Ухвала від 15.04.2021 по справі 127/9789/21

Cправа № 127/9789/21

Провадження № 1-кс/127/4352/21

УХВАЛА

Іменем України

15 квітня 2021 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

слідчого судді: ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання: ОСОБА_2

за участю:

прокурора: ОСОБА_3 ,

підозрюваного: ОСОБА_4 ,

захисника: адвоката ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СУ ГУНП у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Піщанка Вінницької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України, непрацюючого, неодруженого, раніше судимого, який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 190 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий СУ ГУНП у Вінницькій області майор поліції ОСОБА_6 15.04.2021 звернулася до суду з клопотанням, погодженим з прокурором ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, щодо підозрюваного ОСОБА_4 .

Клопотання мотивовано тим, що досудовим розслідуванням установлено, що ОСОБА_4 18.04.2017 маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману близько 02 години 40 хвилин з номера телефону НОМЕР_1 зателефонував на стаціонарний номер НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_7 . Надалі, реалізуючи свій злочинний намір ОСОБА_4 , діючи повторно, вводячи в оману ОСОБА_7 представившись її онуком, повідомив завідомо неправдиву інформацію про те, що став винуватцем дорожньо-транспортної пригоди, у наслідок чого загинула жінка, а тому терміново потрібні кошти в сумі 8500 доларів США, щоб розрахуватись з потерпілими та уникнути кримінальної відповідальності. Продовжуючи свою протиправну діяльність направлену на заволодіння чужим майном шляхом обману, ОСОБА_4 користуючись станом душевного хвилювання ОСОБА_7 , отримав від останньої інформацію щодо номера її мобільного телефону. Після чого, бажаючи довести свою злочинну діяльність до кінця, керуючись жагою до швидкої наживи, діючи умисно, зателефонував до ОСОБА_7 на її номер мобільного телефону НОМЕР_3 та представившись працівником поліції повідомив про необхідність передати йому кошти за не притягнення її онука до кримінальної відповідальності за вчинену ним дорожньо-транспортну пригоду. ОСОБА_7 сприймаючи інформацію, як реальну, вважаючи, що ОСОБА_4 являється діючим працівником поліції, погодилась передати кошти останньому. Надалі, близько 03 години 00 хвилин ОСОБА_4 бажаючи заволодіти коштами ОСОБА_7 шляхом обману, прибув до квартири АДРЕСА_3 , де діючи як працівник поліції отримав від ОСОБА_7 кошти в сумі 4400 доларів США та 400 Євро, що відповідно до курсу Національного банку України станом на 18.04.2017 складає 129373 грн. 53 коп. (із розрахунку 1 долар СШУ - 26,81 грн., 1 Євро - 28,50 грн.).

Своїми діями ОСОБА_4 завдав ОСОБА_7 матеріальну шкоду на загальну суму 129373 грн. 53 коп.

Окрім того, ОСОБА_4 28.02.2021 близько 04 години 00 хвилин рухаючись на автомобілі Skoda Fabia державний номерний знак НОМЕР_4 на автодорозі ТН-02-33 в напрямку с. Миролюбівка Тульчинського району Вінницької області помітив раніше незнайомого йому ОСОБА_8 . В цей момент в ОСОБА_4 виник злочинний умисел направлений на відкрите викрадення чужого майна. Реалізуючи свій протиправний намір ОСОБА_4 зупинив автомобіль та направився до ОСОБА_8 . У подальшому, керуючись жагою до швидкої наживи, діючи повторно, ОСОБА_4 з рук ОСОБА_8 забрав його сумку та оглядаючи її вміст в боковій кишені виявив гаманець, який належить останньому. Надалі, ОСОБА_4 діючи відкрито, з гаманця ОСОБА_8 викрав 66400 грн. та 200 доларів США, що відповідно до курсу Національного банку України станом на 28.02.2021 складає 5589 грн. 00 коп. (із розрахунку 1 долар США - 29,93 грн.).

Продовжуючи свою злочинну діяльність спрямовану на відкрите викрадення чужого майна, діючи умисно, ОСОБА_4 висловив ОСОБА_8 вимогу дістати з кишені куртки його мобільні телефони та передати їх ОСОБА_4 на, що ОСОБА_8 вважаючи, що у разі його відмови виконати вимогу ОСОБА_4 , до нього може бути застосовано фізичну силу, дістав з кишені куртки мобільний телефон HOMI i220 dualsim з сім картками з номером НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , вартістю 686 грн. та HOMI i284 dualsim з сім картками з номером НОМЕР_7 , НОМЕР_8 , вартістю 597 грн. і передав їх ОСОБА_4 . Останній викраденим розпорядився на власний розсуд.

Своїми діями ОСОБА_4 завдав ОСОБА_8 матеріальну шкоду на загальну суму 73272 грн. 00 коп.

У ході досудового розслідування 31.03.2021 повідомлено про підозру ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю смт. Піщанка Вінницької області, громадянину України, українцю, не одруженому, раніше неодноразово судимому, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , - у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190 КК України - заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно та ч. 2 ст. 186 КК України - відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно.

Вина ОСОБА_4 підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:

- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 24.04.2017;

- протоколом огляду місця події від 24.04.2017;

- протоколом допиту потерпілої ОСОБА_7 від 27.04.2017;

- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 27.04.2017;

- висновком судової біологічної експертизи № 735 від 29.01.2019;

-протоколом отримання зразків для проведення експертизи від 17.07.2020;

- висновком судової біологічної експертизи № 741 від 10.08.2020;

- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 28.02.2021;

- протоколом огляду місця події від 28.02.2021;

- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_8 від 01.03.2021;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_9 , протоколом допиту ОСОБА_10 ;

- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 01.03.2021;

- протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_9 ;

-протоколом додаткового допиту ОСОБА_10 ;

- іншими матеріалами кримінального провадження.

ОСОБА_4 обґруновано підозрюється у вчиненні декількох умисних кримінальних правопорушень, одне з яких відноситься до тяжких, санкція за яке передбачає до 6 років позбавлення волі. Окрім того, ОСОБА_4 раніше неодноразово судимий за вчинення умисних злочинів. А також, на даний час перебуває під судовим слідством Хмільницького міськрайонного суду за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, Городищенського районного суду Черкаської області за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, Вінницького районного суду за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України. Окрім того, в ОСОБА_4 відсутнє джерело постійного доходу, робота.

У ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_4 тривалий час не проживає за місцем своєї реєстрації та за адресами, де раніше мешкав. Систематично змінює номера мобільних телефонів, місце його знаходження було не відоме. Відповідно до ст. 281 КПК України підозрюваного ОСОБА_4 05.04.2021 оголошено в розшук.

У зв'язку з цим є підстави вважати про наявність ризиків передбачених п. 1 , п. 2, п. 3, п. 4, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Приймаючи до уваги, що ОСОБА_4 підозрюється у скоєння умисних корисливих злочинів, а тому виникає необхідність у проведенні з ним ряду слідчих дій та відпрацювання останнього на причетність до скоєння аналогічних кримінальних правопорушень. У той же час, застосування більш м'якого запобіжного заходу відного ОСОБА_4 не буде сприяти виконанню покладених на нього обов'язків та унеможливить дотримання розумних строків досудового розслідування.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1 , п. 2, п. 3, п. 4, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, що дає достатні підстави вважати, що єдиним дієвим запобіжним заходом, який забезпечить мету його обрання, а саме: виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також дасть можливість запобігти вказаним ризикам, є обрання щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без застосування застави, в порядку ст. 183 КПК України.

На підставі викладеного слідчий просив клопотання задовольнити.

Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання підтримав, просив застосувати до підозрюваноого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення застави.

Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 заперечували, щодо поданого клопотання, зазначивши, що підозрюваний ОСОБА_4 має постійне місце проживання, цивільну дружину та на утриманні дитину, а тому просили застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту або визначити йому заставу.

