Справа № 191/1033/19
Провадження № 1-кс/191/191/21
14 квітня 2021 року м. Синельникове
Слідчий суддя Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря - ОСОБА_2 розглянувши у судовому засіданні в залі суду м. Синельникове без фіксування технічними засобами скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого СВ Синельниківського ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження подану в порядку ст. 303 КПК України, -
ОСОБА_3 звернулася до слідчого судді за скаргою на постанову слідчого СВ Синельниківського ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження від 10.01.2020 року, обґрунтовуючи її тим, що 10.01.2020 року слідчим СВ Синельниківського ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 після проведення досудового розслідування за фактом зіткнення автомобілів марки ВАЗ-21061, реєстраційний номер НОМЕР_1 та марки «Skania» р.н. НОМЕР_2 , причеп марки «Schwapzmnellr» р.н. НОМЕР_3 на дільниці дороги по вул. Ральченко у с. Бегма Синельниківського району Днепропетровської області, в результаті чого ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 отримали тілесні ушкодження, винесено постанову про закриття кримінального провадження №12016040390001783 у зв'язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення (п.2 ч.1 ст.284 КПК України).
За Витягом з ЄРДР досудове розслідування у кримінальному провадженні доручено слідчому ОСОБА_4 , а процесуальними керівниками-прокурорами призначено ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .
За листом слідчого ОСОБА_4 від 26.04.2019 року №52/2-14адв. ОСОБА_3 визнано за потерпілу з часу її допиту 28.01.2017 року в якості потерпілої. Тому з того часу вона наділена усіма правами, передбаченими ст.ст. 55,56 КПК України. Проте з вини слідчого із прийняттям процесуального рішення щодо закриття кримінального провадження № 120160403 90001783 вона своєчасно ознайомлена не була, постанова їй не вручалась. З постановою слідчого про закриття кримінального провадження вона довідалась із запізненням, через що пропустила строки оскарження її до суду з об'єктивних причин. Також постановою слідчого про закриття кримінального провадження вона не погоджується та вважає, що вона є передчасною, а тому постанову слід скасувати.
За ст. 110 КПК України винесена слідчим постанова має відповідати по формі і змісту вимогам щодо процесуального рішення, передбаченого ч. 5 даної статті. Зокрема, постанова слідчого повинна містити, серед іншого, відомості про зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу. Проте постанова слідчого ОСОБА_4 від 10.01.2020 року про закриття кримінального провадження №12016040390001783 зазначеним вимогам не відповідає з наступних підстав.
Слідчим ОСОБА_4 кримінальне провадження №12016040390001783 закривається друге.
Перший раз 26.12.2018 року після проведення досудового ним винесено постанову про закриття кримінального провадження №12016040390001783 у зв'язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення (п.2 ч.1 ст.284 КПК України).
Зазначена постанова стороною потерпілого оскаржувалась в порядку ст. 303 КПК України до Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області. Ухвалою слідчого судді від 18.03.3019 скаргу ОСОБА_10 на постанову слідчого про закриття кримінального провадження залишено без розгляду у зв'язку із скасуванням постанови слідчого заступником керівника Синельниківської місцевої прокуратури (справа №191/1033/19). За постановою заступника керівника Синельниківської місцевої прокуратури ОСОБА_11 від 18.03.2019 року постанова слідчого підлягала скасуванню у зв'язку із її незаконністю та необґрунтованістю, оскільки досудове розслідування проводилось з порушенням правил всебічного та об'єктивного з'ясування обставин провадження, не з'ясовані всі питання, які мають значення, істину в справі не встановлено, процесуальне рішення прийнято передчасно. Натомість, на час прийняття слідчим постанови про закриття кримінального провадження від 10.01.2020 року ним зазначено лише про виконання наступного : підготовлено клопотання про тимчасовий доступ до документації з метою вилучення історії хвороби ОСОБА_3 з Запорізької дитячої лікарні; отримано ухвалу про тимчасовий доступ до документів; спрямовано клопотання про призначення комплексної судово-автотехнічної транспортно - трасологічної експертизи. Подальші описані у постанові від 10.01.2020 року дії слідчого не відносяться до слідчих (розшукових) дій і характеризуються усними перемовинами з учасниками кримінального провадження, не підкріпленими відповідними процесуальними документами, а також листуваннями із медичними закладами та експертними установами. Таким чином, на виконання постанови прокурора від 18.03.2019 року слідчим ОСОБА_4 слідчі (розшукові) дії не проводились, збір доказів в порядку, передбаченому ст. 93 КПК України, не здійснювався.
Не було, навіть, проведено призначені експертні дослідження, дозвіл щодо яких надано Синельниківським мійськрайонним судом.
За таких обставин, постанова слідчого від 10.01.2020 року про закриття кримінального провадження №12016040390001783 не може вважатись такою, що відповідає вимогам ст.ст. 7, 8, 110, 284 КПК України.
За постановою слідчого про закриття кримінального провадження №12016040390001783 кримінальне провадження закрито у зв'язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення, тобто за п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України. Утім за змістом постанови слідчого виходить, що винна особа встановлена і її винуватість повністю доведена. Так в постанові слідчого зазначається наступне : «10.05.2018 року отримано висновок експерта №1261, під час дослідження якого встановлено невідповідність вимог п.п. 10.1, 10.4 Правил дорожнього руху України видієм ОСОБА_12 » (абз. 2 арк. 3 постанови); «Під час досудового розслідування встановлено юридичного власника вантажного автомобіля марки «SKANIA» р.н. НОМЕР_2 , причеп марки «Schwapzmnellr» р.н. НОМЕР_3 ? якою є ОСОБА_13 ...» (абз. 6 арк. 3 постанови); факт настання смерті «... унеможливлює повідомити про підозру ОСОБА_14 » (абз.76 арк. 3 постанови); ОСОБА_12 помер при інших обставинах ДТП, якого вже зараз притягнути до кримінальної відповідальності не надається можливим» (абз. 3 арк. 4 постанови).
Таким чином, за доведеності вини водія ОСОБА_12 кримінальне провадження не може бути закрито з підстав відсутності в діянні складу кримінального правопорушення, тобто за п.2 ч.1 ст. 284 КПК України. В наявності зовсім інші, підстави для прийняття процесуального рішення, до того ж пов'язані із вирішенням питання щодо відшкодування матеріальної і маральної шкоди потерпілим внаслідок кримінального правопорушення. Також, за постановою слідчого від 10.01.2020 року «...в діях водія ОСОБА_5 , відповідно до висновків авто-технічних експертиз, порушення правил дорожнього руху є встановлено, тому дій, передбачених ст.ст. 186, 291 КК України, не вбачаються» (абз. 3 арк. 4 постанови). Проте подібні правові висновки слідчого є хибними. Водій ОСОБА_5 під час ДТП керував власним транспортним засобом марки ВАЗ-21061, реєстраційний номер НОМЕР_1 і вже в силу цього не може нести відповідальності за ст. 291 КК України. Утім, в постанові про закриття кримінального провадження №12016040390001783 слідчим не надано юридичної оцінки діям спеціального суб'єкта злочинів за ст.ст. 287, 288 КК України, яким є власник автомобіля марки «SKANIA» р.н. НОМЕР_2 ОСОБА_13 . Без усунення зазначених розбіжностей у правовій оцінці факту зіткнення автомобілів марки ВАЗ-21061 реєстраційний номер НОМЕР_1 та марки «SKANIA» р.н. НОМЕР_2 , постанова про закриття кримінального провадження є неповною і необ'єктивною.
За постановою слідчого від 10.01.2020 року про закриття кримінального провадження підставою для прийняття такого процесуального рішення стало неможливість остаточного вирішення питання щодо тяжкості отриманих ОСОБА_3 тілесних ушкоджень, «... оскільки проведення комісійної експертизи діями потерпілої ОСОБА_3 призвели до тяганини в кримінальному провадженні» (абз. 3 арк. 4 постанови). А тому слідчий керувався висновком судово-медичного експерта №367 від 27.12.2019 року, за яким у потерпілої встановлено легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я (абз.11 арк. 3 постанови). Проте за іншим висновком експерта №4268, отриманим слідчим 09.11.2016 року у потерпілої ОСОБА_3 виявлено тілесні ушкодження, що відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості (абз. 5 арк. 1 постанови). Утім за думкою слідчого «... вказана експертиза проведена «Запорізьким обласним БЮРО СМЕ», що викликає підозри у всебічному проведенні вказаної експертизи» (абз. 5 арк. 1 постанови). Таким чином, в матеріалах кримінального провадження №12016040390001783 містяться два експертні висновки, які суперечать один одному (№367 та №4268).
Відповідно до ч.10 ст.101 КПК України «Висновок експерта не є обов'язковим для особи або органу, яка здійснює провадження, але незгода з висновком експерта повинна бути мотивована у відповідних постанові, ухвалі, вироку». Проте в постанові від 10.01.2020 року така мотивація відсутня. Слідчим надана неаргументована перевага одному експертному висновку із одночасним відкиданням іншого експертного висновку.
Також слідчим не було узято до уваги, що експертне дослідження №367 від 27.12.2019 року проводилось за відсутності ОСОБА_3 , яка експертом взагалі не оглядалась. Натомість за п. 4.1. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» від 17.01.95, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 26 липня 1995 р за №255/791 «4.1. Судово-медична експертиза з метою встановлення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень проводиться судово-медичним експертом шляхом медичного обстеження потерпілих. Проведення цієї експертизи тільки за медичними документами (історії хвороби, індивідуальній карті амбулаторного хворого тощо) допускається у виняткових випадках і лише за наявності справжніх повноцінних документів, що містять вичерпні дані про характер ушкоджень, їх клінічний перебіг та інші необхідні відомості». Утім, як зазначалось у самій постанові слідчого від 10.01.2020 року, останнім не було забезпечено надання експертам усіх необхідних медичних документів, що призвело до неможливості проведення комісійної судово - медичної експертизи потерпілої (абз. 11 арк. 3 постанови). Тому, за наявності зазначених суперечностей, сприйняття слідчим висновків експертного дослідження №367 від 27.12.2019 року як обов'язкового та вирішального доказу при визначенні питання щодо наявності (відсутності) складу злочину, передбаченого ст. 285 КК України, є помилковим і, безумовно, тягне скасування постанови про закриття кримінального провадження. Також, незважаючи на наявність доказів в матеріалах кримінального провадження щодо спричинення внаслідок ДТП тілесних ушкоджень чотирьом особам, в мотивувальній частині постанови про закриття кримінального провадження зазначається лише про її травмування. А щодо інших постраждалих (його пасажирів ОСОБА_7 ) в постанові про закриття кримінального провадження зазначалось про спричинення йому тілесних ушкоджень легкого ступеню тяжкості ( абз. 7 арк.1 постанови). Відносно інших постраждалих внаслідок ДТП ( ОСОБА_6 та ОСОБА_5 ) слідчий обмежився лише зазначенням у постанові, що вони не бажали проведення судово-медичного обстеження на предмет тяжкості спричинених їм тілесних ушкоджень ( абз. 11-12 арк. 2 постанови). Натомість слідчим не вживались заходи щодо проведення судово-медичних експертиз постраждалих за наявними медичними документами. Хоча щодо потерпілої ОСОБА_3 це стало підставою для закриття кримінального провадження. За постановою від 10.01.2020 року у даному кримінальному провадженні, слідчий ОСОБА_4 фактично визнав власну неспроможність у проведенні досудового розслідування по факту зазначеної дорожньо-транспортної події. Утім, незважаючи на наявність наведених вище упущень і прорахунків слідства, Синельниківська місцева прокуратура погодилась із постановою про закриття кримінального провадження №12016040390001783 (лист від 01.09.2020 №67-27-19). Таким чином, усупереч положень ст.ст. 2, 9, 40, 284 КПК України, слідчий визначив відсутність в діянні складу кримінального правопорушення, не виконавши всіх необхідних слідчих-розшукових дій для встановлення істини у справі. Подібні дії слідчого суперечать чинному законодавству та порушують загальний принцип невідворотності покарання та захисту інтересів осіб постраждалих від кримінальних злочинів. Проте, незважаючи на п.3 резолютивної частини постанови від 10.01.2020 року копія постанови їй не направлялась. Після неодноразових звернень до слідчого та посилань на відсутність коштів для скерування постанови, вона змушена була звернутись до керівних органів Дніпровської регіональної прокуратури. Лише після скерування її звернення 31.08.2020 року №04/2/2-14-17 до Синельніковської місцевої прокуратури (отримано 10.09.2020 року) та її втручання (лист від 01.09.2020 року №67-27-19, отримано 15.09.2020 року), слідчим було скеровано до м. Запоріжжя через відділення «Нової пошти» копія постанови про закриття кримінального провадження від 10.01.2020 року. При цьому слід зауважити, що, по-перше, письмове відправлення було скеровано не за адресою її проживання ( АДРЕСА_1 ), а скеровано до відділення №18 «Нова пошта» м. Запоріжжя, яке туди прибуло лише 17.09.2020 року. По-друге, письмове відправлення слідчого було адресовано не їй, як потерпілій і учаснику кримінального провадження № 12016040390001783, а її батькові - ОСОБА_10 , який також в м. Запоріжжі не проживає і самий його отримав через певний час по прибуттю. Тому вона довідалась про почтове відправлення і отримала його особисто із запізненням від дати відправлення. Копія постанови отримано особисто 23.09.2020 року через вручення третіми особами ( ОСОБА_10 ). Їй особисто, як потерпілій, слідчий копію постанови про закриття кримінального провадження не направляв і особисто не вручав. Таким чином, ним не порушено строк звернення до суду, а відповідне зволікання допущено з вини слідчого ОСОБА_4 . Однак, через неналежну умотивованість прийнято слідчим процесуального рішення та його неузгодженість із наявними фактами та доказами, у неї викликає підставний сумнів щодо неупередженості його дії та законності винесеної постанови
У зв'язку з цим, ОСОБА_3 просить скасувати постанову слідчого СВ Синельниківського ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 від 10.01.2020 року про закриття кримінального провадження № 12016040390001783 у зв'язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення (п.2 ч.1 ст.284 КПК України).
