СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 2-а/759/141/21
ун. № 759/5617/21
23 березня 2021 року м. Київ
суддя Святошинського районного суду м. Києва Кириленко Т.В., перевіривши матеріали справи за позовом ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ) до Інспектора роти № 6 батальону № 2 УПП в м. Києві ДПП Мишури Андрія Олександровича (адреса: 03680, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 9) про скасування постанови,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить скасувати постанову серії ЕАН № 3885584 від 08.03.2021р. про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, обґрунтовуючи тим, що постанова винесена з порушенням вимог чинного законодавства та є незаконною.
Однак, у порушення вимог ст. 171 КАС України позивач не виконав вимог, які ставляться до позовної заяви при зверненні до суду, які унеможливлюють відкриття провадження по справі, а саме:
- позивачем не сплачено судовий збір за звернення до суду із позовом.
Частиною першою статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 288 КУпАП постанову уповноваженого органу державної влади чи його посадової особи (як і постанову адміністративної комісії чи рішення виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради (пункти 1, 2 цієї частини статті)) про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Наведеним вище нормам ст. 288 КУпАП кореспондують положення ч. 1 ст. 20 КАС України щодо предметної підсудності адміністративних справ, а також ст. 286 КАС України, що встановлюють особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.
У своїй постанові №11-1287апп18 від 18.03.2020 Велика Палата Верховного Суду дійшла до висновку, що оскарження рішень дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності здійснюється шляхом подання до суду позовної заяви.
Визначальним у такому випадку є наявність норми, припису про те, що у разі звернення до суду особа не обтяжується обов'язком сплачувати платіж, який належить сплачувати на загальних підставах при поданні до суду заяви чи скарги.
Відповідно до положень ст. 3, 5 Закону України «Про судовий збір» серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення, чи виключали б позовну заяву на постанову про накладення адміністративного стягнення з об'єктів оплати судовим збором.
Тож особи, стосовно яких ухвалено рішення про накладення адміністративного стягнення, є платниками судового збору.
Отже, за системного, цільового та граматичного тлумачення до наведеного законодавчого регулювання відносин, пов'язаних зі сплатою судового збору, Велика Палата Верховного Суду в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначає, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень ст. 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.
Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як убачається з позовної заяви, позивач просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення, тому сплаті підлягає судовий збір у сумі 420,40 грн.
Згідно ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 160, 161 КАС України, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день її первісного подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Додатково суд роз'яснює, відповідно до ч. 8 ст. 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Враховуючи наведене, суд вважає, що провадження у справі неможливо відкрити до усунення вказаних недоліків, а тому заяву слід залишити без руху, а позивачу надати строк для їх усунення.
Керуючись ст. 169 КАС України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ) до Інспектора роти № 6 батальону № 2 УПП в м. Києві ДПП Мишури Андрія Олександровича (адреса: 03680, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 9) про скасування постанови - залишити без руху і надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У разі невиконання ухвали суду у встановлений строк позовна заява буде повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Т.В.Кириленко