Постанова
Іменем України
15 квітня 2021 року
м. Харків
справа № 640/9444/19
провадження № 22-ц/818/1498/21
Харківський апеляційний суд у складі:
головуючого - Пилипчук Н.П.,
суддів - Тичкової О.Ю., Кругової С.С.,
учасники справи:
позивач: Акціонерне товариство «Харківобленерго»
відповідач: ОСОБА_1 ,
відповідач: ОСОБА_2 ,
розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Харківобленерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення суми нарахувань за актом, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 18 листопада 2020 року, ухвалене суддею Попрас В.О., -
У травні 2019 року Акціонерне товариство «Харківобленерго» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення суми нарахувань за актом.
В обгрунтування позову зазначає, що взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії проводяться згідно з «Правилами роздрібного ринку електричної енергії», які затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року №312. Відповідачі ОСОБА_1 та її донька ОСОБА_2 проживають за адресою АДРЕСА_1 та є споживачами електричної енергії згідно договору про користування електричної №1999853 від 24 грудня 2009 року. 16 лютого 2019 року при огляді електроустановки за адресою: АДРЕСА_1 , де мешкають відповідачі, представниками AT «Харківобленерго» було виявлено використання штучного нуля (заземлення нульового дроту), що призвело до використання електричної енергії, не врахованою приладом обліку (далі-ПО), що є порушенням п.14 ч.2 ст.77 Закону України «Про ринок електричної енергії», пп.5, 8 п. 5.5.5 Правил. Виявлені порушення згідно п. 8.2.5 Правил були зафіксовані в акті № 221908 від 16 лютого 2019 року, який був підписаний представниками AT «Харківобленерго» та відповідачем ОСОБА_2 28 березня 2019 року на підставі акту №221908 від 16 лютого 2019 року було проведено засідання комісії з розгляду актів порушення, за результатами якої складено протокол №20 від 28 березня 2019 року. На комісію відповідач з'явився, з розрахунком не погодився, від підпису відмовився. На підставі рішення комісії донарахування за актом №221908 від 16 лютого 2019 року за 1096 днів складає 66 772,66грн. Оскільки відповідачем сума нарахувань за актом не сплачена позивач змушений звернутися до суду.
Просить суд стягнути з відповідачів на їх користь суму нарахувань за актом в розмірі 66772,66 грн. та сплачений судовий збір.
Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 18 листопада 2020 року позов АТ «Харківобленерго» - задоволено.
Стягнуто з солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь АТ «Харківобленерго» суму нарахувань за актом у розмірі 66 772,66грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 з кожного на користь АТ «Харківобленерго» сплачений судовий збір у розмірі 960,50грн.
Не погодившись із зазначеним рішенням, ОСОБА_2 звернулася з апеляційною скаргою, в якій, з посиланнями на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушенням судом норм процесуального права, просить вказане рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове.
Апеляційна скарга мотивована тим, що працівники позивача здійснювали перевірку електроустановки у неробочий час.
Судом не було взяти до уваги той факт, що електроприлад знаходився у тамбурі спільного користування мешканців квартири АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 , а тому доступ до будь-яких дій з електроприладом у робітників був.
Також вказує, що її підпис на Акті про порушення від 16 лютого 2019 року, а також підпис на договорі про користування електричною енергією від 24 грудня 2009 року були підроблені.
Графічна схема електропостачання споживача, зазначена в акті відображає не вірну інформацію.
Відеозйомка на якій зафіксовано порушення, надана позивачем проводилася за її відсутності.
У відзиві на апеляційну скаргу АТ «Харківобленерго» просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Відповідачкою ОСОБА_1 рішення суду першої інстанції не оскаржується.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 22 лютого 2021 року відповідно до вимог ч.1 ст.369 ЦПК України розгляд справи призначено в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи.
Колегія суддів, вислухав суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що скарга задоволенню не підлягає.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову суд першої інстанції виходив із доведеності заявлених позовних вимог.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду виходячи з наступного.
Відповідно до змісту статей 11, 15 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.
Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
Способи захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють як закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, як вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в статті 16 ЦК України.
Судовим розглядом встановлено та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 мешкають в квартирі АДРЕСА_3 і є споживачами електричної енергії, що постачає АТ «Харківобленерго.
24 грудня 2009 року між ОСОБА_1 та АТ «Харківобленерго» укладено договір про користування електричною енергією №1999853 за адресою: АДРЕСА_1 .
