Справа № 490/9232/19
Провадження № 2/755/213/21
"16" квітня 2021 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі: головуючого судді Катющенко В.П., розглянувши за правилами спрощеного провадження, без повідомлення сторін, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс», третя особа: приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик Володимир Вікторович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся з позовом, в якому просить суд: визнати виконавчий напис № 2745, вчинений 31.07.2019 р. приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком В.В., таким, що не підлягає виконанню; стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що у вересні 2019 року на його картковий рахунок була нарахована заробітна плата у меншому розмірі ніж зазвичай, у зв'язку чим він звернувся до фінансового відділу Головного управління національної поліції у Миколаївській області, де дізнався щодо здійснення відрахувань із його заробітної плати на користь ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» на підставі постанови приватного виконавця Юхименко О.Л. від 05.09.2019 р. по примусовому виконанню виконавчого напису № 2745 від 31.07.2019р., виданого приватним нотаріусом Броварського нотаріального округу Київської області Колейчиком В.В. Загальна сума, що підлягає до стягнення за виконавчим написом, становить 16 430,09 грн. Позивач не укладав із ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» будь-яких договорів, тому вважає дії щодо безспірного порядку стягнення із нього заборгованості на підставі виконавчого напису неправомірними.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 16 січня 2020 року задоволено заяву позивача про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення за оспорюваним виконавчим написом.
07 лютого 2020 року ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва відкрито провадження у цій цивільній справі за правилами спрощеного провадження, без повідомлення сторін, яким роз'яснено їх процесуальні права подати заяви по суті справи та встановлено відповідні строки. За клопотанням позивача витребувано докази у ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс».
Копію вказаної ухвали з копією позовної заяви та доданими до неї документами відповідач отримав 24.02.2020 р. Третя особа приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик В.В. копію вказаної ухвали з копією позовної заяви та доданими до неї документами не отримав, а конверті зі вказаними документами повернувся до суду з відміткою поштового відділення «за закінченням строку зберігання». Позиваю копію ухвали суду про відкриття провадження отримав 25.02.2020 р.
На виконання ухвали суду від 07.02.2020 р. у частині витребування доказів 04.03.2020 р. від представника відповідача ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» надійшли належним чином завірені копії документів.
Відповідачем не використано право на подання відзиву на позовну заяву, від позивача інших заяв по суті справи не надійшло.
Таким чином, суд у порядку спрощеного позовного провадження без виклику у судове засідання сторін, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини на яких вони ґрунтуються, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Як убачається з матеріалів справи, 23 травня 2013 року між ОСОБА_1 та АТ «Брокбізнесбанк» був укладений договір № 30567К220513 про відкриття та обслуговування поточного рахунку з оформленням платіжної картки.
За умовами договору Банк оформлює власнику рахунку платіжну картку міжнародної платіжної системи, відкриває поточний рахунок та здійснює обслуговування власника рахунку.
Цього ж дня сторонами була укладена Додаткова угода № 1 про відкриття кредитної лінії в межах зарплатних проектів до Договору № 30567К220513 про відкриття та обслуговування поточного рахунку з оформленням платіжної картки від 22.05.2013 р.
За умовами Додаткової угоди № 1 Банк надає Власнику рахунку грошові кошти шляхом відкриття відновлювальної відкличної кредитної лінії з лімітом в сумі 8 000,00 грн на строк з 22.05.2013 р. по 21.05.2015 р. зі сплатою процентів за користування Кредитною лінією у розмірі 32,00% річних на споживчі цілі. Процентна ставка за користування кредитною лінією є фіксованою.
01 серпня 2018 року між Публічним акціонерним товариством «Брокбізнесбанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» укладений договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, що був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, Черняком А.Л., та зареєстрований в реєстрі за № 579.
В порядку та на умовах визначених цим Договором, Банк відступає шляхом продажу Новому кредитору належні Банку, а Новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим Договором, права вимоги Банку до позичальників, зазначених у додатках №№ 1.1, 1.2, 1.3 до цього Договору, заставодавців, поручителів, надалі - Боржники.
31 липня 2019 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області, Колейчиком В.В., вчинено виконавчий напис за № 2745, про звернення стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є боржником за Кредитним договором № 30567К220513 від 22.05.2013 р., укладеним з АТ «Брокбізнесбанк», правонаступником усіх прав та обов'язків якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс», ідентифікаційний код юридичної особи 39508708, заборгованість за Кредитним договором № 30567К220513 від 22.05.2013 р., строк платежу за яким настав та боржником допущено прострочення платежів. Стягнення заборгованості проводиться за період з 01.08.2018 р. по 25.06.2019 р., заборгованість становить 14 072,81 грн та складається з: 7 995,94 грн - прострочена заборгованість за сумою кредиту; 0,00 грн - прострочена заборгованість за комісією; 6 076,87 - прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом; 0,00 грн - строкова заборгованість за сумою кредиту; 0,00 грн - строкова заборгованість за комісією; строкова заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом; 0,00 грн - строкова заборгованість за штрафами і пенями. Виконавчий напис чинності з дня його вчинення і має бути пред'явлений до примусового виконання протягом строку встановленого законом.
