викликати слідчо-оперативну групу.
Таким чином, пояснення ОСОБА_1 спростовуються наявними у справі доказами, зокрема відеозаписами, наявними на CD-диску.
З приводу того, що він одружений, має малолітніх дітей та тимчасово не працює слід зазначити, що дані обставини не мають значення для справи, не можуть характеризувати правопорушника ні з позитивної, ні з негативної сторони.
Щодо наявних сумнівів в неупередженості працівників поліції, які складали протокол про адміністративне правопорушення, варто вказати, що протокол за своєю сутністю не є рішенням по справі, а є лише документом, у якому зафіксовано обставини події. Крім того, правопорушником не надано суду жодних доказів, якими би підтверджувалася упередженість працівників поліції щодо нього.
Мотиви протоколу щодо керування особою ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння суд розцінює як описку, оскільки кваліфікація дій останнього за п. 2.5 ПДР України є вірною.
Покликання особи ОСОБА_1 у його письмових поясненнях на свідків події не підтверджена жодними доказами, в тому числі матеріалами адміністративної справи з відеозаписом, а неточності у датах і годинах не є доказом відсутності в діях адмінправопорушника порушень ПДР України та КУпАП.
Суд не може стверджувати, що наявні у протоколі записи щодо часу складення такого містять виправлення. При цьому слід зазначити, що навіть формальні помилки або недоліки у протоколі про адміністративне правопорушення не можуть свідчити про невинуватість особи у вчиненні інкримінованого їй правопорушення.
Розглядаючи матеріали адміністративної справи в межах наявних доказів, приходжу до висновку, що винуватість адмінправопорушника ОСОБА_1 , який порушив вимоги пункту 2.5 ПДР України і вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, доведена матеріалами справи, а саме протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 033611 від 06 березня 2021 року, копією протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 033612 від 06 березня 2021 року, висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під випливом лікарських засобів, що знижують увагу та швидкість реакції № 000505 від 06 березня 2021 року, відповідно до якого ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під випливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 06 березня 2021 року, копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАН № 3874521 від 06 березня 2021 року, відеозаписами з CD-диску.
Оцінені судом докази доводять винуватість адмінправопорушника ОСОБА_1 «поза розумним сумнівом», тобто достовірно і достатньо підтверджують вчинення ним порушення вимог пункту 2.5 ПДР України.
Враховуючи наведене, приходжу до висновку, що в діях адмінправопорушника ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння і відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
За вчинений проступок на правопорушника слід накласти адміністративне стягнення в межах ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Керуючись ст.ст.283, 284 КУпАП, суддя,-
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою АДРЕСА_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення в межах ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі 600,00 (шестисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200,00 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою АДРЕСА_1 , в дохід держави 454 гривень судового збору.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя Мусієвський В.Є.