СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/1221/21
пр. № 2/759/2984/21
11 березня 2021 року м. Київ
Святошинський районний суд м. Києва, в особі судді Сенька М.Ф., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги
встановив :
Представник КП «Житло-сервіс» -Братищенко Ю.О. звернувся з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги у розмірі 15736,20 грн. та судовий збір у розмірі 2 270,00 грн.
Позов мотивовано неналежним виконанням відповідачем зобов'язань щодо сплати житлово комунальних послуг.
Провадження за позовом відкрите відповідно до ухвали судді від 21.01.2021 р., справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Відповідач відзиву на позовну заяву не надіслав, клопотання про розгляд справи в іншому порядку не надходило.
За таких обставин, з урахуванням того, що у справі достатньо даних про та взаємини сторін, суд вважає за можливе ухвалити рішення на наявних доказах.
Судом встановлено таке.
31.05.2017 року Наказом Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської ради № 14 житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 передано на обслуговування КП «Житло-сервіс» .
Власником квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_1 , що підтверджується витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно. (а.с. 9) яка також є споживачем житлово-комунальних послуг.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідач не належним чином сплачує за надані житлово-комунальні послуги, у зв'язку з чим, згідно з розрахунком наданим позивачем, правильність якого перевірена судом з липня 2017р. по серпень 2020р. за ним утворилась заборгованість, яка складає 15 736 грн. 20 коп., з яких: 14583 грн. 30 коп. - заборгованість за послуги з утримання будинку і прибуткової території; 702 грн. 77 коп. - збитки від інфляції; 450 грн. 13 коп. - 3% річних за період з 01.07.2017 р. по 29.02.2020 р.
Згідно з ч. 1 ст. 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 151 ЖК України передбачено, що громадяни, які мають у приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов'язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку придомову територію.
Так, ст. 67 ЖК України визначено, що плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами, а ст. 68 ЖК України на власників квартир покладається обов'язок своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.
Згідно з п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 року № 572, власник та наймач квартири зобов'язаний оплачувати надані житлово - комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги"(в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 цього Закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. (висновки Верховного Суду України, викладені у постанові від 30 жовтня 2013 року у справі за № 6-59цс13)
Крім того, відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів» відповідач є споживачем комунальних послуг.
Даним Законом передбачено, що під договором слід розуміти усну чи письмову угоду між споживачем та виконавцем послуг. Цей Закон також передбачає оформлення письмової угоди через посередництво квитанцій та інших розрахункових документів.
Згідно ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) споживачі зобов'язані оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні житлово-комунальні послуги» №2189-VIII споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів.
Згідно із п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні житлово-комунальні послуги» №2189-VIII індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні житлово-комунальні послуги» №2189-VIII споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає встановленим факт порушення прав позивача, тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за житлово-комунальні послуги в розмірі 15 736 грн. 20 коп. є законними і обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Що стосується вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу, суд дійшов до наступного.
Як вбачається із матеріалів позову, позивач просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1 500 грн.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження понесених витрат на отримання професійної правничої допомоги до суду надано копію договору №3-20 про надання правничої допомоги від 08.01.2020 р., додаток №1 до договору №3-20 про надання правничої допомоги, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, акт виконаних робіт від 30.09.2020 р. по договору №3-20 про надання правничої допомоги, додаток №01 до акту виконаних робіт від 29.02.2020 р. по договору №3-20 про надання правничої допомоги (вартість послуг), виписку з банку від 04.12.2020 р.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач довів належними доказами, що поніс витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1 500 грн., у зв'язку із чим дана сума витрат підлягає стягненню з відповідача.
Розподіл судових витрат здійснити відповідно до ст. 141 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 10, 12, 81, 141, 265, 268, 280-289 ЦПК України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», ст. 526, 625 ЦК України, суд
ухвалив :
Позов Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги- задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ІН НОМЕР_1 ) на користь Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс» (код ЄДРПОУ 31025659, місцезнаходження: м. Київ, вул. Дніпровська Набережна, 25-Б) заборгованість за оплату житлово-комунальних послуг у розмірі 15 736 грн. 20 коп., витрати на правничу допомогу у розмірі 1500,00 грн. , судовий збір 2270,00грн. а всього стягнути 19506 (дев'ятнадцять тисяч п'ятсот шість) грн. 20 коп.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення.
Суддя М.Ф. Сенько