Вказаний виконавчий напис був пред'явлений стягувачем, ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс», до примусового виконання приватному виконавцю виконавчого округу м. Києва Юхименко О.Л., якою 05 вересня 2019 року у виконавчому провадженні № 59846333 при примусовому виконання виконавчого напису № 2745, виданого 31.07.2019 приватним нотаріусом БРНО Київської області Колейчиком В.В., про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» заборгованості у розмірі 14 572,81 грн, винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, який отримує дохід від Головного управління Національної поліції в Миколаївській області.
У відповідності до ст. 18 Цивільного кодексу України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року № 296/5, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22.02.2012 року за № 282/20595 (далі Порядок вчинення нотаріальних дій - Порядок).
Згідно з п. 19 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис є нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси.
Відповідно до ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
За нормою ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999 року.
Відповідно до п. 2 вказаного Переліку для одержання виконавчого напису за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями, додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Разом з цим, Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 22.02.2017, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 у справі № 826/20084/14, визнав незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» зокрема в частині пункту 2 змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Згідно з пунктом 10.2. постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20.05.2013 «Про судове рішення в адміністративній справі», визнання акта суб'єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акта.
Київський апеляційний адміністративний суд, взявши до уваги зазначений пункт 10.2. постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20.05.2013 «Про судове рішення в адміністративній справі», дійшов висновку про необхідність визнання нечинною Постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, з моменту її прийняття.
Вказаний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду у справі 910/13233/17 від 29.01.2019.
З огляду на викладене до спірних правовідносин підлягає застосуванню постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» № 1172 в редакції від 29.11.2001.
Пунктом 1 зазначеного Переліку в редакції від 29.11.2001 передбачено, що для одержання виконавчого напису за нотаріально посвідченими угодами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно, нотаріусу подаються:
а) оригінал нотаріально посвідченої угоди;
б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Таким чином убачається, що в порушення вказаних положень матеріального права оспорюваний виконавчий напис було вчинено на підставі договору № 30567К220513 про відкриття та обслуговування поточного рахунку з оформленням платіжної картки та Додаткової угоди № 1 від 22.05.2013 р. про відкриття кредитної лінії в межах зарплатних проектів до Договору № 30567К220513 про відкриття та обслуговування поточного рахунку з оформленням платіжної картки від 22.05.2013 р.
Відповідно до пп. 2.1 п. 2 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року за №296/5, для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
За нормою пп. 3.2, 3.5 п. 3 глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.
При цьому стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
Як роз'яснено у п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 31.01.1992 року «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні», при вирішенні справ пов'язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею, судам слід мати на увазі, що відповідно до Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом і за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується відповідними документами.
За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти наступних висновків.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Правову позицію з цього питання з аналогічними висновками висловлено Верховним Судом України у Постанові від 23.01.2018 року у справі № 310/9293/15, яка в силу Закону є обов'язковою до застосування цій справі, оскільки мають місце аналогічні по своїй суті фактичні обставини справи та відповідно правовідносини.
Сам по собі факт звернення ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» до нотаріуса щодо вчинення виконавчого напису жодним чином не підтверджує безспірність заборгованості з боку боржника. Крім того, судом враховується, що відповідно до наданих відповідачем доказів відсутні такі, що підтверджують факт переходу прав вимоги саме до боржника ОСОБА_1 .
Згідно з ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 89 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З урахуванням зазначеного, суд доходить висновку про задоволення позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс», третя особа: приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик Володимир Вікторович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України підлягає стягненню із відповідача на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 1 152,60 грн, в межах заявлених позовних вимог.
За нормою ч. 7 ст. 157 Цивільного процесуального кодексу України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 34, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року за №296/5, ст.ст. 18 Цивільного кодексу України, Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 р. № 1172, ст.ст. 18 Цивільного кодексу України, ст.ст. 2, 10, 49, 76, 77-81, 89, 141, 209, 210, 223, 247, 265, 274, 279, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Позов ОСОБА_1 (РНООКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» (код ЄДРПОУ: 39508708, 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 37-41), третя особа: приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик Володимир Вікторович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, - задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис № 2745, вчинений 31.07.2019 р. приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської обл.. Колейчиком В.В., про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Сіті Фінанс» заборгованості в розмірі 14 572,81 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Сіті Фінанс» на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 152 (одна тисяча сто п'ятдесят дві) грн 60 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а саме Дніпровський районний суд м. Києва.
Суддя: