Справа № 755/4181/20
Провадження № 2/755/201/21
"16" квітня 2021 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі: головуючого судді Катющенко В.П., розглянувши за правилами спрощеного провадження, без повідомлення сторін, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з додатковою відповідальністю страхова компанія «Альфа-Гарант» про відшкодування шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, -
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом, в якому просить суд: стягнути з ТДВ СК «Альфа-Гарант» на користь ОСОБА_1 доплату суми страхової виплати в розмірі 18 185,39 грн; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму вимушених витрат на проведення авто товарознавчої експертизи в розмірі 2 000,00 грн; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму компенсації моральної шкоди в розмірі 10 000,00 грн; стягнути з відповідачів на користь ОСОБА_1 суму судових витрат солідарно, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 10.10.2019 р. ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «Hyundai Tucson» д.н.з. НОМЕР_1 , здійснив зіткнення з автомобілем позивача «SsangYong Korando» д.н.з. НОМЕР_2 , що призвело до пошкодження транспортних засобів та завдання матеріальних збитків. Постановою Дніпровського районного суду м. Києва № 753/17257/19 від 08.11.2019 р. ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності. Цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу «Hyundai Tucson» д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , на момент ДТП була застрахована на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серія АМ8558125 страховою компанією ТДВ СК «Альфа-Гарант». За полісом ліміт відповідальності становить 100 000,00 грн. 15.10.2019 р. позивач подав заяву до ТДВ СК «Альфа-Гарант» про настання страхового випадку та 17.10.2019 р. відповідачем-2 було направлено оцінювача для визначення вартості матеріального збитку, однак з його оцінкою позивач не погодився, вважаючи суму збитку невиправдано малою. У зв'язку з цим, позивач самостійно звернувся до суб'єкта оціночної діяльності ТОВ «Клевер Експерт», яким було складено Звіт про оцінку вартості матеріального збитку заподіяного власнику колісного транспортного засобу № 675/11-19 від 14.11.2019 р., відповідно до якого вартість матеріального збитку складає 25 175,89 грн. За проведення експертного дослідження позивачем було сплачено 2 000,00 грн. 19.11.2019 р. ТДВ СК «Альфа-Гарант» сплатило позивачу лише 6 990,50 грн, отже позивач вважає, що відповідач-2 має йому доплатити страхове відшкодування у розмірі 18 185,39 грн, що складає різницю між сплаченою сумою страхового відшкодування та фактичним розміром збитків, що підтверджується відповідним Звітом. Крім того, внаслідок дій відповідача-1, що виразились у пошкодженні транспортного засобу, позивачу було завдано моральну шкоду, яку він оцінює у 10 000,00 грн. Моральна шкода виражається у пережитих з вини відповідача негативних відчуттях. Дотепер позивач не може відремонтувати пошкоджений автомобіль та не може ним користуватися, що значно ускладнює його життя. Як учасник ДТП, позивач зазнав стрес, спогади про який його не залишають.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 31 березня 2020 року відкрито провадження у цій справі, за правилами спрощеного провадження, без повідомленням сторін, яким роз'яснено їх процесуальні права подати заяви по суті справи та визначено відповідні строки.
Копію вказаної ухвали з копією позовної заяви та доданими до неї документами відповідачем-1, ОСОБА_2 , було отримано 21.05.2020 р., а відповідачем-2, ТДВ СК «Альфа-Гарант», 02.07.2020 р., що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень. Позивач копію вказаної ухвали суду отримав 31.08.2020 р.
20 липня 2020 року до суду надійшла заява представника відповідача-2 ТДВ СК «Альфа-Гарант» - Білинової А.В. про поновлення процесуальних строків та відзив відповідача на позовну заяву, із доказами на його обґрунтування.
Ухвалою суду від 24 липня 2020 року представнику відповідача-2 ТДВ «Альфа-Гарант» - Білиновій А.В. було відмовлено у поновленні процесуальних строків для подання відзиву на позовну заяву та доказів по справі, оскільки відповідний строк не є таким, що пропущений.
