14 квітня 2021 року
м. Черкаси
Справа № 707/1904/20
Провадження № 22-ц/821/627/21
категорія: на ухвалу
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Василенко Л. І.,
суддів: Бородійчука В. Г., Нерушак Л. В.,
секретаря: Анкудінова О. І.,
учасники справи:
позивач- ОСОБА_1 ,
відповідач- ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 на ухвалу Черкаського районного суду Черкаської області від 23 лютого 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, у складі головуючого судді Морозова В. В.,
У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.
Просила суд стягнути з відповідача аліменти на утримання неповнолітньої дитини в розмірі 3000 грн на місяць, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня подання даної позовної заяви.
Ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 23 лютого 2021 року позов залишено без розгляду.
Ухвала суду мотивована тим, що належним чином повідомлений позивач повторно не явився в судове засідання.
Також суд дійшов висновку про необхідність стягнення із позивача на користь відповідача витрати на правничу допомогу представником відповідача розмірі 3000 грн, вказуючи, що дана вимога є обґрунтованою, підтвердженою належними доказами, а розмір є співмірним з ціною позову, складністю справи і значенням її для сторони.
Не погоджуючись із ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 23 лютого 2021 року, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , подав апеляційну скаргу в якій просив суд скасувати ухвалу Черкаського районного суду Черкаської області від 23 лютого 2021 року, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Апеляційна скарга мотивована тим, що про судове засідання призначене на 08.12.2020 о 11:30 позивач повідомлений не був відповідно до вимог ст. 128 УПК України.
Наступне судове засідання було призначено на 21.01.2021 на яке прибув представник позивача, про що свідчить розписка, підписана ним власноручно.
Зазначає, що відсутність позивача у судовому засіданні 23.02.2021 не перешкоджала розгляду справи за його відсутності, оскільки його позиція була відома суду та відповідачу, залишаючи позов без розгляду, суд не зазначив, яким чином неявка позивача в судове засідання перешкоджала розгляду справи.
Згідно з ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно із ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
14 квітня 2021 року від ОСОБА_2 надійшло клопотання про неможливість прийняття участі в судовому засіданні у зв'язку з підвищеною температурою та підозрою на ковід. Просив відкласти розгляд справи на інший день.
Враховуючи положення ч 2 ст. 372 ЦПК України, згідно якої неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглчду справи, а також те, що ОСОБА_2 не надано доказів на підтвердження вказаних в клопотанні обставин, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_2 .
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були наявні в матеріалах справи.
Колегія суддів вважає, що ухвала суду, яка у відповідності до ст. 258 ЦПК України є видом судових рішень, приведеним вимогам не відповідає.
Відповідно до я. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 12 ЦПК України).
Частиною 3 ст. 13 ЦПК України передбачено, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Згідно з ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.
Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
За частинами 1, 2 та 5 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи (п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України).
Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, що бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він вправі подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Правове значення в цьому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.
Вказані правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 759/6512/17 (провадження № 61-4437св20), від 07 грудня 2020 року у справі № 686/31597/19 (провадження № 61-15254св20), від 20 січня 2021 року у справі № 450/1805/18 (провадження № 61-2329св20).
У рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» Європейський суд з прав людини вказав, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 23 вересня 2020 року відкрито провадження у даній справі. Вирішено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін 04.11.2020 (а.с. 20-21).
Копію вищевказаної ухвали направлено сторонам, проте згідно довідки про причини повернення, ОСОБА_1 її не отримала з підстав закінчення терміну зберігання (а.с. 25).
22 жовтня 2020 року відповідачем подано клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження (а.с. 26).
Ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 04 листопада 2020 року суд вирішив розгляд даної справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням та викликом сторін 08.12.2020 об 11:30 год. (а.с. 73).
Відповідно до довідки Черкаського районного суду Черкаської області від 09 листопада 2020 року поштова кореспонденція, в тому числі судові повістки по даній справі не були відправлені у зв'язку із відсутністю поточних видатків на оплату поштових послуг у Територіальному управлінні ДСА України в Черкаській області (а.с. 74).
Згідно телефонограми від 09.11.2020 ОСОБА_3 було повідомлено, що відбудеться судове засідання 08.12.2020 об 11:30 год. по даній справі (а.с. 76).
Відповідно до протоколу судового засідання від 08 грудня 2020 року сторони у судове засідання не з'явилися, тому розгляд справи відкладено на 21 січня 2021 року на 11:30 год., про що ОСОБА_1 було направлено судову повістку (а.с. 85).
20 січня 2021 року від представника відповідача - адвоката Павленка С. І. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із зайнятістю в іншому судовому засіданні у Лисянському районному суді Черкаської області (а.с. 78-79).
З довідки про причини повернення листа із судовою повісткою, адресованого ОСОБА_1 , вбачається, що адресат відсутній за вказаною адресою (а.с. 88).
Згідно журналу судового засідання від 21.01.2021 сторони в судове засідання не з'явились (а.с. 93).
Відповідно до розписки ОСОБА_4 від 21.01.2021, останній був повідомлений про наступне судове засідання, яке призначене на 23 лютого 23021 року об 09:00 год. (а.с. 94).
У судове засідання, призначене на 23.02.2021 року о 09:00 год., позивач та її представник не з'явились, проте через систему «Електронний суд» направили клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із хворобою позивача (а.с. 114).
З викладеного вбачається, що підставою залишення позову без розгляду була саме повторна неявка позивача у судові засідання призначені на 08.12.2020, 21.01.2021 та 23.02.2021, проте апеляційний суд не погоджується з такими висновками виходячи з наступного.
Главою 7 ЦПК України, визначено порядок здійснення судових викликів та повідомлень.
Зокрема, нормами ст. 128 ЦПК України визначено, що судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик; судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.
Суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою.
Повідомлення сторін про час і місце розгляду справи проводиться відповідно до вимог ст.ст. 128-130 ЦПК України у спосіб, який забезпечує фіксацію повідомлення або виклику.
Як було зазначено, повістки про виклик в судове засідання призначене на 08.12.2020 не надсилались, а лише наявна телефонограма.
Із вказаної телефонограми вбачається, що вона оформлена секретарем про повідомлення представника позивача про судове засідання на 08.12.2020 та не містить інформації, зазначеної в ст. 129 ЦПК України (зміст судової повістки і оголошення про виклик у суд). Крім того, відомості про реєстрацію телефонограми (витяг з журналу телефонограм) у матеріалах справи відсутній.
Оскільки повідомлення учасника справи про судове засідання телефонограмою не забезпечує фіксування отримання такого повідомлення, тому телефонограма не є визначеним процесуальним законом доказом належного повідомлення позивача про визначену судом дату та час розгляду справи.
Вказане узгоджується із правовим висновком викладеним у постанові Верховного Суду від 22 квітня 2020 року у справі №522/19433/17.
Крім того, 21.01.2021 відповідачем було подано клопотання про відкладення розгляду справи, а представник позивача був присутнім, про що свідчить його розписка від 21 січня 2021 року.
Вищевказані обставини вказують на відсутність підстав для залишення позову без розгляду згідно положень п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідно до положень п. 3 ст. 379 ЦПК України підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є невідповідність висновків суду обставинам справи.
Враховуючи наведене, оскаржувана ухвала суду першої інстанції про залишення позову без розгляду підлягає скасуванню, а справа підлягає направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 379, 381, 382, 383, 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , задовольнити.
Ухвалу Черкаського районного суду Черкаської області від 23 лютого 2021 року скасувати.
Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 15 квітня 2021 року.
Головуючий Л. І. Василенко
Судді: В. Г. Бородійчук
Л. В. Нерушак