В судове засідання ОСОБА_3 не з'явилися, однак надала клопотання, яким просить розглядати дану справу в письмовому провадженні, без її виклику у судове засідання, оскільки місце її проживання знаходиться поза межами Синельниківського міськрайонного суду.
Прокурор у судове засідання не з'явився, надавши заяву про розгляд справи без його участі, вимоги скарги не підтримує, оскільки вважає їх безпідставними та необґрунтованими.
Слідчий суддя, заслухавши думку прокурора, дослідивши матеріали скарги та оцінивши їх у сукупності, дійшов наступного висновку.
Згідно ч.1 ст. 24 КПК України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 не було особисто отримано постанову про закриття кримінального провадження12016040390001783, а прокурором та слідчим не спростовано дану обставину, тому з в метою не допущення прав потерпілої, слідчий суддя вбачає підстави для поновлення строку звернення ОСОБА_3 з даною скаргою до слідчого судді в порядку ст. 303 КПК України.
Закриття кримінального провадження - це закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силі наявності обставин, що виключають кримінальне провадження або за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності. Подальше розслідування , після закриття кримінального провадження, є неможливим до того часу, коли постанова про закриття кримінального провадження не буде скасована в установленому КПК порядку.
Прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після дослідження всіх обставин кримінального провадження та безпосереднього дослідження і оцінки слідчим, прокурором, показань, речей і документів, які стосуються цього провадження, у їх сукупності.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України, заявником може бути оскаржено до суду рішення слідчого про закриття кримінального провадження. Згідно з вимогами ст. 307 КПК України, за наслідками розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування постановляється ухвала, якою може бути скасовано рішення слідчого чи прокурора, зобов'язано припинити певну дію, зобов'язано вчинити певну дію, відмовлено у задоволенні скарги. Нормою ч. 3 цієї статті встановлено, що ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого чи прокурора не може бути оскаржена, окрім ухвали про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження.
Слідчим суддею встановлено, що у провадженні слідчого СВ Синельниківського ВП ОСОБА_4 перебуває кримінальне провадження № 12016040390001783 від 08.10.2016 року за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України.
Постановою слідчого СВ Синельниківського ВП ОСОБА_4 кримінальне провадження № 12016040390001783 від 08.10.2016 року закрито на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України, тобто за відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення.
Статтею 91 КПК України визначені обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
З оглянутих та досліджених матеріалів кримінального провадження № 12016040390001783 від 08.10.2016 року вбачається, що в ході досудового слідства було проведено всі необхідні слідчі та процесуальні дії по факту внесених до ЄРДР відомостей за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 284 КК України.
Досудове розслідування кримінального провадження проводилося відповідно до вимог діючого кримінального - процесуального законодавства України, зокрема, відповідно до вимог статей 91 - 93 КПК України.
Слідчий суддя вважає, що слідчим було оцінено кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, що відповідає вимогам статті 94 КПК України.
Також, слідчий суддя, вважає постанову слідчого вмотивованою, її зміст відповідає як фактичним обставинам справи, так і вимогам діючого кримінально - процесуального законодавства України, зокрема - вимогам статі 284 КПК України.
Аналізуючи вищенаведене в їх сукупності слідчий суддя приходить до висновку, що постанова слідчого СВ Синельниківського ВП ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження ґрунтується на повному та об'єктивному дослідженні обставин справи, є законною та обґрунтованою підстав для її скасування немає, а тому слідчий суддя вважає, що в задоволенні скарги слід відмовити.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.303, 306, 307 КПК України, слідчий суддя,-
У задоволенні скарги ОСОБА_3 на постанову слідчого СВ Синельниківського ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження подану в порядку ст. 303 КПК України- відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1