Єдиний унікальний номер: 379/709/20
Провадження № 2/379/128/21
02 березня 2021 року Таращанський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Зінкіна В.І.,
з участю секретаря Гопкало О.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тараща цивільну справу за позовом прокурора Кагарлицької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Комунального некомерційного підприємства Таращанської міської ради « Таращанська міська лікарня» Білоцерківського району Київської області до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину,
22 червня 2020року до суду звернувся заступник керівника Кагарлицької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Комунального некомерційного підприємства Таращанської міської ради « Таращанська міська лікарня» Білоцерківського району Київської області до ОСОБА_1 з позовом про відшкодування на користь місцевого бюджету витрат, понесених закладом охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочину.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що ухвалою Таращанського районного суду Київської області від 10 жовтня 2018 року, який набрав законної сили 18 жовтня 2018 року,кримінальне провадження №12017110290000468 стосовно ОСОБА_1 закрито. ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинене ним кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.286 КК України у зв'язку з примиренням винного з потерпілим. При винесенні судом ухвали питання щодо відшкодування витрат на лікування потерпілого, понесені закладом охорони здоров'я , не вирішувалося. Разом із тим, судом встановлено, що 06 грудня 2017 року о 16 год.50 хв. ОСОБА_1 , керуючи технічно справним автомобілем ВАЗ 21099 д.н.з. НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 належить на праві приватної власності ОСОБА_2 , рухався із швидкістю 30 км/год по вологому асфальтованому покритті, по лівій смузі проїзної частини вулиці Богдана Хмельницького в м. Тараща, Київської області яка має дві смуги руху а кожному напрямку, зі сторони АС «Тараща» в напрямку до нерегульованого перехрестя з вул. Софіївська. Наближаючись до вказаного перехрестя,з обох боків дороги дорожніми знаками 5.25.1 та5.35.2 Правил дорожнього руху,затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 та введених в дію з 01.01.2002(далі - ПДР),та на проїзній частині з дорожньою розміткою «зебра»,водій автомобіля ВАЗ «21099» ОСОБА_1 в порушення вимог п.2.3(б)ПДР,відповідно до якого «для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним,стежити за дорожньою обстановкою,відповідно реагувати на її зміну,стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу,технічним станом транспортного засобу і не відволікатись від керування цим засобом у дорозі» був не уважний,не стежив за дорожньою обстановкою,в порушення вимог п.18.1 ПДР,згідно з яким «водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека»,при наближенні до нерегульованого пішохідного переходу негайно не вжив заходів по зменшенню швидкості руху керованого ним автомобіля аж до повної його зупинки та не зупинявся,щоб надати дорогу пішоходу,і лівого передньою боковою частиною автомобіля «ВАЗ- 21099»,номерний знак НОМЕР_1 ,вчинив наїзд на пішохода ОСОБА_4 ,яка перетинала проїжджу частину вул. Богдана Хмельницького по розмітці нерегульованого пішохідного переходу зліва-наліво,відносно руху автомобіля. Внаслідок цієї дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_4 отримала тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості.
Внаслідок даної дорожньо-транспортної ОСОБА_4 відповідно до висновку судово-медичної експертизи №5Д від 19.02.2018р. отримала тілесні ушкодження у вигляді забійної рани в тім'яній частині голови, закритий перелом шийки правої плечової кістки,що утворилися від дії тупого предмету та могли виникнути під час ДТП при наїзді на пішохода. Виявлені у ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді забійної рани в тім'яній частині голови,закритий перелом шийки правої плечової кістки, відносяться до категорії середнього ступеню тяжкості за ознакою тривалості розладу здоров'я терміном більше 21 дня.
У зв'язку з отриманими потерпілою ОСОБА_4 тілесними ушкодженнями, остання перебувала на лікуванні в КНП ТМР "Таращанська міська лікарня" з 06.12.2017 по 12.12.2017року та згідно копії розрахункової вартості лікування КНП ТМР "Таращанська міська лікарня" загальна вартість понесених витрат на лікування ОСОБА_4 становить 1787,13грн. Вказані кошти на даний час не відшкодовані.
Оскільки витрачені на лікування кошти підлягають відшкодуванню в повному обсязі,позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 , кошти,витрачені КНП ТМР "Таращанська міська лікарня" на стаціонарне лікування ОСОБА_4 від кримінального правопорушення в розмірі 1787,13 грн. та перерахувати їх на відповідний рахунок на користь держави в особі КНП ТМР "Таращанська міська лікарня".
Представник позивача Борсук О.В. у судовому засіданні позов підтримала у повному обсязі, прохала його задовольнити.
Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні позов визнав у повному обсязі.
Заслухавши учасників справи, дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Згідно ст. 131-1 Конституції України, прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Відповідно до ч. 3ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює орган державної влади, орган суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Судом встановлено, що 06 грудня 2017 року о 16 год.50 хв. ОСОБА_1 , керуючи технічно справним автомобілем ВАЗ 21099 д.н.з. НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 належить на праві приватної власності ОСОБА_2 , рухався із швидкістю 30 км/год по вологому асфальтованому покритті,по лівій смузі проїзної частини вулиці Богдана Хмельницького в м. Тараща, Київської області яка має дві смуги руху а кожному напрямку,зі сторони АС «Тараща» в напрямку до нерегульованого перехрестя з вул. Софіївська.
Наближаючись до вказаного перехрестя, з обох боків дороги дорожніми знаками 5.25.1 та5.35.2 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 та введених в дію з 01.01.2002(далі - ПДР),та на проїзній частині з дорожньою розміткою «зебра»,водій автомобіля ВАЗ «21099» ОСОБА_1 в порушення вимог п.2.3(б)ПДР,відповідно до якого «для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним,стежити за дорожньою обстановкою,відповідно реагувати на її зміну,стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу,технічним станом транспортного засобу і не відволікатись від керування цим засобом у дорозі» був не уважний,не стежив за дорожньою обстановкою,в порушення вимог п.18.1 ПДР,згідно з яким « водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека»,при наближенні до нерегульованого пішохідного переходу негайно не вжив заходів по зменшенню швидкості руху керованого ним автомобіля аж до повної його зупинки та не зупинявся,щоб надати дорогу пішоходу,і лівого передньою боковою частиною автомобіля «ВАЗ- 21099»,номерний знак НОМЕР_1 ,вчинив наїзд на пішохода ОСОБА_4 ,яка перетинала проїжджу частину вул. Богдана Хмельницького по розмітці нерегульованого пішохідного переходу зліва-наліво,відносно руху автомобіля. Внаслідок цієї дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_4 отримала тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості.
Внаслідок даної дорожньо-транспортної ОСОБА_4 відповідно до висновку судово-медичної експертизи №5Д від 19.02.2018р. отримала тілесні ушкодження у вигляді забійної рани в тім'яній частині голови,закритий перелом шийки правої плечової кістки,що утворилися від дії тупого предмету та могли виникнути під час ДТП при наїзді на пішохода. Виявлені у ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді забійної рани в тім'яній частині голови,закритий перелом шийки правої плечової кістки, відносяться до категорії середнього ступеню тяжкості за ознакою тривалості розладу здоров'я терміном більше 21 дня.
Ухвалою Таращанського районного суду Київської області від 10 жовтня 2018 року, який набрав законної сили 18 жовтня 2018 року,кримінальне провадження №12017110290000468 стосовно ОСОБА_1 закрито. ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинене ним кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.286 КК України у зв'язку з примиренням винного з потерпілим. При винесенні судом ухвали питання щодо відшкодування витрат на лікування потерпілого, понесені закладом охорони здоров'я , не вирішувалося.
У зв'язку з отриманими потерпілим ОСОБА_4 тілесними ушкодженнями, остання перебувала на лікуванні в КНП ТМР "Таращанська міська лікарня" з 06.12.2017 по 12.12.2017року та згідно копії розрахункової вартості лікування КНП ТМР "Таращанська міська лікарня" загальна вартість понесених витрат на лікування ОСОБА_4 становить 1787,13грн. Вказані кошти на даний час не відшкодовані.
Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до статті 1206 Цивільного кодексу України, особа яка чинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров'я, що є у державній власності територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.
Згідно пункту 2 «Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання» (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 545 від 16.07.1993 року, сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров'я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним в стаціонарі, та вартості витрат на його лікування в день. Кількість ліжко-днів визначається на підставі медичної картки стаціонарного хворого (форма 003/у) або інших документів, які підтверджують дату госпіталізації та виписки хворого із стаціонару лікувального закладу.
Визначення суми витрат на лікування потерпілого за один ліжко-день провадиться виходячи з фактичної кількості ліжко-днів і загальної суми фактичних витрат за місяць (в якому проводилось лікування) на утримання лікувального закладу, за винятком витрат на капітальні вкладення, капітальний ремонт і придбання інвентарю та обладнання.
Згідно пункту 3 Порядку, визначена сума коштів на лікування потерпілого стягується судом з обвинуваченого при ухваленні вироку за позовом закладу охорони здоров'я або прокурора. У разі коли при ухваленні вироку сума коштів, витрачених на стаціонарне лікування потерпілого, ще не була визначена і рішення про їх відшкодування не було прийнято, стягнення провадиться в порядку цивільного судочинства за позовом вказаних юридичних осіб. У такому ж порядку відшкодовуються витрати на стаціонарне лікування особи, яка постраждала від злочину, в разі закриття кримінального провадження за нереабілітуючими обставинами.
Статтею 103-4 Бюджетного кодексу України визначено, що фінансування закладів охорони здоров'я місцевих бюджетів здійснюється за рахунок коштів медичної субвенції з державного бюджету.
У відповідності до п. 4 Порядку, стягнені в установленому порядку кошти залежно від джерела фінансування закладу охорони здоров'я, у якому перебував на стаціонарному лікуванні потерпілий, зараховуються до відповідного бюджету або на користь юридичної особи (відомства), якій належить заклад охорони здоров'я.
Оскільки фінансування закладів охорони здоров'я здійснюється за рахунок коштів медичної субвенції з державного бюджету, то витрачені кошти на лікування потерпілих від злочинів підлягають стягненню на користь закладів охорони здоров'я.
Відповідно до п. п. а) п. 3 ч. 1ст. 89 Бюджетного кодексу України, до видатків, які здійснюються з районних бюджетів та бюджетів міст обласного значення та враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, належать видатки на первинну медико-санітарну, амбулаторно-поліклінічну та стаціонарну допомогу (лікарні широкого профілю, пологові будинки, станції швидкої та невідкладної медичної допомоги, поліклініки і амбулаторії, загальні стоматологічні поліклініки).
У зв'язку з цим, неповернення витрачених бюджетних коштів на лікування потерпілих від злочинів порушує інтереси держави та суспільний інтерес відповідної територіальної громади у вигляді забезпечення належного та якісного медичного обслуговування громадян.
У разі стягнення коштів з відповідача, вони будуть спрямовані на необхідні медичні послуги, забезпечення діяльності лікарні тощо.
Як вбачається з матеріалів справи, суду не надано доказів того, що відповідачем відшкодовано кошти, які витрачені на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_4 .
Суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, приходить до висновку, що позовні вимоги прокурора Кагарлицької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Комунального некомерційного підприємства Таращанської міської ради «Таращанська міська лікарня» Білоцерківського району Київської області до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину,знайшли своє підтвердження та підлягають задоволенню, оскільки відповідач дійсно вчинив кримінальне правопорушення, внаслідок якого потерпілий перебував на лікуванні у КНП ТМР "Таращанська міська лікарня", що підтверджується матеріалами справи.
Окрім того, приймаючи до уваги вимоги ст.ст. 133,141,142 ЦПК України та Закону України «Про судовий збір», враховуючи те, що позивач звільнений від сплати судового збору, а відповідачем позовні вимоги визнані до початку розгляду справи по суті, з останнього має бути стягнуто в дохід держави 50 відсотків від суми судового збору, який підлягає сплаті за вимогу майнового характеру, яка подана юридичною особою.
Враховуючи ціну позову майнового характеру,який подала юридична особа 1787,13 грн. і 1.5 % ціни позову,судовий збір становить - 2270 грн.
Стягнути із відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 50 відсотків від суми судового збору -1135 грн.
Решту судового збору, який підлягає сплаті 1135, компенсувати за рахунок держави.
Керуючись ст.ст.1166,1206 Цивільного кодексу України,ст. 89 Бюджетного кодексу України, Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат», «Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання», ст. ст.4,12,13,76-81,133,141,258-259,265,268,277-279,354-355ЦПК України суд,
Позовні вимоги прокурора Кагарлицької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Комунального некомерційного підприємства Таращанської міської ради « Таращанська міська лікарня» Білоцерківського району Київської області до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину - задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 на користь держави в особі Комунального некомерційного підприємства Таращанської міської ради «Таращанська міська лікарня» Білоцерківського району Київської області, отримувач коштів -код отримувача (код ЄДРПОУ- 01994215;) код банку отримувача (МФО)-322669; рахунок отримувача -р/р НОМЕР_4 ,АТ «Ощадбанк» ТВБВ 10026/0649, ІПН:019942110220 витрати на лікування потерпілого від злочину в розмірі 1783,13 грн. (тисяча сімсот вісімдесят три грн.13коп.).
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 на користь держави судовий збір в розмірі -1135,00 (одна тисяча сто тридцять п'ять) грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Київської області.
Відповідно до п. 3 розділу ХІІ Прикінцевих положень Цивільного процесуального кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), процесуальні строки, визначені статтями 284, 354 Цивільного процесуального кодексу України для подання заяви про перегляд заочного рішення, апеляційного оскарження, продовжуються на строк дії такого карантину.
У відповідності до п.п. 15.5) п. 15 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в редакції, яка набрала чинності з 15.12.2017, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Апеляційного суду Київської області через Таращанський районний суд Київської області.
Головуючий:В. І. Зінкін