Справа № 947/31194/19
Провадження № 2/947/641/21
12.04.2021 року
Київський районний суд м. Одеси у складі:
Головуючого - судді Куриленко О.М.,
за участю секретаря - Баранової Ю.О.,
представника позивача - ОСОБА_1 ,
представника третьої особи - Свида К.В.,
розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Державного реєстратора виконавчого апарату Коноплянської сільської ради Іванівського району Одеської області Мельничук Володимира Олександровича, треті особи ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_4 про визнання протиправним та скасування рішень,
20 грудня 2019 року позивач звернувся з позовом до суду та просив ухвалити рішення, яким визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора виконавчого апарату Коноплянської сільської ради Іванівського району Одеської області Мельничука Володимира Олександровича № 50079496 від 06.12.2019 року. Визнати противоправним та скасувати рішення державного реєстратора виконавчого апарату Коноплянської сільської ради Іванівського району Одеської області Мельничука Володимира Олександровича №50172424 від 12.12.2019 року.
В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що на розгляді в Касаційному цивільному суді у складі Верховного Суду знаходиться його касаційна скарга на рішення Київського районного суду м. Одеси від 05 вересня 2018 року у справі 520/11429/17 та постанову Одеського апеляційного суду від 01 жовтня 2019 року, якою зазначене рішення суду першої інстанції було залишено без змін.
Оскаржуваним рішенням Київського районного суду м. Одеси від 05 вересня 2018 року у справі 520/11429/17, яке в подальшому було залишено без змін постановою Одеського апеляційного суду від 01 жовтня 2019 року (повний текст якої був складений 11 жовтня 2019 року) було: скасовано запис у Реєстрі прав власності на нерухоме майно № 41240 в книзі 269-65 про реєстрацію за дружиною ОСОБА_2 ОСОБА_5 права власності на житловий будинок з надвірними спорудами, житловою площею 108,0 кв.м., розташований на земельній ділянці площею 1442 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер майна 6665263, внесений 05.04.2005 року; виселено ОСОБА_5 з незавершеного будівництвом (готовністю 96%) житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , зобов'язано ОСОБА_5 звільнити незавершений будівництвом (готовністю 96%) житловий будинок з господарськими (надвірними) спорудами та земельну ділянку загальною площею 0,1442 га, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , від належних ОСОБА_5 майна та речей.
30 жовтня 2019 року ОСОБА_5 подала касаційну скаргу на рішення Київського районного суду м. Одеси від 05.09.2018 року та постанову Одеського апеляційного суду від 01.10.2019 року. Ухвалою Верховного Суду від 07.11.2019 року відкрито касаційне провадження, у задоволенні клопотання ОСОБА_5 про зупинення виконання рішення суду першої інстанції - відмовлено.
07.11.2019 року ОСОБА_2 було подано касаційну скаргу на рішення Київського районного суду м. Одеси від 05.09.2018 року та постанову Одеського апеляційного суду від 01.10.2019 року, ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 19 листопада 2019 року відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою.
13.11.2019 року позивач подав до Верховного Суду клопотання про зупинення виконання оскаржуваного рішення суду першої інстанції, яке було задоволено ухвалою Верховного Суду від 28.11.2019 року, що з'явилась в Єдиному реєстрі судових рішень 29.11.2019 року.
Як стверджував позивач, незважаючи на наявність в Єдиному реєстрі судових рішень Ухвали Верховного Суду від 28.11.2019 року у справі №520/11429/17 провадження № 61-19719ск19 про зупинення виконання рішення Київського районного суду м. Одеси від 05.09.2018 року, 06.12.2019 року, маючи бути обізнаним після здійснення обов'язкової перевірки інформації у Єдиному реєстрі судових рішень про наявність такої ухвали Верховного Суду, відповідач - державний реєстратор Коноплянської сільської ради Іванівського району Одеської області Мельничук Володимир Олександрович розглянув заяву ОСОБА_4 від 02.12.2019 року та прийняв рішення № 50079496 від 06.12.2019 року про скасування державної реєстрації права власності за ОСОБА_5 на підставі рішення Київського районного суду м. Одеси у справі №520/11429/17 від 05.09.2018 року.
Вказані обставини і стали підставою для звернення до суду з даним позовом.
Одночасно з подачею позову, позивач звернувся до суду з заявою, в якій просив витребувати у державного реєстратора виконавчого апарату Коноплянської сільської ради Іванівського району Одеської області Мельничука Володимира Олександровича докази - рішення державного реєстратора виконавчого апарату Коноплянської сільської ради Іванівського району Одеської області Мельничука Володимира Олександровича № 50079496 від 06.12.2019 року та рішення державного реєстратора виконавчого апарату Коноплянської сільської ради Іванівського району Одеської області Мельничука Володимира Олександровича №50172424 від 12.12.2019 року.
Ухвалою судді від 24 грудня 2019 року було відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання, а також задоволено заяви позивача про витребування доказів та вжиття заходів забезпечення позову.
08 січня 2020 року представник ОСОБА_4 - ОСОБА_6 звернулась до суду з заявою, в якій просила скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою суду від 24.12.2019 року.
Ухвалою суду від 17.01.2020 року вказану заяву було задоволено.
У зв'язку з повторною неявкою позивача у судове засідання ухвалою суду від 27 лютого 2020 року позовну заяву було залишено без розгляду.
Проте, постановою Одеського апеляційного суду від 01 жовтня 2020 року частково задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_2 , скасовано ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 27 лютого 2020 року, справу передано до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Матеріали цивільної справи надійшли до суду 13 жовтня 2020 року та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу від 20 жовтня 2020 року справу було передано судді Куриленко О.М.
20.10.2020 року ухвалою суду було прийнято справу до провадження та призначено підготовче засідання.
В ході підготовчого засідання, яке відбулось 10 листопада 2020 року, представник позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_1 звернувся до суду з клопотанням, в якому просив витребувати у державного реєстратора виконавчого апарату Коноплянської сільської ради Іванівського району Одеської області Мельничука Володимира Олександровича рішення державного реєстратора виконавчого апарату Коноплянської сільської ради Іванівського району Одеської області Мельничука Володимира Олександровича № 50079496 від 06.12.2019 року та рішення державного реєстратора виконавчого апарату Коноплянської сільської ради Іванівського району Одеської області Мельничука Володимира Олександровича №50172424 від 12.12.2019 року, вказуючи на те, що ухвала судді від 24 грудня 2019 року, якою було задоволено заяви позивача про витребування доказів, саме в цьої частині виконана не була.
Ухвалою суду від 10.11.2020 року вказане клопотання було задоволено.
В ході підготовчого засідання, яке відбулось 14.12.2020 року, представник позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_1 звернувся до суду з клопотанням, в якому просив витребувати з Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради рішення державного реєстратора виконавчого апарату Коноплянської сільської ради Іванівського району Одеської області Мельничука Володимира Олександровича № 50079496 від 06.12.2019 року та рішення державного реєстратора виконавчого апарату Коноплянської сільської ради Іванівського району Одеської області Мельничука Володимира Олександровича №50172424 від 12.12.2019 року, вказуючи на те, що ухвала судді від 10.11.2020 року, якою було задоволено заяви позивача про витребування доказів, виконана не була.
Ухвалою суду від 14.12.2020 року вказане клопотання було задоволено.
22.01.2021 року до канцелярії суду від представника ОСОБА_4 - ОСОБА_6 надійшла заява про вступ у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору. У даній заяві зазначено, що за ОСОБА_4 зареєстровано право власності на 1/4 частку земельної ділянки, розташованої за адресою АДРЕСА_1 , у зв'язку з чим майбутнє рішення у справі може вплинути на його права та обов'язки.
Ухвалою суду від 26.01.2021 року ОСОБА_4 було залученодо участі у справі №947/31194/19 у якості третьої особи, без самостійних вимог на стороні відповідача.
Ухвалою суду від 11.02.2021 року було закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.
Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду сповіщені належним чином у порядку ст.ст. 128-130 ЦПК України.
Представник позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, вказуючи на протиправність дій державного реєстратора.
Відповідач Державний реєстратор виконавчого апарату Коноплянської сільської ради Іванівського району Одеської області Мельничук Володимир Олександрович в судове засідання не з'явився, про час та місце його проведення сповіщався належним чином, причини неявки суду не повідомив, заяв та клопотань про відкладення слухання справи від нього до суду не надходило.
Представник третіх осіб ОСОБА_4 та ОСОБА_4 - ОСОБА_6 у задоволені позову просила відмовити, вказуючи на його безпідставність та необґрунтованість. Також звернулась до суду з клопотанням, в якому просила у випадку відмови судом у задоволенні позову ОСОБА_2 , стягнути з нього на користь ОСОБА_4 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000 гривень.
Третя особа ОСОБА_3 у судове засілання не з'явився, про час та місце його проведення сповіщався належним чином, 29.03.2021 року через канцелярію суду надав заяву, в якій просив розглядати справу за його відсутності.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 , виходячи з наступного.
Судом встановлено, що рішенням апеляційного суду Одеської області від 18.06.2015 у справі №1521/3763/2012 за ОСОБА_4 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 визнано після смерті ОСОБА_8 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , в порядку спадкування за законом право на ј частку земельної ділянки (за кожним) площею 0,1442 га цільового призначення «для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)», розташованої по АДРЕСА_1 , оформлення та одержання в установленому порядку державного акту на землю; визнано право на 1/4 частку незавершеного будівництвом (готовністю 96 %) (за кожним) житлового будинку літ. «А», господарських будівель і споруд: літ. «Б» - басейн, літ. «В» - гараж, літ. «Г» - навіс, №1,2 - огорожа, І - мостіння, розташованого по АДРЕСА_1 , з правом здачі житлового будинку, господарських будівель і споруд в експлуатацію та отримання документів, що посвідчують право власності на нерухоме майно.
Крім того, витребовано з чужого незаконного володіння ОСОБА_5 на користь ОСОБА_9 та ОСОБА_10 по 1/4 частці земельної ділянки, площею 0,1442га та по 1/4 частці незавершеного будівництвом (готовністю 96 %) житлового будинку літ. «А», господарських будівель і споруд: літ. «Б» - басейн, літ. «В» - гараж, літ. «Г» - навіс, №1,2 - огорожа, І - мостіння, розташованих по АДРЕСА_1 .
Під час розгляду вказаної справи було достеменно встановлено, що ОСОБА_5 володіє спірним будинком та земельною ділянкою незаконно та жлдних прав на вказане майно не має.
21.07.2017 на виконання рішення апеляційного суду Одеської області від 18.06.2015 за ОСОБА_4 , ОСОБА_4 зареєстровано право власності на ј частку (за кожним) земельної ділянки (кадастровий номер 5110136900:27:011:0147), яка розташована за адресою АДРЕСА_1 .
Також 26.12.2019 на підставі рішення апеляційного суду Одеської області від 18.06.2015 було зареєстровано право власності на ј частку (по ј за кожним) незавершеного будівництвом (96% готовності) житлового будинку АДРЕСА_1 за ОСОБА_4 та ОСОБА_4 .
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 05 вересня 2018 року у справі 520/11429/17, яке в подальшому було залишено без змін постановою Одеського апеляційного суду від 01 жовтня 2019 року (повний текст якої був складений 11 жовтня 2019 року) було: скасовано запис у Реєстрі прав власності на нерухоме майно № 41240 в книзі 269-65 про реєстрацію за дружиною ОСОБА_2 ОСОБА_5 права власності на житловий будинок з надвірними спорудами, житловою площею 108,0 кв.м., розташований на земельній ділянці площею 1442 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер майна 6665263, внесений 05.04.2005 року; виселено ОСОБА_5 з незавершеного будівництвом (готовністю 96%) житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , зобов'язано ОСОБА_5 звільнити незавершений будівництвом (готовністю 96%) житловий будинок з господарськими (надвірними) спорудами та земельну ділянку загальною площею 0,1442 га, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , від належних ОСОБА_5 майна та речей.
Ухвалою Верховного суду від 28.11.2019 року, оприлюдненої в єдиному державному реєстрі судових рішень 02.12.2019 року, було зупенено виконання рішення Київського районного суду м. Одеси від 05 вересня 2018 року до закінчення касаційного провадження у справі.
06.12.2019 року державним реєстратором Коноплянської сільської ради Іванівського району Одеської області Мельничуком Володимиром Олександровичем було розглянуто заяву ОСОБА_3 від 02.12.2019 року та прийнято рішення №500079496 про скасування державної реєстрації права власності за ОСОБА_5
12.12.2019 року державним реєстратором Коноплянської сільської ради Іванівського району Одеської області Мельничуком Володимиром Олександровичем було розглянуто заяву ОСОБА_3 від 10.12.2019 року та прийнято рішення № 50172424 про реєстрацію права власності 1/4 частки на незавершене будівництво, що розташований в АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 5110136900:27:011:0147 за ОСОБА_3 .
Відповідно до ч. 1 ст. 436 ЦПК України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
Тобто конструкція вказаної статті розрізняє поняття «зупинення виконання судового рішення» та «зупинення дії рішення». При цьому зупинення виконання оскарженого рішення вживається у випадках, коли таке рішення передбачає його примусове виконання.
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 05.09.2018 у справі №520/11429/17 було скасовано запис у Реєстрі прав власності на нерухоме майно про реєстрацію за ОСОБА_5 права власності на житловий будинок з надвірними спорудами, житловою площею 108,0 кв/м, розташований на земельній ділянці площею 1442 кв/м, за адресою АДРЕСА_1 , виселено ОСОБА_5 з незавершеного будівництвом житлового будинку, та зобов'язано її звільнити будинок та земельну ділянку від належних їй майна та речей.
Як вбачається з матеріалів справи 15.11.2019 державним виконавцем в рамках виконавчого провадження ВП№60448733 було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, якою встановлено, що в ході проведення виконавчих дій 14.11.2019 виселено ОСОБА_5 з незавершеного будівництвом (готовністю 96%) житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
15.11.2019 в рамках виконавчого провадження ВП №60448349 було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, якою встановлено, що в ході проведення виконавчих дій 14.11.2019, звільнено незавершений будівництвом (готовністю 96%) житловий будинок з господарськими (надвірними) спорудами та земельну ділянку загальною площею 0,1442 га, що розташовані за адресою АДРЕСА_1 , від належних ОСОБА_5 майна та речей.
Таким чином, суд приходить до висновку, що рішення Київського районного суду м.Одеси від 05.09.2018 року у справі №520/11429/17 фактично було виконано в частині його примусового виконання до прийняття Верховним судом ухвали про зупинення його виконання, та враховуючи, що дію вказаного рішення в частині скасування запису у Реєстрі прав власності на нерухоме майно про реєстрацію за ОСОБА_5 права власності на житловий будинок з надвірними спорудами Верховний суд не зупиняв, то у державного реєстратора не було підстав не виконувати рішення суду та відмовляти у скасуванні запису про державну реєстрацію права власності ОСОБА_5 .
Разом з тим, слід зазначити, що Постановою Верховного Суду від 19 грудня 2019 року касаційні скарги ОСОБА_5 , ОСОБА_2 були залишені без задоволення, рішення Київського районного суду м. Одеси від 05.09.2018 року та постанова Одеського апеляційного суду від 01.10.2019 року залишені без змін.
Крім того, суд зазначає, що належним відповідачем у такому спорі є особа, речове право на майно якої оспорюється та щодо якої здійснено запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Участь у такому спорі реєстратора як співвідповідача (якщо позивач уважає його винним у порушенні своїх прав) не змінює приватноправового характеру спору.
Зазначена вище правова позиція відповідає висновкам Великої Палати ВС, викладеним у постановах від 4 квітня 2018 року у справі № 817/1048/16, від 18 квітня 2018 року у справі № 804/1001/16, від 06 листопада 2019 року по справі № 826/3051/18.
Суд бере до уваги той факт, що звертаючись із позовом, позивач залучив у якості відповідача лише державного реєстратора, що не відповідає вищевказаній правовій позиції.
Згідно зі ст.12 ЦПК України суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.
Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
За змістом ст. ст. 43, 49, 51, 175 ЦПК України на позивача покладено обов'язок визначати відповідача у справі. Водночас позивач не позбавлений права звернутись до суду з клопотанням про залучення до участі у справі співвідповідачів і третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог.
Згідно ст.48 ЦПК України сторонами в справі можуть бути як фізичні, так і юридичні особи. Відповідачем в цивільному процесі є особа, яка на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у справі для відповіді за пред'явленими позовними вимогами.
Тільки на сторони поширюються матеріально-правова сила судового рішення і залежно від судового рішення змінюється обсяг їх суб'єктивних особистих та матеріальних прав.
Згідно з положеннями цивільного процесуального законодавства відповідач - це особа, яка має безпосередній зв'язок зі спірними матеріальними правовідносинами та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред'явленими вимогами.
Відповідно до роз'яснень, викладених у абз.1 п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" від 06 листопада 2009 року № 9, особами, які беруть участь у справі про визнання правочину недійсним, є насамперед сторони правочину.
У відповідності до абз.8 постанови пленуму Верховного суду України від 12.06.2009 N 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі чи залишення заяви без руху, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному статтею 33 ЦПК. Після заміни неналежного відповідача або залучення співвідповідача справа розглядається спочатку в разі її відкладення або за клопотанням нового відповідача чи залученого співвідповідача та за його результатами суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.
Таким чином, пред'явлення позову до неналежного відповідача є однією з підстав для відмови у задоволенні позовних вимог.
Разом з тим, суд зазначає, що не погоджується з твердженнями позивача щодо того, що оскаржуваними рішеннями державного реєстратора грубо порушені його права на мирне володіння та користування належним йому майном, зважаючи на те, що як було вже встановлено судами, ОСОБА_5 володіла житловим будинком та земельною ділянкою незаконно, у зв'язку з чим у ОСОБА_2 відсутні будь-які права на вказане нерухоме майно.
Таким чином, суд дійшов до висновку про те, що рішення державного реєстратора, що є предметом спору у даній справі, не мають жодних правових наслідків для позивача та не порушують його прав, а визнання їх протипрвними та скасування не відновить жодних прав позивача на нерухоме майно, яке йому не належить.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи. До витрат, пов'язаних із розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Статтею 30 ч. 3 ЗУ «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» визначає, що при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Згідно ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.
Якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.
Якщо сума судових витрат, заявлених до відшкодування та підтверджених відповідними доказами, є неспівмірно меншою, ніж сума, заявлена в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат (крім судового збору) повністю або частково, крім випадків, якщо така сторона доведе поважні причини зменшення цієї суми.
Як вбачається з матеріалів справи, адвокат Свида К.В. приймала участь у справі у якості представника третьої особи ОСОБА_11 , 14.01.2020 року надавала пояснення третьої особи щодо позову (т.1, а.с.69-104), зверталась до суду з клопотанням про скасування заходів забезпечення позову (т.1, а.с.111-116), що свідчить про повну обізнаність адвоката з матеріалами справи та напрацьовану правову позицію.
Разом з тим, 22.01.2021 року ОСОБА_6 звернулась до суду з заявою про вступ у справу третьої особи та просила залучити ОСОБА_9 до участі у даній справі.
Ухвалою суду від 26.01.2021 року заначене клопотання було задоволено, ОСОБА_4 залучений до участі у справі у якості т ретьої особи.
ОСОБА_12 зазначити, що в заяві від 13.03.2021 року про стягнення з позивача судових витрат адвокат Свида К.В., посилаючись на договір про надання правової допомоги від 05.01.2021 року та звіт про обсяг наданих послуг, просила стягнути з позивача послуги адвоката у розмірі 20 000 грн. на користь ОСОБА_4 , з вимогами щодо стягнення витрат на користь ОСОБА_4 до суду не зверталась.
Судом встановлено, що відповідно до договору про надання правничої допомоги від 05 січня 2021 року, укладеного між адвокатом Адвокатським об'єднанням "ПАВЕРЛЕКС" в особі адвоката Свиди Катерини Володимирівни та третьою особою ОСОБА_4 стронами погоджено гонорар в розмірі 20000 грн.
Згідно звіту про обсяг наданих послуг та використання адвокатом робочого часу на надання правничої допомоги по даній справі представлену представником відповідача ним було витрачено 13 годин 40 хвилин часу.
Однак, з такою сумою витрат на правову допомогу суд в повній мірі погодитись не може, оскільки вважає, що робота по правовому аналізу та вивченню документів, виробленню правової позиції по справі, складанню та оформленню поясненнь третьої особи здебільшого здійснювались адвокатом ще у січні 2020 року під час представництва інтересів ОСОБА_10 .
Враховуючи наведене, враховуючи заперечення представника позивача проти визначеної суми, а також характер виконаної представником відповідача роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, зі значення справи для сторонни, суд вважає за необхідне стягнути з позивача на користь ОСОБА_4 10 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3, 15,16, 321 ЦК України, Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ст.ст. 1,3, 4-13, 19, 23, 26, 42, 43, 48, 49, 52, 58, 69, 76-82, 89, 92, 175, 209, ч.1, 3 ст. 223, 229, 234, 241, 242-246, 247, 248, 258,259, 263-265,268, 354, ЦПК України, суд-
У задоволені позову ОСОБА_2 до Державного реєстратора виконавчого апарату Коноплянської сільської ради Іванівського району Одеської області Мельничук Володимира Олександровича, треті особи ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_4 , про визнання протиправним та скасування рішень - відмовити в повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_9 10 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, зокрема до Київського районного суду м. Одеси
Суддя Куриленко О. М.