16 лютого 2019 року при огляді представниками позивача електроустановки за адресою: АДРЕСА_1 , було виявлено використання штучного нуля (заземлення нульового дроту), що призвело до використання електричної енергії не врахованої приладом обліку №1999853.
Виявлені порушення були зафіксовані в акті №221908 від 16 лютого 2019 року, який було складено у присутності ОСОБА_2 , про що нею було зроблено підпис, та зазначено, що претензій до співробітників не має.
28 березня 2019 року на підставі акту №221908 від 16 лютого 2019 року було проведено засідання комісії з розгляду актів порушення, за результатами якої складено протокол №20 від 28 березня 2019 року.
Так, протоколом №20 від 28 березня 2019 року засідання комісії за розглядом актів про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії за розглядом акту про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії №221908 від 16 лютого 2019 року складеного на ОСОБА_2 , було встановлено, що збитки спричинені АТ «ХОЕ», внаслідок порушень Правил роздрібного ринку електричної енергії, а саме використання штучного нуля, що призвело до використання електричної енергії не врахованої приладом обліку №1999853, складають 66 772,66грн.
Правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище визначаються та регулюють Законом України «Про ринок електричної енергії» (надалі -Закон), який діяв на час виникнення спірних правовідносин.
У пунктами 62, 84, 96 ч.1 ст.1 Закону наведені наступні визначення:
побутовий споживач - індивідуальний побутовий споживач (фізична особа, яка використовує електричну енергію для забезпечення власних побутових потреб, що не включають професійну та/або господарську діяльність) або колективний побутовий споживач (юридична особа, створена шляхом об'єднання фізичних осіб - побутових споживачів, яка розраховується за електричну енергію за показами загального розрахункового засобу обліку в обсязі електричної енергії, спожитої для забезпечення власних побутових потреб таких фізичних осіб, що не включають професійну та/або господарську діяльність);
споживач - фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання;
учасник ринку електричної енергії (далі - учасник ринку) - виробник, електропостачальник, трейдер, оператор системи передачі, оператор системи розподілу, оператор ринку, гарантований покупець та споживач, які провадять свою діяльність на ринку електричної енергії у порядку, передбаченому цим Законом.
Згідно ч.2 ст.2 Закону основні умови діяльності учасників ринку електричної енергії та взаємовідносин між ними визначаються нормативно-правовими актами, що регулюють впровадження цього Закону, зокрема: правилами ринку, які, в тому числі, визначають правила функціонування балансуючого ринку та ринку допоміжних послуг; правилами ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку; кодексом системи передачі, кодексом систем розподілу; кодексом комерційного обліку; правилами роздрібного ринку; іншими нормативно-правовими актами.
Взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками родрібного ринку електричної енергії регулюються Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими Постановою Національної комісії 14 березня 2018 року №312, які набрали чинності 11 червня 2018 року (надалі - Правила) та є чинними на момент складання акту про порушення Правил від 16 лютого 2018 року №221908 та протоколу засідання комісії від 28 березня 2019 року №20.
Відповідно до п. 2.2.5 Правил за стан внутрішньобудинкових електричних мереж багатоквартирного будинку (від вводу в будинок до відхідних клем вузла вимірювання побутового споживача) відповідає власник (балансоутримувач) цих мереж. Межа балансової належності та експлуатаційної відповідальності у багатоквартирному будинку встановлюється між власником вузла обліку та споживачем - на відхідних клемах вузла вимірювання.
Тобто, відповідальність за підключені проводи, що ідуть до відхідних клем вузла обліку, через які відбувається споживання електричної енергії несе споживач, який є відповідальним за виявлені порушення.
Відповідальність за вказані порушення передбачена ст.77 Закону та п.5.5.5 надалі - Правил.
Так, згідно ч.1, п.4 ч.2, ст.77 Закону учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом.
Правопорушеннями на ринку електричної енергії є в тому числі крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку.
Відповідно до пп.20 п.5.5.5 Правил споживач електричної енергії зобов'язаний в тому числі не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані оператору системи та/або споживачу (основному споживачу), у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача.
Згідно п. 8.2.4 Правил у разі виявлення представниками оператора системи пошкоджень чи зриву пломб та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, самовільних підключень до електричних мереж розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором.
Відповідно до п. 4.1 «Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією», затвердженої Постановою НКРЕ 04 травня 2006 №562 (надалі - Методика), акт про порушення складається у присутності споживача представниками енергопостачальника, які мають таке право згідно з посадовою інструкцією, пройшли відповідне навчання та інструктаж, після пред'явлення ними службових посвідчень на місці виявлення порушень. У разі відмови споживача від підписання акта про порушення про це зазначається в акті про порушення. Акт про порушення без підпису споживача вважається дійсним, якщо його підписали три представники енергопостачальника.
Відповідно до п. 3.1 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕН здійснюється на підставі акту про порушення, складеного з урахуванням вимог ПКЕЕН та вразі виявлення порушень ПКЕЕН - використання «штучного нуля», що призвело до споживання не облікованої електричної енергії. «Штучний нуль» - додатково змонтований контур заземлення (у тому числі металеві труби водопроводу або опалення), що з'єднаний з «нульовим» проводом внутрішньобудинкової електромережі, який за умови неправильного підключення лічильника дає змогу безобліково споживати електричну енергію.
Позивачем здійснено розрахунок вартості необлікованої електричної енергії відповідно до п.3.3 Методики.
Згідно з п. г) п. 3.3 Методики, розрахунок вартості необлікованої електричної енергії здійснюється у разі використання споживачем «штучного нуля», що призвело до споживання необлікованої електричної енергії, - із дня останньої технічної перевірки або допуску електроустановки в експлуатацію (у разі коли технічна перевірка даної електроустановки не проводилась) до дня усунення порушення, але не більше сумарної кількості днів за три роки, що передувало дню виявлення порушення, та до дня усунення порушення.
Матеріали справи свідчать, що відповідачі фактично є споживачами електричної енергії, які постачальником якої є АК "Харківобленерго", що сторонами по справі не заперечується.
Працівниками АК «Харківобленерго» 16 лютого 2019 року при огляді електроустановки за адресою: АДРЕСА_1 , встановлено безоблікове споживання електричної енергії, що є порушенням Правил. Про вказане порушення 16 лютого 2019 року складений відповідний акт за підписами перевіряючих, з дотриманням положень п.8.2.5 Правил.
Протоколом № 20 від 28 березня 2019 року засідання комісії за розглядом актів про порушення Правил на підставі вказаного акту від 16 лютого 2019 року після його розгляду та згідно з вказаною Методикою (п.3.3), розраховано розмір збитків, завданих енергопостачальнику, а саме за період з 16 лютого 2016 року по 16 лютого 2019 року, а саме за 1 096 днів, здійснені нарахування на суму 66 772,66грн.
Вказані обставини також підтверджується показаннями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 допитаних судом першої інстанції, які повідомили, що вони були в складі бригади, яка проводила обстеження під час рейду та виявили використання штучного нуля (заземлення нульового дроту). Про що було складено акт.
Отже, враховуючи вищенаведене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.
Посилання відповідачки ОСОБА_2 огляд електроприладів та складання акту було здійснено працівниками позивача у неробочий час колегією суддів не приймаються, оскільки як зазначалось позивачем відповідно до внутрішнього розпорядження №58 від 31 січня 2019 року субота 16 лютого 2019 року була оголошена робочем днем (час роботи з 03год. 00хв. до 12год. 00хв.
Більш того, такі посилання не спростовуються висновків суду першої інстанції щодо здійснення відповідачами необлікованого споживання електричної енергії за вищевказаною адресою.
Твердження ОСОБА_2 , щодо підроблення її підпису в акті про порушення є безпідставними, оскільки будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження цих обставин останньою не надано та матеріали справи не містять. Клопотання про призначення у справі відповідної експертизи також не заявлялось ані в суді першої інстанції, ані в апеляційному суді.
Відповідно до статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно частини 2 статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
З огляду на вищенаведене колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, постановлено з дотриманням вимог матеріального і процесуального права, підстав для його скасування не вбачається.
Доводи апеляційної скарги висновків не спростовують, та фактично зводять до переоцінки доказів здійсненої судом першої інстанції.
Інші доводи апеляційної скарги також не спростовують висновків суду, обґрунтовано викладених у мотивувальній частині судового рішення, та зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника з висновком суду щодо їх оцінки.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у держава-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18 липня 2006 року. Оскаржувані судові рішення відповідають критерію обґрунтованості судового рішення.
Згідно положень ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 374 ч.1п.1, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Рішення Київського районного суду м. Харкова від 18 листопада 2020 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку тільки в випадках передбачених частиною 3 статті 389 Цивільного процесуального кодексу України безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий - Н.П. Пилипчук
Судді - О.Ю. Тичкова
С.С. Кругова