Справа № 755/15153/20
"19" березня 2021 р. м.Київ
Дніпровський районний суд м.Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Дніпровського районного суду м.Києва, кримінальне провадження №12020100040005236 відносно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Києва, громадянина України, із середньою освітою, не працюючого, не одруженого, не військовозобов'язаного, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
06.10.2020 року вироком Дніпровського районного суду м.Києва за ч.2 ст.15 ч.1 ст.185 КК України до 1 (одного) року обмеження волі, на підставі ст.75 КК України - з іспитовим строком 1 (один) рік,
за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
01.10.2020 року, приблизно о 13 годині 20 хвилин, ОСОБА_3 , маючи намір на повторне скоєння умисного злочину, з корисливих мотивів, з метою незаконного власного збагачення, увійшов до магазину «Велмаркет», що знаходиться за адресою: м.Київ, вул.Березняківська, 31.
Реалізуючи свої злочинні наміри, пересвідчившись, що за його діями ніхто не спостерігає підійшов у відділ, де знаходились електронні вироби, після чого взяв з торгівельної полиці п'ять карт пам'яті з адаптерами марки «Memory card», загальною закупівельною вартістю 657 гривень 10 копійок, які помістив за пояс штанів, в які був одягнений.
Після чого, ОСОБА_3 направився до виходу з магазину, вийшовши за територію касової зони та намагався зникнути з місця вчинення кримінального правопорушення, але був помічений працівниками охорони супермаркету «Велмаркет» та в подальшому затриманий, тобто не довів злочин до кінця з причин, що не залежали від його волі.
Своїми злочинними діями ОСОБА_3 намагався завдати майнової шкоди ТОВ «ФУДКОМ» на загальну суму 657 гривень 10 копійок.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України, визнав повністю та пояснив суду, що йому зрозуміло обвинувачення, права, передбачені КПК України, він погоджується з обставинами, встановленими під час досудового розслідування, із зібраними у кримінальному провадженні доказами, як достовірними і допустимими, знає про міру та вид покарання, передбачені КК України за вказаний злочин, і його заява про винуватість не є результатом якихось погроз або обіцянок. Дійсно, в день 01.10.2020 року, він прийшов до магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що знаходиться за адресою: м.Київ, вул.Березняківська, 31, зайшов у відділ, де знаходились електронні вироби, після чого, взяв з торгівельної полиці п'ять карт пам'яті з адаптерами марки «Memory card», які помістив за пояс своїх штанів. Після чого, він направився до виходу з магазину, вийшовши за територію касової зони, де був помічений працівниками охорони супермаркету «Велмаркет» та в подальшому затриманий. На даний час він проживає з мамою, перебуває у пошуках роботи. Протиправні діяння, які ставляться йому в провину, він не оспорює, в скоєному щиросердно розкаюється, зробив для себе належні висновки і більше такого ніколи не вчинить. Просить не призначати йому штраф, який не має можливості сплатити, так як він не працює.
У судовому засіданні досліджені документи, що характеризують особу ОСОБА_3 .
Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі фактичні обставини справи, і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз'яснивши учасникам процесу положення ст.349 КПК України, провів судове слідство у справі щодо всіх фактичних обставин із застосуванням правил ч.3 ст.349 КПК України, обмеживши дослідження доказів допитом обвинуваченого та матеріалів кримінального провадження, які характеризують особу обвинуваченого.
При ухваленні вироку відносно обвинуваченого ОСОБА_3 суд вважає за необхідне відповідно до положень ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосувати як джерело права Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини.
Так, у рішеннях «Коробов проти України» від 21.10.2011 року, «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року Європейський суд з прав людини зазначає, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому злочину при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю та кваліфікує дії останнього за ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.
Відповідно до ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який у відповідності до ст.12 КК України є нетяжким злочином, дані, що характеризують особу винного, - на момент вчинення злочину не судимий.Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_3 , суд визнає щире каяття у скоєному, активне сприяння розкриттю злочину, про що свідчить поведінка обвинуваченого на досудовому розслідуванні і в суді. Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3 , суд не вбачає.
Санкцією ч.2 ст.185 КК України передбачено декілька видів альтернативних покарань. Враховуючи дані про особу обвинуваченого ОСОБА_3 , обставини вчинення кримінального правопорушення, суд вважає за необхідне призначити йому покарання у вигляді обмеження волі на певний строк у межах санкції закону.
Враховуючи, що даний злочин вчинено ОСОБА_3 до ухвалення відносно нього вироку Дніпровського районного суду м.Києва від 06.10.2020 року, суд вважає за необхідне остаточно призначити йому покарання за правилами ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання покарань.
Враховуючи тяжкість скоєного ОСОБА_3 злочину, дані про його особу, щире каяття обвинуваченого, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, суд з урахуванням вимог ст.75 КК України приходить до висновку про можливість виправлення ОСОБА_3 без ізоляції від суспільства та звільнення його від покарання з випробовуванням, оскільки суд переконаний в тому, що відповідно до вимог ч.2 ст.65 вказаного Кодексу, визначена даним вироком міра покарання є достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень (злочинів, кримінальних проступків).
В ході досудового розслідування та у суді потерпілим цивільний позов заявлено не було, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що потерпілий не має жодних претензій до обвинуваченого.
Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст.100 КПК України.
Враховуючи вищевикладене, керуючись положеннями Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ст.ст.100, 349, 368-371, 373-374, 376, 395 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчинені злочину, передбаченого ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України, на підставі якої призначити йому покарання у вигляді 1 (одного) року обмеження волі.
На підставі ч.4 ст.70 КК України шляхом часткового складання покарань, призначених даним вироком та вироком Дніпровського районного суду м.Києва від 06.10.2020 року, остаточно призначити покарання ОСОБА_3 у вигляді 1 (одного) року 6 (шести) місяців обмеження волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк - 1 (один) рік 6 (шість) місяців.
Відповідно до ст.76 КК України, у зв'язку зі звільненням від відбування покарання з випробуванням, покласти на засудженого ОСОБА_3 обов'язки не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, а також періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
Зарахувати в строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_3 термін його попереднього ув'язнення, а саме з 01.10.2020 року по 02.10.2020 року.
Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили не обирати.
Матеріали кримінального провадження №12020100040005236 залишити при обвинувальному акті з подальшим зберіганням зі справою №755/15153/20.
Речові докази: СD-R диск, з написом «Vebratim», ємністю 700 МB, що знаходиться на зберіганні у матеріалах кримінального провадження №12020100040005236, - залишити у матеріалах кримінального провадження.
Речові докази: 5 упаковок із флеш-накопичувачами, а саме карта пам'яті з адаптером, об'ємом 32 GB, в кількості 5 штук, ТМ «Micro SD», які передані на зберігання представнику потерпілого, - залишити йому.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору та обвинуваченому, а також направити представнику потерпілого. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м.Києва шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Дніпровського районного суду
м.Києва ОСОБА_1