Справа № 682/1430/20
Провадження № 2-а/682/2/2021
02 березня 2021 року
Славутський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:
головуючої - судді Маршал І.М.,
секретаря Захарчук С.П.,
за участі позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Славута справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора роти№ 3 УПП в Хмельницькій області ДПП Огородніка Сергія Францовича про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовм до інспектора роти №3 УПП в Хмельницькій області ДПП Огородніка С.Ф. про скасування постанови про адміністративне правопорушення. В обгрунтування позову позивач вказував, що 04.07.2020 року приблизно о 17:00 год., рухаючись по автошляху М-12, Стрий-Знам'янка, з м. Вінниця до місця свого проживання, керуючи транспортним засобом Opel Astra, державний номерний знак НОМЕР_1 , зі своєю дружиною - ОСОБА_2 , був зупинений працівниками поліції Управління патрульної поліції в Хмельницькій області ДПП. Після чого поліцейський Огороднік С.Ф. повідомив позивача про те, що ним було порушено ПДР України, зокрема не виконано дорожній знак 3.29 (Обмеження максимальної швидкості).
В подальшому інспектором Огородніком С.Ф. було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. В п. 5 постанови вказано, що водій, керуючи автомобілем не виконав вимоги дорожнього знаку 3.29 - обмеження максимальної швидкості руху, яку перевищив на 24 км. Зазначено, що швидкість руху транспортного засобу зафіксовано приладом Trucam LTI 20/20 000770. Також вказано, що позивачем порушено п. 8.4.в ПДР України. Пунктом 6 постанови поліцейським прийнято рішення накласти на позивача адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн. Позивач вказує, що з таким рішенням поліцейського не погоджується, оскільки воно не відповідає фактичним обставинам справи, не підтверджується доказами та не відповідає ПДР України, КУпАП та Конституції України. Позивач зазначає, що рухаючись по автомобільній дорозі, з двома смугами для руху в одному напрямку, під'їжджаючи до м. Хмельницький, перед тим як транспортний засіб позивача було зупинено поліцейським, він здійснював маневр (перестроювання транспортного засобу в русі з однієї смуги на іншу), оскільки перед автомобілем позивача їхав вантажний автомобіль і майже відразу після того як позивач перестроїв свій транспортний засіб в праву смугу руху його було зупинено працівниками поліції, де інспектор поліції Огороднік С.Ф. стверджував, що позивач не виконав вимоги правил дорожнього руху.
Працівники поліції не пояснили позивачу та не показали де знаходиться дорожній знак 3.29, вимоги якого, на думку поліцейських, не виконав позивач. Позивач просить суд скасувати постанову серії ЕАМ №2780086 від 04.07.2020 про накладення на нього адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі за ч. 1 ст. 122 КУпАП та закрити провадження у справі.
Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги з підстав викладених в позовній заяві та просив їх задоволити.
Відповідач за викликом до суду не з'явився, подав до суду відзив на позов та письмові заперечення на відповідь позивача на відзив, де просив відмовити в задоволенні позову з підстав його необгрунтованості.
Заслухавши позивача, вичивши письмові та відеодокази, суд приходить до наступного.
За змістом постанови про адміністративне правопорушення Серії ЕАМ № 2780086 від 04.07.2020 року, винесеної інспектором роти № 3 УПП в Хмельницькій області ДПП Огородніком С.Ф., ОСОБА_1 04.07.2020 року о 16:55 год., рухаючись по автошляху М-12, "Стрий-Знам'янка" на 275 кілометрі 319 метрів порушив обмеження максимальної швидкості "50 км/год." та рухався зі швидкістю 74 км/год. чим перевищив дозволену швидкість руху на 24 км. та порушив вимоги дорожнього знаку 3.29 "Обмеження макимальної швидкості". Швидкість руху зафіксовано приладом Trucam LTI 20/20 000770. За оскаржуваною постановою на позивача накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255 гривень. Позивач не визнає себе винним за пред'явленим обвинуваченням та просить суд скасувати оскаржувану постанову, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.
Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву до якого на підтвердження вказаних обставин вини позивача долучено фото та відеофіксацію із лазерного приладу Trucam LTI 20/20 000770.
Однак, дослідивши вказану фото та відеофіксацію, надану відповідачем по справі, слід дійти висновків, що об'єкти дорожньої обставновки зображені на фото, а саме, транспортні засоби за їх кількістю, формою та габаритами не відповідають дорожній обстановці об'єктів транспортних засобів відповідно до даних відеофіксації із лазерного приладу Trucam LTI 20/20 000770, де безпосередньо зображено транспортний засіб позивача, що дає підстави для висновків, що вказана відео та фотофіксація одного і того ж місця події була здійснена поліцейськими в різний час, а тому суд вказаній фотофіксації не надає правової оцінки, як доказу. Що ж стосується матеріалів відео фіксації із лазерного приладу Trucam LTI 20/20 000770, де безпосередньо зображено транспортний засіб позивача, вона не містить зображень стосовно того, що в зоні фіксації вимірювачем LTI 20/20 000770о 16 год. 55 хв. 04.07.2020 року були розміщені та діяли обмеження, передбачені дорожніми знаками: 3.29 "Обмеження максимальної швидкості" та 5.70 "Фото, відеофіксування порушень".
Порядок початку руху, зміни руху за напрямком, розташування транспортних засобів і пішоходів, вибору швидкості руху та дистанції, обгону та стоянки, проїзду перехресть, пішохідних переходів і залізничних переїздів, зупинок транспортних засобів загального користування, користування зовнішніми світловими приладами, правила пересування пішоходів, проїзд велосипедистів, а також питання організації руху та його безпеки на території України відповідно до статті 41 Закону України "Про дорожній рух" регулюються Правилами дорожнього руху (далі - ПДР), затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року N 1306.
Частина 1 статті 122 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення врегульовано розділом IV КУпАП.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення які стосуються правил дорожнього руху, зокрема частини перша, друга, третя і п'ята статті 122.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
За приписами частини 1 статті 8 Закону України "Про Національну поліцію" (далі - Закон N 580-VIII) поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Згідно п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону N 580-VIII поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Окрім того, частиною 2 ст. 283 КУпАП визначено загальні вимоги до постанови про накладення адміністративного стягнення, яка має містити інформацію щодо особи правопорушника та обставин скоєння нею правопорушення.
Частиною 3 ст. 283 КУпАП встановлюють, що постанова у справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених ч. 2 цієї статті, має містити також відомості, зокрема відомості про технічний засіб, яким здійснено фото- або відеозапис.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
В розумінні статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до частини першої статті 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.
Частиною 2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
З наведеної норми слідує, що при прийнятті суб'єктом владних повноважень відповідного рішення таке рішення повинно містити інформацію про докази, які підтверджують викладені в ньому факти. У випадку ж відсутності покликань на певні докази, що підтверджують факт викладеного порушення суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення.
Дослідивши долучені відповідачем фотознімки та відеофіксацію приладу Trucam LTI 20/20 000770, судом встановлено, що вказані фотознімки та відеофіксація не містять інформації щодо місця знаходження дорожнього знаку "3.29" "Обмеження макимальної швидкості " та зони його дії в кілометровій відмітці зазначеної автодороги.
В оскаржуваній постанові також відсутні покликання на докази місцезнаходження дорожнього знаку "3.29" "Обмеження макимальної швидкості" та зони його дії в кілометровій відмітці вказаної автодороги, що могло б дати змогу встановити фактичні обставини щодо вчинення правопорушення.
За відсутності покликання відповідача в оскаржуваній постанові на зазначені докази щодо зони дії дорожнього знаку "3.29" "Обмеження макимальної швидкості" в кілометровій відмітці вказаної автодороги, суд приходить до висновку, що зібраними доказами не підтверджуються обставини стосовно руху транспортного засобу під керуванням позивача саме в зоні дії дорожнього знаку "3.29" "Обмеження макимальної швидкості з перевищенням швидкості понад 24 км.
Відтак, відповідач в особі працівника патрульної поліції який розглянув справу не виконав вимоги щодо посилання у постанові про накладення стягнення на докази які в повній мірі підтверджують факт скоєння адміністративного правопорушення позивачем.
Окрім того, судом враховано положення ст. 40 Закону України "Про Національну поліцію" N 580-VIII, якою передбачено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Отже, вказані положення ст. 40 Закону України "Про Національну поліцію" N 580-VIII вказують на те, що при проведенні фіксації швидкості певного транспортного засобу автоматична фото- і відеотехніка повинна бути розміщена в порядку визначеному вказаною нормою Закону (стаціонарно вмонтованим способом), натомість ручне розміщення засобів автоматичної фото- і відеотехніки для вимірювання та фіксації швидкості суперечить приписам ст. 40 названого Закону.
Відповідачем не надано жодних доказів щодо способу використання, закріплення приладу Trucam LTI 20/20 000770, яким поліцейський здійснював вимірювання швидкості руху автомобіля позивача.
Також судом враховано, що контроль швидкості руху транспортних засобів здійснюється лише в місцях, які облаштовані відповідним знаком про здійснення відеофіксації (дорожній знак " 5.70"), позаяк вказане обумовлено ч. 2 ст. 40 Закону N 580-VIII, згідно якої інформація про змонтовану/розміщену автоматичну фототехніку і відеотехніку фіксацію повинна бути розміщена на видному місці.
Відповідно до Правил дорожнього руху знак 5.70 "Фото, відеофіксування порушень Правил дорожнього руху", інформує про можливість здійснення контролю за порушеннями Правил дорожнього руху за допомогою спеціальних технічних та (або) технічних засобів.
Натомість, оскаржувана постанова не містить інформації стосовно доказу, яким підтверджувались обставини стосовно розміщення на вказаному відрізку дороги дорожнього знаку " 5.70" лише за наявності якого можливе монтування/розміщення автоматичної фототехніки і відеотехніки щодо фіксації обставин порушення правил дорожнього руху в тому числі і швидкісного режиму.
За наведених обставин, оскаржувана постанова прийнята з порушенням частини 2 ст. 77 КАС України та п. 3 ч. 2 ст. 2 КАС України та є необґрунтованою та такою, що прийнята без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Підсумовуючи викладене в сукупності, суд прийшов до висновку, що в діях позивача склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, відсутній, оскільки факт порушення ним вимог п. 8.4.в. ПДР України не підтверджується належними та зібраними у справі доказами, які відповідач мав би дослідити під час прийняття оскаржуваної постанови та відомості про наявність і дослідження яких повинні бути внесені до змісту такої постанови.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь. Враховуючи наведене, суд прийшов висновку, що постанова інспектора за таких обставин підлягає скасуванню, оскільки вона винесена без достатніх доказів, а позовна заява підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 77, 242 -246 КАС України, суд,-
Позов задоволити.
Постанову серії ЕАМ № 2780086 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху від 04.07.2020 року, винесену інспектором роти № 3 УПП в Хмельницькій області ДПП Огородніком С.Ф.та за якою накладено адміністративне стягнення на ОСОБА_1 у виді штрафу в розмірі 255 гривень скасувати, провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Маршал І. М.