Справа № 263/1609/21
Провадження № 2/263/1168/2021
(заочне)
16 квітня 2021 року місто Маріуполь
Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі головуючого судді Томіліна О.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
До Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області надійшла позовна заява АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , в якій позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором від 06 грудня 2007 року № б/н станом на 30.11.2020 року у розмірі 15612,52 грн.
На обґрунтування вимог позивач посилається на те, що ОСОБА_1 звернулася до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала заяву від 06 грудня 2007 року № б/н та довідку про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», в якій власним підписом підтвердив, що ознайомився з фінансовими умовами надання кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» і прикладами розрахунку суми плати за використання кредитних коштів. Банком на підставі договору відкрито картковий рахунок із початковим кредитним лімітом у розмірі, що зазначений у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку, а відповідачу надано у користування кредитну картку. У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 7 000 грн. Підписання цього договору є прямою та безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком, відповідно до п. п. 3.2, 3.3 договору. Банк взяті на себе зобов'язання щодо надання кредиту виконав у повному обсязі. Відповідач умови договору належним чином не виконав, у зв'язку із чим у нього утворилася заборгованість перед банком, яка станом на 30.11.2020 року становить 16882,82 грн. та складається із: заборгованості за тілом кредиту у розмірі 15612,52 грн., заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно зі ст..625 ЦК України - 1270,30 грн.
У зв'язку із чим, керуючись положеннями ст. ст. 509, 525, 526, 527, 530, ч. 1 ст. 598, ст. ст. 599, 610, ч. 2 ст. 615, ст. ст. 629, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 5, 14 Закону України «Про захист персональних даних», ст. 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», банк просить стягнути заборгованість за кредитним договором у розмірі 15612,52 грн. та судові витрати.
Представник позивача у позові не заперечував проти розгляду справи за відсутності представника відповідача та ухвалення заочного рішення.
09.03.2021 ухвалою суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Роз'яснено відповідачу право подати відзив на позов, а позивачу відповідь на відзив.
Відповідач про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження повідомлявся належним чином.
До суду від відповідача не надійшло клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, у встановлений судом строк відзив на позов до суду не подав.
За відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Згідно з ч. 1 ст. 174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи.
Як встановлено частиною 8 статті 178 ЦПК України, у разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідач відзив на позов до суду не надіслав, з будь-якими клопотаннями до суду не звертався, в зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження на підставі доказів, які містяться в матеріалах справи.
За таких обставин, у відповідності до положень ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, оскільки клопотання про інше від сторін не надходили. Такий висновок суду, зважаючи, що відповідачем не подано відзив на позовну заяву та не повідомлено про причину невчинення ним своєчасно такої процесуальної дії, узгоджується також із положеннями частини восьмої статті 178 вказаного Кодексу. Заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від сторін не надходили.
Враховуючи вищевикладене, у відповідності до ст. 280 ч.1 п.4 ЦПК України суд ухвалює заочне рішення по справі на підставі наявних у ній доказів.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Судом досліджуються представлені письмові докази на підтвердження та спростування тих обставин, на які посилався позивач, інших суду не представлено та про їх витребування перед судом не порушувалося клопотань.
Суд, вирішуючи питання, передбачені ст. ст. 12, 264 ЦПК України, виходить з такого.
В заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у «ПриватБанку», яку підписав ОСОБА_1 06 грудня 2007 року, зазначено, що відповідач ознайомлений та згодний з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами банку.
Також указана заява містить розділ про те, що ОСОБА_1 виявляє бажання оформити на своє ім'я послугу з надання «Кредитка Універсальна, 30 днів пільгового періоду» із кредитним лімітом у розмірі 250 грн., про що наявна відповідна відмітка.
За відомостями довідки про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», яка підписана відповідачем, пільговий період 30 днів за кожною витратою, базова % ставка на місяць (нараховується на залишок заборгованості) 3,0 %, розмір щомісячних платежів - 7 % від заборгованості, але не менше 50 грн. та не більше залишку заборгованості.
До кредитного договору банк додав витяг з Умов та Правил надання банківських послуг.
Згідно з розрахунком, наданим позивачем, у зв'язку з порушенням ОСОБА_1 зобов'язань за вказаним договором виникла заборгованість перед банком, яка станом на 30.11.2020 року становить 16882,82 грн. та складається із: заборгованості за тілом кредиту у розмірі 15612,52 грн., заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно зі ст..625 ЦК України - 1270,30 грн.
АТ КБ «ПриватБанк» надав суду виписку з особового рахунку ОСОБА_1 , відкритого за вищезазначеним кредитним договором, з якої вбачається, що остання активно користувалася кредитними коштами.
Також позивачем надана довідка на підтвердження видачі відповідачу кредитних карток на підставі договору № б/н, термін дії останньої - 04/23 (а.с.34).
З довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки вбачається, що кредитний ліміт змінювався, зокрема, 17.12.2007 року збільшено до 2 000 грн., 05.08.2008 - до 3030 грн., 10.08.2010 - 5030 грн., 30.09.2010 - 6030 грн., 12.12.2011 - 6500 грн., 26.10.2013 - 7000грн., 18.03.2014 - зменшено до 0 грн., 11.08.2017 - збільшено до 7000 грн., 16.05.2019 - зменшено до 0 грн.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 612 ЦК України).
Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Під час розгляду справи судом встановлено, що 06 грудня 2007 року між сторонами, шляхом підписання заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, укладений кредитний договір.
З розрахунку заборгованості за договором б/н від 06 грудня 2007 року заборгованість ОСОБА_1 перед АТ КБ «ПриватБанк» станом на 30.11.2020 року становить 16882,82 грн. та складається із: заборгованості за тілом кредиту у розмірі 15612,52 грн., заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно зі ст..625 ЦК України - 1270,30 грн. При цьому, банк, користуючись правами, наданими позивачу у ЦПК України, просив стягнути заборгованість за тілом кредиту у розмірі 15612,52 грн.
АТ КБ «ПриватБанк» надано суду виписку з особового рахунку ОСОБА_1 , відкритого за вищезазначеним кредитним договором, з якої вбачається, що відповідач активно користувалася кредитними коштами, здійснювала розрахунки через термінали у касах магазинів та ін.
Розпоряджаючись своїми цивільними та процесуальними правами на свій розсуд, відповідач у судові засідання не з'являлася, не заперечувала фактів укладання кредитного договору, отримання кредитної картки та користування кредитними коштами, не спростовувала розрахунок та розмір заборгованості, не подала своїх доказів на заперечення відповідних доводів позивача. Отже, відповідачем не доведено відсутності вини у порушенні зобов'язання, не спростовано підстав позову.
Частиною 1 статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини 1 статті 16 ЦК України, частини першої статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 статті 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
За вимогами ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. ч 3, 6 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. У разі складання та зберігання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку на машинних носіях інформації підприємство зобов'язане за свій рахунок виготовити їх копії на паперових носіях на вимогу інших учасників господарських операцій, а також правоохоронних органів та відповідних органів у межах їх повноважень, передбачених законами.
Згідно зі ст. 41 Закону України «Про Національний банк України» та ч. ч. 1, 2 ст. 68 Закону України «Про банки та банківську діяльність» Національний банк України встановлює обов'язкові для банківської системи стандарти та правила ведення бухгалтерського обліку і фінансової звітності, що відповідають вимогам законів України та міжнародним стандартам фінансової звітності. Банки організовують бухгалтерський облік відповідно до внутрішньої облікової політики, розробленої на підставі правил, встановлених Національним банком України відповідно до міжнародних стандартів бухгалтерського обліку. Бухгалтерський облік має забезпечувати своєчасне та повне відображення всіх банківських операцій та надання користувачам достовірної інформації про стан активів і зобов'язань, результати фінансової діяльності та їх зміни.
Відповідно до п. 5 розділу VII Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 05 листопада 2014 року № 705, документи за операціями з використанням електронних платіжних засобів мають статус первинного документа та можуть бути використані під час урегулювання спірних питань.
Отже, виписки з особових рахунків клієнтів є регістрами аналітичного обліку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня та є підтвердженням виконаних за день операцій.
Таким чином, надана позивачем банківська виписка з особового рахунку ОСОБА_1 є належним доказом підтвердження видачі кредиту останній у сумі 15612,52 грн.
Як наголошено у Рішенні Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003, правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
Суд може визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, однак зобов'язаний встановити обставини, які підлягають доказуванню і зобов'язаний вжити всіх необхідних заходів з метою встановлення істини. Принцип змагальності не виключає необхідності всебічного та повного дослідження всіх обставин справи задля встановлення об'єктивної істини та об'єктивного вирішення справи.
Загальними вимогами процесуального права визначено обов'язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, розрахунків, з яких суд виходив при вирішенні позовів, що стосуються, зокрема, грошових вимог (дослідження обґрунтованості, правильності розрахунку, наявності доказів, що їх підтверджують).
Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення у справі неможливо.
Такі висновки узгоджуються із правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 11 вересня 2019 року в аналогічній справі за № 153/1334/16-ц (провадження № 61-16362св18), які відповідно до вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК України враховані судом при ухваленні рішення.
На підставі викладеного та враховуючи, що ОСОБА_1 неналежним чином виконує зобов'язання за кредитним договором, у зв'язку з чим виникла заборгованість, суд приходить до висновку, що банк право вимагати повернення всієї суми кредиту, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Як вбачається з квитанції про сплату судового збору, розмір судових витрат складає 2270 грн. і такий у відповідності до положень ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача.
Керуючись ст. ст. 509, 526, 544, 612, 625, 1048, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 141, 206, 263-265, 280 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» до до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити.
Стягнути з до ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором від 06 грудня 2007 року № б/н станом на 30.11.2020 року у розмірі 15 612,52 грн.
Стягнути з до ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» судовий збір у розмірі 2270 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Донецького апеляційного суду або через Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про сторін у справі:
Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, юридична адреса: вул. Грушевського, 1Д, м. Київ, 01001, адреса для листування: вул. Набережна Перемоги, 50, м. Дніпро, 49094.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя О.М. Томілін