СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/12984/20
пр. № 2/759/4974/20
16 жовтня 2020 року м. Київ
Святошинський районний суд м. Києва, в особі судді Сенька М.Ф., розглянувши в приміщенні суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання непрацездатної дружини,
Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача про стягнення аліментів на утримання непрацездатної дружини у розмірі 1/4 частки від усіх видів заробітку ОСОБА_2 , щомісячно, починаючи з дати звернення з позовною заявою та довічно.
Позов мотивовано тим, що на даний час ОСОБА_1 досягла пенсійного віку і не може працювати. Розмір її пенсії, який складає 2114 грн. 99 коп., є недостатній для забезпечення нормального рівня життя, оскільки вона несе значні витрати по сплаті комунальних послуг, а також витрати на лікування у зв'язку з наявністю хвороби.
Провадження за позовом відкрите відповідно до ухвали судді від 06.08.2020р., справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Ухвалою суду від 20.08.2020 року в задоволенні заяви позивача про розгляд справи з повідомленням сторін відмовлено.
За відзивом, відповідач позов не визнав, просив в задоволенні вимог позову відмовити, за необгрунтованістю.
Позивач на вимогах позову наполягала, про що зазначила у відповіді на відзив.
Судом встановлено таке.
22.10.1983р. між сторонами укладено шлюб (а.с.8), у шлюбі у них ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_3 (див. свідоцтво про народження).
Шлюб між сторонами розірвано на підставі рішення Святошинського районного суду м. Києва від 19.02.2020р.
В 2009 р. ОСОБА_1 оформила пенсію за віком, розмір якої на час подання позову, складає 2114 грн. 99 коп., що підтверджується довідкою Управління ПФУ Головного управління ПФУ в м. Києві.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 встановлено другу групу інвалідності безстроково, внаслідок загального захворювання (див. довідка МСЕК).
З огляду на медичні документи позивач страждає на ряд хронічних соматичних захворювань, зокрема цироз печінки, гіпертонічна хвороба.
Статтею 75 СК України встановлено, що дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу. Непрацездатним вважається той із подружжя, який досяг пенсійного віку, встановленого законом, або є особою з інвалідністю I, II чи III групи. Один із подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Розірвання шлюбу, відповідно до ст. 76 ч.1 СК України, не припиняє права особи на утримання, яке виникло у неї за час шлюбу.
На час розгляду справи прожитковий мінімум для непрацездатних осіб становить 1712 грн.
Оскільки розмір доходів позивача перевищує прожитковий мінімум, то суд не може визнати її такою, що потребує матеріальної допомоги, в розумінні наведених вище норм закону, а відтак позов є безпідставним і таким, що задоволенню не підлягає.
Інші доводи сторін, та докази в їх обгрунтування не ставлять під сумнів вказаний висновок суду.
За такого рішення, з урахуванням того, що позивача звільнено від сплати судового збору, судові витрати у справі суд відносить на рахунок держави.
Заходів забезпечення позову судом не вживалось.
Керуючись ст.ст. 12, 81, 89, 206, 264, 265, 279 ЦПК України, суд
ухвалив:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання непрацездатної дружини відмовити.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя М.Ф. Сенько