Справа № 159/2101/21
Провадження № 2-о/159/63/21
15 квітня 2021 року м. Ковель
Ковельський міськрайонний суд Волинської області
під головуванням судді Лесика В.О.,
з участю секретаря Посполітак Г.О.,
заявника ОСОБА_1 ,
заінтересованої особи ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ковелі цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , з участю заінтересованих осіб: ОСОБА_3 , орган опіки та піклування виконавчого комітету Ковельської міської ради, ОСОБА_2 , про видачу обмежувального припису,
13.04.2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про видачу обмежувального припису стосовно ОСОБА_3 , 1983 року народження.
В обґрунтування заяви ОСОБА_1 зазначила, що ОСОБА_3 є її дочкою і співвласником квартири АДРЕСА_1 . З ними в даному житловому приміщенні проживають двоє малолітніх дітей ОСОБА_3 , які є також її онуками, тобто ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Батько дітей ОСОБА_2 проживає окремо, оскільки шлюб із ОСОБА_3 рішенням суду розірвано.
ЇЇ донька більше трьох років веде аморальний спосіб життя, не доглядає за дітьми. Зникає з місця свого проживання на тривалі періоди, а після повернення вчиняє скандали, виражається нецензурною лайкою, поводить себе агресивно, шарпає її та дітей.
За скоєння насильства в сім'ї, ОСОБА_3 притягувалась судом до адміністративної відповідальності і її негативну поведінку підтверджують в своїх письмових поясненнях сусіди.
Після складання чергового протоколу відносно ОСОБА_3 , остання часто з'являється на подвір'ї їх будинку, періодично телефонує та висловлює в телефонному режимі погрози, при цьому перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння.
Заявник зазначає також, що заходи які застосовуються та вживаються правоохоронними органами позитивних результатів не дають і в поведінці ОСОБА_3 нічого не змінюється в кращу сторону. Питання про позбавлення материнських прав перебуває на розгляді в органі опіки та піклування виконавчого комітету Ковельської міської ради.
З врахуванням наведеного, просить суд ухвалити рішення, відповідно до якого, видати обмежувальний припис строком на шість місяців стосовно ОСОБА_3 , у вигляді обмежень, якими заборонити останній:
-наближатися на відстань до двох кілометрів до місця проживання заявника та фактичного місця проживання малолітніх дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , по АДРЕСА_2 ;
-входити до квартири АДРЕСА_1 та проживати в ній;
-наближатись до інших місць частого відвідування заявником та малолітніми дітьми;
-у будь-який спосіб спілкуватися з заявником та малолітніми дітьми.
В судовому засіданні заявник свої вимоги підтримала повністю з підстав зазначених у заяві та додатково пояснила, що її дочка на даний час в квартирі не проживає і місце її знаходження не відоме, на телефонні дзвінки не відповідає. Ствердила, що ОСОБА_3 неодноразово допускала насильство по відношенню до неї та дітей, в тому числі фізичне. Будь-яким чином дітей не утримує та не виховує. Тривалий час веде аморальний спосіб життя, що негативно впливає на виховання дітей.
Заінтересова особа ОСОБА_2 в судовому засіданні заяву підтримав та просив її задовольнити. Ствердив, що його колишня дружина по відношенню до дітей веде себе негативно. Бували неодноразові випадки, як стверджують діти, остання застосовувала до них фізичне насильство, належно їх не утримувала. На даний час, він мав намір звертатися до суду з позовом про позбавлення батьківських прав та виховувати і утримувати дітей самостійно.
Представник органу опіки та піклування виконавчого комітету Ковельської міської ради в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи, у встановленому законом порядку, був повідомлений.
ОСОБА_3 в судове засідання також не з'явилася, за місцем проживання відсутня, на телефонні дзвінки не відповідає.
Суд вважає, за таких обставин неявка ОСОБА_3 в судове засідання не перешкоджає розгляду справи.
Суд, заслухавши пояснення заявниці, заінтересованої особи та дослідивши матеріали справи приходить до наступного висновку.
Так в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є співвласниками квартири АДРЕСА_1 , про що свідчать Відомості про осіб, які мають квартири на правах приватної власності.
Свідоцтвами про народження підтверджено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 є батьками малолітніх дітей, а саме :
-дочки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Про негативну поведінку ОСОБА_3 , по відношенню до членів своєї сім'ї, свідчить повідомлення начальника Ковельського РУП ГУНП у Волинській області від 01.04.2021 року з якого слідує, що виклики поліції за фактами вчинення домашнього насильства ОСОБА_3 відбувалися 10.01.2020 року, 23.07.2020 року. Крім того, ОСОБА_3 притягувалась до адміністративної відповідальності 10.01.2020 року за ст.173-2 та ст.184 КУпАП, 23.07.2020 року за ст.173-2 КУпАП та 30.03.2021 року за ст.173-2 КУпАП.
Приєднаними до справи постановами суддів Ковельського міськрайонного суду підтверджено, що ОСОБА_3 була притягнута до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.173-2 КУпАП - 20.02.2020 року до штрафу в сумі 170 гривень, 19.03.2020 року за ч.1 ст.184 КУпАп накладено стягнення у виді попередження, 18.11.2020 року за ч.2 ст.173 -2 КУпАП провадження закрито у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
Згідно з вимогами ст. 350-1 ЦПК України, заява про видачу обмежувального припису подається до суду за місцем проживання (перебування) особи, яка постраждала від домашнього насильства або насильства за ознакою статі, а якщо зазначена особа перебуває у закладі, що належить до загальних чи спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб, - за місцезнаходженням цього закладу.
Відповідно до ч. 1 ст. 350-2 ЦПК України, заява про видачу обмежувального припису може бути подана особою, яка постраждала від домашнього насильства, або її представником - у випадках, визначених Законом України "Про запобігання та протидію домашньому насильству".
Відповідно до ст. 24 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належать: 1) терміновий заборонний припис стосовно кривдника; 2) обмежувальний припис стосовно кривдника; 3) взяття на профілактичний облік кривдника та проведення з ним профілактичної роботи; 4) направлення кривдника на проходження програми для кривдників.
Пунктами 6, 7 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачено, що кривдником є особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі.
Обмежувальний припис стосовно кривдника це встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обовязків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи.
Згідно з ч. 2, 3 ст. 26 Закону України «Про запобіганню та протидію домашньому насильству» обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов'язків: 1) заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою; 2) усунення перешкод у користуванні майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи; 3) обмеження спілкування з постраждалою дитиною; 4) заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою; 5) заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; 6) заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб. Рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків.
За п. 9 ч. 1 ст. 1 цього ж Закону оцінка ризиків це оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вч инення, а також смерті постраждалої особи.
Відповідно до пунктів 3, 14, 17 частини 1 статті 1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, гарантовано, що кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції.
Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.
Важливим є те, що виходячи із змісту даного права, воно включає існування, як негативних так і позитивних обов'язків держави, які невід'ємні від реальної «поваги» до приватного та сімейного життя. (див. пункт 78 рішення Європейського Суду у справі «Мамчур проти України»).
Статтею 350-6 ЦПК України передбачено, що, розглянувши заяву про видачу обмежувального припису, суд ухвалює рішення про задоволення заяви або відмову в її задоволенні. У разі задоволення заяви суд видає обмежувальний припис у вигляді одного чи декількох заходів тимчасового обмеження прав особи, яка вчинила домашнє насильство, передбачених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» на строк від одного до шести місяців.
Оцінюючі надані докази в їх сукупності, вислухавши пояснення заявниці та заінтересованої особи, суд приходить до однозначного висновку про часткове задоволення заявлених вимог, оскільки протидія насильству у сім'ї є одним із важливих напрямів суспільного розвитку. Вона розглядається не лише як соціальна проблема, а насамперед, як проблема захисту прав людини і перш за все, прав жінок. При здійсненні насильства у сім'ї відбувається порушення прав і свобод конкретної людини, що вимагає втручання з боку держави і суспільства. Невжиття своєчасних обмежувальних заходів щодо кривдника може призвести в подальшому до завдання шкоди здоров'ю потерпілої від насильства у сім'ї.
Прийшовши до такого висновку, суд оцінює ризики продовження у майбутньому домашнього насильства зі сторони ОСОБА_3 у будь-якому його прояві, враховуючи наявність тривалого конфлікту та скоєння останньою адміністративних правопорушень, пов'язаних з домашнім насильством, відсутність ознак щирого каяття у кривдника.
Враховуючи викладене суд вважає, що тривалість та системність протиправної поведінки ОСОБА_3 , не усвідомлення нею серйозності негативних наслідків своїх дій, її агресивну поведінку по відношенню до заявниці та своїх малолітніх дітей, свідчать про небажання змінювати свою поведінку, а тому доводи заявника про ризик продовження кривдником таких дій по відношенню до неї дає підстави вважати за необхідне застосування обмежувального припису, як обґрунтоване.
В силу ч.3 ст.350-5 ЦПК України судові витрати пов'язані з розглядом справи про видачу обмежувального припису відносяться за рахунок держави.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.76-78, 258-268,351, 350-8, 352-355 ЦПК України, ст.ст. 1,24,26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», суд-
Заяву ОСОБА_1 про видачу обмежувального припису задовольнити частково.
Видати обмежувальний припис строком на шість місяців стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , у вигляді обмеження, яким заборонити ОСОБА_3 :
-наближатися на відстань одного кілометра до місця проживання ОСОБА_1 малолітніх дітей ОСОБА_4 , 2009 року народження та ОСОБА_5 ,2010 року народження по АДРЕСА_2 ;
-входити до квартири АДРЕСА_1 та проживати в ній;
-наближатись до інших місць частого відвідування ОСОБА_1 та малолітніх дітей ОСОБА_4 , 2009 року народження та ОСОБА_5 , 2010 року народження;
-у будь-який спосіб спілкуватися з ОСОБА_1 та малолітніми дітьми ОСОБА_4 , 2009 року народження та ОСОБА_5 , 2010 року народження.
В решті заявлених вимог - відмовити.
Судові витрати віднести за рахунок держави.
Копію рішення направити Ковельському РУП ГУНП у Волинській області для взяття ОСОБА_3 на профілактичний облік.
Рішення суду підлягає негайному виконанню, а оскарження не зупиняє його виконання.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Волинського апеляційного суду або через Ковельський міськрайонний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено та підписано без його проголошення 15 квітня 2021 року.
Головуючий: В.О.Лесик