Відповідно до частини четвертої статті 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Враховуючи наведене, судовий розгляд клопотання здійснювався за фіксації судового процесу технічними засобами.

Суд, дослідивши вказане клопотання, матеріали кримінального провадження №12017020220000294, заслухавши думку прокурора, пояснення підозрюваного та його захисника, дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводяться надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального провадження; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно з часиною першою статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

За приписами частини другої статті 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Статтею 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що 25.04.2017 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017020220000294 внесено відомості про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 289 КК України.

Зокрема, досудовим розслідуванням установлено, що ОСОБА_4 18.04.2017 маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману близько 02 години 40 хвилин з номера телефону НОМЕР_1 зателефонував на стаціонарний номер НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_7 . Надалі, реалізуючи свій злочинний намір ОСОБА_4 , діючи повторно, вводячи в оману ОСОБА_7 представившись її онуком, повідомив завідомо неправдиву інформацію про те, що став винуватцем дорожньо-транспортної пригоди, у наслідок чого загинула жінка, а тому терміново потрібні кошти в сумі 8500 доларів США, щоб розрахуватись з потерпілими та уникнути кримінальної відповідальності. Продовжуючи свою протиправну діяльність направлену на заволодіння чужим майном шляхом обману, ОСОБА_4 користуючись станом душевного хвилювання ОСОБА_7 , отримав від останньої інформацію щодо номера її мобільного телефону. Після чого, бажаючи довести свою злочинну діяльність до кінця, керуючись жагою до швидкої наживи, діючи умисно, зателефонував до ОСОБА_7 на її номер мобільного телефону НОМЕР_3 та представившись працівником поліції повідомив про необхідність передати йому кошти за не притягнення її онука до кримінальної відповідальності за вчинену ним дорожньо-транспортну пригоду. ОСОБА_7 сприймаючи інформацію, як реальну, вважаючи, що ОСОБА_4 являється діючим працівником поліції, погодилась передати кошти останньому. Надалі, близько 03 години 00 хвилин ОСОБА_4 бажаючи заволодіти коштами ОСОБА_7 шляхом обману, прибув до квартири АДРЕСА_3 , де діючи як працівник поліції отримав від ОСОБА_7 кошти в сумі 4400 доларів США та 400 Євро, що відповідно до курсу Національного банку України станом на 18.04.2017 складає 129373 грн. 53 коп. (із розрахунку 1 долар СШУ - 26,81 грн., 1 Євро - 28,50 грн.).

Своїми діями ОСОБА_4 завдав ОСОБА_7 матеріальну шкоду на загальну суму 129373 грн. 53 коп.

Окрім того, ОСОБА_4 28.02.2021 близько 04 години 00 хвилин рухаючись на автомобілі Skoda Fabia державний номерний знак НОМЕР_4 на автодорозі ТН-02-33 в напрямку с. Миролюбівка Тульчинського району Вінницької області помітив раніше незнайомого йому ОСОБА_8 . В цей момент в ОСОБА_4 виник злочинний умисел направлений на відкрите викрадення чужого майна. Реалізуючи свій протиправний намір ОСОБА_4 зупинив автомобіль та направився до ОСОБА_8 . У подальшому, керуючись жагою до швидкої наживи, діючи повторно, ОСОБА_4 з рук ОСОБА_8 забрав його сумку та оглядаючи її вміст в боковій кишені виявив гаманець, який належить останньому. Надалі, ОСОБА_4 діючи відкрито, з гаманця ОСОБА_8 викрав 66400 грн. та 200 доларів США, що відповідно до курсу Національного банку України станом на 28.02.2021 складає 5589 грн. 00 коп. (із розрахунку 1 долар США - 29,93 грн.).

Продовжуючи свою злочинну діяльність спрямовану на відкрите викрадення чужого майна, діючи умисно, ОСОБА_4 висловив ОСОБА_8 вимогу дістати з кишені куртки його мобільні телефони та передати їх ОСОБА_4 на, що ОСОБА_8 вважаючи, що у разі його відмови виконати вимогу ОСОБА_4 , до нього може бути застосовано фізичну силу, дістав з кишені куртки мобільний телефон HOMI i220 dualsim з сім картками з номером НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , вартістю 686 грн. та HOMI i284 dualsim з сім картками з номером НОМЕР_7 , НОМЕР_8 , вартістю 597 грн. і передав їх ОСОБА_4 . Останній викраденим розпорядився на власний розсуд.

Своїми діями ОСОБА_4 завдав ОСОБА_8 матеріальну шкоду на загальну суму 73272 грн. 00 коп.

31 березня 2021 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190 КК України - заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно та ч. 2 ст. 186 КК України - відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно.

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення, суд зважає на те, що, як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 28.10.2004 у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред'явлення обвинувачення, а згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 30.08.1998 у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об'єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.

Також, суд звертає увагу на те, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу має враховуватись саме обґрунтованість підозри, а не її доведеність, бо це завдання покладається на слідчого під час проведення ним досудового розслідування (рішенні у справі «Феррарі-Браво проти Італії» від 14.03.1984).

Проаналізувавши зміст клопотання про застосування запобіжного заходу, а також доданих до клопотання доказів, а саме: витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12017020220000294; протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 24.04.2017; протоколу огляду місця події від 24.04.2017; протоколу допиту потерпілої ОСОБА_7 від 27.04.2017; протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 27.04.2017; висновку судової біологічної експертизи № 735 від 29.01.2019; протоколу отримання зразків для проведення експертизи від 17.07.2020; висновку судової біологічної експертизи № 741 від 10.08.2020; протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 28.02.2021; протоколу огляду місця події від 28.02.2021; протоколу допиту потерпілого ОСОБА_8 від 01.03.2021; протоколу допиту свідка ОСОБА_9 , протоколом допиту ОСОБА_10 ; протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 01.03.2021; протоколу додаткового допиту свідка ОСОБА_9 ; протоколу додаткового допиту ОСОБА_10 , пояснень підозрюваного наданих в судовому засіданні, слідчий суддя дійшов висновку, що на час розгляду даного клопотання підозра щодо вчинення ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 186 КК України обґрунтована.

У відповідності з пунктом 5 частини другої статті 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

В судовому засіданні судом встановлено, що ОСОБА_4 має постійне місце проживання, однак за зареєстрованим місцем проживання не проживає, у зареєстрованому шлюбі не перебуває, що свідчить про відсутність у нього міцних соціальних зв'язків, офіційно не працевлаштований, раніше неодноразово судимий, крім того на даний час на розгляді у Городищенському районному суді Черкаської області, Хмільницькому міськрайонному суді, Вінницькому районному суді Вінницької області та Вінницькому міському суді Вінницької області перебувають кримінальні провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні, в тому числі тяжких корисливих, злочинів, по яких остаточне рішення ще не прийнято.

Крім того, ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 06.04.2021 (справа №127/8677/21) задоволено клопотання слідчого та надано дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця смт. Піщанка Вінницької області, громадянина України, українця, не одруженого, раніше неодноразово судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , з метою його приводу до Вінницького міського суду Вінницької області для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Вказана ухвала суду мотивована тим, що підозрюваний переховується від органу досудового розслідування та суду.

Саме на виконання ухвали слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 06.04.2021 (справа №127/8677/21) ОСОБА_4 було затримано 14.04.2021 в місті Києві, що підтверджується протоколом затримання від 14.04.2021.

На теперішній час органом досудового розслідування ОСОБА_4 оголошено про підозру у вчиненні злочинів, один з яких відноситься до тяжких злочинів за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від чотирьох до шести років.

Таким чином, враховуючи обставини кримінального правопорушення, його наслідки, тяжкість покарання за злочин по якому оголошено підозру, особу підозрюваного, суд під час розгляду клопотання дійшов обґрунтованого висновку, що підозрюваний ОСОБА_4 перебуваючи на волі може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-які речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що унеможливлює обрання йому більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.

Суд також враховує вік та стан здоров'я підозрюваного та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.

При вирішенні питання щодо обгрунтованості клопотання слідчий суддя враховує, що слідчим та прокурором доведено, що встановлені під час розгляду клопотання обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам, а тому приходить до висновку про доцільність задоволення клопотання та застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Крім того, слідчим суддею врахована практика Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Відповідно до вимог частини третьої статті 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених названим Кодексом.

В той же час, частиною четвертою статті 183 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні:

1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;

2) щодо злочину, який спричинив загибель людини;

3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею;

4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України;

5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

Як слідує з матеріалів справи та зазначене вище, 31 березня 2021 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190 КК України та ч. 2 ст. 186 КК України.

Відповідно до частини другої статті 186 КК України грабіж, поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, або з погрозою застосування такого насильства, або вчинений повторно, або за попередньою змовою групою осіб, - карається позбавленням волі на строк від чотирьох до шести років.

Обгрунтовуючи клопотання слідчим, в тому числі зазначено, що "Продовжуючи свою злочинну діяльність спрямовану на відкрите викрадення чужого майна, діючи умисно, ОСОБА_4 висловив ОСОБА_8 вимогу дістати з кишені куртки його мобільні телефони та передати їх ОСОБА_4 на, що ОСОБА_8 вважаючи, що у разі його відмови виконати вимогу ОСОБА_4 , до нього може бути застосовано фізичну силу, дістав з кишені куртки мобільний телефон HOMI i220 dualsim з сім картками з номером НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , вартістю 686 грн. та HOMI i284 dualsim з сім картками з номером НОМЕР_7 , НОМЕР_8 , вартістю 597 грн. і передав їх ОСОБА_4 . Останній викраденим розпорядився на власний розсуд".

Таким чином, потерпіла особа у даному кримінальному провадженні сприймала дії ОСОБА_4 як погрозу застосування фізичної сили, а тому, з урахуванням положень пункту 1 частини четвертої статті 183 КПК України, слідчий суддя вважає недоцільним визначати підозрюваному заставу.

Крім того, при вирішенні питання, щодо визначення застави слідчий суддя враховує, що ухвалою Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 17.08.2020 у справі №149/1722/20 до ОСОБА_4 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, було застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою із визначенням розміру застави, яку ним було сплачено.

Цією ж ухвалою суду, у разі внесення застави, покладено на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов'язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; не відлучатися за межі населеного пункту в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утриматися від спілкування з потерпілим та свідками у даному кримінальному провадженні.

Однак, як вбачається з протоколу затримання ОСОБА_4 від 14.04.2021, останнього було затримано на підставі ухвали слідчого судді про дозвіл на затримання від 06.04.2021 в місті Києві, тобто не за місцем свого проживання (м. Ямпіль Вінницької області), при цьому, ОСОБА_11 в судовому засіданні не зміг пояснити своє перебування у місті Києві, а відтак слідчий суддя дійшов висновку, що під час перебування під визначеним запобіжним заходом ОСОБА_4 було порушено один із визначених ухвалою суду обов'язків, а саме: не відлучатися за межі населеного пункту в якому він проживає (м. Ямпіль Вінницької області), без дозволу слідчого, прокурора або суду, що свідчить про недієвість такого запобіжного заходу як застава.

На підставі наведеного, керуючись ст. 176, 177, 178, 183, 184, 186, 193, 196, 197, 400 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк тримання під вартою діє протягом 60 (шістдесят) днів з моменту затримання ОСОБА_4 , однак в межах строку досудового розслідування, тобто до 31 травня 2021 року (включно).

Строк дії ухвали суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити до 31 травня 2021 року.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Подача апеляційної скарги на дану ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя