Справа № 755/493/21
Провадження № 2/755/257/21
"16" квітня 2021 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі: головуючого судді Катющенко В.П., розглянувши за правилами спрощеного провадження, без повідомлення сторін, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «НОВА» про стягнення страхового відшкодування, -
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом, в якому просить суд: стягнути з ПрАТ «СК «Нова» на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі 23 885,55 грн та судовий збір у розмірі 840,80 грн.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 14.12.2016 р. ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «Хюндай» д.н.з. НОМЕР_1 , здійснив зіткнення з автомобілем позивача «Део» д.н.з. НОМЕР_2 , в результаті чого відбулась дорожньо-транспортна пригода. Постановою Дарницького районного суду м. Києва № 753/984/17 від 30.01.2017 р. ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності. У результаті ДТП автомобіль позивача був пошкоджений та йому була завдана майнова шкода у розмірі 15 473,89 грн, що підтверджується Звітом № 982 від 17.05.2017р. Цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу «Хюндай» д.н.з. НОМЕР_1 , водія ОСОБА_2 , на момент ДТП була застрахована на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серія АЕ/2749040 страховою компанією ПрАТ «СК «НОВА». 23.02.2017 р. відповідач був повідомлений про ДТП та була подана заява про виплату страхового відшкодування, однак по даний відповідач не виплатив позивачу страхового відшкодування та не прийняв мотивованого рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування. У зв'язку з невиконанням відповідачем фінансового зобов'язання, позивач за період з 24.05.2017 р. по 17.12.2020 р. здійснив нарахування пені у розмірі 2 551,71 грн, 3% річних у розмірі 1 657,00 грн та інфляційних втрат у розмірі 4 202,95 грн.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 13 січня 2021 року відкрито провадження у цій справі, за правилами спрощеного провадження, без повідомленням сторін, яким роз'яснено їх процесуальні права подати заяви по суті справи та визначено відповідні строки.
Копію вказаної ухвали з копією позовної заяви та доданими до неї документами відповідачем не було отримано, а конверт зі вказаними документами повернувся до суду із відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання». Позивачем копію ухвали суду про відкриття провадження було отримано 14 січня 2021 року.
Відповідач не скористався правом подання до суду відзиву на позовну заяву, позивачем додаткових пояснень до суду подано не було.
Таким чином, розглянувши подані позивачем документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить наступного.
Статтею 8 Закону України «Про страхування» передбачено, що страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
Як убачається з матеріалів справи, 14.12.2016 р. приблизно о 12:50 год. ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «Hyundai» д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись біля буд. № 11 по вул. Вербицького в м. Києві, в порушення п.п. 2.3.б, 13.1 ПДР України, не врахував дорожню обстановку, не дотримався безпечної дистанції, у зв'язку з чим скоїв зіткнення з транспортним засобом «Daewoo» д.н.з. НОМЕР_2 , водієм якого є ОСОБА_3 , що призвело до пошкодження всіх зазначених транспортних засобів.
Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 30.01.2017 р. ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340 грн.
Станом на день розгляду справи постанова Дарницького районного суду м. Києва від 30.01.2017 р. є такою, що набрала законної сили.
За нормою ч. 4 ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч. 6 цієї ж статті вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Власником пошкодженого у ДТП транспортного засобу «Daewoo» д.н.з. НОМЕР_2 є позивач, ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 .
Відповідно до Звіту № 982 від 17.05.2017 р. з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу «Daewoo Matiz» д.н.з. НОМЕР_2 , складеного суб'єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_4 , вартість матеріального збитку, заподіяного власнику транспортного засобу «Daewoo Matiz» д.н.з. НОМЕР_2 внаслідок в результаті його пошкодження складає 15 473,89 грн.
Цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу «Хюндай» д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , на момент ДТП була застрахована на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серія АЕ/2749040 страховою компанією ПрАТ «СК «НОВА».
Відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, зокрема, врегульовані Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Положеннями ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Відповідно до п.п. 33.1.4. п. 33.1. ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний: невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально.
23 лютого 2017 року позивач звернувся до відповідача із повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду та заявою потерпілого на виплату страхового відшкодування.
Відповідно до п. 22.1. ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
В той же час, відповідачем не було здійснено виплату страхового відшкодування на користь позивача, що підтверджується відповідною розпискою, тим самим порушено вимоги п. 22.1. ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв'язку з чим позивач правомірно вимагає стягнення відшкодування на проведення ремонту автомобіля у розмірі 15 473,89 гривень.
Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується в разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
За ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 511 ЦК України у випадках, встановлених договором, зобов'язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.
Відповідно до ч. 1 ст. 636 ЦК України договором на користь третьої особи є договір, в якому боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена у договорі.
Проаналізувавши норми ст.ст. 524, 533-535, 625 ЦК України слід дійти висновку, що грошовим є зобов'язання, яке виражається в грошових одиницях України (грошовому еквіваленті в іноземній валюті), тобто будь-яке зобов'язання зі сплати коштів.
Правовідношення, в якому замовник зобов'язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто в якому передбачається передача грошей як предмета договору або сплата їх як ціни договору, є грошовим зобов'язанням.
Завдання потерпілому внаслідок ДТП шкоди особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, слугує підставою для виникнення договірного зобов'язання згідно з договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у якому потерпілий так само має право вимоги до боржника, яким у цих правовідносинах виступає страховик.
При цьому потерпілий не є стороною договору страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, але наділяється правами за цим договором: на його або третьої особи користь страховик зобов'язаний здійснити страхове відшкодування.
З огляду на викладене можна зробити висновок, що правовідносини, які склалися між сторонами у справі на підставі укладеного між особою та страховою компанією договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів, є грошовим зобов'язанням.
Таким чином, з огляду на юридичну природу правовідносин сторін як грошових зобов'язань, на них поширюється дія частини другої статті 625 ЦК України як спеціального виду цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання.
Вказана правова позиція взаємоузгоджується із правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду України від 7 червня 2017 року у справі № 6-282цс17.
Згідно п. 36.5. ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика(МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За наведеного позивачем розрахунку, який судом перевірений та з яким він погоджується, убачається, що за період з 24.05.2017 р. по 17.12.2020 р. за прострочення виконання грошового зобов'язання відповідачем перед позивачем сума 3% річних становить 1 657,00 грн, сума пені - 2 551,71 грн та інфляційне збільшення боргу - 4 202,95 грн.
З огляду на вищевикладене, враховуючи обов'язок страховика здійснити виплату страхового відшкодування, беручи до уваги відсутність відомостей про здійснення такої виплати та/або відмови у проведенні виплати з боку відповідача, а також заперечень щодо заявлених позовних вимог, суд доходить висновку про правомірність стягнення з відповідача суми страхового відшкодування у розмірі 15 473,89, суми пені у розмірі 2 551,71 грн, 3% річних - 1 657,00 грн, 4 202,95 - інфляційне збільшення боргу.
Згідно з ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Положеннями ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Аналізуючи вищевикладені обставини, оцінюючи надані позивачем докази в їх сукупності, з позиції належності та допустимості кожного з них, враховуючи відсутність будь-яких заперечень щодо заявлених позовних вимог з боку відповідача, суд доходить висновку про задоволення позову ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «НОВА» про стягнення страхового відшкодування.
В порядку ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення судовий збір у розмірі 840,80 грн.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 511, 526, 533-535, 625, 979 Цивільного кодексу України, ст.ст. 6, 22, 33, 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 8, 9 Закону України «Про страхування», ст.ст. 2, 10, 49, 76, 77-81, 89, 141, 209, 210, 223, 247, 265, 274, 279, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «НОВА» (код ЄДРПОУ: 31241449, м. Київ, вул. М. Раскової, 11) про стягнення страхового відшкодування - задовольнити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «НОВА» на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі 23 885,55 грн та судовий збір у розмірі 840,80 грн, що разом становить - 24 726 (двадцять чотири тисячі сімсот двадцять шість) грн 35 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а саме Дніпровський районний суд м. Києва.
Суддя: