Справа № 208/7179/19
Провадження № 2/755/212/21
"16" квітня 2021 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі: головуючого судді Катющенко В.П., розглянувши за правилами спрощеного провадження, без повідомлення сторін, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», треті особи, які не заявляють самостійних позовних вимог: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Вольф Тетяна Леонідівна про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -
Позивач, ОСОБА_1 , звернулася з позовом, в якому, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просить суд: визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу Хари Наталії Станіславівни № 2098 від 23.01.2019; стягнути з ПАТ «ПУМБ» на користь позивача понесені судові витрати.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 03.03.2014 р. між нею та АТ «Банк Ренесанс» було укладено кредитний договір на суму 10 000 грн, за мовами якого позивач мала повернути банку 23 346 грн. Позивач сплачувала банку кошти до липня 2014 року, а потім відділення банку у її місті перестало працювати. У серпні 2019 року позивачу було відмовлено у видачі спадкової маси, оскільки вона є боржником згідно із виконавчим написом, що вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С. № 2098 від 23.01.2019 р., та який перебуває на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Вольф Т.Л., виконавче провадження № 58513375. При ознайомленні із виконавчим провадженням позивач дізналася, що ПАТ «ПУМБ» є правонаступником усіх прав та обов'язків АТ «Банк Ренесанс Капітал», про що їй не було повідомлено раніше. Кредитний договір 26250018179636 від 03.03.2011 не був нотаріально посвідченим, що виключає вчинення виконавчого напису на його підставі. Приватному нотаріусу не було надано оригінал кредитного договору, доказів права вимоги відповідача до позивача та направлення вимоги про погашення боргу, а також документів як підтверджують наявність заборгованості. Заборгованість, що визначена виконавчим написом, не є безспірною.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 24 січня 2020 року задоволена заява позивача про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення у виконавчому провадженні № 58513375.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 28 лютого 2020 року відкрито провадження у цій цивільній справі за правилами спрощеного провадження, без повідомлення сторін, яким роз'яснено їх процесуальні права подати заяви по суті справи та встановлено відповідні строки; за заявами позивача витребувано докази від ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк» та приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хара Н.С.
Копію вказаної ухвали з копією позовної заяви та доданими до неї документами відповідач отримав 16.03.2020 р., а третя особа приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Вольф Т.Л. - 19.03.2020 р. Представник позивача - ОСОБА_2 копію ухвали суду отримав 06.04.2020 р.
Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. копію вказаної ухвали з копією позовної заяви та доданими до неї документами не отримала, а конверт з цими документами повернувся до суду з поміткою поштового відділення «вибула».
Ухвалою суду від 01 квітня 2020 року частково задоволено клопотання представника відповідача ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк» та продовжено строк для виконання ухвали суду від 28 лютого 2020 року у частині витребування доказів.
Від відповідача 03 червня 2020 р. до суду надійшло клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи: копії пропозиції укласти Договір карткового рахунку та договір (оферта) від 03.03.2011 № 26250018179636; розрахунок заборгованості по кредитному договору станом на 16.03.2015 р.
Відповідачем не використано право на подання відзиву на позовну заяву, від позивача інших заяв по суті справи не надійшло.
Ухвала суду від 28 лютого 2020 року в частині витребування доказів від ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк» виконана частково, а в частині витребування доказів від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. - залишилася без виконання, а конверт з ухвалою повернувся до суду з поміткою поштового відділення «вибула».
Таким чином, суд у порядку спрощеного позовного провадження без виклику у судове засідання сторін, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини на яких вони ґрунтуються, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Як убачається з матеріалів справи, 03 березня 2011 року АТ «Банк Ренесанс Капітал» та ОСОБА_1 була підписана Пропозиція укласти Договір карткового рахунку та договір страхування (оферта).
23 січня 2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, Харою Н.С., вчинено виконавчий напис за № 2098, за яким пропонує звернути стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка є боржником за Кредитним договором № 26250018179636 від 03.03.2011 р., укладеним нею з АТ «Банк Ренесанс Капітал», правонаступником усіх прав та обов'язків якого є Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк». Ідентифікаційний код юридичної особи 14282829, заборгованість за Кредитним договором № 26250018179636 від 03.03.2011 р., строк платежу за яким настав та боржником допущено прострочення платежів. Стягнення заборгованості проводиться за період з 11.01.2018 р. по 11.01.2019 р. Сума заборгованості складає 17 789,34 грн, в тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 15 990,69 грн; прострочена заборгованість за комісією - 0 грн; прострочена заборгованість за процентами - 1 798,65 грн; строкова заборгованість за сумою кредиту - 0 грн; строкова заборгованість за комісією - 0 грн; строкова заборгованість за процентами - 0 грн. Загальна сума, що підлягає до стягнення, 18 289,34 грн, з урахуванням 500,00 грн витрат за вчинення виконавчого напису. Виконавчий напис набирає юридичну силу з дня його вчинення і має бути пред'явлений до примусового виконання протягом одного року з дня його вчинення.
Вказаний виконавчий напис був пред'явлений стягувачем, АТ «Перший Український Міжнародний Банк», до примусового виконання приватному виконавцю виконавчого округу м. Києва Вольф Т.Л., якою 01 березня 2019 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 58513375 з виконання виконавчого напису № 2098, виданого 23.01.2019 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, Харою Н.С., про стягнення зі ОСОБА_1 на користь АТ «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованості у розмірі 18 289,34 грн.
У відповідності до ст. 18 Цивільного кодексу України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року № 296/5, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22.02.2012 року за № 282/20595 (далі Порядок вчинення нотаріальних дій - Порядок).
Згідно з п. 19 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис є нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси.
Відповідно до ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
За нормою ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999 року.
Відповідно до п. 2 вказаного Переліку для одержання виконавчого напису за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями, додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Разом з цим, Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 22.02.2017, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 у справі № 826/20084/14, визнав незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» зокрема в частині пункту 2 змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Згідно з пунктом 10.2. постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20.05.2013 «Про судове рішення в адміністративній справі», визнання акта суб'єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акта.
Київський апеляційний адміністративний суд, взявши до уваги зазначений пункт 10.2. постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20.05.2013 «Про судове рішення в адміністративній справі», дійшов висновку про необхідність визнання нечинною Постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, з моменту її прийняття.
Вказаний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду у справі 910/13233/17 від 29.01.2019.
З огляду на викладене до спірних правовідносин підлягає застосуванню постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» № 1172 в редакції від 29.11.2001.
Пунктом 1 зазначеного Переліку в редакції від 29.11.2001 передбачено, що для одержання виконавчого напису за нотаріально посвідченими угодами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно, нотаріусу подаються:
а) оригінал нотаріально посвідченої угоди;
б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Таким чином убачається, що в порушення вказаних положень матеріального права оспорюваний виконавчий напис було вчинено на підставі Кредитного договору № 26250018179636 від 03.03.2011 р.
Відповідно до пп. 2.1 п. 2 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року за №296/5, для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
За нормою пп. 3.2, 3.5 п. 3 глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.
При цьому стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
Як роз'яснено у п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 31.01.1992 року «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні», при вирішенні справ пов'язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею, судам слід мати на увазі, що відповідно до Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом і за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується відповідними документами.
За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти наступних висновків.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Правову позицію з цього питання з аналогічними висновками висловлено Верховним Судом України у Постанові від 23.01.2018 року у справі № 310/9293/15, яка в силу Закону є обов'язковою до застосування цій справі, оскільки мають місце аналогічні по своїй суті фактичні обставини справи та відповідно правовідносини.
З огляду на те, що відповідачем не було у повній мірі виконано ухвалу суду про витребування доказів та не надано: належним чином завірені копії повного тексту кредитного договору 26250018179636 від 03.01.2011; договору переуступки кредитного зобов'язання за кредитним договором 26250018179636 від 03.01.2011 з АТ «Банк Ренесанс Капітал» до ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк»; вимогу про погашення заборгованості за кредитним договором 26250018179636 від 03.01.2011 з належними доказами направлення боржнику ПАТ «ПУМБ»; докази про належне повідомлення боржника про переуступку боргу за кредитним договором 26250018179636 від 03.01.2011 ПАТ «ПУМБ», приватним нотаріусом не було надано суду належним чином завірену копію матеріалів справи по вчиненню виконавчого напису № 2098 від 23.01.2019 р., суд позбавлений можливості дійти висновку про те, що при вчиненні спірного виконавчого напису було дотримано передбаченої законодавством процедури вчинення виконавчого напису, зокрема щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів.
Слід зауважити, що сформований відповідачем розрахунок заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 26250018179636 від 03.01.2011 р., жодним чином не є доказом того, що свідчить про безспірність вимог з боку боржника.
Згідно з ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 89 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З урахуванням зазначеного, суд доходить висновку про задоволення позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», треті особи, які не заявляють самостійних позовних вимог: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Вольф Тетяна Леонідівна про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
Статтею 133 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
За ч. ч. 1, 2 ст. 137 Цивільного процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, у зв'язку з задоволенням позову, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати на правничу допомогу у розмірі 6 768,40 грн, що підтверджується Договором про надання правової допомоги № 100 від 19.08.2019 р., укладеним між ОСОБА_1 та Адвокатським об'єднанням «Лекс Експерт», Актами № 1, 2 приймання-передачі виконаних робіт до договору про надання правової допомоги № 100 від 19.08.2019 р, квитанціями від 19.08.2019 р. та від 10.10.2019 р.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України підлягає стягненню із відповідача на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 1 681,60 грн.
За нормою ч. 7 ст. 157 Цивільного процесуального кодексу України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 34, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року за №296/5, ст.ст. 18 Цивільного кодексу України, Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 р. № 1172, ст.ст. 18 Цивільного кодексу України, ст.ст. 2, 10, 49, 76, 77-81, 89, 141, 209, 210, 223, 247, 265, 274, 279, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (код ЄДРПОУ 14282829, 04070, вул. Андріївська, 4, м. Київ), треті особи, які не заявляють самостійних позовних вимог: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна (свідоцтво № 6685, 01054, вул. Січових Стрільців,37-41, офіс 245, м. Київ), приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Вольф Тетяна Леонідівна (02094, вул. Юрія Поправки, 6, кв. 15, м. Київ) про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, - задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис № 2098, вчинений 23.01.2019 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С., про стягнення зі ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованості в розмірі 18 289,34 грн.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» на користь ОСОБА_1 судові витрати: на правничу допомогу у розмірі 6 768 (шість тисяч сімсот шістдесят вісім) грн 40 коп. та по сплаті судового збору у розмірі 1 681 (одна тисяча шістсот вісімдесят одна) грн 60 коп., разом - 8 450 (вісім тисяч чотириста п'ятдесят) грн 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а саме Дніпровський районний суд м. Києва.
Суддя: