Єдиний унікальний номер 205/2088/18
15 квітня 2021 року Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12018040690000580 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України,
за участю сторін кримінального провадження
прокурора ОСОБА_4 ,
захисника адвоката ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
В провадженні Ленінського районного суду м. Дніпропетровська перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.
В судовому засіданні прокурором було заявлено клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 , посилаючись на те, що ризики, які послужили підставою для обрання йому саме такого запобіжного заходу не змінилися, окрім того, перебуваючи на свободі, ОСОБА_3 може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні.
У судовому засіданні захисник адвокат ОСОБА_5 заперечував щодо продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_3 .
Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав думку свого захисника.
Суд, вислухавши доводи прокурора, заслухавши думки обвинуваченого та захисника, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, до спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 закінчиться до наступного судового засідання, однак завершити кримінальне провадження неможливо, оскільки є необхідність відкладення розгляду справи з незалежних від суду причин.
Суд, вирішуючи питання щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 зазначає, що існує достатньо підстав вважати, що опинившись на волі, обвинувачений може переховуватись від суду, адже у нього відсутні міцні соціальні зв'язки та існує обґрунтована підозра у вчиненні ним кримінального правопорушення, за яке у разі доведення його вини може бути призначено покарання від шести до десяти років позбавлення волі з конфіскацією майна, те, що він раніше неодноразово судимий, вчинив злочин у період іспитового строку, обвинувачений може переховуватися від суду, вчинити новий злочин, відсутні докази на підтвердження наявності в нього стійких соціальних зв'язків, які стримували би його від намірів переховуватися від суду, оскільки він неодружений та не працевлаштований.
Крім того, медичні документи щодо стану здоров'я обвинуваченого стороною захисту не надавалися, жодного документу про наявність у обвинуваченого постійного місця роботи, та майнового стану до матеріалів кримінального провадження не долучалося.
Суд вважає реальними, обґрунтованими та такими, що не переставали існувати заявлені прокурором ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, які були підставою для застосування такого запобіжного заходу, а саме, що обвинувачений ОСОБА_3 , перебуваючи на свободі, може переховуватись від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Проте, розглядаючи можливість застосування альтернативних запобіжних заходів суд, враховуючи вищезазначене, відповідно до ст. 183 КПК України вважає їх такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, і необхідним та достатнім для виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків та запобігання встановленим судом ризикам, є лише запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Також, судом враховано той факт, що прокурор виступивши в дебатах, висловив свою позицію з приводу покарання, яке має бути призначено обвинуваченому, у зв'язку з чим, обвинувачений ОСОБА_3 , побоювачись тяжкості покарання, може переховуватись від суду.
З огляду на наведене, оцінивши у сукупності всі обставини, з метою запобігти спробам обвинуваченого ухилитися від суду, від виконання процесуальних дій, перешкодити встановленню істини у справі, забезпечення виконання ним процесуальних рішень, з урахуванням цілей п.1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, принципу правової визначеності, суд вважає за доцільне продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 .
Відповідно до п. 5 ч.2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчинені злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Вищенаведені обставини унеможливлюють застосування до обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Інші,більш м'які запобіжні заходи, на думку суду, не спроможні забезпечити належне виконання процесуальних обов'язків обвинуваченого у кримінальному провадженні.
Керуючись ст.ст.110, 177, 182, 183, 334, 369, 371, 372 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 24-00 години 12 червня 2021 року включно.
Ухвала може бути оскаржена протягом семи днів з дня її проголошення до судової палати з кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду.
Суддя ОСОБА_1