Справа № 159/1503/20
Провадження № 2/159/37/21
16 квітня 2021 року м. Ковель
Ковельський міськрайонний суд Волинської області
під головуванням судді Бойчука П.Ю.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) про стягнення завданої матеріальної шкоди, -
ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення завданої матеріальної шкоди.
Позов обґрунтовано тим, що позивач є власником квартири АДРЕСА_3 . Разом з позивачем у вказаній квартирі проживає чоловік позивача та діти. Відповідач у справі ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_4 та квартири АДРЕСА_5 . Вказана квартира суміжна з квартирою позивача.
Відповідач у 2016-2017 році провів незаконне переобладнання своїх квартир, що підтверджується висновками виконавчого комітету Ковельської міської ради та державної архітектурно-будівельної інспекції. Внаслідок того, що відповідач без дотримання будівельних норм і правил, без належної проектної документації підняв дах над своїми квартирами, що мають суміжну стіну з квартирою позивача, то належна позивачу квартира почала заливатися атмосферними опадами. Внаслідок цього пошкоджено приміщення квартири позивача.
На неодноразові звернення позивача до відповідача останній уникав розмови, не визнавав своєї вини, а тому позивач змушена була звертатися до органів влади, до державної архітектурно-будівельної інспекції, до правоохоронних органів. Однак на даний час відповідачем не усунено правопорушення, не відшкодовано завданої шкоди, яка згідно звіту № 553-3 про незалежну оцінку вартості матеріальних збитків, що виникли внаслідок залиття квартири АДРЕСА_3 , становить 20 301,00 грн.
Внаслідок залиття квартира позивача потребує поточного ремонту, оскільки мешкати в ній стало неможливо. У зв'язку з тим, що затоплення стається періодично при погіршенні погодних умов, як то випадання дощу чи снігу, залиття квартири практично постійні.
Позивач вказує, що відповідач добровільно відшкодовувати завдану шкоду не бажає.
Враховуючи наведене, позивач просила суд стягнути з ОСОБА_2 на її користь завдану матеріальну шкоду в розмірі 20301,00 грн. та вартість послуг з визначення розміру матеріальних збитків в розмірі 1500,00 грн. Крім цього, просила стягнути з відповідача на її користь судові витрати.
Ухвалою судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 02.04.2020 року відкрито провадження в цивільній справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Крім цього, відповідачу визначено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідач у встановлений судом термін подав відзив на позовну заяву, з якого вбачається, що відповідач не визнає позові вимоги позивача та просить в задоволенні позову відмовити повністю.
Зокрема відповідач вказує, що він є власником квартир АДРЕСА_4 та АДРЕСА_5 . У червні та липні місяці 2018 року відповідач зробив ремонт даху, який виражався в заміні балок перекриття на нові та заміні самого покриття. При цьому конфігурація, розмір даху не було змінено. Тобто, реконструкцію даху проведено не було, а тому заміна покриття даху на будинку відноситься до робіт, пов'язаних з реставрацією та капітальним ремонтом будівель і споруд. Крім цього, дах після перекриття не зазнав жодних змін, а тому дії відповідача по заміні покрівлі даху не є причиною залиття будинку позивача.
Крім цього, відповідач вказує, що позивач до позовної заяви подає акт огляду пошкодженого майна від 21.06.2019 року, де залучений як представник відповідача ОСОБА_3 , який діяв без відома відповідача та без будь якого доручення, тобто без законних на те підстав. Також відповідач зазначає, що відповідно до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженими наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 року №76 і зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 року № 927/11207, передбачено, що в разі залиття квартири складається відповідний акт. Факт залиття квартири та його наслідки фіксується актом комісійного обстеження квартири за участю представників організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, представників організації (підприємства), яка згідно з укладеною угодою обслуговує внутрішньобудинкові системи опалення та водопостачання, представника власника будинку, будинкового комітету та затверджується начальником організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Присутність зацікавлених осіб від потерпілої сторони та з боку винної є обов'язковою. Наявність даного акту є обов'язковим і він має відповідати всім вимогам. Натомість акт, що надається позивачем, не відповідає вищезазначеним вимогам та є недопустимим та неналежним доказом. Позивачем не надано до суду акт комісійного обстеження квартири за участю представників організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та за участі відповідача.
На підставі викладеного, відповідач просив відмовити позивачу у задоволені позовних вимог за безпідставністю.
В подальшому, позивач подала відповідь на відзив відповідача, в якому виклав свої спростування обставин, викладених у відзиві, та просила позов задовольнити повністю.
Зокрема позивач зазначила, що відповідач ігнорує такий доказ у справі, як лист державної архітектурної інспекції від 24.12.2019 року № 1003-7/1.20/1/3018/19, в якому чітко вказано, що в ході позапланової перевірки виявлено, що ОСОБА_2 виконує будівельні роботи по реконструкції квартир АДРЕСА_4 та АДРЕСА_5 без повідомлення про початок будівельних робіт, що є порушенням п. 1 ч. 1 ст. 36, ч. 8 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п. 13 постанови №466 від 13.04.2011 року «Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт», за що його і було притягнено до адміністративної відповідальності.
Крім цього, твердження відповідача, що акт огляду пошкодженого майна від 21.06.2019 року не є належним доказом завданих збитків, у зв'язку з тим, що складений у його відсутності, не заслуговують на увагу, оскільки про проведення огляду відповідачеві було відомо, було відомо також про суб'єкта оціночної діяльності, яким було проведено експертизу збитків, він особисто приходив до експерта, надавав свої пояснення, однак ніяким чином не висловлював своєї недовіри експерту, не оскаржував його висновок.
Таким чином, позивач вважає, що доводи відповідача є безпідставними та не обґрунтованими, відверто цинічними та неправдивими, а тому просить суд позов задовольнити в повному обсязі.
Скориставшись своїм процесуальним правом, відповідач подав письмові заперечення щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань та аргументів, в якому зазначає, що в листі державної архітектурної інспекції від 24.12.2019 року № 1003-7/1.20/1/3018/19 не зазначено, що реконструкція квартир АДРЕСА_4 та АДРЕСА_5 полягала в перекритті даху. Крім цього, відповідач зазначає, що з експертом ОСОБА_4 , ніколи з не зустрічався по питанню затоплення позивача внаслідок атмосферних опадів.
Відповідач також вказує, що в акті огляду пошкодженого майна від 21.06.2019 року чітко написано, що даний житловий будинок перебуває на балансі ЖБК №1. Натомість позивач вказує, що даний будинок АДРЕСА_6 не знаходиться на балансі ЖБК №1, а тому дані внесені в акт огляду пошкодженого майна не відповідають дійсності.
Зважаючи на вказане в даному запереченні та у відзиві на позов, відповідач просив в задоволенні позовних вимог позивача відмовити.
Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, тому, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, з'ясувавши обставини справи та дослідивши наявні серед матеріалів справи докази, прийшов до висновку про відсутність законних підстав для задоволення даного позову виходячи з таких міркувань.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_3 , що підтверджується витягом № 14623672 від 21.05.2007 року з реєстру прав власності на нерухоме майно.
Власником квартир АДРЕСА_4 та АДРЕСА_5 є відповідач у справі - ОСОБА_2 , що підтверджується витягом № 7727897 від 08.08.2013 року з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно про реєстрацію права власності та Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру права власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №63790737 від 19.07.2016 року.
Згідно висновку про оцінку вартості матеріальних збитків, що виникли внаслідок залиття квартири, за адресою: АДРЕСА_1 , становить 11073,00 грн. з ПДВ та 9228,00 грн. без ПДВ. Даний висновок є невід'ємною частиною Звіту та не може розглядатись окремо.
Таким чином, вартість зазначених збитків становить значно меншу суму, ніж просить стягнути позивач.
Відповідно до наявного в матеріалах звіту № 553-3 про незалежну оцінку вартості матеріальних збитків, що виникли внаслідок залиття квартири за адресою: АДРЕСА_1 , Акту огляду пошкодженого майна від 21.06.2019 року, встановлено, що вказаний акт складено оцінювачем ОСОБА_5 в присутності власника квартири ОСОБА_1 та представника (батька власника кв. 4 ОСОБА_3 ). Крім цього, з вказаного Акту встановлено, що будинок АДРЕСА_6 перебуває на балансі ЖБК, ОСББ № 1.
Згідно пункт 2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженими наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 року №76 і зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 року № 927/11207, передбачено, що в разі залиття квартири складається відповідний акт. Факт залиття квартири та його наслідки фіксується актом комісійного обстеження квартири за участю представників організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, представників організації (підприємства), яка згідно з укладеною угодою обслуговує внутрішньобудинкові системи опалення та водопостачання, представника власника будинку, будинкового комітету та затверджується начальником організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Присутність зацікавлених осіб від потерпілої сторони та з боку винної є обов'язковою. Наявність даного акту є обов'язковим, і він має відповідати всім вимогам.
Однак, Акт огляду пошкодження майна від 21.06.2019 року, складено з порушення вимог Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженими наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 року №76 і зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 року № 927/11207. Зокрема, вказаний акт складено без створення комісії за участю представників організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, представників організації (підприємства), яка згідно з укладеною угодою обслуговує внутрішньобудинкові системи опалення та водопостачання, представника власника будинку, будинкового комітету та затверджується начальником організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.
Таким чином, суд не може прийняти до уваги як належний доказ звіт № 553-3 про незалежну оцінку вартості матеріальних збитків, що виникли внаслідок залиття квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
Крім цього, відповідач не визнав, що заподіяна позивачеві шкода заподіяна саме з його вини.
Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Відповідно до вимог статей 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків передбачених цим Кодексом.
Аналізуючи встановлені судом обставини та зазначені правові норми в сукупності, суд прийшов до переконливого висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами порушення її прав саме відповідачем, в той час, коли заперечення відповідача знайшли своє підтвердження в ході розгляду справи.
Крім цього, будь-яких належних та допустимих доказів заподіяння позивачеві матеріальної шкоди з вини відповідача останньою не надано та судом не здобуто. Твердження позивача про заподіяння їй такої шкоди є повністю голослівними.
Аналізуючи викладене вище в сукупності, суд прийшов до висновку про наявність підстав для відмови в задоволенні позову в цілому.
Крім цього, відмовляючи в задоволенні позову, суд, на підставі ст.ст. 133, 137, 141 ЦПК України, покладає на позивача за понесені ним судові витрати по справі.
Керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 82, 89, 141, 263, 264, 265, 274-279 ЦПК України, на підставі ст.ст. 15, 23, 322, 1166, 1167 ЦК України, суд -
В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) про стягнення завданої матеріальної шкоди - відмовити повністю.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Ковельський міськрайонний суд Волинської області.
Головуючий:П. Ю. Бойчук