Відповідно до відзиву відповідач вважає позовні вимоги ОСОБА_1 незаконними та необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, з огляду на наступне. Дійсно між ТДВ СК «Альфа-Гарант» та ОСОБА_2 був укладений договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. 10.10.2019 р. відбулася ДТП за участю транспортного засобу «SsangYong Korando» д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , та транспортного засобу «Hyundai Tucson» д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 15.10.2019 р. ОСОБА_3 надав до ТДВ СК «Альфа-Гарант» повідомлення про ДТП, а від ОСОБА_1 було отримано заяву про страхове відшкодування. Відповідно до п. 34.2 ст. 34 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» 15.10.2019 р. був проведений огляд належного позивачу автомобіля, про що складний протокол огляду транспортного засобу, який ОСОБА_3 підписав без жодних зауважень. На виконання вимог ст.ст. 22, 29 та 34 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» ТДВ СК «Альфа-Гарант» звернулося до аварійного комісара ОСОБА_4 з метою визначення вартості матеріального збитку. Згідно з висновком № 37-D/60/8 від 17.10.2019 р. матеріальний збиток, завданий власнику транспортного засобу «SsangYong Korando» д.н.з. НОМЕР_2 складає 8 430,85 грн (з ПДВ) та 7 025,71 грн без ПДВ. На виконання ст. 36 вказаного Закону ТДВ СК «Альфа-Гарант» було складено та затверджено розрахунок страхового відшкодування і страховий акт та виплачено страхове відшкодування у розмірі 7 025,71 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 4524 від 19.11.2019 р. Таким чином, виплата страхового відшкодування відбулася у порядку та строки, визначені Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». У заяві про страхове відшкодування ОСОБА_1 підтвердив, що згоден зі способом та розміром збитку, розрахованим Страховиком. У позові ОСОБА_1 не спростовує аварійний сертифікат № 37-D/60/8 від 17.10.2019 р., а також не надає документів на підтвердження проведення відновлювального ремонту його пошкодженого автомобіля. Поданий позивачем Звіт не містить коефіцієнту фізичного зносу автомобіля, що суперечить ст. 29 згаданого Закону. Поданий позивачем Звіт не спростовує аварійний сертифікат № 37-D/60/8 від 17.10.2019 р. Застосування до спірних правовідносин Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», на думку відповідача, не відповідає характеру таких правовідносин, що склались між сторонами у зв'язку з виплатою страхового відшкодування, а не у зв'язку зі здійсненням оцінки майна, так як ТДВ СК «Альфа-Гарант» здійснило визначення розміру страхового відшкодування на основі даних, які підтверджують реальний розмір збитку, завданого власнику пошкодженого транспортного засобу. Із наданого позивачем Звіту № 675/11-19 від 14.11.2019 р. убачається, що показання одометру автомобіля (пробіг) становить 38 563 км, що на 595 км більше ніж було зафіксовано 15.10.2019 р. - 37 968 км, під час огляду пошкодженого транспортного засобу ТДВ СК «Альфа-Гарант». З огляду на зазначене, вважає, що наданий позивачем Звіт не може бути належним та допустимим доказом по справі.
Відповідач-1 не скористався правом подання до суду відзиву на позовну заяву, позивачем додаткових пояснень до суду подано не було.
Таким чином, розглянувши подані позивачем документи і матеріали, відзив відповідача-2 з доказами на його обґрунтування, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить наступного.
Статтею 8 Закону України «Про страхування» передбачено, що страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 10.10.2019 року о 12 год. 10 хв., керуючи автомобілем «HYUNDAI TUCSON» д/н НОМЕР_1 , в м. Києві, по вул. Жмаченка, 28, не дотримався безпечної швидкості та дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем «SSANG YONG KORANDO» д/н НОМЕР_2 , що призвело до пошкодження транспортних засобів та завдало матеріальних збитків.
Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 08.11.2019 р. ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340 грн (а.с 11).
Станом на день розгляду справи постанова Дніпровського районного суду м. Києва від 08.11.2019 р. є такою, що набрала законної сили.
За нормою ч. 4 ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч. 6 цієї ж статті вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Власником пошкодженого у ДТП транспортного засобу «SSANG YONG KORANDO» д/н НОМЕР_2 є позивач, ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 (а.с. 8).
Цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу «HYUNDAI TUCSON» д/н НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , на момент ДТП була застрахована на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серія АМ/8558125 страховою компанією ТДВ СК «Альфа-Гарант» (а.с. 9).
Відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, зокрема, врегульовані Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Положеннями ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Відповідно до п.п. 33.1.4. п. 33.1. ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний: невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально.
15.10.2019 р. ОСОБА_3 , як особа яка керувала транспортним засобом «SSANG YONG KORANDO» д/н НОМЕР_2 на момент ДТП на законних підставах, звернувся до ТДВ СК «Альфа-Гарант» з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду від потерпілого (а.с. 34, 35).
Цього ж дня від імені ОСОБА_1 ОСОБА_3 , як представником потерпілого, було подано до ТДВ СК «Альфа-Гарант» заяву про страхове відшкодування, у якій, серед іншого, він підтвердив, що згоден із способом і розміром збитку, розрахованим Страховиком (а.с. 52).
У відповідності до п. 34.2 ст. 34 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов'язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.
15.10.2019 р. за участю довіреної особи власника транспортного засобу, ОСОБА_3 , аварійним комісаром ОСОБА_5 був проведений огляд транспортного засобу «SSANG YONG KORANDO» д/н НОМЕР_2 , про що складений протокол огляду транспортного засобу, який ОСОБА_3 підписаний без зауважень (а.с. 53-56).
Згідно з п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
За вимог ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
У відповідності до п. 34.4 ст. 34 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків страховиком та МТСБУ залучаються їх працівники. Страховиком, МТСБУ та потерпілими також можуть залучатися аварійні комісари, експерти або юридичні особи, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти.
За нормою ст. 25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком. Аварійні комісари - особи, які займаються визначенням причин настання страхового випадку та розміру збитків, кваліфікаційні вимоги до яких встановлюються актами чинного законодавства України.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.
Згідно з п. 8 ч. 2 ст.7 «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках: визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом;
ТДВ СК «Альфа-Гарант» звернулося до аварійного комісара ОСОБА_4 з метою визначення матеріального збитку, завданого транспортному засобу «SSANG YONG KORANDO» д/н НОМЕР_2 , яким 17.10.2019 р. був складений аварійний сертифікат № 37-D/60/8, відповідно до якого матеріальний збиток, завданий власнику транспортного засобу «SSANG YONG KORANDO» д/н НОМЕР_2 , складає 8 430,85 грн (в т.ч. ПДВ) та 7 025,71 грн без урахування ПДВ.
У відповідності до п. 36.1, 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.
Страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.
ТДВ СК «Альфа-Гарант» було складено та затверджено розрахунок страхового відшкодування та страховий акт № ЦВ/19/5503 від 18.11.2019 р., на підставі яких 19.11.2019 р. виплачено ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі 7 025,71 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 4524 від 19.11.2019 р. (а.с. 60-61, 62).
З огляду на наявні у матеріалах справи докази, з урахуванням викладених чинних норм законодавства України у сфері страхування, суд доходить висновку, що відповідачем-2, ТДВ СК «Альфа-Гарант», при здійсненні на користь позивача страхового відшкодування не було порушено права позивача, як потерпілого, який зазнав збитків, у зв'язку з пошкодженням його транспортного засобу під час ДТП.
Згідно ст. 76 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ст. 77 Цивільного процесуального кодексу України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 78 Цивільного процесуального кодексу України).
При цьому, належність доказів - правова категорія, яка свідчить про взаємозв'язок доказів з обставинами, що підлягають встановленню як для вирішення всієї справи, так і для здійснення окремих процесуальних дій.
Правила допустимості доказів визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину в справі. Правила допустимості доказів встановлені з метою об'єктивності та добросовісності у підтвердженні доказами обставин у справі, виходячи з того, що нелегітимні засоби не можуть використовуватися для досягнення легітимної мети, а також враховуючи те, що правосудність судового рішення, яке було ухвалене з урахуванням нелегітимного доказу, завжди буде під сумнівом.
Допустимість доказів є важливою ознакою доказів, що характеризує їх форму. Допустимість доказів означає, що обставини справи, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами.
За змістом ст. 79 Цивільного процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Згідно ст. 80 Цивільного процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно ч.ч.1, 5, 6 до ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Крім того, відповідно до ч. 7 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Статтею 89 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Щодо наданого позивачем у якості доказу розміру завданої матеріальної шкоди під час ДТП Звіту про оцінку вартості матеріального збитку заподіяного власнику колісного транспортного засобу № 675/11-19 від 14.11.2019 р., що був складений ТОВ «Клевер Експерт», то останній не є таким, що беззаперечно спростовує розмір матеріального збитку, визначений аварійним сертифікатом № 37-D/60/8 від 17.10.2019 р., а будь-яких інших належних, допустимих та достовірних доказів щодо неправомірності складеного аварійного сертифікату та відповідно визначеного у ньому розміру матеріального збитку позивачем не надано.
Клопотання про призначення судової автотоварознавчої експертизи для визначення розміру збитків, завданих пошкодженням майна, сторонами не заявлялося.
Аналізуючи вищевикладені обставини, оцінюючи надані позивачем докази в їх сукупності, з позиції належності та допустимості кожного з них, суд не вбачає підстав для задоволення позову у частині стягнення з відповідача-2 доплати суми страхової виплати у розмірі 18 185,39 грн та у частині стягнення з відповідача-1 суми витрат на проведення автотоварознавчої експертизи у розмірі 2 000,00 грн.
Щодо стягнення з відповідача-1 на користь позивача завданої моральної шкоди суд дійшов наступного.
Відповідно до положень ст. 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
За змістом ст. 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Відповідно до роз'яснень, що містяться у п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 № 4 розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Однак позивач, посилаючись на те, що моральна шкода, завдана йому внаслідок неправомірних дій відповідача-1, виразилась у негативних відчуттях, яких він зазнав внаслідок ДТП, негативних емоціях, падінні працездатності, порушенні його життєвих зв'язків, неможливості відремонтувати автомобіль та користуватися ним, що суттєво ускладнює його життя, а також стресі, якого він зазнав та спогади про який не залишають його, - не надав суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження таких обставин.
Разом із тим, суд визнає, що протиправні винні дії відповідача-1 дійсно завдали позивачу моральної шкоди, оскільки його права були порушені внаслідок пошкодженням належного йому майна, і природно, що будь-яка особа у такій ситуації зазнає моральної шкоди, що виражається у душевних стражданнях, яких особа зазнає в зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї.
Отже, з урахуванням принципів розумності, справедливості та співмірності, з огляду на ступінь вини відповідача, суд доходить висновку про необхідність часткового задоволення позовної вимоги стосовно розміру шкоди заявленого до відшкодування, як завдання моральної шкоди, шляхом зменшення відповідної суми з 10 000,00 до 2 000,00 грн.
В порядку ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, з відповідача-1 на користь позивача підлягає до стягнення судовий збір у розмірі 168,16 грн (840,80грн - 20%).
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 511, 526, 533-535, 625, 979 Цивільного кодексу України, ст.ст. 6, 22, 33, 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 8, 9 Закону України «Про страхування», ст.ст. 2, 10, 49, 76, 77-81, 89, 141, 209, 210, 223, 247, 265, 274, 279, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_5 , АДРЕСА_2 ), Товариства з додатковою відповідальністю страхова компанія «Альфа-Гарант» (код ЄДРПОУ: 32382598, м. Київ бул. Л.Українки, 26) про відшкодування шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 2 000 (дві тисячі) грн 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 168 (сто шістдесят вісім) грн 16 коп.
В решті позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а саме Дніпровський районний суд м. Києва.
Суддя: