Справа № 127/13972/17
Провадження № 1-кп/991/177/19
16 квітня 2021 року місто Київ
Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів - головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8
обвинувачених ОСОБА_9 , ОСОБА_10
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву захисника
ОСОБА_6 про відвід головуючого судді ОСОБА_1 у кримінальному провадженні,
внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (надалі - ЄРДР) 05 січня 2017 року за
№ 52017000000000025, за обвинуваченням:
ОСОБА_10 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у
м. Гайсина Вінницької області, який зареєстрований за адресою:
АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , у вчиненні
кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368, ч. 3 ст. 369-2 КК України,
ОСОБА_9 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у
м. Вознесенськ Миколаївської області, який зареєстрований за адресою:
АДРЕСА_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_4 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368, ч. 3 ст. 369-2 КК України,
16.04.2021 під час судового розгляду адвокат ОСОБА_6 заявив відвід головуючому судді ОСОБА_1 . В обґрунтування заявленого відводу захисник посилалася на п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України, а саме, що існують обставини, які викликають сумніви в неупередженості головуючого судді та позбавляють його права брати участь у цьому кримінальному провадженні. Зазначав, що головуючий суддя ОСОБА_1 у судовому засіданні посилався на документ, а саме видатковий касовий ордер від 17.04.2017, який ще не було досліджено судом, і який знаходиться у розпорядженні суду. Вказував, що суд вже сформував позицію щодо справи дослідивши докази наперед.
Захисники ОСОБА_7 і ОСОБА_8 підтримали заяву про відвід головуючого, просили її задовольнити.
Обвинувачені ОСОБА_10 і ОСОБА_9 не підтримали заяву адвоката ОСОБА_6 про відвід головуючому судді.
Прокурор ОСОБА_5 заперечував проти заявленого відводу, вказував, що доводи захисника надумані та направлені на затягування судового розгляду.
Розглянувши заяву, заслухавши думки учасників кримінального провадження, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
В силу ст. 76 КПК суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій. Суддя, який брав участь у кримінальному провадженні в суді першої інстанції, не має права брати участі у цьому ж провадженні в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а також у новому провадженні після скасування вироку або ухвали суду першої інстанції.
Також, пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «Паунович проти Сербії» від 03.12.2019 (заява № 54574/07), зокрема, в пункті 35 зазначив, що безсторонність означає відсутність упередженості або прихильності. Її наявність чи відсутність може бути оцінена за суб'єктивним критерієм, де повинні прийматися до уваги особисті переконання і поведінка певного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість в конкретній справі, та об'єктивним критерієм, який визначає, чи надав відповідний суддя достатні гарантії, що дозволяють виключити будь-який сумнів щодо його неупередженості. Щодо другого критерію, то необхідно встановити, чи існують, крім поведінки самого судді, факти, що потребують доведення, які можуть викликати сумнів у неупередженості судді. Мається на увазі, що при ухваленні рішення про те, чи є в конкретній справі законна підстава побоюватися, що конкретний суддя або склад суду проявили недостатню неупередженість, думка відповідної особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи може це побоювання бути об'єктивно виправданим (див. «Мікалеф проти Мальти» [ВП], № 17056/06, § 96, ЄСПЛ 2009). Для того, щоб задовольнити вимогу неупередженості, національний суд повинен дотримуватися як суб'єктивних, так і об'єктивних критеріїв.
Отже, при об'єктивному підході до встановлення наявності/відсутності упередженості суду (колегії суддів) необхідно визначити, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність, зважаючи на безпосередню поведінку судді (колегії суддів). Суб'єктивний критерій, у свою чергу, вимагає оцінки реальних дій окремого судді (колегії суддів) під час розгляду конкретної справи, й лише після встановлення фактів у поведінці судді (колегії суддів), які можна було б кваліфікувати як прояв упередженості, можливо ставити під сумнів його безсторонність.
Згідно з ч. 5 ст. 80 КПК України відвід повинен бути вмотивованим.
Судом встановлено, що 05.11.2020 у судовому засіданні було досліджено документи сторони обвинувачення, зокрема, видатковий касовий ордер, який є додатком до протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 19.02.2019 (том 17 а.с. 167-170), на який посилається адвокат ОСОБА_6 , що підтверджується журналом судового засідання та технічним записом від 05.11.2020.
Отже, доводи захисника, викладені у заяві, не відповідають дійсності, не ґрунтуються на конкретних доказах, які б свідчили про зазначені ним обставини, а містять виключно суб'єктивні переконання заявника і можуть свідчити про недостатню обізнаність з матеріалами кримінального провадження та ходом судового розгляду.
Заявлений відвід не містить належних та достатніх обставин, які б свідчили про наявність підстав, передбачених ст. 75 КПК України, та обґрунтованих доводів про упередженість головуючого судді. Аналізуючи доводи захисника з точки зору зазначених суб'єктивного та об'єктивного критеріїв безсторонності суду, суд вважає, що відсутні очевидні факти, що можуть поставити під сумнів безсторонність судді та свідчити про особисту упередженість у цій справі судді ОСОБА_1 .
Враховуючи викладене, суд вважає невмотивованими та необґрунтованими доводи, наведені в заяві про відвід, щодо наявності підстав для відводу судді ОСОБА_1 , а тому у задоволенні заяви слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. 75, 76, 80, 81, 371, 372 КПК України,
У задоволенні заяви захисника ОСОБА_6 про відвід головуючого судді ОСОБА_1 відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.
Повний текст ухвали складений 16 квітня 2021 року.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді - ОСОБА_2
ОСОБА_3